Основною метою агрохімічного обґрунтування врожаю сільськогосподарських культур є визначення необхідних доз органічних та мінеральних добрив для одержання запрограмованого врожаю. Загальновідомо, що ефективність внесених добрив визначається коефіцієнтом (відсотком) їх використання культурою, а його залежність дуже багатофакторна і досить складна. Фактори, які впливають на ефективність використання внесених добрив, можна розділити на екологічні (природні) та організаційно-технологічні.

У сучасному аграрному виробництві добрива залишаю­ться одним із важливих його складових елементів, від оптимального обсягу внесення яких залежить не лише рівень урожайності сільськогосподарських культур, але й собівартість та прибутковість, а також якість продукції.

Урожайність парової пшениці озимої залежно від системи основного обробітку ґрунту та удобрення.

Для озимого ріпаку найдоцільніше створити спеціалізовані ріпаково-зернові сівозміни з максимальним насиченням цими культурами. Не слід сіяти його на площах, де вирощувалися цукрові буряки, позаяк виникає небезпека поширення нематоди, оскільки вона є шкідником і для ріпаку.

Як відомо, жодне агровиробництво не можна розпочати без наявних ресурсів. Навіть зорати й засіяти поле неможливо, поки не придбаєш техніку, пальне й запчастини для неї, газ і електрику, насіння та добрива тощо.

За результатами випробовувань технічних засобів для внесення мінеральних добрив встановлено, що показники якості виконання технологічних процесів усіма типами розкидачів загалом відповідають вимогам агротехнологій, проте рівномірність розподілення добрив туковими сівалками значно вища, ніж у машин із дисковими тукорозсівними апаратами.

Продуктивність гороху залежить від багатьох факторів, але більшість дослідників вважають, що його висока урожайність формується за умов достатнього живлення, яке, своєю чергою, залежить від ґрунтової родючості, мінеральних добрив, симбіотичної азотфіксації, кліматичних та погодних умов.

Мінералізація пожнивних решток культури-попередника дає змогу компенсувати до 70% потреби з основних елементів живлення рослин, окрім азоту.

Азотне живлення гороху та сої — це ключовий момент, від якого залежить буквально все.

2018 рік у багатьох регіонах України виявився цілком «кукурудзяним». Провідні господарства, що вирощують цю культуру за інтенсивною технологією, отримали якщо не рекордні, то все одно високі врожаї.