Установите Flash player для полного просмотра сайта!

Новий номер

№15-16(310-311) серпень 2015



	 

	No-till у Степу

	обкладинка

	зміст

	купити електронну версію
Архів номерів
Передплата

Основні рубрики

 


 



Агентство Промышленных Новостей

Кредит для агробізнесу. Вихід є?!

altТетяна Занько, спеціально для "АС"
2011 рік прийдешньому 2012-му передає менші шанси на повторення рекордної урожайності - відсутність опадів по всій Україні спричинила низькі сходи озимини. А тому аграрії вже сьогодні задумуються над тим, чим «покрити» тисячі гектарів навесні та де знайти для цього кошти? Одним з найбільш реальних виходів із ситуації є кредитування.
 
Ринок кредитування АПК
Сільгоспвиробники працюють у доволі специфічних умовах, яким притаманний і сезонний розрив між вкладенням і надходженням коштів, і безперервність процесів біологічного відтворення ресурсів тощо, а тому кредитні ресурси, особливо довгострокові, відіграють вирішальну роль у розвитку агропідприємств.
Власне, кредитування цієї пріоритетної для нашої країни галузі економіки з кожним роком стає більш вигідним та «тримається» винятково на комерційному секторі. Зокрема, на сьогодні основними «гравцями» на ринку кредитування АПК виступають АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Банк «Київська Русь», ПАТ «VAB Банк», ПАТ «Креді Агріколь Банк», ПАТ «Державний ощадний банк України».
Водночас державна підтримка досі залишається надто слабкою. На сьогодні Міністерство аграрної політики і продовольства України заявило про принципово нову систему кредитування галузі сільського господарства під іпотеку землі, що дасть змогу залучити додаткові інвестиції у вітчизняний агропромисловий комплекс.
Крім іпотеки землі як основної застави для отримання кредиту, нова система передбачає створення Державного земельного фонду як інституту контролю за обігом земель та управління землями державної власності. Міністерство пропонує також створити Державний земельний іпотечно-інвестиційний банк і ввести обов'язкове страхування сільськогосподарської продукції. Нова схема кредитування припускає й введення пільгового кредитування (до 10% річних) у спеціалізованому банку.
Та поки державна система кредитування перебуває на стадії розробки, аграріїв виручає комерційний сектор. За даними Мінагропроду, станом на кінець листопада 2011 року протягом року майже 2, 5 тис. агропідприємств залучали кредити за відсотковою ставкою 9-25% річних.
altЩодо пільгового кредитування, то у 2011 році тільки 824 агоропідприємств змогли залучити кредити на таких умовах. До речі, протягом останніх років пільгове кредитування мало різні варіанти - від бартерних розрахунків до різноманітних програм зниження відсоткової ставки за кредитом. Разом з тим, такі заходи залишались неефективними для малих та середніх сільгосппідприємств. Чого не скажеш про потужних агровиробників, які володіють і капіталом, і заставою для укладання кредитного договору.
Разом з тим, за даними профільного Міністерства вже на кінець листопада 2011 року підприємства АПК залучили кредитів на суму 12 004,3 млн грн, хоча протягом аналогічного періоду у 2010 році ця сума була значно меншою та становила 7 398,5 млн грн.
Мабуть, все-таки така тенденція свідчить про все більшу довіру аграріїв до залучення банківських кредитів для власного розвитку. Значну роль у цій статистиці, безумовно, відіграють також і кредитні програми, асортимент яких щороку зростає. Вигода від таких програм очевидна для всіх - як для аграріїв, так і для виробників техніки, ЗЗР, мінеральних добрив тощо, та й для самих банків.

