КОСТЯНТИН ШИТЮК:

«НЕМАЄ ЖОДНОЇ НАЙПРАВИЛЬНІШОЇ ТЕХНОЛОГІЇ АБО НАЙПРАВИЛЬНІШОГО ТЕХНІЧНОГО РІШЕННЯ»

Щоб зрозуміти тенденції «завтра», варто придивитись до провідних компаній сьогодні. Костянтин Шитюк, заступник директора Агробізнесу з виробництва компанії Kernel розповів про погодні ризики, кадри та інновації.

АДАПТАЦІЯ ДО ПОГОДНИХ РИЗИКІВ

Минулий рік був доволі непростим для більшості господарств України. Погодні умови, м'яко кажучи, були нетипово складними. Як він пройшов для Kernel?

— Ми, мабуть, усі останні роки говоримо про нетипові погодні умови для сільського господарства. Доволі складним став 2020 рік для Південної та Центральної України. Нетипова весна, відсутність осінньо-зимового запасу вологи, необхідної для вегетаційного періоду, через відсутність снігового покриву, і потім дуже концентровані опади, — усе це призвело до того, що виростити інтенсивні культури було дуже складно. Kernel представлений і в Західній, і в Центральній, і в Північній, і в Східній Україні. Окремі наші підрозділи опинились у таких умовах. Однак у цілому за рахунок диверсифікованого розміщення ми отримали хороші результати: і за врожайністю, і безпосередньо фінансові.

На основі цих метеоданих, які Ви збираєте, чи простежується зараз якась тенденція?

— Особисто моє бачення: те, що глобальне потепління відбувається протягом останніх 20–30 років, мабуть, ні для кого не секрет. Це визнали уряди, світові організації. Тенденція йде на потепління, межі ґрунтово-кліматичних зон зміщуються, але я думаю, що найпомітнішим, найбільш важливим для сільського господарства є не просто потепління, а саме ось ця кліматична непрогнозованість і зміщення пір року. Все рідше зустрічається поняття «середній рік», до якого ми звикли. Тому тенденція є, але вона набагато триваліша, ніж ми собі уявляємо, й, звичайно, це відобразиться на технологіях вирощування основних культур.

Як Ви пристосовуєте технології виробництва культур до цих змін?

— Я переконаний, що немає стабільно ефективної технології вирощування: повинні постійно відбуватися зміни, поліпшення, реакції на умови конкретного року. Звичайно, великі компанії не можуть дуже швидко повністю змінити технологію — лише окремі елементи як реакція на умови конкретного року. Ми відпрацювали базову технологію — щось середнє між deep-till і mini-till. Вона, мабуть, є наразі оптимальною, але надалі може модифікуватись в якісь інші технології. Також варто зазначити, що зараз все більш актуальними стають енергоощадливі та вологозберігальні технології — strip-till і no-till. І ми не відкидаємо повністю їх, плануємо тестування в різних регіонах, особливо зважаючи, що раніше ми мали певний досвід їх широкомасштабного виробничого застосування. Але це більше пошук і дослідження, а нині ми використовуємо нашу базову технологію, яку постійно адаптуємо під умови конкретних років, розвиваємо і підвищуємо її ефективність. У нас є мережа науково-дослідних пунктів, які працюють саме над цим. Дуже активна робота відбувається над усіма елементами технології, які дозволяють більш ощадливо використовувати вологу: це регулювання густоти посіву, підбір ротацій культур під певний регіон, обов’язково осінній обробіток із вологонакопиченням, сидерати, мікробіологія — цілий комплекс.

