Банер

Куди йдемо і хто попереду?

Ігор ПЕТРЕНКО
спеціально для "Агробізнес Сьогодні"
У Києві пройшла VIII Міжнародна конференція «Ведення агробізнесу в Україні». Цей захід вже традиційно визначає підсумки аграрного року, що закінчується, і формує прогнози на майбутнє. На ньому аналізуються основні регуляторні та інфраструктурні зміни, а також прогнозуються перспективи для вітчизняного сільського господарства і підприємництва.

 

На це чекали провідні гравці сільського господарства України, уся агроспільнота країни, і недарма. Подія знову зібрала, на цей раз у готелі «Рамада Енкор» під Києвом, понад 300 представників керівної ланки аграрних компаній, фермерів, фінансистів, харчовиків, представників ресурсних компаній та членів Уряду. «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) разом з агенцією AgriEvent організували 8 грудня ц. р. VIII Міжнародну конференцію «Ведення агробізнесу в Україні». Цей захід підводить підсумки року для аграріїв, фіксує регуляторні й законодавчі зміни, а також прогнозує перспективи для аграрного бізнесу і агропромислового комплексу на наступний рік.

Президент УКАБу Алекс Лісітсса почав на позитиві: «Українські аграрії показують стабільно високі результати з урожайності й прибутковості». Назвав він і менш втішні наслідки року: тваринництво лишається позаду. Свинарство й молочне скотарство на загал не на підйомі. Птахівництво хоч показує непогані результати, але потерпає від хвороб і експортних перепон.

Однак і у цих галузях є плюси. Україна непогано показує себе як нетто-експортер живих свиней, вважають в «Асоціації свинарів України». Також і з імпорту м’яса птиці Україна увійшла у вісімку провідних експортерів світу.

Тарас Висоцький, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», означив основні теми міжнародної конференції: «Це, зокрема, управління земельними ресурсами, логістика, фінансування, впровадження технологій та відкриття нових напрямків збуту продукції». Він дав коротке резюме агродосягнень 2016 року. «Ми є № 1 у світі з олійних, у трійці перших — із зернових. Гарна також наша позиція із м’яса птиці — ми № 8 у світі». Тарас Висоцький повідомив, що агросектор є суттєвим наповнювачем держбюджету. Постійно зростає частка аграрної продукції у валовому продукті країни і також у її експорті. Хоча виробництво інтенсифікується, але це, на його думку, не зменшує кількості робочих місць, бо в агросекторі з’являються нові напрями діяльності.

Протягом конференції відбулося кілька сесій, присвячених актуальним для агросектору темам 2016 року: земельним ресурсам, транспорту і логістиці, експорту, інноваційним технологіям, податково-фінансовим питанням та проблемам кооперації.

Виступив на конференції і профільний міністр Тарас Кутовий. Він, зокрема, пообіцяв підтримку малому і середньому агровиробникові, вітчизняному сільськогосподарському машинобудівництву й аграрному експорту — це вже традиційні обіцянки від урядовців. Згодом він узяв участь у дискусійній панелі і спробував пояснити, чому у нас так часто змінюються аграрні міністри.

У центрі уваги учасників конференції цього року були державна політика та вплив останніх законодавчих новел на сільське господарство і його майбуття. Зокрема, керівник проекту «Українсько-німецький агрополітичний діалог» (АПД) доктор Фолькер Зассе презентував нову наукову методологію AGMEMOD Partnership для оцінки впливу політичних рішень на розвиток аграрного сектору України. Цього року спільними зусиллями АПД і УКАБ було проведене дослідження індексу бізнес-клімату (ABI) в агросекторі України на основі опитування власне самих агровиробників і домогосподарств. Опитувані задекларували загалом позитивну оцінку бізнес-клімату (див. Графік). Основними факторами такого оптимізму називалося поліпшення доступу до сучасної техніки й технологій, підвищення рівня продуктивності господарств та прийнятний рівень собівартості кінцевої продукції.
 

Національний консультант FAО (ФАО), продовольчої та сільськогосподарської організації ООН Володимир Гонтар разом із аналітиком холдингу «Миронівський хлібопродукт» Олександрою Ковальчук та директором індійської експортно-імпортної компанії «AMC» Суврою Чакраборті детально розповіли про роботу українських агровиробників на ринках Африки й Індокитаю. Торік Україна відправила на експорт у ці регіони продовольства на суму лише $337 млн. Це в основному зернові культури — $204 млн т та соняшникова олія — $74 млн. Хоча перспективи там величезні — десь, за оцінками експертів, на $1,5 млрд щорічно. Також протягом конференції було презентовано книжку групи авторів «Експортувати просто», де зібрано юридично-нормативний матеріал і конкретні поради для тих, хто бажає продавати свою продукцію за рубіж.

