Перспективне виноградарство

Перспективне виноградарство

/ Статті / П'ятниця, 01 вересня 2017 11:03
Одними з перспективних і економічно вигідних напрямів конкурентоспроможного розвитку вітчизняного агробізнесу є вирощування винограду із подальшим задоволенням попиту населення у споживанні свіжих ягід та забезпеченні харчової промисловості сировиною для переробки.

 Корисний і вигідний

напрям агробізнесу
Виноградарство — одна з небагатьох галузей сільського господарства, яка попри економічні негаразди і структурні зміни в процесі реформування аграрного сектору економіки не втратила інвестиційної привабливості та залишається одним із перспективних напрямів розвитку агробізнесу в малих та середніх формах господарювання. Зумовлено це особливо корисними властивостями винограду та його універсальним характером можливостей використання як для виробництва різних видів продовольчої продукції, у тому числі соків і алкогольних та безалкогольних напоїв, так і безпосередньо досить поширеним споживанням у вигляді свіжих ягід.

За даними українських науковців (Н. Х. Грабак, І. Н. Топіха, В. М. Давиденко, В.Г. В’юн, С. М. Чмирь, «Основи ведення сільського господарства та охорона земель», 2005) поживна цінність та смакові якості винограду насамперед зумовлюються вмістом цукру в ягодах, якого нагромаджується від 12 до 30%, залежно від сорту та умов вирощування. Цукри винограду складаються в основному з найбільш легкозасвоюваних — глюкози та фруктози. За енергетичною цінністю 1 кг винограду при цукристості 18–28% становить 750–800 ккал, тобто забезпечує 25–30% добової потреби людини в енергії. Поживна якість 1 кг винограду вища, ніж 1 л молока або 1 кг картоплі, яблук, груш чи персиків. Завдяки високій калорійності та наявності біологічно активних речовин виноград допомагає при недокрів’ї, розладі нервової системи, порушенні обміну речовин в організмі. Науково обґрунтована норма споживання свіжого винограду на одну людину становить 8–10 кг на рік.

Фактично впродовж багатьох років населення споживає винограду набагато менше цієї норми, оскільки навіть сумарно його імпорт разом із виробництвом не перевищує 2 кг в рік із розрахунку на особу.

В Україні, за даними порівняльного аналізу статистичної звітності 2016 р., під виноградними насадженнями у плодоносному віці усіма категоріями господарств було зайнято 45,1 тис. га, в тому числі у сільськогосподарських підприємствах — 32,2 тис. га, або 71,4%. Здебільшого в структурі виноградних насаджень близько 89% площ закладені технічними сортами, 11% — столовими.

За останні 3 роки площа насаджень виноградників в усіх категоріях господарств суттєво не змінювалася. У 2014 р. — 48,7 тис. га, 2015 р. — 45,4 тис. га, 2016 р. — 45,1 тис. га. Проте все ж спостерігається певний негативний тренд на їх зменшення, що потребує окремої уваги та розробки конкретних дієвих заходів стабілізації ситуації у галузі вітчизняного виноградарства.

Найбільша в структурі насаджень площа виноградників у плодоносному віці знаходиться в Одеській області — 27,4 тис. га (64%). Значними є також насадження виноградників у Миколаївській — 5,5 тис. га (13%), Херсонській — 4,5 тис. га (11%) і Закарпатській — 3,4 тис. га (8%) областях. У цілому в 4-х регіонах країни нині зосереджено 96% усіх насаджень винограду (­діагр. 1).
 
Діаграма 1. Структура і питома вага основних регіонів України
за насадженнями винограду в плодоносному віці у 2016 р.
 
Джерело: розраховано за даними Державної служби статистики України

У решті регіонів загальна площа під виноградниками в плодоносному віці не перевищує 300 га, або близько 4% від усієї частки в їх структурі.

