Банер

Новий номер

№14(357) липень 2017



	 

	Жнива: фініш та старт

	купити електронну версію:

	  
Архів номерів
Передплата

Основні рубрики

 


 



Агентство Промышленных Новостей

Горіхові перспективи

Ю. В. КЕРНАСЮКканд. економ. наук, 
старший науковий співробітник лабораторії маркетингу,
економічного аналізу та захисту інтелектуальної власності
Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН
Світовий ринок горіхів відкриває значні перспективи для вітчизняних виробників. Цей напрям агробізнесу вигідно й економічно доцільно розвивати як у малих та середніх господарствах, які традиційно займаються трудомісткими видами сільськогосподарської продукції, так і у великих аграрних підприємствах корпоративного типу.

 

Вигідний вибір для малого
і середнього агробізнесу
У всі часи горіхи в харчуванні людей відігравали важливу роль як джерело корисних поживних речовин — повноцінних жирів, вуглеводів і білків, а також вітамінів В1, А, В2, К, Е, С. Загальновідомо, що до складу білків горіхів входять ряд незамінних амінокислот, а в ядрах міститься від 2 до 4% мінеральних речовин, зокрема, таких цінних мікроелементів, як калій, кальцій, магній, фосфор, залізо, а з мікроелементів — марганець, кобальт, нікель, мідь.

До горіхоплідних належать передусім волоський горіх, солодкий мигдаль, ліщина, фундук, фісташки, каштан їстівний, кедровий, буковий горіх, а також інші його менш відомі і поширені різновиди.

Горіхоплідні культури є одним із найбільш перспективних видів економічної діяльності для розвитку в малих і середніх формах господарювання.

В Україні, за даними аналізу державної статистичної інформації, під основними гopixoплiдними насадженнями (волоський гopix, мигдаль, фундук, фісташка та інші) загалом у 2015 р. усіма категоріями господарств було зайнято 16,6 тис. га, в тому числі у плодоносному віці — 13,5 тис. га, з яких більша частина належить волоському горіху — 16,2 тис. га, або 97,6%. За останні роки площа усіх насаджень горіхоплідних культур суттєво не змінювалася. У 2011 р. — 17,0 тис. га, 2012 р. — 16,9 тис. га, 2013 р. — 17,0 тис. га, 2014 р. — 16,0 тис. га.

Найбільша в структурі усіх горіхоплідних насаджень площа знаходиться у Чернівецькій (10,2%) і Вінницькій (7,8%) областях. Також значна частка площ під цією культурою розміщена в Дніпропетровській (6,6%), Закарпатській (6,6%), Донецькій (6,6%), Львівській (6,6%) і Черкаській (6,0%) областях.
 

Майже 82,5% усіх насаджень горіхоплідних культур нині зосереджено в господарствах населення. При цьому їх частка суттєво коливається в різних регіонах країни. Зокрема, в Миколаївській області питома вага господарств населення у площі насаджень горіхоплідних культур найменша — 37,5%, тоді як у Запорізькій, Львівській, Рівненській, Житомирській, Тернопільській, Харківській, Волинській, Луганській і Чернігівській — 100%.

За підсумками розробки даних вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств сільської місцевості за програмою базового інтерв’ю, яке було проведено Державною службою статистики в травні 2016 р., з розрахунку на кожні десять домогосподарств у сільській місцевості припадає 8 дерев горіха, в тому числі найбільша їх кількість зосереджена у Він­ницькій (17), Чернівецькій (16), Миколаївській (11), а найменша — в Харківській (1), Чернігівській (2) і Сумській (2) областях. Залежно від розміру присадибної ділянки у домогосподарствах населення з площею земель 0,5 га і менше налічується 6 дерев горіхоплідних культур, від 0,51 до 1,00 га — 9, 1,01 га і більше — 10.

Лідером з виробництва горіхоплідних культур є Черкащина, яка за їх валовим збором із загальної площі насаджень у 2015 р. зайняла перше місце з часткою 11% і обсягом 12,2 тис. т (діагр. 1).
 
