Найбільше поширення кили на капусті спостерігається на кислих ґрунтах, переважно на Поліссі (осередкове поширення в північно-західній частині Волинської, Рівненської областей, виявляється у Київській області в низинних місцях заплав річок Ірпінь, Тетерів, де вирощують капусту для Києва). На ґрунтах із високим умістом гумусу кила розвивається слабо
Для прибирання капусти, салатів, руколи, кропу, рапунцеля чи шпинату створено чудову техніку, що дозволяє пришвидшувати відповідні технологічні процеси й економити робочу силу.
Для запобігання надзвичайних ситуацій у фітосанітарному стані потрібно постійно контролювати розвиток шкідливих організмів, щоб мати правдиву інформацію. Слід визначитись з їх біологією розвитку, фенологією та зонами поширення й відчутної шкідливості.
Обсяг світового виробництва овочів і баштанних культур, за даними ФАО ООН, становить 1150 млн тонн. Причому за останні 16 років площі посіву овочевих культур збільшилася з 34,2 до 58,2 млн гектарів, а підвищення врожайності — на 25%. Найбільшим виробником овочів є Китай, частка якого становить 50% у світовому виробництві. Щодо України, то тут ситуація неоднозначна. Адже з року в рік значні коливання в ціні, площах сівби та попиту різних овочевих культур призводить до непередбачуваних економічних результатів.
Система обробітку ґрунту під овочеві культури залежить передусім від місця розміщення їх в сівозміні, тобто від попередника. В господарствах, де овочі вирощують на невеликих площах, їх розміщують у польових або кормових сівозмінах. При цьому враховують різне ставлення окремих культур до органічного удобрення. Одні дають кращий урожай у перший рік внесення органічного удобрення, інші не переносять його, і тому їх треба сіяти на полі лише на другий рік після цього.
Капусті у період дозрівання доводиться несолодко. Щоб врожаї були не пошкоджені численними шкідниками та хворобами, даємо кілька порад для захисту цієї культури.
Надзвичайно цінній овочевій культурі — капусті значну шкоду спричиняють хвороби різної етіології (грибні, бактеріальні, вірусні), які суттєво знижують як урожайність, так і якість вирощеної продукції. Знаючи, який вигляд має те чи інше захворювання, можна своєчасно відреагувати та отримати максимальний урожай високої якості.
Валентина СЕРГІЄНКО, канд. с.-г. наук
Інститут захисту рослин НААНУ
Овочеві культури належать до групи соковитих харчових продуктів рослинного походження, які відрізняються від інших сільськогосподарських культур специфікою хімічного складу, тісно пов’язаного з показниками якості. Високий вміст води і легкорозчинний стан сухих речовин створюють сприятливі умови для життєздатності багатьох видів мікроорганізмів, розвиток яких при зберіганні продукції викликає псування товарного вигляду, зниження харчової цінності і значні втрати врожаю.