Тобто усе його виробництво нині зосереджене переважно в зоні Степу. Минулого року в усіх категоріях господарств було зібрано 37,8 тис. т винограду, з яких 23,1 тис. т в Одеській, близько 5,6 тис. т у Миколаївській, 3,4 тис. т у Херсонській і майже 2,5 тис. т у Закарпатській областях.

Середня урожайність винограду з 1 га насаджень у плодоносному віці в Україні минулого року становила 88,4 ц. Найвищою вона була у Вінницькій (339,7 ц/ га), Кіровоградській (320,0 ц/ га) і Полтавській (284,2 ц/ га) областях (діагр. 2).
 
Діаграма 2. Середня урожайність винограду в Україні за 2016 р.,
ц/ га насаджень у плодоносному віці в усіх категоріях господарств
Джерело: розраховано за даними Державної служби статистики України

Нижче від середнього її показника в країні урожайність винограду одержана в Житомирській (39,9 ц/ га), Харківській (61 ц/ га), Донецькій (71,3 ц/ га), Закарпатській (73,3 ц/ га), Херсонській (75,5 ц/ га), Сумській (79,5 ц/ га), Тернопільській (80,5 ц/ га), Одеській (84,5 ц/ га) і Волинській (87,5 ц/ га) областях. Впродовж 2000–2016 рр. середня урожайність винограду підвищилася в 1,7 разів. Проте загалом внаслідок зниження площ насаджень у 2,3 разу його виробництво зменшилося майже в 1,4 разу. Тобто внаслідок суттєвого скорочення площ насаджень винограду не вдалося зберегти та збільшити обсяги його виробництва за рахунок підвищення середньої урожайності. Водночас, за умов збереження наявної позитивної динаміки підвищення врожайності винограду цілком реально в найближчі роки збільшити його виробництво вдвічі з метою зменшення імпорту.

Світовий ринок винограду
Світовий ринок винограду є одним із найбільш динамічних за темпами змін і тенденціями росту його виробництва та споживання. Так, за останні 5 років світове виробництво винограду зросло майже на 2,8 млн т, або 114,5%, в тому числі найвищі темпи динаміки спостерігалися у Перу — 152% і в Китаї — 137,8%. Останній також є лідером за темпами росту споживання винограду — 136,5%.

За даними досліджень і аналізу інформації оглядового видання USDA «Fresh Deciduous Fruit: World Marketsand Trade (Apples, Grapes, &Pears)» світове виробництво усіх сортів винограду у 2016–2017 маркетинговому періоді прогнозується на рівні рекордних 22,0 млн т (табл. 1).
 
Таблиця 1. Світовий ринок винограду (виробництво-споживання), млн т
 
 
Джерело: підготовлено за інформацією USDA;
*очікування станом на грудень 2016 р.;
**прогноз станом на червень 2017 р.

В абсолютному і відносному вимірі основним та найбільшим виробником винограду в світі залишається впродовж багатьох років Китай, який вирощує 10,2 млн т, або 46,4% від загального обсягу. Також значним є виробництво винограду в Індії — близько 2,8 млн т та Туреччині — 2,3 млн т, а також у країнах ЄС — майже 1,7 млн т і США — 1 млн т. Саме на ці країни разом припадає майже 83% від загального обсягу його виробництва в світі (діагр. 3).
 
Діаграма 3. Структура і частка основних країн-виробників винограду
на світовому ринку в 2016–2017 маркетинговому періоді
Джерело: підготовлено за інформацією USDA

Прогнозований обсяг світової торгівлі виноградом у поточному маркетинговому періоді зберігатиме тенденцію до зростання і досягне показника близько 2,9 млн т, у тому числі за рахунок збільшення пропозиції на ринку від провідних його постачальників — Чилі, США та Південної Африки (табл. 2).
 
Таблиця 2. Світовий ринок торгівлі виноградом (експорт-імпорт), млн т
 
 
Джерело: підготовлено за інформацією USDA;
*очікування станом на грудень 2016 р.;
**прогноз станом на червень 2017 р.