А можете деталізувати стосовно густоти: тут більше питання щодо диференційованого висіву, відповідно до зон врожайності, або висіву двох гібридів: інтенсивного та екстенсивного…

— Зважаючи на тенденції погодних умов, характеристики сучасних гібридів соняшника, кукурудзи, сортів сої менше, але теж норму можна і навіть потрібно зменшувати без втрати потенціалу. Це всі розуміють і ми теж рухаємось у цьому напрямку, але поступово: встановили і впровадили оптимальні норми для регіонів. Диференційований посів — ми з ним працюємо вже років шість. Там багато питань: все не так однозначно. Перша задача — правильно визначити різні зони за потенціалом, тому що ми сіємо диференційовано з прив'язкою до найбільш критичного обмежувального для культури фактора, а в більшості регіонів це волога. І ось тут успішність технології в цілому залежить від того, як ти правильно визначиш цю зону, її диференціацію за критичним фактором, як ти вибереш гібрид і підбереш густоту для цієї зони. У рослинництві дуже багато змінних, які не можна, от просто винайшовши один алгоритм, впровадити навіть на всі поля одного масиву, не те, що регіону чи компанії в цілому.

Мультигідбридний посів ще складніший в управлінні. У нас були спроби протестувати, але це складно в організації. Я думаю, що ми якісно відпрацюємо і відмасштабуємо на всі площі диференційований посів, а потім подумаємо над мультигібридним.

Минулого року весни практично не було, цей рік дощить — в окремих регіонах не встигають вчасно відсіятись. Звертають люди увагу на швидкісний висів. Як Ви ставитесь до цього?

— Для нас концепція 10-мильних сівалок — таких, які працюють на швидкості 10 миль (1 миля — 1,6 км/год — ред.), — це стратегічний напрямок розвитку. Бачимо, що за 5–7 років ми перейдемо повністю на швидкісний посів. Це можливість оптимізації парку техніки, скорочення періоду посіву, підвищення якості посіву й цілий ряд додаткових речей.

КАДРИ

Як починалась Ваша кар’єра в Kernel?

— У Kernel я прийшов у період приєднання до компанії підприємства «Дружба-Нова», де я працював керівником агрохімічної лабораторії. На той момент це для мене був перший такий досвід роботи в бізнесі, оскільки до цього тривалий час працював у аграрних — вищому навчальному закладі і науковій установі. Починалось усе з лабораторії, далі — служба моделювання і моніторингу технології в рослинництві. Протягом останніх майже п’яти років працюю в центральному офісі: спочатку керівником служби рослинництва, а тепер — заступником директора Агробізнесу з виробництва.

З Вашого досвіду, яка модель роботи з персоналом є найбільш ефективною?

— Я думаю, що для менеджера будь-якої ланки важлива гнучкість у сприйнятті підлеглих або колег, відкритість у спілкуванні. Для мене важливо під час постановки задачі залучити людину в процес, щоб вона не виконувала задачу тільки тому, що її треба виконати. Важливо, щоб було розуміння, для чого ми це робимо, й що ми отримаємо у результаті. Людина повинна відчувати, що в результаті є її частка. Одна з основних тенденцій у нашій компанії — надати максимум повноважень на місцях і забезпечити правильну мотивацію: фінансову, яка повинна відповідати отриманому результату, і нематеріальну у вигляді навчання працівників, підвищення їхньої кваліфікації, надання їм повноважень для ухвалення рішень на місцях, щоб вони відчували свою вагу і роль у загальному результаті.

Що Ви особливо цінуєте у якостях співробітників?

— Особливо ціную бажання постійно працювати над собою, залученість, відкритість і готовність до змін. Ще потрібно, щоб була внутрішня мотивація, конструктивність і важливо — порядність. Адже в компанії Kernel, і це наша принципова позиція, найбільш жорсткі корпоративні вимоги стосовно порушень корпоративних правил щодо конфлікту інтересів, корупції та шахрайства.

Якщо порівняти рівень освіти в аграрних закладах України із досвідом провідних країн у цьому напрямку — які є проблеми, на Вашу думку?

— Рівень аграрної освіти в Україні не задовольняє потреби сільського господарства. І це основна проблема. Випускники ВНЗ приходять працювати в компанії, в тому числі в нашу, і вимушені майже по-новому починати навчання, але вже у польових умовах. Це не проблема конкретного ВНЗ, а проблема державної системи освіти: відсутність ресурсів, інвестицій, не сформована матеріально-технічна база, низька мотивація педагогічного складу і, як наслідок, майже повна відсутність якісних спеціалістів-викладачів, відсутність законодавчої бази для залучення практиків із виробництва. Все це призводить до того, що немає кому викладати: там залишились одиниці ентузіастів, які суттєво на систему не вплинуть.