Дайте нам доступ до кредитів
«Не треба нам дотацій різноманітних, жодних обіцянок, - дайте нам доступ до кредитів», - каже агропідприємець із Тернопільщини Степан Маціборко, який цьогоріч отримав кредит на 2,5 млн грн під 18% річних в одному з банків. Отримані гроші фермер використав на купівлю техніки та поповнення оборотних коштів. Та навіть маючи непогану кредитну історію, 2,5 тис. га землі, агроформування, що стабільно розвивається, кредит отримати було не просто. Адже, зі слів агропідприємця, в одному з банків у нього, окрім кіпи різноманітних документів, вимагали навіть довідку з психлікарні.
«Незважаючи на те, що я даю під заставу майно, техніку... У мене хотіли забрати також документи на право власності, аби банк мав остаточну гарантію... Якщо не віддаси установчі документи в банківський сейф, кредиту не побачиш», - запевняє пан Маціборко.
Сьогодні фермера не так хвилює відсоткова ставка у 18% річних та неврожай озимини, як ті чутки, які поширюються навколо кредитування підприємців АПК. По-перше, тривожить можлива зміна відсоткової ставки в односторонньому порядку, особливо у сторону збільшення. По-друге, лякає підприємця й інформація про те, що у 2012 році банки взагалі припинять кредитувати агробізнес.
«Важко буде для того, хто працює сьогодні та планує своє завтра, адже кожен такий крок може призвести до великих збитків. Минулого року навіть таке невелике господарство, як у мене, на введенні квотування на експорт зернових втратило півмільйона гривень», - повідомив пан Маціборко.

З перших уст
Усі побоювання, проблеми, перестороги аграріїв, звичайно, небезпідставні та разом з тим, експерти мають дещо інші думки. Ми провели бліц-опитування серед експертів провідних банків України, які займаються кредитуванням агробізнесу.

altАС: Як можете охарактеризувати роботу у галузі фінансування сільського господарства протягом останніх трьох років?

М.В.: Як відомо, кінець 2008-го та весь 2009 роки супроводжувались обмеженою ліквідністю, відповідно, фінансування АПК здійснювалося ринком у зменшених обсягах. Банки, постачальники та трейдери значно скоротили фінансування та термін відстрочення платежу за поставлені МТЗ.
Водночас Райффайзен Банк Аваль ще раз підтвердив пріоритетність фінансування сільського господарства - у кризові 2008-2009 роки, як і завжди, було забезпечено надання кредитних коштів усім діючим клієнтам, що дозволило їм без втрат провести посівну та збиральну кампанії.
2010-й і особливо перша половина 2011-го року навпаки характеризувалися відновленням зацікавленості банків до клієнтів АПК: криза показала, що сільськогосподарські підприємства найменше відчули її вплив через невелику частку кредитного навантаження, особливо у валюті, та збереження експортного попиту на продукцію українського АПК.
Четвертий квартал 2011 року повернув ринок до перегляду стратегій та визначення цільових напрямів фінансування.

АС: Який відсоток із загального портфелю кредитування займають агрокредити?

М.В.: У Райффайзен Банку Аваль фінансування АПК є незмінним пріоритетним напрямом уже більш ніж 15 років. При цьому частка агрокредитів становить понад 22% у кредитуванні юридичних осіб, а в цілому портфель кредитів банку для АПК станом на 1 жовтня 2011 року сягає 5,34 млрд грн.
Тож цілком очікувано, що за результатами 2011 року Райффайзен Банк Аваль визнано «Найкращим аграрним банком» у межах премії UKRAINIAN BANKER AWARDS 2011, проведеної тижневиком «Інвестгазета».

АС: За яким напрямом більше працюють аграрії: овердрафт, довгострокові кредити, тощо? Чому?
 
М.В.: Середнє сільськогосподарське підприємство, як правило, має кредит на 12 (18) місяців для поповнення обігових коштів, один або декілька інвестиційних довгострокових кредитів на придбання комбайна чи трактора з навісним обладнанням, та мають ліміт на документарні операції (векселі, гарантії тощо) для зниження вартості фінансування посівної кампанії.
Овердрафти, як правило, менше використовуються агропідприємствами, враховуючи специфіку сільськогосподарського бізнесу. Однак для агроформувань, що займаються тваринництвом та мають щомісячні регулярні надходження, використання овердрафту достатньо популярне для покриття короткотермінових розривів у надходженнях виручки та здійсненні платежів.

АС: Чи є представлені у вашому портфелі банківських послуг спеціальні програми для аграріїв, організовані спільно з компаніями, які працюють на ринку сільського господарства?
 
