Банер

Гречка і просо — високоприбуткова альтернатива

alt
Юрій КЕРНАСЮКканд. економ. наук, ст. наук. співробітник лабораторії маркетингу, 
економічного аналізу та захисту інтелектуальної власності 
Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН
У 2015 р. з огляду на складну соціально-економічну ситуацію зернові круп’яні культури на вітчизняному продовольчому ринку будуть користуватися підвищеним попитом, що при очікуваному зростанні закупівельних цін зробить їх вирощування за умов дотримання технології одним із найбільш прибуткових видів агробізнесу, який за ефективністю нічим не поступатиметься високорентабельним олійним — соняшнику та ріпаку.

 

Кон’юнктура ринку і динаміка посівних площ
В Україні традиційно вирощують гречку і просо — круп’яні культури, що користуються не­абияким попитом як на внутрішньому, так і зовнішньому агропродовольчому ринках.
 
Серед інших гречка є не лише однією з найбільш популярних у споживачів, але й забезпечує високу рентабельність вирощування та експортний потенціал росту. Ці конкурентні переваги контрастують із динамікою посівних площ, яка суттєво коливається останніми роками під цією культурою.
 
Так, порівнюючи з 2001 р., коли посівні площі під гречкою досягли в усіх категоріях господарств найвищого значення — 712,7 тис. га, або 4,6 % в структурі усіх зернових та зернобобових, окремо слід зазначити, що в наступні роки відбулося їх суттєве скорочення.
 
Зокрема, якщо у 2002-2006 рр. посівні площ під цією культурою займали в середньому 412,2 тис. га, то в останні 5 років — 232,5 тис. га. Торік гречку було посіяно на площі 137,3 тис. га, що є одним із найнижчих показників за 25 років статистичних спостережень (діагр. 1).
 
Діагр. 1. Динаміка коливання посівних площ під гречкою і просом
в усіх категоріях господарств України
alt
Джерело: Державна служба статистики України
 
Водночас гречка як цінна круп’яна культура має стабільний попит та ринок збуту, що суттєво залежить від соціально-економічної ситуації в країні. Адже з динаміки статистичних даних видно, що найбільші площі посіву під цією культурою, як зрештою і для всіх круп’яних культур, припадали на скрутні часи 90-х років минулого століття та початку 2000-х років. Відтак, з огляду на складну економічну ситуацію в 2015 р. слід очікувати зростання виробництва гречки та інших зернових круп’яних культур, що мають не лише попит, але й можуть забезпечити виробнику досить високий рівень рентабельності за нинішніх закупівельних і роздрібних цін на ці види сільськогосподарської продукції.
 
Основні посівні площі гречки минулого року були зосереджені в Сумській (20,4 тис. га), Харківській (15,3 тис. га), Хмельницькій (13,3 тис. га) і Вінницькій (10,0 тис. га) областях.
 
Поряд із гречкою не менш важливою круп’яною культурою на вітчизняному продовольчому ринку є просо. Воно є однією з найпоширеніших круп’яних культур, що використовується як у харчових, так і кормових цілях. Зокрема, в Україні просо спрямовують на корм тваринам, в тому числі птиці, а певну частину для виробництва крупи — пшона.
 
Впродовж останніх 10 років посівні площі під цією культурою коливалися від 94,6 тис. га в 2010 р. і до 191 тис. га в 2012 р., тоді як в 2000 р. вони займали майже 437,4 тис. га. Значний розмах коливань у ці роки пояснювався передусім кон’юнктурою ринку.
 
За даними офіційної державної статистики 2014 р., найбільші площі під просо висівалися у Запорізькій (13 тис. га), Дніпропетровській (12,9 тис. га), Миколаївській (11,7 тис. га), Харківській (11,5 тис. га) і Херсонській (11,1 тис. га) областях.
 
Виробництво гречки і проса
Торік в усіх категоріях господарств виробництво гречки становило 182,2 тис. т, з яких 131,7 тис. т (72,5 % від загального обсягу) забезпечили сільськогосподарські підприємства.
 
Найбільше було вироблено гречки в Сумській 29,7 тис. т (16,3 %), Харківській — 23,7 тис. т (23,7 %), Вінницькій — 18,8 тис. т (10,3 %), Хмельницькій — 18,7 тис. т (10,3 %) і Київській — 13,7 тис. т (7,5 %) областях. Разом ця група регіонів виробляє 57,4 % всього обсягу гречки.
 