У нас багато років існує програма «Кернел Шанс», у рамках якої ми співпрацюємо з університетами, з випускниками та студентами старших курсів. Практика в нас у компанії та супровід наставника на місцях дозволяють нам готувати якісних спеціалістів. Я думаю, це не секрет, що працівники компанії Kernel досить високо оцінюються на ринку. Крім того, є низка посад, на які в рамках компанії можна підготувати спеціаліста з досить високим рівнем знань, але без фахової освіти. Якщо є бажання — завжди можна себе реалізувати.

ІННОВАЦІЇ

Kernel у багатьох сферах своєї діяльності або вкладає великі гроші в пошук нових технологій у світі, або сам створює їх. Наскільки Ви вважаєте такий підіхід виправданим в агровиробництві?

— Стратегія Kernel — бути найбільш ефективною компанією, незважаючи на обсяги земельного банку. Ми перебуваємо в постійному пошуку новинок — спочатку тестуємо і потім масштабуємо у виробництво. Неможливо досягти якогось рівня ефективності та зупинитись: це постійний процес.

Останні роки ми приділяємо значну увагу обробці інформації та технологіям онлайн-моніторингу. Це одна з невід'ємних частин, яка дозволяє попередити помилки, більш ефективно використати агроресурси. З іншого боку — це офлайн-аналіз, який дозволяє опрацювати всі дані, що ми збираємо, для більш ефективного планування технології та її розвитку не просто на основі тенденцій ринку чи рішення конкретного спеціаліста, а на основі глибокого аналізу фактичних даних. Наш науково-дослідний центр відпрацьовує технологічні моменти, а служба моделювання і моніторингу працює над вдосконаленням рішень, створенням систем збору даних із полів. Сьогодні в нашій компанії працює одна з найбільш цілісних і якісно реалізованих систем моніторингу полів. Ми по кожному полю маємо свій KPI (англ., ключовий показник ефективності — ред.), на основі 7, 10, 15 показників, оцінених кількісно. Таким чином, ми можемо порівняти поля, а відповідно, і техніку, спеціалістів, технології тощо.

За якими технологіями Ви вбачаєте найбільшу перспективу?

— Про базові елементи точного землеробства, такі як автопілотування, робота за точним сигналом, ми давно не говоримо: для більшості компаній це вже нормальна практика. Робота по завданню, створеному та завантаженому віддалено, обробка карт-факту — це теж давно реалізовано. Речі, які стосуються сенсорів управління роботою техніки… Наприклад, азотні онлайн сенсори — робимо вже другий чи третій підхід — у 2020 році відтестували три таких сенсори. Думаю, онлайн управління нормою азоту все-таки з часом посяде чільне місце в технології вирощування основних культур. Сенсори для управління водінням обприскувачів у рядку — не новинка, але для деяких моделей обприскувачів вона була недоступна. Зараз наш відділ точного землеробства знайшов рішення, і в цьому році в нас буде майже 80% обприскувачів із активним управлінням роботи в міжряддях. Але це не перспектива — це те, що може бути вже зараз. Єдине, що хтось впроваджує ці елементи, хтось — ні.

А якщо говорити про перспективу, я думаю, що це автономні машини. Вони досить активно розвиваються. Все дивлюсь на прототип HorschRobo (автономна сівалка — ред.), дуже вірю, що, зважаючи на нашу тривалу співпрацю, ця машина в Україні з'явиться першою в нас. Хоча у світі вже є 4–5 проєктів автономних машин, які з етапу «прототип» переходять на стадію виробничого тестування. Я думаю, що це буде скоро, не через три роки, але через 5–7 років точно. Якщо говорити про сенсори, то це напрямок диференційованого внесення ЗЗР на основі ідентифікації в онлайн-режимі об'єктів на полі. Має вигляд дуже перспективний. Уже є декілька проєктів, але вони поки що не такі ефективні. Ну, і, звичайно, напрямок обприскування дронами посяде своє місце в сільському господарстві.