М.В.: Особливу увагу підприємствам АПК варто приділити спеціальним можливостям для комплексного обслуговування, що їх пропонує Райффайзен Банк Аваль.
По-перше, це придбання засобів захисту рослин у компанії «Баєр» із використанням векселів, які авалюються у Райффайзен Банку Аваль. По-друге, програми придбання сільгосптехніки у кредит на пільгових умовах для клієнтів Райффайзен Банку Аваль, що пропонуються спільно з компаніями «Астра», «Райз», «Техноторг», «Ростсельмаш» та іншими. Не менш активно використовуються моделі придбання сільськогосподарської техніки у лізинг через Райффайзен Лізинг Аваль, що дає можливість оптимізувати структуру фінансування для підприємств.
По-третє, страхування посівів сільськогосподарських культур у рамках спільно розробленої програми страхування із провідними страховими компаніями та консультаційною підтримкою Міжнародної Фінансової Корпорації (IFC), що дозволяє аграрію повернути кошти при загибелі посівів. Цікавим також для аграріїв є інвестиційний кредит.

АС: Чи відбулось зниження відсоткової ставки за кредитом у 2011 році у порівнянні з 2010-м? Які тенденції можете спрогнозувати на наступний рік?

М.В.: Відсоткові ставки для підприємств АПК, як і для інших клієнтів, залежать, у тому числі, і від загальної ліквідності банківської системи, відсоткових ставок, що сформувалися на міжбанківському ринку. Динаміку відсоткових ставок у 2010-2011 роках (точніше їх середній рівень) достатньо повно характеризує державний Порядок компенсації відсоткових ставок підприємствам АПК. Так, кредити, надані до 1 липня 2011 року, у національній валюті мали ставку 21% річних, в іноземній валюті - 13% річних; а кредити, надані з 1 липня 2011-го, - у національній валюті - 19% річних, а в іноземній валюті - 10% річних. Наші клієнти мали змогу отримувати ставки нижчі - навіть на кілька десятків відсотків.
На сьогодні ліквідність на міжбанківському ринку призвела до значного підвищення відсоткових ставок для всіх категорій клієнтів.

АС: Ваша порада як фахівця аграріям, які планують взяти кредит.
 
М.В.: Звичайно, перевага на боці гривневих кредитів; кредити в іноземній валюті сільськогосподарським підприємствам варто розглядати винятково за наявності валютної виручки та стабільних ринків збуту своєї продукції.
А особливу увагу потрібно приділити альтернативному фінансуванню - авалюванню векселів, наданню гарантій тощо, вартість якого у кілька разів менша від традиційного кредиту.


altАС: За яким напрямом більше працюють аграрії: овердрафт, довгострокові кредити тощо? Чому?

С.П.: Найбільш популярними кредитними продуктами серед аграріїв у нашому Банку є кредит (або кредитна лінія) на поповнення оборотних коштів і кредит на інвестиційні цілі. Кредитування на поповнення оборотних коштів дозволяє сільгосппідприємствам покрити дефіцит коштів на проведення посівної і збиральної кампаній, тобто фактично бере участь у формуванні виробничої собівартості сільгосппродукції. Інвестиційне кредитування найчастіше використовується для фінансування придбання сільськогосподарської техніки й устаткування, будівництва елеваторів, розширення земельного банку. Така структура пріоритетних кредитних продуктів типова для сільгоспвиробників, які займаються рослинництвом. Разом з тим, для таких компаній часто овердрафт незручний через сезонність, оскільки продукт вимагає підтримки стабільних надходжень на рахунки. Ще одним продуктом, який має значний потенціал, є короткострокове (до року) кредитування під заставу зерна, яке зберігається на елеваторах сертифікованих з оформленням подвійних складських свідоцтв. Такий кредит дозволяє аграріям не реалізовувати зібраний урожай до встановлення прийнятних цін, використовуючи тим часом залучені кошти для фінансування поточних витрат. Також продукт затребуваний серед компаній-трейдерів.

 
altАС: Чи відбулося зниження відсоткової ставки за кредитом у 2011 році у порівнянні з 2010-м? Які тенденції можете спрогнозувати на наступний рік?

