Банер

Агроекспорт: підсумки та прогнози

Ю. В. КЕРНАСЮКканд. економ. наук,
старший науковий співробітник лабораторії
маркетингу, економічного аналізу та
захисту інтелектуальної власності 
Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН
Аграрний експорт є не лише важливим індикатором конкурентоспроможності галузі сільського господарства, але й характеризує загальний стан розвитку виробництва та є певним орієнтиром для більшості сільгоспвиробників при бізнес-плануванні власної господарської діяльності.

 

Підсумки року
Минулий рік виявився досить непростим для вітчизняної економіки, і зокрема, для аграрного її сектору, однак це суттєво не вплинуло на динаміку його розвитку. Попри усі негаразди і складнощі сільське господарство продовжує відігравати важливе значення у забезпеченні підтримання платіжного балансу країни в умовах, коли основні експортні галузі промисловості зазнали впродовж останніх років значних втрат як через зменшення обсягів виробництва, так і внаслідок коливання світових цін на їх продукцію.

Аналіз останніх попередніх даних митної статистики свідчить, що у січні-грудні 2016 р. вітчизняний експорт становив 36,4 млрд дол. США, з яких на аграрну продукцію приходилось 15,2 млрд дол. США, або 42% від усієї його вартості. Попри загальне негативне сальдо зовнішньоекономічної діяльності в сумі майже 2,5 млрд дол. США, аграрна продукція мала позитивне його значення, що сягнуло близько 11,4 млрд дол. США (табл. 1).
 
Таблиця 1. Структура експорту аграрної продукції з України в 2016 р.
 
Джерело: статистика ЗЕД

Нині майже дві третини вартості надходжень виручки від усього експорту аграрної продукції належить зерновим культурам, а також різним видам жирів і олії та одержуваним у технологічному процесі виробництва супутнім продуктам її переробки. Так, загальна вартість експорту зернових культур у 2016 р. сягала майже 6,1 млрд дол. США, або 40% від усієї аграрної продукції, на «Жири та олії; готові харчові жири; воски» припадало 4 млрд дол., або 26% і решта — на групу товарів «Залишки харчової промисловості; корми для тварин», відповідно близько 1 млрд дол., або 6,4%.

Слід відзначити, що до групи товарів УКТЗЕД 23 «Залишки харчової промисловості; корми для тварин» належить широкий їх асортимент. Зокрема, до неї відноситься макуха та iншi твердi відходи і залишки, одержанi пiд час добування рослинних жирiв і олiй, а також продукти рослинного походження та рослиннi вiдходи, рослиннi залишки і побічні продукти, негранульованi або гранульованi, що використовуються для годiвлi тварин в іншому місці. Структура експорту за товарною групою «Залишки харчової промисловості; корми для тварин» наведена в діагр. 1.
 
Діагр. 1. Структура аграрного експорту за товарною групою 23
«Залишки харчової промисловості; корми для тварин» у 2016 р.
Джерело: статистика ЗЕД

З аналізу діаграми 1 видно, що в товарній групі 23 «Залишки харчової промисловості; корми для тварин» більшу частину вартості експорту становить макуха — побічний продукт переробки олійних сільськогосподарських культур. Це є цінний компонент концентрованих кормів для тварин, що має високу ціну на міжнародному та користується значним попитом також і на внутрішньому ринках.

Водночас насторожує той факт, що доволі значна частка аграрного експорту належить сировинній групі товарів, зокрема 40% — це зернові культури, тоді як, наприклад, борошно та крупи; солод; крохмалі; інулін займають менше 1%.

Загальновідомо, що для забезпечення у сільському господарстві достатнього обсягу надходження коштів на розширене відтворення і модернізацію основного капіталу та впровадження інноваційних технологій пріоритет має бути наданий розвитку передусім товарних груп, де формується не лише висока додана вартість, але й глибока переробка. Адже саме ця сільськогосподарська продукція генерує високі ціни і є менш залежною від глобальної кон’юнктури світового ринку продовольства, а також користується стабільним попитом і забезпечує досить вагому частку надходжень експортної виручки. А це нині вкрай важливо для вітчизняної економіки, яка внаслідок значного спаду в промисловості та інших галузях тримається лише за рахунок аграрного сектору.

Лідери агроекспорту
Як і очікувалося, торік до п’ятірки найбільших за вартістю експорту видів аграрної продукції увійшли олія, пшениця, кукурудза, соя та макуха й інші тверді відходи та залишки, одержані під час добування рослинних жирів і олій (діагр. 2).
 
Діагр. 2. Частка п’яти найбільших за вартістю експорту з
України видів аграрної продукції в 2016 р. (у відсотках)
Джерело: статистика ЗЕД

Минулого року Україна експортувала на світовий продовольчий ринок 4,8 млн т олії соняшникової за середньозваженою ціною 1 т 765,2 дол., близько 17,9 млн т зерна пшениці вартістю 1 т — 151,6 дол. та 17,3 млн т зерна кукурудзи за ціною 1 т — 153,6 дол. США і майже 2,7 млн т сої, 1 т якої коштувала 360,3 дол. США. Також було експортовано 4,1 млн т макухи, твердих відходів від вилучення рослинних жирів і олій, крім 2304, 2305 за середньозваженою ціною 1 т 183 дол. США.

Разом на ці види продукції припадало 70,7% усієї вартості аграрного експорту. При цьому сировинна складова сільськогосподарського експорту переважала продукцію із більш глибокою переробкою, що свідчить про невикористані можливості вітчизняного АПК щодо збільшення валютних надходжень. Адже, для порівняння, середньозважена ціна 369 тис. т експорту борошна пшеничного становить 201,5 дол. за 1 т, а 17,9 млн т зерна пшениці — 151,6 дол., тобто майже на 33% менше. При цьому загальний вихід борошна до маси зерна пшениці, яка надходить на переробку, може сягати до 96%.

