Поряд з азотним живленням важливу роль у житті рослин сої відіграє фосфорне живлення, незважаючи на те, що соя засвоює значно менше фосфору, ніж азоту та калію. Нестача фосфору в ґрунті протягом вегетаційного періоду впливає на ріст та розвиток сої: кущ виростає маленьким, цвітіння та формування бобів подовжується. Застосування фосфорних добрив збільшує кількість та масу бульбочок. За 10-разового збільшення норм фосфору у 10 разів збільшується кількість бульбочок та у 15 разів їх маса. Кількість зв’язаного азоту на 1 г бульбочок зростає від 51 до 155 мг.

Тільки за правильного застосування азотних добрив можна уникнути таких негативних наслідків, як зниження фітосанітарної стійкості рослин проти хвороб і шкідників, погіршення властивостей ґрунту та якості врожаю.

Починаючи з другої половини вегетації сої, а саме із середини літа, на її посівах нерідко відбуваються масові розмноження павутинних кліщів. В окремі роки пошкодження від них є настільки значними, що недобір урожаю варіює від 10 до 30%. В абсолютних величинах такі втрати складають у середньому на богарі 3–8 ц/га, а на поливі — можуть досягати 12 ц/га. Зона високої шкодочинності фітофага досить швидко розширилася з Півдня на Схід, Центр і навіть Захід України, і це відбулося зовсім недавно. З огляду на це господарства Центрального й особливо Західного Лісостепу, які раніше ніколи не проводили спеціальних обробок посівів сої від кліщів, несподівано наразилися на масштабну проблему. Компанії — постачальники засобів захисту рослин спочатку також виявилися не готовими й у перші роки навали шкідника не змогли забезпечити агровиробництво ефективними препаратами у достатній кількості.

Ця проблема знайома всім аграріям і суттєво впливає на врожайність сої. Тому варто завчасно подбати про вибір гербіцидів для знищення рослин-конкурентів сої.

Інокуляція насіння сої на сьогоднішній день — неодмінна умова отримання нормальної врожайності. Більшість агрономів, із якими ми спілкувалися на цю тему, вважають, що без інокуляції немає сенсу вирощувати цю культуру взагалі. І справа тут навіть не у додатковому азоті, який добувають рослини за допомогою ризобій, а у комплексному позитивному ефекті. Адже завдяки активній роботі бульбочкових бактерій відбувається більш ефективне засвоєння інших поживних елементів, стимулювання розвитку кореневої системи, спостерігається ростостимулювальна та фунгіцидна дія інокулянту на рослини.

Імаго звичайного павутинного кліща завдовжки всього 0,5 мм, але тисячна армія цих шкідників здатна за лічені дні знищити до 80% потенціалу врожайності сої та позбавити рентабельності ваш бізнес. Розкажемо, як цього не допустити.

Насіння сої є цінною сировиною для виробництва шротів і макухи, які містять протеїну на рівні 42–50%, жиру — 1,8–7,0%. Зрозуміло, що під час його переробки поживні речовини перерозподіляються. Тому перш ніж прийняти рішення про виробництво шроту чи макухи, потрібно вивчити хімічний склад насіння сої, яку планують для цього використовувати.

Однією з найбільш важливих характеристик органічного землеробства є мінімалізація обробітку ґрунту. Це означає, що передбачається залишати не менше 30% рослинних решток на поверхні ґрунту. Ця система обробітку ґрунту широко використовується у багатьох розвинених країнах світу. Вона дозволяє зменшити витрати на виробництво, зменшує ерозію, втрати органічної речовини, сприяє збереженню вологи в ґрунті.