Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Глобальне потепління нині у всіх на слуху. Вчені ламають списи з приводу того, чи є лише антропогенний чинник цьому причиною. Футурологи гадають, що зміни клімату несуть нам у перспективі. А фермер розв’язує проблему погодних викликів, аналізуючи та ухвалюючи правильні рішення стосовно того, що бачить на своєму полі нині. І тут дуже важливим є правильний вибір тих сортів і гібридів, що відповідають реальним вимогам сьогодення. Головний агроном ТОВ «Агрофірма Київська» Валерій Любіцький на власному досвіді переконався, що кукурудза, соняшник чи ріпак селекції «Лімагрейн» навіть за складних ґрунтово-кліматичних умов не підведуть. А самі рослини теж можуть покластися на агронома — його знання, вивірений підхід і вміння дозволять подолати всі виклики та дати гідний урожай.
Відповідь дає фермер. Сьогодні заведено говорити, що на планеті стрімкими темпами змінюється клімат. Є пояснення фахівців, які ведуть аналітику, стежать за погодними умовами й наводять якісь приклади. А вірити в це чи ні — справа кожного. Так чи інакше, потрібно з року в рік за всім цим стежити, тримати руку на пульсі й реагувати. Попри усі дискусії, найкращу відповідь на кліматичні виклики дає саме фермер, який може за один день або пів дня усунути проблему на своєму полі. Маємо аналізувати й ухвалювати правильні рішення стосовно того, що бачимо. Це може звучати скептично, проте слід зважати на обсяги, час і можливості. Вихід — в оперативності.
В умовах невизначеності. Щодо посухи, то завжди є виняткові ситуації. Наприклад, 2017 року почалися розмови, що наступні три-чотири роки будуть дуже спекотними й посушливими — варто було замислитися про зміну обробітку ґрунту, підбір гібридів, застосування добрив і певного спектра пестицидів. Але ж, знову, хто може знати точно? Якщо на сьогодні маємо прогноз, що десь у полі має випасти 12 міліметрів вологи, а хмара побула і через пів години її не стало, і не впало жодної краплі. Хто може сказати, що буде в липні, серпні й вересні нинішнього року? І знову таки, ніхто не може сказати, якими будуть наступні 2022-й, 2023-й, 2024-й чи 2025 рік.
Зважені зміни. До кардинальних змін технологій вирощування культур вдаватися не вартує. Потрібно робити демонстраційні ділянки або виважено впровадити певні технології, адже це потребує певного ресурсу, практичної готовності до змін. Ми кілька років поспіль у межах одного поля експериментуємо. Половину поля можемо орати, іншу половину — розпушувати, на одній сіяти із сидератами, на іншій — лишити без них. На одній частині поля вносимо, наприклад, органічне добриво, на іншій — мінеральне добриво. Важливо для себе розуміти, які відбуваються зміни. До того ж потрібно врахувати, що на одному полі ґрунти строкаті, тож потрібно знайти аналогічні ділянки й потім досліджувати їх.
Image
Деградація ґрунтів — не істина. Так, побутує думка щодо деградації українських ґрунтів. Мовляв, колись ґрунти були золотими, Україна мала багаті родючі чорноземи, а сьогодні все пропало. Так от, з дитинства я їздив полями — мій дід був агрономом. Від агрономів, які застали ті часи, можна почути, що тоді без хімії та препаратів збирали по 200 чи 300 ц/ га цукрового буряку, але сьогодні показники врожайності цукристих набагато вищі. То якщо говоримо про знищення ґрунтів, чи можливо сьогодні на деградованих ґрунтах збирати по 700 ц/га буряку, по 60 ц/га пшениці? Тобто виходить якась невідповідність. Тому твердження щодо погіршення ґрунтів і думки про те, що ми їх убиваємо, на мій погляд, загалом не відповідають істині.
Діалог із ґрунтом. Наразі читаю літературу одного з американських ґрунтознавців, який каже про те, що родючість сільськогосподарської ріллі залежить не від нашого багатого чорнозему, не від кількості гумусу, а від того, як багато живих організмів працюють у ґрунті, адже ґрунт — це живий організм. Природа любить баланс, відповідність і все живе. З ґрунтом потрібно працювати, через те потрібен час, щоб познайомитись із ним, почати спілкуватись і знайти діалог. Варто навчитися розуміти, що йому потрібно, а це можна побачити тільки за певними ділянками «плям», невідповідностями, лініями на полях. Так, можна встановити правильний чи неправильний був результат діяльності попередніх років. Десь солому неправильно лишили, десь міндобрива зайвого дали, або потрібно покращити pH-ґрунтів (на нього не зважали й шукали проблему в чомусь іншому і застосовували щось інше). А ми в нашому швидкому житті про це забуваємо. Це так само як із дитиною — спочатку не маємо часу, а потім через 10–20 років дивуємось, чому ми не спілкуємось або не розуміємо дітей.