Очікується, що виробництво винограду у країнах ЄС в цілому скоротиться на 61 тис. т, до 1,7 млн т. При цьому спостерігаються тенденції загального зменшення площ насаджень виноградників, що посилюються через несприятливу погоду у провідних його країнах-виробниках — Італії та Греції. За прогнозами в 2016–2017 маркетинговому періоді імпорт винограду до країн ЄС зросте на 29 тис. т і становитиме, за окремими експертними оцінками, близько 640 тис. т. Другим за обсягом імпортером є США, які щороку імпортують понад 500 тис. т винограду, а також Китай із майже аналогічними показниками. При цьому Китай, як і ЄС, за останні роки суттєво збільшили обсяг імпорту винограду, відповідно, на 212 тис. т і 80 тис. т. Водночас, Росія за вказаний період, згідно з прогнозом, навпаки, значно знизить його імпорт на 179 тис. т.

Окремо варто відзначити, що на світовому продовольчому ринку в поточному маркетинговому періоді, за даними експертів USDA, найбільшими імпортерами свіжого столового винограду залишатимуться країни ЄС (640 тис. т), США (593 тис. т), Китай (515 тис. т) та Росія (210 тис. т). Досить суттєвим за обсягами є імпорт винограду до Казахстану (90 тис. т).

Для України світовий ринок винограду представляє значний інтерес, адже, наприклад, країни ЄС лише на 75% покривають внутрішні потреби його споживання за рахунок власного виробництва. Ринок Росії, Казахстану та інших країн СНД також має певні перспективи, розумне використання яких може прискорити розвиток вітчизняного виноградарства.
 

Єдина проблема — це відсутність в Україні на цьому етапі розвитку сільського господарства суттєвих резервів щодо нарощування власного виробництва винограду як для внутрішніх потреб (за останні роки вони коливалися у межах 270–290 тис. т — прим. авт.), так і збільшення його експорту. На жаль, також виробничі можливості вітчизняного виноградарства не дозволяють ефективно використати наявну експортну нішу світового ринку у найближчі роки.

Так, минулого року, як уже зазначалося на початку цієї статті, виробництво винограду в Україні сягало близько 37,8 тис. т, що покриває внутрішні потреби його споживання лише на 13%. Тобто сьогодні цей експортний резерв для віт­чизняного агробізнесу залишається невикористаним та потенційно є одним із найбільш прийнятних і ефективних нішевих рішень серед реальних напрямів диверсифікації видів сільськогосподарської діяльності в малих та середніх формах господарювання.

Зовнішньоекономічні реалії
Минулого року Україна експортувала лише близько 26 т винограду, здебільшого 23,9 т сушеного та 2,43 т свіжого на загальну суму 62,5 тис. дол. США. Основними ринком збуту для вітчизняного винограду залишалися країни СНД. Зокрема, у сушеному вигляді він експортувався до Республіки Молдови та Грузії (табл. 3).
 
Таблиця 3. Експорт з України винограду на світовий продовольчий ринок у 2016 р.
 

Середньозважена ціна експорту 1 т винограду свіжого становила 3168,8 дол. США, в тому числі на європейському напрямку — 4165,7 дол., азійському — 2949,0 дол. і американському — 2637,1 дол. Ціна на сушений була на 27,7% нижчою.

Загальний обсяг імпорту винограду сягала 44,4 тис. т (свіжий і сушений) на суму 30 млн дол. Зокрема, свіжого винограду було імпортовано 30,5 тис. т на майже 19 млн дол., а сушеного, відповідно, майже 13,9 тис. т на суму 15 млн дол. Найбільший за обсягом імпорт сушеного винограду здійснювався з Індії та Ірану, а також Туреччини. Серед країн СНД основним постачальником сушеного винограду був Узбекистан, а свіжого — Республіка Молдова (табл. 4).
 
Таблиця 4. Імпорт до України винограду в 2016 р.
 