Діагр. 1 Структура і питома вага основних
регіонів-виробників горіхоплідних культур в Україні за 2015 р.
Джерело: розраховано за даними Державної служби статистики України

Досить вагома питома частка у виробництві горіхів належить виробникам Дніпропетровської (10% і 11,5 тис. т), Хмельницької (9% і 10,6 тис. т), Закарпатської (8% і 9,4 тис. т) і Чернівецької (8% і 8,6 тис. т) областей.

Середня урожайність горіхоплідних культур з 1 га насаджень у плодоносному віці в Україні минулого року становила 85,1 ц. Найвищою вона була в Черкаській (186,2 ц/га), Полтавській (164,8 ц/га) і Запорізькій (131,8 ц/га) областях. Тобто, наприклад, при середній оптовій ціні продажу 1 кг волоського горіха, дрібного в шкаралупі, щонайменше за 15–18 грн, орієнтовна ринкова вартість 100 ц врожаю сягатиме близько 150–180 тис. грн. А за умов, коли вирощувати сорт із тонкою шкаралупою, його ціна може сягати 30 грн і більше за 1 кг неочищених горіхів.

Огляд ринку свідчить, що сучасні сертифіковані високо­якісні саджанці сортового щепленого горіха української і зарубіжної селекції здатні забезпечити урожайність у 7–8-річному віці вступу в плодоношення від 2,5 до 3,0–3,5 ц/га, а на 20-му році — до 4–5 т/га і більше.

Саме тому цей вид економічної діяльності якнайкраще підходить для розвитку в фермерських і особистих селянських господарствах населення, що використовують здебільшого невеликі земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Світовий ринок
волоських горіхів
Оскільки в Україні 97–98% усього обсягу виробництва горіхоплідних культур належить волоському горіху, який у нас ще називають грецьким, то певний інтерес представляє аналіз його позицій на світовому ринку (табл. 1).
 
Таблиця 1. Світовий ринок виробництва-споживання
волоських горіхів, тис. т
 
 
Джерело: підготовлено за матеріалами USDA;
*прогноз станом на жовтень 2016 р.

За даними аналізу інформації оглядового видання USDA Tree Nuts: World Markets and Trade, світове виробництво волоського горіха у 2016–2017 маркетинговому періоді прогнозується на рівні рекордних 2,1 млн т у шкаралупі, в основному представленим на ринку Китаєм і США. На ці дві країни припадає майже 80% від загального обсягу його виробництва в світі (діагр. 2).
 
Діагр. 2 Структура і частка основних країн-виробників
волоських горіхів на світовому ринку в 2016–2017
маркетинговому періоді
Джерело: підготовлено за матеріалами USDA

Обсяг виробництва в Китаї прогнозується на 6% вище порівняно з попереднім періодом до 1,06 млн т за рахунок збільшення площі насаджень і сприятливих умов вирощування. Зростання імпорту очікується майже на 20%, до 100 тис. т через підвищений попит з боку харчової промисловості.

Згідно з означеним звітом USDA, Україна разом з Чилі займає 4 місце серед світових виробників волоських горіхів. За прогнозом у 2016–2017 маркетинговому періоді його виробництво становитиме 100 тис. т, що займає 5% світового показника. За останні п’ять років виробництво волоського горіху коливалося від максимального показника 115,8 тис. т у 2013–2014 і 115,1 тис. т у 2015–2016 до 96,9 тис. т в 2012–2013 маркетинговому періоді.

У країнах ЄС прогнозується зниження виробництва на 3%, до 113 тис. т внаслідок незначного його скорочення у Франції і Іспанії.

Внутрішнє споживання волоського горіха в Україні останніми роками становитиме близько 35% від його виробництва, тоді як решта йде на експорт.