Попит на цю культуру в Україні, за даними розробленого аналітиками Міжвідомчої робочої групи Міністерства економічного розвитку і Міністерства аграрної політики та продовольства балансу, в 2014-2015 МР становитиме 229 тис. т, з яких 178 тис. т безпосередньо використовуватиметься на внутрішньому аграрному ринку (табл. 1).
 
Таблиця 1. Розрахунковий баланс попиту та пропозиції гречки і проса
на 2014-2015 МР у всіх категоріях господарств України, тис. т
 
alt
 
Середньорічний фонд споживання гречки за прогнозами в 2015 р. становитиме 155 тис. т, або майже 36 кг на одну особу. Експорт очікується на рівні 22 тис. т, хоча не можна виключати його зменшення через надмірний попит на гречку, що спостерігається останніми місяцями на внутрішньому ринку.
 
Просо, на відміну від гречки, не користується таким ажіотажним попитом серед населення. Потребу внутрішнього ринку в просі оцінюють на рівні 96 тис. т в рік, з яких імпортується близько 2,1 %. Тому споживчий попит на цю культуру становитиме 60 тис. т, або близько 14 кг в рік на одну особу.
 
Прогнозований обсяг імпорту гречки і проса передбачається на рівні, відповідно 2 тис. т.
 
Водночас, просо традиційно є досить привабливою експортно орієнтованою сільськогосподарською культурою, обсяг якої нинішнього року, за експертними оцінками, може сягнути 98 тис. т при виробництві 178 тис. т.
 
У 2014 р. виробництво проса сягало 185,4 тис. т, з яких 125 тис. т (67,4 % від загального обсягу) забезпечили сільськогосподарські підприємства.
 
Найбільше проса було вироблено в Сумській 30,9 тис. т (16,6 %), Харківській — 25,0 тис. т (13,5 %), Вінницькій — 23,5 тис. т (12,7 %), Хмельницькій — 17,1 тис. т (9,2 %) і Київській — 16,2 тис. т (8,5 %) областях. На ці регіони припадало 60,8 % всього обсягу виробництва проса в країні.
 
Високі ціни на гречку, безумовно, підвищать інтерес виробників до вирощування цієї культури, тоді як для проса обсяги збережуться на рівні минулих років, зважаючи на внутрішній попит та кон’юнктуру світового ринку.
 
Ціновий дисбаланс
Жодна із сільськогосподарських культур впродовж останніх років не мала такої високої різниці між роздрібними та закупівельними цінами, як гречка.
 
Впродовж усього 2014 р. та на початку 2015 р. зростання цін відбулося відразу за декількома видами соціально значущих продуктів. У цьому переліку гречка виявилася у винятковому становищі: ціна на цей продукт піднялася удвічі-тричі. Високі ціни на гречку жодним чином сьогодні не пов’язані з її дефіцитом на внутрішньому ринку в класичному розумінні цього економічного терміну, оскільки її пропозиція цілком задовольняється вітчизняним виробництвом і наявними залишками на початок аналізованого періоду.
 
altЗдебільшого основна причина зростання цін на гречку лежить у площині різкої девальвації гривні та погіршення соціально-економічної ситуації в країні, що спонукало населення звернутися до традиційного досвіду запасання крупами. Різке підвищення попиту зумовило зростання роздрібних цін на гречку, хоча реальна собівартість її виробництва є набагато нижчою.
 
Інший парадокс роздрібної торгівлі полягає у тому, що ціна 1 кг несмаженої гречки в середньому на 15-35 % вища за ту, що пройшла відповідну доробку та додаткові витрати на сушіння. У цьому випадку провідну роль відіграє фактор споживчих уподобань населення, а також корисних властивостей. Адже загальновідомо, що відсутність впливу високих температур дозволяє зберегти в гречаній крупі збалансований білково-вуглеводний комплекс поживних елементів.
 
Для товаровиробників зростання роздрібних цін на гречку якихось суттєвих додаткових вигод не принесло, хоча в кінці лютого закупівельні ціни на ринку почали швидко підвищуватися.
 