Як саме відбувається пошук інновацій?

— У нас є R&D напрямок, основна мета якого — пошук і оцінка наукових публікацій, інформації — навіть, на перший погляд, фантастичної, — що може бути цікава для сільського господарства. Однак це стосується не тільки напрямку R&D, а всього Дивізіону Агробізнес в цілому. Це наша філософія. Ми надаємо можливість кожному спеціалісту на рівні провідного агронома реалізувати свою технологію. 5–15% — це та площа, на якій він може реалізувати технологію, відмінну від затвердженої. Це стимулює пошук новинок, які, можливо, на рівні експертів, котрі працюють із технологіями, не видно.

МИ НАДАЄМО МОЖЛИВІСТЬ КОЖНОМУ СПЕЦІАЛІСТУ НА РІВНІ ПРОВІДНОГО АГРОНОМА РЕАЛІЗУВАТИ СВОЮ ТЕХНОЛОГІЮ

Також є пасивний пошук, коли до нас звертаються стартапи або достатньо відомі виробники, що мають якусь новинку. Вже навіть такий імідж сформувався, що коли ти звертаєшся в компанію Kernel і для неї це цікаво, то це вже досить серйозний висновок для того, щоб зрозуміти: бути цій технології чи ні. Цікаві новинки беремо у виробничі випробування, оцінюємо результат, рахуємо економіку і або одразу забираємо у виробництво, або даємо висновок, що, наприклад, нам це нецікаво, але для ринку — навпаки.

Така співпраця можлива навіть із великими міжнародними компаніями?

— Багато прикладів, один із них — тривала співпраця з компанією Horsch. Менеджмент Агробізнесу особисто знайомий із власниками. Я скажу більше: ми зустрічаємося щороку. Це відображає досить-таки продуктивні стосунки між нашими компаніями, а також постійний запит менеджменту Horsch на фідбек від користувача. У нас активна співпраця протягом останніх 6–7 років. Ми робимо запит на конкретний агрегат і отримуємо прототип чи модель. Потім тестуємо їх і коментуємо: «Тут треба замінити, а тут розгортачі мають бути іншого вигляду і так далі». Така співпраця триває постійно. Як результат — у нашому використанні значна кількість причіпної техніки саме цього виробника. Так ми співпрацюємо не тільки з компанією Horsch, а й із CaseIH Україна, CNH, JohnDeere, Raven, Trimble… Якщо говорити про Horsch, то основний для нас напрямок — ґрунтообробка і посівна техніка.

Чи багато спільних проєктівроектів уже реалізовано?

— Ми довго відпрацьовували їхні зерновисівалки й наразі Horsch Pronto є для нас основною сівалкою, хоча там було дуже багато модифікацій, у тому числі й ті, які замовляли тільки ми. Те саме було з Horsch Maestro SW, і зараз це для нас одна з основних сівалок. Із Філіпом, Міхаелем (Philipp і Michael Horsch — власники компанії Horsch — ред.) та їхніми головними спеціалістами ми почали говорити про швидкісну сівалку Horsch 4–5 років тому, коли ще її прототипа не було. Декілька років тому нам презентували висівний, який зараз реалізований на сівалці SX, а в 2020 році ми отримали перший екземпляр сівалки. Вона в нас відпрацювала сезон, ми зрозуміли, що нас це влаштовує, тому для цьогорічної посівної значну частину в закупці сівалок становили саме вони. Зараз ми використовуємо вісім сівалок Horsch Maestro SX. Кожна з них повноцінно відпрацювала весь сезон. Загалом ми задоволені. Звичайно, що є перелік пунктів, які треба усунути, а є перелік пунктів, які треба покращити. І в нас уже розписана дорожня карта зустрічей із компанією Horsch, на яких ми повинні протягом пів року закрити всі ці питання.

Maestro SX стабільно якісно працює на швидкості 16–18 км/год. У минулому році ми не досягли такої продуктивності з тестовою SX: ми мали трактори 320–335 к. с., які просто не могли забезпечити потрібну швидкість. Тому ми реалізували цей проєкт комплексно — в цьому році ми тестуємо CaseI H Magnum 400 AFC і John Deere 410R — це якісні трактори, що здатні повною мірою реалізувати потенціал швидкісної сівалки.

