Банер

Осінь-2016: тенденції, виклики та рішення

Олекса СТЕРНІЙспеціально для "АС"
Науковці спільно з практиками проаналізували особливості вегетаційного періоду озимих зернових

 

«Аналіз ситуації вегетаційного періоду 2016 року. Ключові фактори, які вплинули на врожай зернових культур» — такою була повістка другого круглого столу, організованого асоціацією УКАБ за підтримки компанії «Сингента». У м. Київ 3 листопада зібралися відомі фахівці та практики, щоб дати ґрунтовну відповідь на актуальні для кожного аграрія України питання: чого чекати та що робити?

Це вже другий круглий стіл цього року, який провела Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», присвячений стану озимих культур. І вже традиційно він пройшов у форматі вебінару, що дало змогу долучитися до обговорення широкому аграрному загалу. А питання, які піднімалися на заході, не могли лишити байдужим жодного фахівця.

Посівна кампанія, особливо в останні роки, проходить зовсім не за підручником. Зміна погодних умов та фітосанітарного стану, варіативність моделей господарювання, специфіка кон’юнктури та особливості економічного клімату — ці та інші фактори щороку ставлять перед аграріями нові виклики і спонукають їх шукати найбільш ефективні рішення. Власники господарств, керівники та агрономи самі пишуть історію власного поля та свій підручник успішного агробізнесу. І коли його співавторами виступають знані українські науковці та провідні світові компанії, поступово зростає й рівень розвитку аграрної галузі загалом.

Зміни потребують змін
Особливості розвитку рослин на перших стадіях онтогенезу, специфіка фітосанітарного стану озимих зернових в осінній період, передумови розвитку хвороб сходів восени та прогноз розвитку хвороб навесні — ці та інші питання стали предметом глибокої дискусії. І науковці, і практики вже традиційно нарікали на погодні умови: мало того, що вони нестабільні та складні, але ще й не дуже передбачувані. Загалом виробникам не слід чекати «біля моря погоди», а сподіваючись на краще, постійно бути готовими й до гіршого. «Старі підходи вже не­ефективні і потребують детального аналізу та постійних змін відповідно до вимог кожного року і кожного конкретного агроценозу, — зазначив виконавчий директор УКАБу Олександр Жемойда. — Сьогодні доводиться повсякчас корегувати систему захисту кожної культури відповідно до погодних умов і технічних можливостей».

Фахівці переконані, що сучасні засоби захисту рослин вимагають глибшого розуміння всіх фізіологічних процесів рослини та кореляції агротехнічних заходів. А одночасна підтримка самої рослини, а не лише боротьба з хворобами, шкідниками та бур’янами надає нові можливості для управління посівами та прибуткового господарювання. «Ми використовуємо засоби захисту рослин як лікарські засоби — залежно від потреб рослини», — підкреслила кандидат сільськогосподарських наук, менеджер з розвитку напряму захисту насіння (фунгіцидів, протруйників насіння зернових культур) ТОВ «Сингента» Світлана Чоні.

Високу планку дискусії, аналізу стану та прогнозів розвитку озимих зернових в регіонах задав доктор сільськогосподарських наук, академік НААН України Микола Литвиненко (Селекційно-генетичний інститут — Національний центр насінництва та сортовивчення, м. Одеса). Відомий селекціонер наголосив: «Що стосується гарних результатів цього сезону, то на Півдні не лише унікальні погодні умови спрацювали, а й рівень господарювання. Спостерігається пряма кореляція генетичного потенціалу сортів, рівня внесення добрив (адже природньої родючості ґрунтів у багатьох регіонах недостатньо) та кваліфікованого застосування засобів захисту рослин». Це, начебто, прості речі, але від них напряму залежать перспективи цього сезону.

Директор з виробництва компанії «Трайгон Фармінг» Олег Веселов погоджується, що попри рекордний урожай в окремих регіонах навіть там потенціал урожайності не був повністю використаний: «Виробничники не були готові до таких несподівано сприятливих умов вегетації навесні, спостерігався значний дефіцит добрив та фунгіцидних обробок». На думку успішних аграріїв, слід відходити від догм щодо обробітку ґрунту, попередників тощо, працювати над оптимальними в кожному конкретному випадку термінами посіву, особливостями захисту та живлення рослин. Директор ТОВ «Агро-Регіон Козелець» Катерина Мороз підкреслила: «Наша компанія, яка представлена в трьох регіонах, орієнтована на максимально оперативне управління посівами. Воно вимагає як чіткого аналізу та прогнозування, так і ефективної та вчасної реакції на виклики на кожному етапі».

