Банер

Ринок, який обирає еліту

altІрина САДОВА, спеціально для "АС"
Для такого собі пересічного англійця, а зрештою - і будь-якого європейця, важливо знати, як турбуються про тварину, з якої потім він буде споживати продукти: чи комфортно корові у стійлі або курці на сідалі. Для більшості це стає нормою. Наші ж люди поки що зважають тільки на якість вже готової їжі. Така от принципова різниця у поглядах: світ вчиться сприймати все системно, а ми поки що надто довірливо задовольняємося остаточним результатом.

 

Органічна система - прозора система
Вважається, що саме органічне виробництво вчить системному і прозорому підходу до формування ринку продуктів харчування, їх цивілізованого споживання. Про це ведемо розмову із Сергієм Галашевським, директором компанії «Органік стандарт», що є лідером органічної сертифікації в Україні. Цей сертифікаційний орган заснований українськими організаціями, зацікавленими у становленні та розвитку органічного сектору країни, вже отримав високу кваліфікацію внаслідок спів-праці з FiBL та міжнародним сертифікаційним органом IMO.
 
alt«Багато їжджу світом - у Нідерланди, Німеччину, Польщу, вивчаючи систему органічного виробництва, - розповідає пан Галашевський. - І про українське господарювання чую головне: «Ви навчилися виробляти (таке багатство, розкіш маєте від природи!), але не вмієте продавати». Продавати мусить вміти, а головне - мати можливість (!) кожен фермер, хоч і з кількома сотнями гектарів. Бо, скажімо, в органічному виробництві головне - простежуваність, прозорість усієї системи виробництва продукту. Приміром, швейцарський виробник аж ніяк не хоче купувати у трейдера те, що невідомо як і де вирощувалося і просто збувається валом. Натомість він хоче приїхати до фермера в господарство, взяти його за руку, подивитися, розпитати, що, як він вирощував. І напряму купити. У Швейцарії чи Німеччині фермер може не тільки виростити, але й продати: хоче у себе, а хоче хоч і в Китай.
 
До речі, серед наших клієнтів українські фермери із господарствами від 400 га. Вони теж вже навчилися вигідно експортувати свою продукцію. Думаю, це один із перспективних шляхів розвитку, орієнтований не на «торгаша», а безпосередньо на виробника, переробника. А поки складається переважно так, що трейдери диктують на свій розсуд умови, які хіба що агрохолдинги можуть подужати».
 
Сергієві, агроному за освітою, особливо болить за насінництво як сектор органічного землеробства: «В органічного виробництва мусить бути своє органічне насіння. І воно повинно вироблятися в Україні. Поки що із цим маємо проблему. І ми, і наші партнери вже давно працюємо за стандартами ЄС. Так, вони допускають певні поступки для перехідного періоду. Зокрема, дозволяється підприємствам за умови відсутності на ринку доступного органічного насіння використовувати насіння перехідного періоду (правда, його теж у нас немає) або звичайне традиційне насіння, але не генетично модифіковане, не протруєне синтетичними засобами. Проте щороку Європейська комісія сварить нас і вимагає рішучіших дій, кажуть: щось придумайте нарешті і підведіть виробників під потрібні стандарти!
 
Справді, образливо такій потужній аграрній державі імпортувати насіння, тут мають спрацювати патріотичні мотиви. Натомість сьогодні теми більшості дисертацій молодих талановитих науковців, на жаль, стосуються впровадження продукції та технологій іноземних компаній. Хоча досвід, коли наші інститути, дослідні господарства дають якісний і дешевший матеріал, є. Наша компанія навіть готова встановлювати мінімальну межу вартості сертифікації, щоб сприяти розвиткові такого напряму».
 
Важко, зате елітно
Зараз вся органічна спільнота дуже сподівається на суттєві зміни завдяки прийнятому у жовтні минулого року ключового галузевого Закону України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини».
 
altПравда, триває опрацювання підзаконних актів, механізму запуску законодавства. А воно залежить від злагоджених дій різних міністерств та відомств, з чим у нас, як відомо, теж проблеми… У кращому випадку, очікується, що закон запрацює десь у квітні.
 
Нещодавно «Органік стандарт» збирав своїх партнерів і клієнтів-переробників органічної продукції на фаховий семінар-зустріч. Черговий раз нагадувалося про скрупульозне дотримання цілісної системи норм і правил, серед яких немає дрібниць. Важко навіть уявити увесь масив параметрів, за якими перевіряються виробничники, котрі взялися за роботу з органічною продукцією. Їхні особливі правила стосуються усього комплексу - скажімо, від планування та будівництва виробничих споруд, складів, використання вимірювальної техніки та інженерних комунікацій, вибору постачальників, способу пакування, транспортування. Не кажучи вже про особисту гігієну, поведінку і навіть настрій, професійну підготовку персоналу. Так, передбачається, що кожен співробітник на рівні свідомості повинен відчувати себе учасником справді елітного виробництва. І підприємства ідуть на всі ускладнення заради того, аби бути частиною ринку, що його позиціонують як преміум-сектор.
 