Люблю свою землю й справу. У свої 25 років точно зрозумів, що люблю те, що роблю, — працю агронома. Повернувся в Україну, хоча мав пропозицію лишитись у Данії, а потім поїхати за контрактом у Канаду. Але люди, яких хотілось би наслідувати, вони живуть тут, на рідній землі. Слід бути гідними їх пам’яті, честі й заслуг, вони працювали в Україні й зробили все можливе, аби нам краще жилось. Коли повертаєшся і бачиш, що твоя праця приносить не лише кошти, а й моральне задоволення та результат для когось, тоді розумієш, що все правильно.
Агрономічні пазли вищого рівня. Спочатку працював агрономом у Житомирській області. А директора агрофірми «Київська» Ярослава Миколайовича Білоуса знав задовго до того, як прийшов на роботу у це господарство. Власне, знав і саме господарство в Макарівському районі Київщини: що вирощують, яка тут складність ґрунтів, адже це — піщана зона. До того часу досвіду роботи з піщаними ґрунтами, з товарним виробництвом картоплі та з тваринницькою фермою не мав, але директор запевнив, що всього навчать, як і сталося. У перший рік роботи в агрофірмі «Київська» (2017) була можливість повчитись і випробувати себе, за що дуже вдячний керівництву за велику довіру. Ключовим, достатньо показовим уважаю наступний рік роботи, 2018-й, коли, спираючись на здобуті знання, отримав змогу правильно підібрати гібриди, добрива, схему захисту посівів, сформувати технологію обробітку ґрунту, визначити оптимальний час початку посівної — і десь на 80% усе вдалось. Загалом дуже люблю складати агрономічні пазли, особливо регулювати сівозміни, робити логістичні якісь маневри в техніці, обробітках і т. д. Люблю технологічні труднощі — а ще більше розплутувати їх.
Image
У господарстві в різних сівозмінах є зернова і силосна кукурудза. І насамперед як агронома засмучувало забирання повноцінної органіки з поля, вивезення пожнивних решток після вирощування такої велиників агрономічної й інженерної служби, адже без підтримки, зважаючи на обсяги роботи, ти нічого не вартий. Про себе скажу, що можу поступитись певними агрономічними амбіціями й прагненнями заради загального результату — адже зрозуміло, що силос як корм має бути якісним.
Не біомаса, а результат. Моє завдання як агронома — не зробити біомаси багато, а зробити результативним певний гібрид на певному полі. З цієї позиції й обирається посівний матеріал. Якщо хочемо закласти дві або три силосні ями якогось певного гібрида, то потрібно розуміти: як його посіяти та коли зібрати. Тобто потрібно змоделювати кінцевий результат. Наприклад, якщо на одному полі з десяти досягнемо показника 60 т/га, а на всіх інших буде 10–15 т/га, то це не результат. Потрібно зважити всі ризики, зрозуміти навантаження на комбайн, який збиратиме.
Гібриди для виробництва силосу для худоби обирають спільно всім керівництвом господарства. Якщо хочемо бачити, наприклад, певну кількість кукурудзи гібрида ЛГ3285, то, відповідно, потрібно розпланувати так, щоб під гібридом було якомога більше площі, але був висіяний на різних полях, щоб можна було збирати в різні агротехнічні терміни з однаковою масою сухої речовини.
Професійний підхід «Лімагрейн». Чому я, як агроном, обираю гібриди селекції «Лімагрейн»? Ця насіннєва компанія надає досить хороший технологічний супровід. З таким професійним рівнем і підходом набагато легше вирощувати сільськогосподарську продукцію, через те й обираємо співпрацю з «Лімагрейн».
Не ставимо за мету зібрати на всіх полях по 500 ц/га зеленої маси на силос. У наших реаліях на місцевих ґрунтах діапазон урожаю становить у межах 300–400 ц/га. Звісно, є поля, які дають по 480–500 ц/га зеленої маси. Однак отримати такі показники на всіх полях майже нереально.