За структурою близько 17% усього імпорту свіжого винограду відбувалося із СНД (Республіка Молдова), тоді як решта — з інших країн світу. Зокрема, із ЄС — 3,1%, Азії — 77,4%, Африки — 1% і Америки –1,6%.

Певний інтерес викликає порівняння середньозваженої ціни експорту й імпорту винограду. Остання виявилася майже в 5,1 разу нижчою за експортну для товарної позиції виноград свіжий. Для товарної позиції виноград сушений ця різниця є значно меншою і становить 2,1 разу. Це може свідчити про те, що фактична собівартість виробництва винограду, що імпортується з-за кордону, є доволі невисокою та відносно конкурентоспроможною для внутрішнього продовольчого ринку України. А з іншого боку, стверджувати, що якість вітчизняного винограду є високою, а це, своєю чергою, дозволяє його експортувати за порівняно вищою ціною.

Саме тому розвиток вітчизняної галузі виноградарства має значні перспективи, які доцільно використати для підвищення загальної економічної ефективності сільськогосподарського виробництва і повноцінного вирішення проблеми забезпечення продовольчої безпеки держави.

Економіка вирощування
винограду та перспективи галузі
Виноградарство є однією з високоприбуткових сфер агробізнесу, що за рівнем рентабельності вирощування не поступається таким поширеним сільськогосподарським культурам, як соняшник і соя.

У 2016 р. в Миколаївській і Херсонській областях вирощування винограду було одним із найбільш прибуткових видів сільськогосподарської діяльності із рівнем рентабельності, відповідно, 166,7% і 142,2% (табл. 5).
 
Таблиця 5. Порівняльна рентабельність вирощування винограду і
найбільш прибуткових основних сільськогосподарських культур у 2016 р.
 

Середній в Україні показник рентабельності виробництва винограду минулого року становив 74,6% проти 37,8% у зернових культур, 63% в соняшнику, 52% у сої і 45% в ріпаку, поступаючись лише гречці 87,5%, ягодам 104% та хмелю 100,4%. Винятком з цього переліку є Запорізька і Закарпатська області, де за певних зрозумілих обставин його виробництво опинилося на межі прибутковості. Однак навіть за цих умов у позаминулому 2015 році середній показник рівня рентабельності вирощування винограду в Закарпатській області становив 100,3%, а у Миколаївській і Херсонській, відповідно, 192,7% та 251,6%.

Собівартість вирощування 1 кг винограду у 2016 р. сягала 384 грн проти середньозваженої вартості його імпорту 0,62 дол., або 16,1 грн. Порівнюючи цей показник із реальною ринковою ціною винограду, яка подекуди сягала 30–70 грн, можна стверджувати про високий рівень конкурентоспроможності його виробництва та інвестиційної привабливості для малого і середнього агробізнесу.
 

Завдяки сприятливим ґрунтово-кліматичним умовам значні перспективи для вирощування в Україні мають столові сорти винограду як безпосередньо для експорту, так і повноцінного задоволення попиту населення й інших потреб вітчизняного продовольчого ринку. Адже внутрішній роздрібний товарооборот підприємств за напрямом «Свіжі плоди, ягоди, виноград, горіхи» становив торік близько 9,3 млрд грн і впродовж 2012–2016 рр. щорічно мав приріст у середньорічному темпі 13,3%. У цьому сегменті продовольства є значний потенціал для зростання рівня споживання винограду населенням, однак відсутні певною мірою достатні виробничі потужності нарощування його пропозиції на ринку.

В підсумку загалом можна відзначити, щоУкраїна має усі можливості та відповідну потужну наукову базу для ефективного і стійкого розвитку галузі виноградарства, яка, зокрема, зосереджена в Національному науковому центрі «Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова».

Ю. В. КЕРНАСЮКканд. економ. наук,
старший науковий співробітник лабораторії
маркетингу, економічного аналізу та захисту
інтелектуальної власності
Кіровоградської державної
сільськогосподарської дослідної станції НААН

Please publish modules in offcanvas position.