«За продукцію органічного сектора, на відміну від традиційної, люди готові платити і платять більше, - говорить менеджер швейцарсько-українського проекту «Розвиток органічного ринку в Україні» Наталія Прокопчук. - Він відокремлений від інших. Це справжній елітний сектор, а отже, у нього повинно бути своє обличчя і відповідні вимоги. Такі правила гри».
 
Сергій Галашевський називає органічне виробництво альтернативним своєрідним фактором свободи. Вважає абсурдним заганяти усіх на органіку. Просто у виробника повинен бути вибір. Комусь хочеться гнатися за показниками - продуктивністю, урожайністю, ефективністю. Іншим - вибирати природність, натуральність.
 
Підтверджує таку позицію і, наприклад, керівник комерційних проектів ТМ «Жменька» Олексій Соломко. Каже, свідомо кілька років йшли на збитки, фінансували органіку за рахунок інших напрямів, але щороку все одно вкладали в удосконалення виробництва, у потрібне сертифікування і не шкодують: «У нас молода компанія, практично у всіх є діти. Здорово харчуватися і здорово жити - це наш принцип і наше гасло. Тому і зробили вибір на користь органічної продукції, - розповідає Олексій. - Десь за 4 роки вийшли на етап беззбитковості органічного проекту. Свідомо і послідовно його розвивали, вкладалися. З 15 найменувань продукції, яку випускаємо, мінімум 6 - органічні. Практично щороку змінюємо асортимент, впроваджуємо щось новеньке. Якщо й трапляються проблеми, то із постачанням сировини, зерна, яке поки що мало у кого відповідає тим міжнародним стандартам, за якими ми вже стабільно і невідворотно працюємо».
 
altЗауважимо: з просуванням своєї продукції у «Жменьки» проблем не виникає, адже має 1000 торгових точок, які постійно вимагають товару в асортименті, вже звичному для споживача. У 2010 році таких торгових точок було 270, а у 2011–600. ТОВ «Фабрика бакалійних продуктів» (ТМ «Жменька») повідомляло про стовідсоткове зростання продажів органічної продукції у 2010 р. порівняно з 2009 р.
 
І це лише один з прикладів того, що органічний ринок стрімко зростає та пропонує серйозні можливості для бізнесу. Додамо, що сьогодні в Україні діє майже 200 органічних операторів (виробників, переробних підприємств, трейдерів).
 
Охоче споживають українські органічні продукти і на зовнішньому ринку. З найактивніших - такі країни, як Нідерланди, Німеччина, Швейцарія, Чеська Республіка, Польща, США, Канада, Італія, Греція, Ізраїль, Молдова та Норвегія, куди органічна продукція вже експортується. Починають цікавитися українськими сертифікованими органічними продуктами і у країнах Близького Сходу, зокрема в Об’єднаних Арабських Еміратах. Органічні сушені та заморожені ягоди, сушені лікарські трави з України користуються великим попитом та йдуть на подальшу переробку до країн ЄС.
 
Ринок із низькою конкуренцією
Зрозуміло, такий оригінальний ринок потребує значних інвестицій для подальшого росту. Багато виробників органічної продукції так і не можуть поки що досягнути рівня самоокупності, щоб використовувати свої прибутки для реінвестування у бізнес, розвиток ринку і технологій. Фахівці називають сьогоднішній український органічний ринок ринком продавця. Тому що серед виробників галузі поки що досить низька конкуренція, у багатьох продуктових лінійках вона іноді просто відсутня. Асортимент органічних продуктів залишається вузьким, а виробники розпорошені регіонально. У той же час попит на органічну продукцію помітно зростає.
 
Цими днями на найбільшій міжнародній виставці органічних продуктів «БіоФах», вперше в історії, Україна демонструє власний «органічний» павільйон країни. 8 важливих учасників українського органічного ринку представляють свою органічну продукцію: сільськогосподарські орні культури, в тому числі зернові, олійні та бобові культури, рослини дикої природи (дикороси), а саме ягоди, лікарські трави й ароматичні рослини тощо. Світ знайомиться із продукцією таких українських компаній, як ПП «Галекс-Агро» із Житомирської області, ТДВ «Рівнехолод», ТОВ «Агрофірма «Поле» з Черкаської області, ТОВ «Ель Дорадо Оілс» з Київщини, ТОВ «Фірма Діамант ЛТД» з Полтави, ТОВ «Фірма Каспер» з Одещини, ТОВ «Фітосвіт ЛТД» з Вінницької області та ТОВ «Чистий продукт - С» із Донеччини.
   

Опубліковано в журналі

№4(275) лютий 2014

Cхожі статті

Біг навколо землі
Зима в сільському господарстві Південної півкулі
Так зване міжсезоння
Врегулювання оренди землі: «енна» спроба
Крізь окуляри професора Кьостера
Десятиріччя злетів і надій
Блиск і убозтво агрохолдингів