РУСЛАН УСТИМЕНКО

Провідний інженер із точного землеробства в компанії Kernel

На цьому полі, де ми перебуваємо, закладається дослід по зонах продуктивності. Тут чотии різні зони, в кожну з яких висівається кукурудза в різних нормах. Maestro SX, коло якої ми є, виїхала в посів 29 квітня — пізно почали сіяти, сьогодні в нас 21 травня. Зараз у неї наробіток по монітору 4297 га, це з урахуванням того, що близько 30% цього часу вона стояла через погодні умови. Були питання щодо заводського браку підшипників сошника, але вони були оперативно усунуті: необхідні деталі були замінені. Більше до сьогоднішнього дня питань не виникало.

Безперечною перевагою цієї сівалки є те, що вона працює за протоколом ISOBUS. Це дає нам, у першу чергу, універсальність: ми використовуємо декілька брендів навігації, і нам необхідна універсалізація. Наприклад, якщо трактор вийшов із ладу, цю сівалку можна оперативно перепідчепити до будь-якого іншого, який має на борту ISOBUS-монітор.

Maestro SX дозволяє як посів насіння, так і внесення припосівного добрива по картах-завданнях і при цьому фактує внесення по обох каналах. Тобто ми не тільки працюємо по карті-завданню, а й маємо факт виконання. Крім того, з оновленням програмного забезпечення ми отримали порядну фіксацію норми. Тобто, відкривши карту внесення, ми бачимо, як сіяв кожен ряд.

Сівалка SX оснащена 4-секційною системою AutoForce, яка контролює глибину посіву, змінюючи притискне зусилля секцій: одна секція розташована за колесами трактора, одна — по центру, дві — по крилах. Також вона має систему Countour Farming, яка дозволяє при посіві по дузі витримувати норму на внутрішньому та зовнішньому радіусах. Крім того, наші нові сівалки обладнані системою Horsch Connect, яка дозволяє віддалено моніторити якість висіву по кожному ряду, записувати всі помилки, проводити віддалене тестування, а також калібрувати сівалку зі смартфону. Тобто не треба кожен раз бігати в кабіну трактора, щоб запустити конкретний ряд.

ВАЛЕРІЙ ПИЩИДА

Заступник директора з виробництва
СТОВ «Дружба Нова»
(Варвинський р-н, Чернігівська обл.)

Horsch Maestro SX у нас з'явилась на випробуваннях минулого року. Дуже добре себе зарекомендувала, тож на сьогодні маємо вже чотири одиниці. Що потрібно в сьогоднішніх умовах весни? Швидкість і якість. При високій швидкості посіву 17–18 км/год ми маємо якісну розкладку насіння по висоті й між насінинами в ряду. По якості до посіву соняшника і кукурудзи претензій немає. Крім того, переналаштування з культури на культуру відбувається доволі швидко. Maestro SX працює в усіх умовах: як по безполицевому обробітку, так і по оранці, з передпосівною культивацією та без неї.

На сьогодні рекорди по цій сівалці — 407–430 га/добу. Є навіть 490, але ще потрібно якісно оцінити ці результати продуктивності. 400+ га/добу — це, якщо мати площі посіву не шматочками по 20–30 га, а по 100 га. Стабільно ж ми сіємо щодня 320–350 га/добу — нормальна продуктивність для цієї сівалки. Ми маємо земельний банк 184 тис. га і парк сівалок з 57 одиниць.

Готуючись до весни, ми підраховуємо планові виробітки сівалок. Планували сіяти 9,5 тис. га/добу, однак по факту завдяки продуктивності Maestro SX сіємо 11 тис. га/добу.

Якість висіву кукурудзи Maestro SX

Наскільки вона вписується у Вашу концепцію внесення за один прохід кількох продуктів?