Image
ФАО — не догма. Щодо ФАО гібридів кукурудзи, що ми використовуємо, то діапазон на силосній кукурудзі коливається від 230 до 330. Дотримуємось такого показника для якості збирання самої зеленої маси для силосу, аби встигнути зібрати з необхідною сухою речовиною. Залежно від кількості опадів і температурного режиму, гібрид із меншим ФАО може дати кращий результат, ніж із більшим.
По зерновій кукурудзі робимо ставку на ФАО гібридів відповідно до полів. Якщо розуміємо, що у відповідній групі полів може бути більший результат, беремо з більшим ФАО, однак це не завжди спрацьовує, адже значний вплив мають погодно-кліматичні умови. За чотири роки в діапазоні ФАО 290–310 були найкращі результати, в діапазоні 360–390 — великих результатів не зафіксовано, а відзначили згорання зеленої маси кукурудзи. З ФАО 200–210 теж дуже ризиковано працювати через те, що перша половина вегетаційного періоду часто може бути бездощовою, тож мають бути всі групи стиглості.
Image
Жорсткі демо. Щодо всіх типів і зернової і силосної кукурудзи, то закладаємо демонстраційні ділянки з року в рік. У середньому маємо 5–7 брендів на демоділянках на рік. На кукурудзі може бути мінімум з двома або трьома системами живлення, мінімум із двома технологіями обробітку ґрунту. Із системою захисту можна сказати «не граємось», бо підібрали власну модель захисту посівів, але будемо її міняти. Часто працюємо з ґрунтовим захистом, але такі роки, як нинішній, показують недоцільність застосування подібних рішень через промивання, змиви і замокання.
Експериментуємо з глибиною висіву насіння (діапазон у межах 3–7 см), адже потрібно «зловити» вологу. Наш ґрунт на весні за тиждень перетворюється на пилюку, якщо не відбулось ніякого її накопичення. Наразі оптимальним показником глибини висіву просапних культур уважаємо 4–5 см. Зазначу, що у виборі глибини сівби багато що залежить і від строкатості ґрунтів. Через це думаємо модернізувати сівалки, щоб вони самі вирівнювали глибину, тому що агроном не в змозі оперативно перевірити все поле.
Загалом висіваємо в максимально жорстких умовах, щоб зрозуміти, на що вони здатні в наших реаліях і знайти точку беззбитковості. Це є головним показником. У певний час мені здавалося, що знайшли конкретні шаблони й формули в гібридах, але вони змінюються. Гібриди змінюються, компанії, агрономи змінюються, технології змінюються.
Ставка на точність. Точне землеробство в господарстві теж на часі. А перше, що зробили на сівалках, то почали вимикати секції, щоб не пересівати. Тепер хочемо спробувати диференційований висів залежно від гетерогенності ділянок, бо не було напрацьованої бази про те, з якою густотою здійснювати висів на непродуктивних ділянках, або з низьким рівнем pHґрунтів, чи взагалі треба засівати певні ділянки, допоки вони не будуть вирівняні. По системі захисту практикуємо посекційне вимкнення, щоб не було переливів, які призводять до опіків, опадання й, звісно, відбиваються на фінансах.
Системно впроваджуємо аналізи ґрунтів. Серед партнерів хочемо, щоб це були досвідчені й практичні люди, які знають із чим і де працюють. Адже можна зробити на швидку руку, дати якісь навіть рекомендації, а потім так виявиться, що це небувальщина. Не буду називати компанії, які це роблять, доводилось уже просто переробляти деякі показники.
Image
Соняшник крізь призму сівозміни. Щодо соняшнику, то в сівозміні йому належить приблизно 1/6. Намагаємось впроваджувати його раз на 4–5 років на те саме поле, однак іноді є труднощі з картопляною й кормовою сівозміною. Коли розуміємо, що не можна цього року сіяти, від нього відмовляємося. Навіть якщо ціна на соняшник досить висока, адже це зіпсує нам усю сівозміну. Відповідно, якщо переходимо до гібридів, це зовсім інше, адже група полів, яка може потрапити цього року, може значно відрізнятись від торішньої групи полів саме за потенціалом. Поля господарства на 70–80% вивчені, тож, відповідно, корегуємо підбір і кількість гібридів, які дадуть плановий урожай за наших умов.
