Річ у тім, що за норми вологості 13-14% ця культура досить часто збирається із вологістю 20-21% і більше, нерідко перевищуючи показник 30%. При цьому визначальною особливістю сушіння зерна кукурудзи є суттєво нижча інтенсивність вологовіддачі у порівнянні з іншими олійними культурами. Щільна оболонка зерна значно ускладнює процеси розподілу вологи: переважно потрапляючи через зародок, рідина розподіляється нерівномірно. Відповідно, під час процесу сушіння у різних частинах зернівки виникає нерівномірне внутрішнє напруження, яке може спричиняти пошкодження тканин і утворення тріщин.
Ще одним важливим чинником, котрий суттєво ускладнює завдання доведення врожаю кукурудзи до оптимальної вологості, є той фактор, що в ідеалі вологе зерно повинно бути оброблене протягом перших 4 годин. Враховуючи традиційно вищу врожайність цієї культури в абсолютній вазі, господарства часто відчувають брак сушильних потужностей для нормальної доробки бодай половини врожаю, що збирається. Це особливо відчувається у тому разі, коли середня урожайність з 1 га перевищує 10 т. Потреба оперативно довести до товарної готовності сотні і тисячі тонн кукурудзи нерідко стає причиною буквально зупинки комбайнів. В інакшому разі господарство може постати перед проблемою щось негайно робити з декількома тисячами тонн зерна кукурудзи.
Достатньо сказати, волога зернова маса кукурудзи особливо потребує контролю і регулювання температурного режиму. При 30С відбувається посилення природного випаровування вологості, а при 38С настає період бродіння, збільшується ризик ураження грибковими захворюваннями. За подальшого зростання температури зерно темніє і з›являється характерний солодовий запах. Саме тому небажано, щоб зібрана перезволожена кукурудза тривалий час (іноді він обраховується годинами) лежала на току і на сонці чи взагалі купою.
Із цього випливають ключові висновки, на які дедалі частіше звертають увагу керівники агропідприємств. Перший – господарствам, що вирощують кукурудзу у зоні Лісостепу, варто ширше використовувати сучасні гібриди із підвищеною вологовіддачею. Це дасть змогу на момент збирання отримати урожай із вологістю не декілька тонно-процентів нижчою, що суттєво прискорить та здешевить подальшу доробку зерна. Другий висновок полягає в об’єктивній потребі мати або ж орендувати більшу кількість комбайнів саме під кукурудзу, аби мати змогу зібрати врожай хоча б на частині полів в оптимальний з точки зору вологості момент – до дощів. Третій – якщо ви плануєте вирощувати принаймні 500-600 га цієї культури вам не обійтися без потужної високопродуктивної сушарки. Якщо ж кукурудзи ще більше, раціонально використовувати в господарстві дві чи більше сушарок, виділивши найпотужнішу з них винятково під кукурудзу.
Збиральна вологість кукурудзи може бути настільки високою, що для того, аби висушити стигле зерно до стандартної вологості (13-14%), одного прогону через сушарку найчастіше буває недостатньо. При цьому після завершення першого циклу сушіння партія кукурудзи повинна відлежатися для рівномірного тієї вологи, що лишилася, по всій масі. Надалі вже після перевірки за допомогою лабораторного обладнання приймається рішення про повторення сушки зерна або ж закладання на зберігання.
Як забезпечити максимальну ефективність процесу зерна з урахуванням зазначених вище умов? Існує декілька підходів, які можуть бути використані на будь-якому агропідприємстві з метою підвищення продуктивності роботи.
По-перше, це застосування двох різнотипних зерносушильних агрегатів. Перший агрегат здебільшого шахтового типу має найвищу потужність і розрахований на зняття надлишку вологості. Туди може закладатися зерно вологістю від 27-28 до 40% і піддаватися нормальній термічній обробці. Результатом цього буде доведення вологості до 20-24%. Після цього партія кукурудзи повинна відлежатися впродовж двох-трьох діб, при цьому за рахунок перерозподілу вологи по всій масі, її вологість ще знизиться.
Надалі зерно спрямовується на досушування до менш потужного агрегату, де акуратно доводиться до потрібної вологості. Дуже важливо поставити цей процес на потік таким чином, аби не допустити простою сушильних агрегатів. З цією метою слід налагодити чіткий автоматизований контроль за рухом різних партій зерна по території. Інакше декілька тисяч тонн можуть завдати серйозних клопотів, не кажучи вже про цілком ймовірні зловживання з боку персоналу.
