Банер

Агрохолдинги, фермерство і «вічні» питання

Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для "АС"
У Києві 22 вересня відбулася VII Міжнародна конференція «Ефективне управління агрокомпаніями», організована асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенцією AgriEvent спільно із Інститутом аграрного розвитку країн з перехідною економікою (IAMO). У заході взяли участь близько 300 представників провідних аграрних компаній з України та Європи, міжнародних організацій та наукових установ. Конференція зацікавила власників і топ-менеджерів аграрного бізнесу, міжнародні громадські організації, консалтингові та юридичні компанії, урядовців, фінансистів, представників ЗМІ.

 

На заході йшло інтенсивне обговорення стратегічних рішень і проблем управління аграрним бізнесом. Аграрну спільноту привітав Антуан Ребіяр, керівник компанії New Holland Agrіculture в Україні, яка виступила спонсором конференції.

«Сьогодні найважливішим завданням українського аграрного бізнесу є готовність самостійно очолювати процес швидкого впровадження реформ, — сказав генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Тарас Висоцький. — Наша ключова ціль — підвищувати ефективність діяльності великих агрокомпаній».

Заступник Міністра аграрної політики й продовольства з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева зауважила, що «аграрний бізнес в Україні розвивається ефективно, й доказом цього служить те, як акції агрокомпаній цінуються на світових ринках». Пані Трофімцева говорила про взаємодію агробізнесу й держави. «Нам потрібно повчитися у Бразилії насамперед системності й глобальному баченню, без чого неможливий розвиток», — вважає урядовець.

Про досвід Бразилії, її історію перетворення на провідну аграрну державу світу докладно розповів президент Бразильського сільськогосподарського товариства Густаво Дженкейра. За період починаючи з 1950 року Бразилія перетворилася з доволі бідної країни і найбільшого імпортера в глобального експортера продовольства у світі. Ця держава стала крупним світовим продавцем м’яса птиці, свинини і яловичини, а також досягла завдяки агросектору енергетичної самодостатності.

Директор з технічного розвитку у європейських країнах компанії Monsanto Фабіо Роверсо поділився своїм досвідом застосування інноваційних рішень, що допомагають управлінню в аграрному бізнесі. На його думку, найближчі 5–10 років стануть серйозним викликом для усього сільського господарства через низькі ціни на зернові й глобальні зміни клімату. «У цій ситуації фермер завжди думатиме про те, як скоротити витрати на виробництво. Monsanto намагається навчити виробника, як збільшити свій прибуток». Для цього компанія розробила інформаційні платформи для інтеграції даних із полів, що дозволяє візуалізувати інформацію про перспективи врожайності й урожаю та легко зчитувати її з кишенькових смартфонів.

Учасниками конференції обговорювалися аграрні ризики, джерела фінансування сільськогосподарського бізнесу, різноманітні фінансові інструменти для цього. Аграрії, юристи, фінансисти обмінювалися прийомами й методами того, як компаніям продовжувати залишатися під час кризи з прибутками чи принаймні не банкрутіти.

На конференції обговорювалися стратегії управління агробізнесом, проблеми лідерства та менеджменту. Зокрема, Наталія Хвостова, директор з персоналу та комунікацій компанії «Кернел», детально розповіла про те, як стратегія її компанії втілюється у життя завдяки ефективній системі управління.

Віце-президент швейцарської компанії Swiss Re Сorporate Solutions Олександр Артюшин розказав про переваги страхування в аграрному секторі. Ціни у світі на сільгосппродукцію зараз, мабуть, найнижчі за останні кілька років, і це йде на шкоду фермерським господарствам. Однак, щоб уникнути подібних цінових ризиків і шоків, близько 90% фермерів у США використовує страхування свого майбутнього доходу. Коли ціни знижуються, фермери в Америці однаково лишаються у плюсах, тому що страхова компанія покриває їхні збитки. В Україні, на жаль, цей підхід поки що не працює. Швейцарська компанія Swіss Re Corporate Solutіons готова страхувати не лише агровиробників, а й переробників на випадок зниження врожаю зернових або інших сільгоспкультур. Ба більше: Swіss Re Corporate Solutіons страхує доходи виробників пива й морозива, бо їхні продажі також залежать від погоди влітку.

Найбільш жваву дискусію очікувано викликали питання ринку землі та практики управління великим земельним банком. У короткому екскурсі щодо історії земельного питання гендиректор УКАБу Тарас Висоцький нагадав, що ми вже 15 років живемо в умовах мораторію на продаж сільгоспземель, який пролонгувався парламентом аж 7 разів.

Артем Бєлєнков, директор компанії SmartFarming, поділився досвідом щодо запровадження системи управління земельним банком крупного агровиробника «Миронівський хлібопродукт». Він називав тривожні цифри: «Проаналізувавши статистику всіх наших проектів, ми дійшли таких висновків: 5% земельного банку щорічно втрачаються через неефективну систему управління; 5% — через завищення реальних площ земельних ділянок в обліку; 10% фактичної виплати орендної плати йде не за призначенням; 25% земельних активів перебуває у зоні ризику їх втрати». Агрохолдинги втрачають ресурси й гроші через складну «клаптеву» систему полів, невідповідність реальних площ кадастру, а також у зв’язку з браком кваліфікованих кадрів.