— Ми тестували Maestro SX із гранульованими добривами, а коли підійшли до придбання, зробили запит на модель із внесенням рідких добрив. Модель Maestro SX Liquid з'явилася під наш запит, і в концепцію вона вписується досить якісно. Наша концепція припосівних добрив: 60–70% — рідкі, та 30–40% — гранульовані.

MAESTRO SX У ВИКОНАННІ ЯК ІЗ СУХИМИ, ТАК І З РІДКИМИ ДОБРИВАМИ, ДОЗВОЛЯЄ НАМ РЕАЛІЗОВУВАТИ НАШЕ БАЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПОСІВУ: ПРИ ЦИХ ШВИДКОСТЯХ І ПРОДУКТИВНОСТЯХ ЩЕ Й ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ

Причому у випадку гранульованих повинно бути два варіанти внесення: в рядок із насінням і класичне, або одночасно обидва. Якщо рідке, як на мене, достатньо тільки стартового, тобто, в зону потрапляння насінини. Завдяки рідким добривам ми реалізуємо туди і мікроелементи, і мікробіологічні добавки, і стимулятори, тестуємо суміші. Maestro SX у виконанні як із сухими, так і з рідкими добривами, дозволяє нам реалізовувати наше бачення технології посіву: при цих швидкостях і продуктивностях ще й забезпечувати внесення добрив.

Чув, що у Вас зараз тестують самохідний обприскувач Horsch…

— Загалом щодо техніки у нас однаковий підхід: робимо оцінку на демополях, аналізуємо технічні характеристики, обираємо технічні засоби під нашу технологію, а потім беремо їх уже у виробниче випробування. Наприклад, зараз у нас на тестуванні перебуває обприскувач Horsch, і його тестуватимуть протягом року. Цікава машина! Достатньо високий потенціал продуктивності. Мабуть, найбільш якісна стабілізація штанги і можливість роботи з мінімальною висотою штанги при високій швидкості, що наразі ну дуже важливо. Подивіться, які весни, які вітри в більшості регіонів, — період внесення зменшується, тому потрібна продуктивність, якість внесення, можливість роботи у таких менш сприятливих умовах. Загалом ми вибрали дві перспективні моделі обприскувачів, і обидві паралельно тестуємо протягом сезону в рамках одного мехзагону: на різних культурах, із різними нормами виливу, в різних погодних умовах.

ЗАПОРУКА УСПІХУ: ЗАГАЛОМ І ЗОКРЕМА

Чи можете порадити аграріям певний вектор розвитку, певні акценти в діяльності, те, що допоможе їм бути успішним завтра?

— У кожного свій шлях розвитку, але українському агробізнесу не вистачає більшої відкритості: програм відповідного бенчмаркінгу, порівняння один із одним різних технологій і пошуку на цьому фоні найбільш ефективного рішення для своїх полів і моделі організації. Ми пропагуємо інше бачення — відкритість, можливість ділитися технологічними рішеннями, результатами випробувань, у тому числі в рамках програми Open Agribussiness. Крім того, це, звичайно, постійна зміна і покращення технології.

НЕМАЄ ЖОДНОЇ НАЙПРАВИЛЬНІШОЇ ТЕХНОЛОГІЇ, АБО НАЙПРАВИЛЬНІШОГО ТЕХНІЧНОГО РІШЕННЯ - ЇХ БАГАТО, І В УМОВАХ КОЖНОГО ГОСПОДАРСТВА ВОНО БУДЕ РІЗНЕ

Немає жодної найбільш правильної технології або найбільш правильного технічного рішення — їх багато, і в умовах кожного господарства воно буде різним. Звісно, треба акцентувати увагу на інноваційності. У рамках високої конкуренції України на світових ринках ми повинні постійно працювати над своєю ефективністю як постачальник продукції в цілому. Також не можу не сказати про сталість. В Україні зазвичай ще не звертають уваги на це, але сталість або екологічно та соціально відповідальний агробізнес, давайте так це назвемо, — це той напрямок, де наша компанія є лідером зараз і до чого всі прийдуть тільки дещо пізніше, і без чого ефективного стабільного виробництва не буде. Мабуть, це і є запорука успіху сільського господарства України загалом і кожного учасника ринку зокрема.