О.С.: Вплив облікової ставки Нацбанку позначається на ставках на міжбанківському ринку (за кредитами овернайт, іншими кредитами та депозитами). Для розуміння - зростання вартості ресурсів на міжбанківському ринку веде до зростання ставок за депозитами та, своєю чергою, ринкових ставок за банківськими кредитами. У кінці 2010 року відбулося зниження відсоткової ставки за депозитами відповідно до зниження облікової ставки. Викуп Нацбанком зайвої валюти на міжбанківському ринку і зростання депозитів призвели до збільшення ліквідності в банківській системі. Ці події стали основною причиною зниження кредитних ставок у середньому з 23 до 19% річних у гривні. Ця тенденція продовжувалась до вересня 2011 року, але вже у жовтні середні ставки за вкладами як у гривні, так і в доларах зросли на 2-4% порівняно із літніми місяцями. Це пов’язано передусім із нестачею грошових ресурсів у банківській системі України, відповідно дещо знизилась активність кредитування та почали підвищуватися відсоткові ставки по кредитах. Можливо, ця подія - ситуативна та спровокована сплеском очікувань девальвації та спаду зростання. Ситуація із відсотковими ставками в наступному році буде залежати від дій НБУ та макроекономічної ситуації, адже прогноз на зростання економіки Єврозони знову знижено - відбувається загальне уповільнення економіки, існує боргова криза декількох європейських країн, все це безпосередньо впливає на економіку нашої країни.

АС: Що може спричинити зниження відсоткових ставок на кредит?

О.С.: Відсоткова ставка за кредитом залежить від вартості грошових ресурсів та ризиків, з якими пов’язане кредитування. Оскільки терміни розміщення вкладів, що є основним ресурсом кредитування для банківської системи, сьогодні становлять 3-6-9 місяців, то і прогнозувати ціну кредитів можна приблизно на такий же термін. У таких умовах банки змушені або пропонувати своїм клієнтам короткі кредити - на термін до одного року, або виставляти підвищені відсоткові ставки. Радикального здешевлення кредитів не може бути, поки економіка не буде стабільною та не зникнуть ризики нової світової кризи. Адже ситуація, що виникла наразі у Європі, заважає відновленню нашої економіки, істотно можуть постраждати деякі сектори економіки України, зокрема, хімічна та легка промисловість, сільське господарство. Відповідно реагує на цю ситуацію і банківський сектор, свій ризик він відображає у відсотковій ставці на кредит.

АС: Ваша порада як фахівця аграріям, які планують взяти кредит.

О.С.: Протягом 2010-2011 років попит на фінансові ресурси в агросекторі зростає і надалі зростатиме, ринок аграрного кредитування значно активізувався. Помітно, що розвиток сільського господарства підвищується з року в рік, тому цей сектор економіки є досить цікавим та стає менш ризикованим для кредитування. Крім того, уряд у наступному році планує значно збільшити видатки на здешевлення кредитів для аграріїв та на компенсації. Тому, очевидно, що попит на банківські кредити буде і на далі підвищуватися серед аграріїв. ПАТ «Банк «Київська Русь» кредитує сільськогосподарські підприємства на суми та терміни залежно від їхніх потреб. Це може бути і кредит на придбання техніки до трьох років і кредитна лінія для поповнення обігових коштів як на 12 місяців, так і на більші терміни. Графіки погашення залежать від сезонності та від періодів реалізації продукції, вони завжди обговорюються з клієнтами та адаптуються до їхніх потреб. Заставою можуть виступати як активи самого підприємства (нерухомість, техніка, готова продукція чи майбутній врожай), так і майно інших осіб. Обираючи банк для кредитування, аграрії повинні звертати увагу не лише на низькі відсоткові ставки щодо кредитів, а й на лояльне ставлення до клієнта, готовність банку до ведення переговорів щодо адаптованого графіку погашення та лояльної застави, адже часто, пропонуючи низьку відсоткову ставку, банки намагаються знизити ризик за рахунок ліквідної застави (нерухомість), не беручи до уваги інші активи (техніка, готова продукція тощо).
   

Опубліковано в журналі

№24(223) грудень 2011

Cхожі статті

Озимий клин митом вибивають
Технічні кредити
Рибогосподарство: аквакультура чи спецрежим?
Насіннєва лихоманка
Тривожний сезон
Прогноз урожаю кукурудзи
Тренди вітчизняного аграрного експорту