Банер

Страховики світу активізуються

Олеся СКРИННИК, спеціально для "АС"

Початок березня ознаменувався подією на ринку страхування - відбулася міжнародна конференція «Агрострахування і Перестрахування у СНД, Європі та Азії», у якій взяли участь 104 делегати із 22 країн світу. Це були представники страхових, перестрахових, брокерських компаній, банків, агрохолдингів, страхові консультанти тощо, які протягом трьох днів обговорювали багато різних питань, дискутували, ділилися досвідом, аби потім здобуті нові знання, корисну інформацію застосувати на практиці кожен у своїй країні, у своїй сфері діяльності.

Організаторами заходу ТОВ «Агроіншуранс Інтернешнл» була поставлена ціла низка завдань у роботі конференції, а саме: отримати чітке бачення ринків агрострахування у країнах СНД та Азії, тенденції подальшого розвитку ринку, оцінити проблеми в умовах швидкого росту, посилити взаємодію між страховими компаніями та державними органами.
 
altОбговорюючи стан ринку агрострахування на теренах СНД, експерти однозначно зауважили, що рівень у країнах Східної Європи на сьогодні залишається досить низьким. Проте спеціалісти страхових і перестрахових компаній вбачають у цьому потужний потенціал та неабиякі можливості подальшого розвитку.
 
На прикладі Туреччини й Ізраїлю було порушене питання побудови ефективної системи держпідтримки, яка у цих країнах відіграє важливу роль у сфері агрострахування в цілому. Скажімо, в Туреччині утворена керуюча компанія TARSIM, у склад наглядової ради якої входять як представники міністерства сільського господарства, казначейства країни, так і страхових компаній. Зі слів Неджати Ічера, технічного менеджера агрострахового пулу TARSIM, страхові премії та державні субсидії (50–66%) перераховуються у цю компанію. Нею здійснюються і страхові виплати. TARSIM займається розміщенням прийнятих ризиків на перестрахування. За шість років у країні значно збільшився рівень просування агрострахування з 1 до 8,2% застрахованих площ і культур. Сума зібраних премій у 2006 році становила 27 млн євро, а минулого року ця цифра збільшилася до 200 млн євро. Основними сільгоспкультурами, що страхуються, є пшениця, помідори, виноград та оливки. Всього ж у списку налічується 36 культур.
 
Австрія також дечим схожа у цьому питанні з Туреччиною. Адже і в цій країні створено окрему страхову компанію, яка займається питаннями агрострахування - 85%, і це при тому, що тут відсутнє обов’язкове страхування.
 
В Ізраїлі ж, на відміну від Австрії й багатьох інших країн, ця процедура є обов’язковою для усіх учасників аграрного бізнесу. Такому розвитку передувало створення у 1967 році державної компанії KANAT з управління погодними ризиками. Її генеральний директор Давид Гінзбург розповів, що ця компанія централізовано впроваджує усі програми агрострахування у країні. Страхові премії тут розподілені наступним чином: садівництву припадає 42%, овочівництву - 30%, тваринництву - 20% та вирощування польових культур всього лиш 8%. Сума зібраних премій торік становила 280 млн доларів.
 
Таке собі ноу-хау практикується у ПАР - системи супутникового моніторингу та оцінка ризиків з їх допомогою суттєво полегшила роботу агростраховиків при оцінюванні тих же ризиків та зборі інформації. Про особливості такої системи колегам на конференції розповів менеджер з розробки та впровадження агрострахових продуктів компанії ABSA Луїс Де Вет. Власне, продовженням цієї теми був виступ члена виконавчої ради компанії GEOSYS П’єра Роланда із Франції, який зауважив, що супутникові технології є пріоритетними в страховому бізнесі і все частіше починають впроваджуватися у різних країнах. На сьогодні їх використовують у своїй діяльності як страхові компанії в андерайтингу та оцінці ризиків, так і самі ж аграрії у проектах точного землеробства та моніторингу великих посівних площ.
 
Лігу польських страховиків на конференції представляв Піотр Налов (компанія «Конкордія Груп»), який у своєму виступі, говорячи про ризики, зауважив, що у Польщі страховики часто намагаються страхувати те, що не потрібно. «Однак ми повинні йти на крок попереду. Повинні розуміти цей бізнес, інакше матимемо великі проблеми», - зазначив польський експерт. Серед основних культур, які страхуються, названі були кукурудза, ріпак, цукрові буряки і зернові. Визначаючи гравців ринку - страхові та перестрахові компанії, аграрії та держава, - пан Налов зауважив, що польські сільгоспвиробники мають велику підтримку у парламенті, оскільки влада зацікавлена у розвитку агрострахування. Характерно, що 50% премій покривається за рахунок держбюджету. Підсумовуючи, експерт додав, що агрострахування повинно бути взаємовигідною справою для усіх сторін. Лише тоді буде зростання та успіх.
 