Добра половина ЛГ. Потрібно розуміти для себе рентабельність однієї тонни врожаю. Коли находиш цю точку, то всі наступні витрати на цій культурі можна контролювати, враховуючи не лише економічні вигоди, а й здоров’я рослини. З року в рік маємо у сівозміні близько 40–50% соняшнику селекції «Лімагрейн» залежно від поля і стратегічного плану зі збирання, дозрівання тощо. Зокрема, сіємо ЛГ5478 ЛГ5635, а також випробовуємо соняшник під Експрес-технологію ЛГ50479 СХ.
Ріпаковий клин можливостей. Серед досягнень можна зазначити впровадження у сівозміну озимого ріпаку. Технологічно це дуже складна культура. Досить довго над цим думали, та ріпак вдало вклинився у сівозміну і на сьогодні під ним достатньо велика площа — понад 700 га. Це дозволяє вчасно обробити поля і за потреби в додаткових інвестицій (аналізи, добрива, органіка, дефекати, мінерали тощо) також дає додаткові можливості. Адже цю культуру можна спланувати на кілька років уперед, що певним чином розв’язує руки й дозволяє заробити кошти. Не ставимо захмарних цілей, виходячи з того, що можемо отримати, не надто насідаючи на ґрунт.
Ювелірна технологія. Знаю, серед агрономів побутує думка, що виробництво ріпаку — це ювелірна справа. І окремі спеціалісти просто відмовляються від цієї культури. Якоюсь мірою погоджуюсь, але не такий страшний вовк, як його малюють. Важлива вчасність і якісність у виконанні робіт. Потрібно зрозуміти ґрунтовокліматичну зону, підібрати технологію й визначити обсяг, який можна довести до кінцевого результату. Ювелірність полягає в підборі технології, у виборі гібрида — і всі наступні заходи залежатимуть від того, як вчасно та якісно посіяли, тобто отримати сходи. Ріпак не можна порівнювати з іншими культурами — у кожної є свої особливості.
Справа техніки. Перше, з чим ми зіштовхнулись у господарстві, — технічна непідготовленість. Сівалка в нас була, а зернозбиральних комбайнів — не було. Однак ризикнули посіяти ріпак на 300 га — і все вдалося. На наступний рік зрозуміли, що потрібно підібрати такий обробіток ґрунту або такий висів, який би однозначно забезпечив нам сходи: не на 100%, а просто сходи, адже ріпаку достатньо від запланованої посівної кількості 50%, щоб отримати запланований урожай. Це досить компенсаторна культура, яка може знівелювати певні «промахи».
Вадим Смілянець, менеджер з регіонального розвитку ТОВ «Лімагрейн Україна» та головний агроном Валерій Любіцький, АФ «Київська»
Першою фішкою стала купівля додаткового плуга — один у нас був — і докупили до них котки, щоб забезпечити безперервний висів насіння. Спостереження мої і колег були такими: навіть на таких легких ґрунтах часто у жнива зернових культур випадає певна кількість опадів, і якщо швидко зібрати попередник і закрити капіляри ґрунту, то можна зберегти частину вологи. З оптимальними строками сівби ріпаку визначились — для нас це середина серпня, коли можна дістати вологу для проростання дружного насіння. Це є запорукою успіху.
Якщо не було опадів, то можна посіяти у вересні, але в такому разі складніше з підібраними гібридами, які є в наявності, адже вони були закуплені до іншого часу. Тоді гібриди потрібно замінити на швидкорослі, які придатні до пізньої сівби.
Алгоритм вибору. На сьогодні в господарстві приблизно один гібрид на 100 га, тобто мінімум сім гібридів. Можна було б впоратись і з 4–5-ма, але, знову ж таки, група полів під сівбу ріпаку вимагає до себе індивідуального підходу. Також пробуємо щось нове. Щороку випробовуємо 2–3 гібриди, які пускаємо для проби на ділянках по 20– 30–50 га, щоб побачити їх і в масиві, після демовипробувань.
Щодо алгоритму вибору посівного матеріалу, то мають бути розкладені й розмежовані ризики. Якщо виходимо на певний обсяг, не можна ризикувати всім і відразу. Спочатку обираємо придатні гібриди, які зможуть рости на наших ґрунтах, із потенціалом урожайності хоча б від 3 тонн на гектар. Наступне — підбір гібридів за групою стиглості, адже великий обсяг означає, що його неможливо зібрати весь і відразу. У ріпаку є така особливість: сьогодні він стиглий, а завтра уже пізно. Тобто потрібно збирати його вчасно. Навала грозових дощів і вітрів на перестояний ріпак може коштувати половини або й більше врожаю. Тож вчасність збирання — теж запорука успіху. Групи стиглості й характеристики гібридів потрібно розмежовувати, тому що потрібно закласти якийсь відсоток для перестрахування. Ти знаєш, що це поле збереш за один день, однак потрібно для себе розуміти, що це може бути й три дні, наприклад, зламався комбайн тощо.