Так, в січні-лютому 2015 р., за даними моніторингу аграрного ринку, ціна 1 т гречки коливалася в середньому у межах 8000-9000 грн/т, а з початку березня відбулося її зростання до 10000 грн/т, тоді як у роздрібній торговельній мережі ціна 1 кг несмаженої (з мінімальною доробкою) гречки становить щонайменше від 26 до 30 грн і вище.
 
Цінова ситуація із просом характеризувалася підвищення з кінця січня закупівельних цін, що зросли за місяць із 3500-4000 до 6500 грн/т, і на початку березня стабілізувалися на цьому рівні. Водночас, порівняно з гречкою, роздрібні ціни на просо зростали значно нижчими темпами, і на початок березня становили в середньому 10,0-10,5 грн/кг.
 
Економічна ефективність в умовах 2015 року
Останніми роками рентабельність виробництва гречки, як і проса в Україні була невисокою через низьку врожайність, хоча самі культури не відрізняються великим рівнем витрат на їх вирощування. Однак при нинішніх високих закупівельних цінах зацікавленість аграріїв у їх вирощуванні, зокрема, гречки може відчутно зрости.
 
Виробничі умови господарської діяльності у 2015 року багато в чому відрізняються від минулих років, насамперед через істотне підвищення цін на мінеральнідобрива, пально-мастильні матеріала, запчастини, а також засоби захисту рослин. Усі вище зазначені фактори виробництва впливатимуть на кінцеву собівартість продукції, однак важливими є також інші чинники прибутковості.
 
Таблиця 2. Розрахунок прогнозованої економічної ефективності виробництва гречки
на 2015 р. (рівень рентабельності, %)
alt
 
Економічна ефективність вирощування гречки визначатиметься, з одного боку, рівнем її урожайності, а з іншого — ціною реалізації. Це ж саме стосується прибутковості виробництва проса.
 
З урахуванням фактичних цін на матеріально-технічні ресурси та інші складові елементи витрат, які сформувалися станом на кінець 1 кварталу 2015 р., очікувані прогнозовані виробничі витрати на вирощування гречки для рівня урожайності 1,0-1,5 т/га знаходитимуться в межах 8215-9128 грн/га, тоді як для проса при урожайності 1,5-2,0 т/га, відповідно — 7885 і 8665 грн/га (табл. 2-3).
 
Таблиця 3. Розрахунок прогнозованої економічної ефективності виробництва проса
на 2015 р. (рівень рентабельності, %)
alt
 
У наведених вище модельних розрахунках враховано виробничі витрати на виконання основних агротехнологічних операцій з підготовки ґрунту, внесення добрив, сівби насіння, догляду за посівами, захисту рослин (лише для проса) та збирання і транспортування врожаю. Вартість усіх використаних у розрахунках ресурсів визначалася за допомогою методу експертних оцінок та за даними моніторингу цін на ринку матеріально-технічних ресурсів.
 
За даними аналізу табл. 2 можна зробити висновок, що в складних умовах 2015 р. виробництво гречки буде прибутковим навіть при середньозваженій ціні 1 кг пально-мастильних матеріалів, якщо закупівельна ціна 1 т не буде нижчою за 9500 грн, а при ціні 11000-12000 грн рівень рентабельності може сягнути показника 26,6-32,1 % (при досягненні середньої урожайності 1,0 т/га) і 89,0-97,2 % (якщо середня урожайність сягатиме 1,5 т/га).
 
Виробництво проса буде також прибутковим, навіть якщо враховувати максимальну середньозважену ціну 1 кг пально-мастильних матеріалів — 30 грн, передусім за умов збереження закупівельної ціни 1 т продукції на ринку не нижче за 6000 грн, а при ціні 9500-10000 грн прогнозований рівень рентабельності може становити 64,6-73,3 % (при досягненні середньої урожайності 1,5 т/га) і 119,3-130,8 % (якщо середня урожайність сягатиме 2,0 т/га).
 
У будь-якому випадку економічна ефективність вирощування гречки і проса визначатиметься не лише кон’юнктурою ринку, але й погодними умовами року та рівнем дотримання технології, що опосередковано відображатиметься у показнику врожайності.
   

Опубліковано в журналі

№7(302) квітень 2015

Cхожі статті

Чого чекати від майбутнього зернового сезону?
Коливання ринку соняшнику
Кооперація з потугами
Економічні перспективи вирощування ягід
Озимий клин митом вибивають
Ціна нового врожаю
Підсумки зернового року