Щорічні темпи зростання обсягу світового споживання волоського горіха становлять 7,5%, у тому числі найвища його динаміка спостерігається в Індії — 10,3%, Японії — 9,6%, Китаї — 9,1%, і США — 9,0%. При цьому в Китаї за прогнозами у 2016–2017 маркетинговому періоді внутрішнє споживання волоського горіха буде на 90 тис. т більше власного виробництва, а в країнах ЄС — на 212 тис. т. Саме ці ринки є потенційно досить важливими для нарощування вітчизняного експорту волоського горіха в майбутньому.

Світовий експорт, у якому домінують США, як очікується, зросте на 6%, до 715 тис. т (табл. 2).
 
Таблиця 2. Світовий ринок експорту-імпорту
волоських горіхів, тис. т
 
 
Джерело: підготовлено за матеріалами USDA;
*прогноз станом на жовтень 2016 р.

Варто окремо відзначити, що на частку США припадає 66,5% від загальносвітового експорту волоських горіхів, або 475 тис. т. Другим найбільшим експортером волоських горіхів є Чилі з часткою на ринку 12,6% і обсягом в 90 тис. т, а третю позицію займає Україна, відповідно 9,1% та 65 тис. т.

Найбільшим імпортером волоських горіхів у світі є країни ЄС, які купують його на зовнішньому ринку в обсязі 230 тис. т, або 33,1%. У поточному році імпорт очікується на 7% вище проти минулого періоду через збереження високого попиту в Німеччині, Італії і Іспанії. Попит зумовлений зростанням його споживання у мережі ресторанного господарства і кондитерській галузі.

Крім ЄС, у світі ще 100 тис. т імпортує Китай і 95 тис. т припадає на Туреччину. Разом з країнами ЄС ці країни імпортують майже 61% усього світового обсягу волоських горіхів. Особливо важливим ринком збуту віт­чизняних горіхів є Туреччина, яка географічно досить близько від нас розташована. А це, своєю чергою, підвищує конкурентні переваги вітчизняних виробників за рахунок економії на логістиці доставки продукції до кінцевого її споживача.

Експорт волоського
горіха з України
Україна експортує волоські горіхи здебільшого у шкаралупі згідно з УКТ ЗЕД 0802310000 «Інші горіхи, свіжі або сушені, очищені від шкаралупи або не­очищені, з шкіркою або без шкірки» і без неї — 0802320000.

Аналіз даних митної статистики за 8 місяців 2016 р. показує, що за вказаний період експорт волоського горіху у шкаралупі згідно з чинним УКТ ЗЕД 0802310000 становить 7351,5 т за середньозваженою ціною 1 кг 0,98 дол. США, а без шкаралупи згідно з УКТ ЗЕД 0802320000 — 18047,2 т за середньозваженою ціною 1 кг 2,24 дол. США (табл. 3).
 
Таблиця 3. Експорт волоського горіха зУкраїни за 8 місяців 2016 р.
 
 
Джерело: розраховано за даними Державноїслужби статистики України

Найбільший обсяг експорту волоського горіху у шкаралупі з України здійснюється в напрямку азійського ринку, який займає майже 96% зовнішньо­економічного обороту. При цьому ціна 1 кг горіхів цього року тут становить 0,99 дол. США, тоді як на європейському напрямку вона сягає близько 1,59 дол. США за 1 кг, або на 61,4% вище. Основним імпортерами вітчизняного волоського горіха в Азії є Туреччина, частка якої у загальному його обсязі становить 67,6% і Ірак, на який припадає 19,6%. Решта майже по 2,2% — це Об’єднані Арабські Емірати і Пакистан. При цьому дві останні країни купують його за значно вищою ціною, яка сягає 1,18 і 1,41 дол. США за 1 кг проти 0,96 і 0,95 дол. США, відповідно для Туреччини і Іраку.

Експорт горіха без шкаралупи також здебільшого був спрямований на азійський ринок, хоча досить значною була також і частка європейського напрямку.