Географія аграрного експорту
У світі завдяки стабільному попиту на продовольство українське зерно пшениці, ячменю, кукурудзи, а також соняшникова олія продовжують займати провідні позиції на міжнародному аграрному ринку. Зростання населення і збільшення його частки із середнім рівнем доходу в країнах Азії та попит в окремих країнах Північної Африки зумовлюють підвищення рівня споживання продуктів харчування як рослинного, так і тваринного походження, що відкриває перспективи розширення ринку збуту для вітчизняної аграрної продукції.

Лідер агроекспорту — олія соняшникова найбільшим попитом користувалася в Індії (1150,3 млн дол. США), Китаї (476,6 млн дол.) і Нідерландах (312,7 млн дол.). Разом ця група країн забезпечила близько 52,4% усіх валютних надходжень від експорту олії соняшникової (діагр. 3).
 
Діагр. 3. Експорт олії соняшникової з України на основні світові
продовольчі ринки за січень-грудень 2016 р.
Джерело: статистика ЗЕД

На діагр. 4–5 наведено основні ринки експорту пшениці і кукурудзи у 2016 р. в розрізі країн — основних напрямків експорту за вартістю та її структурою.
 
Діагр. 4. Експорт пшениці з України на основні світові
продовольчі ринки за січень-грудень 2016 р.
Джерело: статистика ЗЕД

Найбільші за вартістю обсяги експортних поставок пшениці на азійському напрямку здійснювались до Індонезії (330,2 млн дол. США) і Таїланду (300 млн дол.), тоді як в Африці це був Єгипет (365,8 млн дол.). Разом ця група країн забезпечила близько 36,7% усіх валютних надходжень від експорту віт­чизняної пшениці.
 
Діагр. 5. Експорт кукурудзи з України на основні світові
продовольчі ринки за січень-грудень 2016 р.
Джерело: статистика ЗЕД

Третім видом аграрної продукції за розміром експортних надходжень є кукурудза. Значні за вартістю обсяги експортних поставок цієї культури на азійському напрямку здійснювались до Китаю (422,6 млн дол.) з часткою 15,9% у всій його структурі, африканському — Єгипет (388,7 млн дол.) і 14,6%. Досить великий обсяг експорту минулого року здійснювався в Іспанію (322,1 млн дол.). Сумарно ця група країн забезпечила близько 42,7% усіх валютних надходжень від експорту вітчизняної кукурудзи.

Прогнози 
на поточний рік
Згідно з аналізом даних Food and Agriculture Organization of the United Nations (ФАО) від 7 грудня 2016 р. «Короткий огляд попиту і пропозиції зерна» за останні кілька тижнів прогнози на урожай 2016–2017 рр. були знову переглянуті в напрямку його підвищення в цілому з огляду на формування сприятливих погодних умов за період збору врожаю.

Таким чином, згідно з останніми прогнозами ФАО, обсяг виробництва зернових у світі торік сягатиме 2577 млн т, на 6 млн т більше прогнозу у листопаді 2016 р. і на 1,7% (44 млн т) вище відповідного показника 2015 р. Основна причина останнього перегляду прогнозу в сторону його підвищення пов’язана з позитивними очікуваннями на урожай кукурудзи і пшениці (табл. 2).
 
Таблиця 2. Кон’юнктура світового ринку зернових культур
 
 
Джерело: FAO

Зважаючи на те, що основний обсяг врожаю пшениці вже зібрано, її виробництво у 2016 р. має сягати 749 млн т, на 2,6 що млн т більше попереднього прогнозу і на 1,9% (14 млн т) більше, ніж у 2015-му (табл. 3). Приріст, головним чином, пов’язаний із поліпшенням прогнозів на урожай в Ірані і Казахстані. Прогнозований обсяг виробництва кукурудзи в світі був також підвищений на 2,9 млн т, причому таке зростання практично повністю пов’язане з переглядом очікувань на урожай у США, який може досягти нового рекордного рівня. Таким чином, очікуваний обсяг виробництва кукурудзи в світі становитиме 1027 млн т, що на 2,1% (21,4 млн т) вище, ніж у 2015-му.
 
Таблиця 3. Кон’юнктура світового ринку пшениці
 
 
Джерело: FAO

Які наслідки для вітчизняного агроекспорту слід очікувати у зв’язку з переглядом прогнозованих показників світового попиту і пропозиції зерна? Насамперед варто враховувати, що останніми роками саме зернові культури становлять досить вагому частку в експорті вітчизняної аграрної продукції на світовий продовольчий ринок. З огляду на те, що ФАО прогнозує зростання як виробництва зерна, так і його пропозиції на світовому ринку, то цілком очікуваним може бути подальше збереження низьких цін на зернові культури і навіть деяке їх зниження, що потенційно вплине на обсяги валютних надходжень від їх експорту. Для мінімізації цих ризиків необхідно спрямувати зусилля на диверсифікацію вітчизняного аграрного експорту з наданням пріоритету розвитку передусім товарних груп, де формується не лише висока додана вартість, але й глибока переробка. Наприклад, варто зосередити увагу на активізації пошуків ринків збуту для експорту борошна та інших видів продукції глибокої переробки.
   

Опубліковано в журналі

№1-2(344-345) січень 2017

Cхожі статті

Стабільний ринок сої
Цінові прогнози на зерно
Молочне скотарство – українська «нафта»
Хотіли як краще? Не експортом єдиним
Агрострахуванню бути!
Прогноз ринку найрентабельніших культур нового сезону
Рибництво: потенціал є!