Фітопатогени 
нашої тривоги
Звичайно, для управління посівами слід постійно тримати руку на пульсі погодних змін та фітосанітарних тенденцій. А погода, як підкреслюють експерти, сприяє активному розвитку фітопатогенної мікрофлори на зернових колосових. Такі фактори, як нерівномірне зволоження на первинних етапах органогенезу, відсутність фізіологічної зими, коливання температур та опади під час дальшої вегетації, різке підвищення температури в період молочно-воскової стиглості, вочевидь, позначилися на якості посівного матеріалу та первинному інфекційному фоні осіннього вегетаційного періоду цього року.

Слід врахувати, що за останні роки динамічно змінюється баланс фітопатогенів і рівень їх шкодочинності. Зокрема, доктор сільськогосподарських наук, заступник директора з наукової роботи з інноваційно-інвестиційного розвитку (Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України), професор Сергій Попов наголосив: «У нас, на сході України, з’являються непритаманні цьому регіону хвороби. Вже кілька років ми спостерігаємо картину, коли озимі зернові культури на початку вегетації уповільнюють свій розвиток внаслідок похолодання, а потім в періоди потепління зимою продовжують розвиватися. У цей час вони знаходяться під загрозою ураження хворобами. Тому потрібні такі протруйники, які забезпечують захист проростків протягом тривалого часу».

А щодо загального фітопатологічного фону, то борошниста роса 2016 року масово проявлялася лише в другій половині вегетації і не становила істотної загрози. Можна стверджувати, що ця хвороба достатньо контролюється. Водночас, зріс рівень ураження листовими плямистостями. Фахівці відзначають поширення септоріозу листового апарату (Septoria tritici) та колоса (Stangospora nodorum (Septoria nodorum)). На Півночі і частині центральних регіонів загрозу становить розвиток піренофорозу (Pyrenophora tritici-repentis). Три форми гельмінтоспоріозу (Drechslera graminea, D. Sorokiniana, D. Teres) справляють помітний шкодочинний вплив на ячмінь. Зокрема, вищевказані хвороби обумовили відповідний фітопатологічний фон при посівній кампанії восени 2016 року.

Світлана Чоні підкреслила, що хоча рівень агрономічної служби значно виріс, також підвищився рівень та варіативність несприятливих факторів. «Зміни фітопатологічної картини на зернових відбуваються вкрай стрімко, — говорить науковець. — Виробникам, зокрема, важко зорієнтуватися та все передбачити». І тут на допомогу мають прийти науковці та провідні світові компанії у сфері агрозахисту, аналізуючи погодні умови та передумови розвитку хвороб. «Ті погодні умови, які посприяли урожайності, сприяли й розвитку інфекцій, зокрема, фузаріозу. Ми аналізуємо зерно з різних регіонів України, господарства почали серйозно ставитися до діагностики посівного матеріалу, щоб обрати належний протруйник», — говорить кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник відділу фітопатології (Інститут захисту рослин НААН України) Тетяна Кислих. Окрім фузаріозу, поширюється альтернаріоз у формі чорного зародка. Щодо прикореневих гнилей, окрім фузаріозних, набувають поширення ризоктоніозна й офіобульозна, особливо в роки з нестійким або надмірним зволоженням навесні. З урахуванням того, що збільшилися площі під зерновими та просапними культурами, для яких ризоктоніоз є спільною хворобою, спостерігається накопичення інфекційного фону. Також фахівці зазначили, що весною 2016 року зафіксован тифульоз і снігову плісняву — відповідно, потрібні ефективні рішення для їх контролю.