За січень-серпень 64,2% усього обсягу вітчизняного волоського горіха без шкаралупи було експортовано до Азії, зокрема 21,1% в Іран за середньозваженою ціною 1 кг — 2,44 дол. США, а також близько 19,6% в Ірак за ціною 1,65 дол. США. Значним був обсяг експорту до Туреччини, який становить 1784,8 т, або 9,9% за ціною 1,73 дол. США. Близько 4,5% від усього експорту надійшло в Ліван за ціною 2,04 дол. США. Серед країн ЄС найбільший обсяг експорту волоських горіхів здійснювався до Франції — майже 1207,3 т, або 6,7% за досить високою ціною 3,19 дол. США, а також Греції і Болгарії, відповідно 3,8 і 2,4% та 3,58 і 1,99 дол. США.

Серед країн СНД найбільший обсяг вітчизняних волоських горіхів купував Азербайджан — 985,7 т, або 5,5% від загального експорту за ціною 1 кг 0,91 дол. США, а також Білорусь, відповідно 274,5 т і 1,5% за ціною 1 кг 4,68 дол. США.

Слід зазначити, що горіхи на світовому ринку користуються стабільним попитом, і їх ціна менш залежна від його кон’юнктури, що робить цей напрям експорту особливо привабливим для вітчизняного агробізнесу.

Перспективи
В Україні горіхова галузь має значні ще невикористані перспективи для розвитку в усіх категоріях господарств, у тому числі в малих і середніх агроформуваннях.

Загальновідомо, що вирощування волоського горіха є досить ефективним видом економічної діяльності і забезпечує стабільний дохід протягом багатьох років. Потрібно лише правильно закласти саджанці дерев горіха і доглядати за ними, що забезпечить одержання на 7–8 рік доброго врожаю та відповідно і доходу від його продажу.

Організувати цей бізнес буде не так і важко, оскільки він не має значних адміністративно-правових перепон. Кожен громадян, маючи в користуванні придатну для сільськогосподарської діяльності земельну ділянку, певні знання і досвід, а також бажання та фінансові кошти, спроможний організувати власний горіховий бізнес.

Практичну допомогу в організації цього агробізнесу може надати потужна і фахова «Українська горіхова асоціація», яка має свої представництва в багатьох регіонах країни, а також науковці вітчизняних наукових установ, які займаються садівництвом горіхоплідних культур.

Безумовно, успішність ведення цього бізнесу буде передусім визначатися врожайністю вдало підібраних сортів, які найбільш придатні для використання за певних природно-кліматичних умов.

Згідно з розробленою за участі фахівців Міністерства аграрної політики та продовольства України і науковців Національної академії аграрних наук України та Інституту садівництва проекту Галузевої програми «Плоди і ягоди України-2017» перспективними є вітчизняні сорти грецького (волоського) горіха з високою якістю плодів, раннім строком їх достигання, латеральним типом плодоношення, високою урожайністю, швидкоплідністю, стійкістю до уражень основними хворобами. Відповідно з окремими положеннями цієї програми науковцями рекомендується близько 65% нових промислових садів закласти у західному та центральному Лісостепу, 10% — у південному, а 15% — у центральному та північному Степу.

Загалом у підсумку хотілося б зазначити, що держава в контексті реалізації запропонованої Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період 2015–2020 рр. має нарешті звернути увагу на ті значні можливості, які відкриває вирощування горіхів для стимулювання агробізнесу в малих і середніх господарствах.

Розвиток горіхового агробізнесу в Україні може в перспективі стати дієвим інструментом подолання бідності населення, зниження безробіття і підвищення його зайнятості, а також збільшення експортного потенціалу держави.
   

Опубліковано в журналі

№22(341) листопад 2016

Cхожі статті

Озимий клин митом вибивають
Цукру меншає... Нам вистачить
Аграрна задачка: спробуй продати!
Зерноквоти: за чи проти
Об’єктивність ризиків і страхова реальність
Світовий досвід державної підтримки агробізнесу
Репресії проти їжі