Ріпаки, на які можна покластися. Серйозну частку в посівах становлять ріпаки селекції «Лімагрейн». Я з гібридами компанії познайомився ще до роботи в агрофірмі «Київська». На той момент, скажімо, гібрид Арізона ніхто не розглядав як потужного гравця на ринку, він не був на слуху і, можливо, не досліджений до абсолюту, що дозволяло самому експериментувати з ним.
Важлива ще генетична платформа, на якій «Лімагрейн» створили свій ріпак, тобто всі ріпаки «Лімагрейн» мають генетичну стійкість до розтріскування стручків. На той час фахівці компанії запевняли, що за ріпак можеш не перейматися, усе буде добре, і на практиці так і виявилось. Так, з року в рік налагодили співпрацю з компанією. Сьогодні висіваємо інші гібриди — Архітект, він є No1 по посівних площах у Європі, має генетичну стійкість до розтріскування стручків і стійкість до вірусу жовтухи турнепсу.
Image
Страховка на зиму. Щодо загрози вимерзання, то тут багато залежить від сівозміни й накопичення певного спектра шкодочинності — забираємо чи не забираємо солому з поля, приорюємо або не приорюємо тощо. Теж дуже важливо, у які терміни сіємо й коли отримуємо сходи, адже можна посіяти в суху землю, чекаючи на дощ, і отримати сходи пізніше від запланованих. Раніше завжди вважали, що у вересні, другій половині вересня у нас є загроза приморозків. Знаємо, що товщина кореневої шийки має бути на час перших приморозків хоча б від 0,5–0,8 см. На це і закладався термін сівби. Цей рівень — мінімальна перестраховка на майбутнє, з ним якось можна перезимувати.
Рістрегуляція — справа тонка. Можна відтягнути строки сівби на вересень і не перейматися про переріст, однак є загроза осінніх приморозків. З іншого боку, чимало агрономів висівають якомога раніше, у залишену вологу після попередника, аби отримати сходи, а далі відрегулювати. Хоча ріпак не завжди вчасно й правильною дозою, або правильним препаратом можна відрегулювати. Бувають періоди, коли відповідних умов немає. Наприклад, торік стояла неймовірна спека, ріпак виріс до якогось рівня, коренева система в нього була досить велика, і по самій рослині видно — саме вчасно працювати рістрегулятором, а за умовами — не потрібно. Якщо рослина в стресі, то препарат не спрацює так, як потрібно. І невідомо, як рослина відреагує, в такому разі можна зашкодити більше, ніж допомогти.
Шкідники на контролі. За шкідниками стежити треба дбайливо і щоденно. Погодні умови змінюються, відповідно, змінюється й шкодочинність. Є загроза совки, прихованохоботника, ріпакового пильщика, оленки волохатої тощо. Препарати мають бути 100% правильно підібрані й вчасно внесені для захисту рослини. В кожного своє бачення, підходи і, що не менш важливо, фінансові можливості.
Цього року однією з проблем були дощі в період цвітіння. Щоби працювати по квіткоїду і захистити від склеротинії довелося шукати вихід. І його ми знайшли в дронах. Нинішнього року спрацювали на площі 700 га вчасно — приблизно на 70%. По інсектициду не було таких великих переживань, як по фунгіциду, адже досить велика рослина, а її треба вкрити досить маленькою кількістю розчину. Довелось радитися зі спеціалістами, які мають досвід роботи з ЗЗР, різними ад’ювантами й дронами, щоб усе це скомпонувати й отримати хороший результат.
Image
Рухатись уперед. Якщо резюмувати, то на сьогодні господарству вдалося досягнути рівня в балансі між усіма культурами в догляді, збиранні й отриманні кінцевого продукту, що є запорукою успіху. Але наголошу, що єдиного алгоритму і якогось шаблона немає. Його взагалі не може бути в сільському господарстві. Можна подумати, що ти винайшов якусь формулу і почати її застосовувати, однак може настати такий рік, який помножить її на нуль. Треба бути готовим до того, що у своїх знаннях, уміннях, баченнях і передбаченнях можна виявитись неправим. Важливо тримати руку на пульсі змін і вивірено рухатись уперед.