Рекомендації згідно
з ситуацією
Всі учасники заходу констатували, що за останні роки істотно змінилися вимоги до протруйників насіння зернових колосових культур. Вони не лише мають забезпечувати інсектицидно-фунгіцидний захист, а й відповідати ряду важливих параметрів. «Технологія змінилась, умови посіву та проростання рослини, клімат змінюється. І потрібна зміна типу протруйників, — підкреслив кандидат біологічних наук, керівник підрозділу регіональної технічної підтримки ТОВ «Сингента» Олександр Зозуля. — Оскільки більшість інфекції поступає з ґрунту, потрібен протруйник пролонгованої контактної дії. Питання повинне стояти так: не дешевий чи дорогий протруйник, а вирішує він проблему чи ні? Інколи варто використати дешевший, інколи дорожчий. І наше завдання — надати ефективні, адекватні кожному конкретному випадку рекомендації». Окрім контролю широкого спектру хвороб, які наразі становлять актуальну загрозу, слід врахувати особливості способу поширення по рослині діючої речовини, відсутність фітотоксичності та стимулювання розвитку кореневої системи. Фахівці підкреслюють, що стимулюючий ефект на початку вегетації має стати звичною складовою якісних протруйників. А поширення хвороб листя в осінній та ранньовесняний періоди вимагають застосування фунгіцидів, які здатні ефективно діяти в умовах низьких температур та різких коливань температури.

Застосування системних інсектицидних компонентів у складі протруйника теж стає вимогою часу. Адже це дає змогу контролювати сисних шкідників на початку та впродовж вегетації. Також використання інсектицидного складника на етапі протруювання насіння є кращим рішенням для профілактики та захисту зернових колосових культур від вірусних хвороб, які набули значного поширення. Сіяти 7–8 млн/га, як це інколи трапляється, щоб задовільнити апетит злакової мухи та ВЖКЯ, — занадто дороге задоволення.

В ході дискусії учасники торкнулися й низки інших важливих питань. Так, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України, завідувач кафедрою рослинництва (НУБіП України) Світлана Каленська звернула увагу на проблему травмування насіння, що є суттєвою загрозою для розвитку інфекцій, особливостях діагностики та обробки такого посівного матеріалу. Також науковець наголосила на актуальності застосування регуляторів росту в сучасному виробництві зернових колосових: «Коли ви хочете отримати вище 5 т, їх необхідно застосовувати». Доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України, завідувач кафедрою технологій у рослинництві Володимир Лихочвор (Львівський національний аграрний університет) наголосив на технології надраннього посіву зернових колосових та інших культур, що дає змогу захопити вологу, та на актуальності осіннього внесення гербіцидів.

Учасники заходу відповіли також на низку питань від журналістів — від варіювання норм внесення тих чи інших препаратів, нюансів живлення до оптимального періоду спокою насіння для використання як посівного матеріалу та якості протруювання.

За підсумками круглого столу була ухвалена Резолюція, в якій відзначили головні аспекти та тенденції розвитку агробіоценозу, надали загальні рекомендації щодо системи захисту озимих зернових. Науковці та практики констатують: сучасна стратегія вирощування зернових немає ланок захисту, якими можна знехтувати чи надати меншу увагу. Зокрема, ґрунтовний аналіз фітосанітарного стану, погодних та агротехнологічних умов, вибір препарату, технологія, регламент і терміни його застосування — це фактори вашого успіху. А загалом, успіх в сучасних умовах полягає у системному підході, повсякчасній увазі до всіх елементів вирощування та особливостей їх комплексної взаємодії. Наука і практика свідчать: щоб отримати великий урожай та добру рентабельність, забутьте про дрібниці. Тому що їх в сучасному господарстві вже просто не існує — у своїй стратегії та повсякденній роботі аграрію належить врахувати все.

Коментарі

Олександр ЗОЗУЛЯкерівник відділу технічної підтримки ТОВ «Сингента»
 У нас чотири лабораторії, які роблять повний аналіз зерна, і на його основі надають рекомендації щодо вибору протруйника. Практично вся територія України покрита спеціальними метеостанціями, які на основі метеорологічних предикторів роблять аналіз вірогідності появи тих чи інших хвороб і шкідників. Клієнти компанії мають змогу покладатися не на інтуїцію, а на кваліфікований прогноз та приймати оптимальні рішення.

Сергій ПОПОВзаступник директора з наукової роботи з інноваційно-інвестиційного розвитку, Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва
 Слід починати з аналізу родючості ґрунтів і умов конкретного поля. Дуже важлива належна система живлення, зокрема азотного. Але внесення азотних добрив провокує розвиток хвороб.
   

Опубліковано в журналі

№22(341) листопад 2016

Cхожі статті

«Французи» приїхали з Волині!
Технології успіху
SOLGUARD — максимальні бар’єри від вовчка
Оптимально увійти в посівну з найефективнішою кукурудзою
Агрофорум поблизу Дослідницького
День Франції: французький досвід для українських можливостей
Мрії про ЄС