По-друге, існує сенс виділити під кукурудзу відразу дві сушарки, одна з яких відповідатиме за сушіння зерна із вологістю понад 24-25%, а інша – за кукурудзу, вологість якої перебуває у розумних межах. У цьому разі ми швиденько перепускатимемо через сушарку безпроблемні партії і відразу їх спрямовуватимемо на зберігання чи деінде, а із перезволоженим зерном «морочитиметься» окремий агрегат.
Звичайно ж, можна нічого не вигадувати і придбати потужну високопродуктивну сушарку, за допомогою якої ми намагатимемося висушити кожну партії одним махом. Це було б непогано, однак теорія та практика відрізняються досить часто і не в найприємніший бік. Зерно може втратити товарний вигляд та якості, а сама маса, котру піддають тривалому впливу високих температур, цілком може загорітися. Тому ліпше продумати таку технологічну схему, яка дасть змогу забезпечити максимальний економічний ефект.
Дійсно, тут чимало питань впираються саме в економіку. З одного боку, забирати вологість із 40%, використовуючи як паливо природній газ – це з біса дорого! Та з іншого – потрібно ще знайти таку твердопаливну сушарку, яка дасть змогу нормально сушити зерно кукурудзи, що має підвищену вологість…
Тому перед вибором моделі сушильного агрегату під цю культуру потрібно здійснити необхідні технічні та економічні розрахунки. Надзвичайно важливо детально обговорити із представниками виробника та дилера реальні можливості цієї сушарки. Може трапитися і таке, що аналіз наявного співвідношення обсягів зібраної кукурудзи, середньостатистичної вологості та поточних фінансових можливостей агропідприємства дадуть неочікуваний результат. Скажімо, що покупку сушарки на цей рік варто відкласти, а наступного року встановити сучасний повністю автоматизований комплекс із двома агрегатами.
Коментар
Владислав ПЕРЕХОДЬКО, старший регіональний менеджер KMZ Industries
– Головною особливістю кукурудзи в частині сушіння порівняно з іншими культурами є її низька вологовіддача. Інтенсивність вологообміну зерна різних сортів кукурудзи неоднакова, оскільки залежить від розмірів зернин, їх форми, фізичної будови, хімічного складу. Врахуйте також досить тривалий сезон збирання цієї культури та надходження на елеватори партій зерна з різних полів та від різних фермерів. Отже, зазвичай отримуємо кукурудзу різної якості та вологості.
Як сушити, враховуючи ці особливості, аби зберегти без втрат прийняте зерно?
1. Сушіть партіями.
Це значно спростить процес і допоможе уникнути пересушування чи навпаки – недосушування зерна з різною вологістю. Залежно від обсягів бажано мати 2-6 бункерів-накопичувачів, щоб на певний час завантажувати кукурудзу для формування партій перед сушінням.
2. Приділіть увагу попередньому очищенню.
Під час вибору очисної машини важливо, щоб вона ефективно працювала з вологим зерном та мала аспіраційну колонку. Найкраще підійде сепаратор барабанного типу.
3. Забезпечте рівномірність та ощадність сушіння.
Чим вища початкова вологість зерна, тим більш щадним за температурою теплоносія і тривалістю за часом повинен бути процес сушіння. Так ви убезпечите зерно від пошкодження тканин і утворення тріщин.
4. Автоматизуйте.
Автоматизована зерносушарка оснащена вологомірами вхідної та вихідної вологості. Це досить точні прилади: в пристроях німецьких виробників, наприклад, похибка становить усього 0,5%. Ви знатимете показники вологості на вході, зможете задати точні параметри сушіння, забезпечуючи таким чином оптимальну кондиційність зерна на виході. А ще ви не залежатимете від людського чинника, максимально ефективно використовуватимете сушарку та підвищите її ККД.
На додачу такі датчики допомагають економити: точно вимірюючи вологість зерна, ви не витрачаєте зайве паливо. Інвестиції в автоматизовану зерносушарку і її комплектацію окупляться швидко, а ви матимете зерно з тими самими ідеальними 14,5% вологості й заплановані прибутки.
Ігор ПАВЛЮК, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