altНаголосила на компромісі між учасниками страхового ринку також і Олена Сосенко, старший андеррайтер з агрострахування SCOR, яка, аналізуючи стан агрострахувння у Східній Європі, порадила бути уважними при розрахунку ставок, премій та формулюванні умов страхування, зважаючи на різні катастрофічні події, що виникають внаслідок погодних умов. Для українців яскравим прикладом є минулорічна зима, коли значна частина культур вимерзла. «Ми не можемо скаржитися на погоду, бо ми професіонали, і маємо до цього бути готовими, - говорить пані Сосенко. - Ми повинні знаходити рішення для інших людей». Обговорюючи зимові ризики на прикладі такої популярної культури, як ріпак, експерт наголосила, що при страхуванні цієї олійної варто зважати на ряд чинників. Зокрема, гібриди ріпаку, що вирощується у Польщі, Україні, Росії, країнах Східної Європи, виробляються у Франції та Німеччині, а відтак, вони не пристосовані до місцевих умов. Тому для фермерів ця культура є чистою лотереєю, адже ніколи не можна передбачити, переживе ріпак зиму чи ні. Також Олена Сосенко акцентувала увагу колег і на особливому підході щодо великих агрохолдингів, яких чимало є як в Україні, так і в Росії. «У таких компаній завжди великі очікування. Вони мають досвідчених спеціалістів, відповідно розраховують отримати послуги страхування на вищому рівні і такої ж якості. Якщо ж щось відбуватиметься не на їхню користь, відповідно у них виникає недовіра, надалі вони часто одразу звертаються уже до перестраховиків», - пояснює експерт.
 
Проблеми агрострахування у Росії змалювала у своїй доповіді Деляра Сангаджиєва, директор «Інгострах». З її слів, протягом останніх 4 років російський ринок отримує збитки. У зв’язку із сильною засухою у 2010 році втрачено близько 40 млн т при прогнозованій урожайності 100 млн т збіжжя. Збитки в аграріїв становили 42 млрд рублів. Всього послугами агрострахування скористалося 24%, з яких 17% було неефективне формальне страхування. Цей рік став повчальним для сільгоспвиробників. У 2012 році був прийнятий закон про страхування з держпідтримкою. У результаті з’явилися нововведення - умовна франшиза, безумовна франшиза (недострахування), зниження тарифів удвічі.
 
До основних принципів діяльності страхових компаній пані Сангаджиєва відносить принципи рівневої відповідальності, залежності тарифної політики від технології виробництва, незмінності тарифної політки, критерії допуску страхових компаній тощо.
 
Підсумовуючи сказане, російський експерт додала, що система повинна працювати на збалансуванні інтересів усіх сторін. При цьому наголосила, що важливим принципом системи є захист від катастрофічних збитків за обов’язкової участі держави.
 
Про ще одного учасника агрострахового ринку - брокера, лос-аджастера та сюрвеєра - розповів присутнім голова асоціації попередників страхування, директор компанії «Грас Сова» Ібрагім Габідулін. «На ринку існують протиріччя, які стикають двох учасників ринку - страхову компанію та виробника. Аби діалог проходив конструктивно, між ними повинен бути брокер, - розповідає пан Габідулін. - Брокер - це посередник, який професійно займається відведенням ризиків. Ми не продаємо страхових продуктів. До того ж, брокер завжди стоїть на боці клієнта». Зі слів доповідача, брокер займається ризик-менеджментом: виявляє й оцінює ризики, проводить тендер серед страховиків, робить висновки, готує договори страхування по усіх видах.
 
Сюрвеєри проводять передстрахові й контрольні огляди у період вегетації та роблять висновки щодо можливості прийняття агрокультур на страхування. А лос-аджастери здійснюють уже безпосередньо оцінку збитків та регулюють ними в агрострахуванні. До речі, у новому проекті закону про агрострахування відведений цілий розділ посередникам, без яких ринок нормально не може існувати.
 
Що стосується вітчизняного ринку агрострахування, то він наразі, зі слів Наталі Гудими, президента ЛСОУ, знаходиться на етапі реформування. 2013 рік демонструє позитивну динаміку. Перестраховики і страховики вбачають у цьому нові можливості ринку та потенціал для розвитку. Потреба у прозорості й передбачуваності дії регулятора ринку, якого наразі ще й немає, гостро відчувається, а це, на думку пані Гудими, суттєво ускладнює подальший розвиток.
   

Опубліковано в журналі

№7(254) квітень 2013

Cхожі статті

Як забезпечити стабільність агробізнесу?
Порівняльна характеристика продуктів страхування озимих культур
Страхування з підстраховкою держави
«Ваш урожай — наша турбота»: новий погляд на агрострахування
Перші плоди страхового року