Керівник відділу впровадження інновацій агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» Андрій Кияненко розповів про досвід своєї компанії, де проблеми практично такі самі.

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк вважає: якщо земельний мораторій колись мав сенс, то тепер він став одним із гальм для розвитку агросфери. На сьогодні його існування — це необґрунтоване порушення Конституції і майнових прав людей.

Президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Алекс Ліссітса підкреслив, що в українського агробізнесу ще немає розуміння, як і навіщо треба об’єднуватися задля лобіювання своїх інтересів. «Всі ми перебуваємо в одному човні, що уже давно виплив у відкрите море, — метафорично висловився пан Ліссітса, — але в цьому човні кожний гребе своїм веслом і ніяк не зрозуміє, що ми повинні плисти синхронно». Президент УКАБу також додав, що такі міжнародні компанії, як Bayer, Monsanto, John Deere принесли ті прогресивні технології, які «не змогли нам вчасно надати ані українське наукове середовище, ані держава. Ці компанії продовжують інвестувати й відкривати інновації для України».

Під час «земельної» дискусії також провели інтерактивне опитування аудиторії з питань функціонування ринку землі. Відбувалися жваві обговорювання як глобальних, так і конкретних проблем. У них брали участь агровиробники, юристи, економісти, народні депутати й урядовці Міністерства аграрної політики та продовольства України.
 
Коментарі

Дмитро ОЛЕКСАНДРОВ, керуючий партнер юридичної фірми Alexandrov & Partners
 Як юрист, який майже увесь час перебуває «на передовій» цих проблем, скажу, що ринок землі вже є. Ми маємо укладені договори оренди на термін 49 років, причому по них вся орендна плата виплачена наперед. Деякі аграрні підприємства зараз досить часто використають виплату орендних платежів наперед. Це дає їм конкурентну перевагу й лояльне відношення пайовиків. Уже підписані договори емфітевзису строком на 200 років. Відома приблизно сьогоднішня ціна землі: до $2000 за гектар. Зараз вільних земельних ділянок в Україні стає усе менше, і конкуренція за право їхнього використання серед землекористувачів зростає. Робота з пайовиками набуває дедалі витонченіших форм. Багато паїв уже були передані в спадщину більш молодим орендодавцям, які оцінюють свої земельні ділянки набагато дорожче.
Нові негативні тенденції полягають у тім, що конкуренти намагаються закріпити за собою землю у нечесний спосіб — подаються фіктивні заяви в правоохоронні органи на діяльність агрохолдингів, збурюються місцеві громади. Якісь негативні чутки від конкурентів можуть призвести до поганого ставлення до вас із боку пайовиків. Протиставити цьому можна регулярне проведення роз’яснювальних робіт. Останнім часом представники великих аграрних холдингів організовують екскурсії для орендодавців, демонструючи технологію обробітку полів, передову техніку.
Нині також актуалізуються проблеми відумерлої спадщини. Ми дожилися до того, що треба стежити не тільки за живими пайовиками, а й за померлими… Тобто ринок землі вже фактично існує. Він вимагає справжньої легалізації. Законодавство про землю повинне відповідати реаліям життя.

Густаво ДЖАНКЕЙРАпрезидент Бразильського сільськогосподарського товариства
 Бразилія дає можливість великому і малому агробізнесу виробляти найбільшу кількість продукції для внутрішнього споживання та експорту. Для того щоб досягти успіху в сільському господарстві, нам довелося врегулювати систему відносин між державою і приватними компаніями. Ми встановили чіткі рамки і правила фінансування, налагодили інфраструктуру та співпрацю з міжнародними ринками. І практично здійснили революцію в аграрній сфері за останні 30–40 років. Ми збільшили продуктивність утричі, а виробництво агропродукції — уп’ятеро.
Для розвитку будь-якої сфери потрібні ресурси. Нам довелося, на відміну від України, вкладати багато інвестицій у землі, щоб збільшити їхню продуктивність, оскільки ґрунти наші бідні. У Бразилії немає зим, які б стримували шкідників. Тому нам завжди потрібні відповідні хімікати, пестициди тощо… Завдяки нашим зусиллям ми сьогодні маємо 50% земель, на яких вирощуємо по два врожаї щорічно.
Раніше ми в основному спів­працювали з такими країнами, як США або Аргентина, а тепер нам дуже приємно мати такого партнера, як Україна. Ми — дві сильні аграрні країни, і можемо вчитися один в одного. Україна має хороший потенціал, оскільки цьому сприяють природні особливості та вигідне географічне розташування. Якщо обрати чітку стратегію, то можна досягти неабиякого успіху в аграрному секторі. Гадаю, наша співпраця полягатиме насамперед в обміні знаннями, досвідом і новітніми технологіями.
   

Опубліковано в журналі

№20(339) жовтень 2016

Cхожі статті

Агрофорум як вінець агросезону
Перехрестя аграрних технологій на AGROEXPO-2016
Агровиробники просять ноу-хау
«Агробонус» ставить на результативного клієнта
Позитивний підсумок
Альтернативна перспектива: молочне вівчарство та козівництво
«ІнтерАГРО Комплекс»: нові віяння