З огляду на перезріле земельне питання у середовищі аграріїв були вельми помітні й активні юристи, що спеціалізуються на оренді, емфітевзисі, кредитах, лізингу і подібних питаннях. Це, зокрема, представники компаній ALEXANDROV & PARTNERS, «Василь Кисіль і Партнери» та ін. Утворюються й специфічні громадські організації, що займаються цим питанням, як-от асоціація «Земельна спілка України».

Звісно, не втрачають цікавості до сільського господарства й банкіри, тож цілком логічною була присутність відомого банку із французькими інвестиціями (Credit Agricole) «Креді Агріколь», який протягом останніх 20 років є найбільш помітним та активним фінансовим гравцем у сфері кредитування сільського господарства України. Фінансово-економічна ситуація та податкова політика не можуть не впливати на діяльність агробізнесу. Під час дискусії про це представник міжнародної фінансової корпорації IFC розповів про аграрні розписки під майбутній урожай, охарактеризувавши їх як зручний механізм кредитування невеликих виробників. Так, на сьогодні в Україні за допомогою таких розписок залучено близько 190 млн грн. Досі аграрії приділяли доволі мало уваги практиці страхування й перестрахування сільськогосподарських ризиків Але, мабуть, ситуація змінюватиметься. Про це свідчила, зокрема, участь у конференції «Ведення агробізнесу в Україні» компанії «АХА страхування» та підрозділу Swiss Re Group. Це потужна швейцарська фінансова група, що заснована ще 1863 року, і з тих пір вирішує проблеми фінансових корпорацій у царині управління складними ризиками.

Науковці, експерти й учасники агроринку вважають, що хоча сезон-2016 був успішним, але виявився складним, зокрема, через труднощі з транспортуванням зерна. Президент холдингу AgroGeneration Джон Шморгун, згадавши про рекордний цьогорічний урожай зернових у розмірі 64 млн т, тим не менше не забув сказати і про деякі проблеми, зокрема, із залізничними вагонами.

Добрими темпами цього року йшли інвестиції у логістику, багато компаній відкрили потужності із перевалки в портах. Однак це ще більш підкреслило іншу застарілу проблему — із залізничним рухомим складом. За оцінками експертів УКАБу, потреба у вагонах-зерновозах з урахуванням піку навантаження у період збирання врожаю становить 22 000 одиниць. Але наявна на сьогодні кількість у країні є вдвічі меншою. Представник агрохолдингу «Кернел» поділився досвідом, як за нинішніх умов зменшити логістичні ризики аграрних компаній. Також у це питання спробував внести ясність представник Міністерства інфраструктури Олександр Федоренко.

Пройшло чимало дискусій: загальна — за модерації радника Міністра агропромполітики Владислави Рутицької, і кілька сесійних обговорень — щодо тих ключових моментів, які визначають ефективність агровиробництва. Директор ТОВ «АгроКІМ» із Чернігівської області Олександр Вержиховський вважає: «Часи екстенсивного розвитку минули. Тепер актуальним є пошук нових рішень: у техніці, технологіях, в управлінні ресурсами».

Компанії, що працюють на передовій прогресу, ділилися досвідом таких рішень і пропонували свої послуги. Це AgriLab — команда експертів, що провадить аналіз ґрунтів, аерофотозйомку і моніторинг посівів. Це компанія «Ярос», яка займається впровадженням екологічних продуктів та інноваційних технологій для сільського господарства. Це також фірма SmartFarming, що втілює у практику принципи точного землеробства, а також запроваджує у крупних господарствах системи GPS-моніторингу техніки та сільгоспагрегатів. Іноді у дискусіях науковці й аграрії-практики висловлювали протилежні погляди. Наприклад, доктор Борис Сорочинський, координатор Комітету з аграрної біотехнології УКАБу, виступив із критикою популярних концепцій органічного землеробства, натомість він запропонував лояльніше ставитися до ГМ-продуктів з огляду на їх більшу комерційну привабливість. Олександр Чернецький, президент компанії «Ярос» (Біла Церква), вважає інакше: «Сьогодні ринок органічної продукції у світі становить $100 млрд. До 2020 року його прогнозують на рівні $200 млрд. Якщо є такий незадоволений попит, то бізнес-мислення підказує — незалежно від ставлення до ГМО чи чогось іншого —  займатися органікою таки вигідно».

Ще один комплекс проблем, осторонь яких не може стояти агроспільнота, — це життя селян. «На жаль, розвиткові сільських територій держава не приділяє достатньої уваги, тож це лягає на плечі аграрного бізнесу», — констатував Тарас Висоцький. А як у Європі? Фахівець консалтингової компанії CREM (Нідерланди) Вейнанд Брур розкрив деталі функціонування голландського агробізнесу з точки зору культури спів­праці, кооперації і соціальної відповідальності. Сільське господарство і продовольчий сектор Нідерландів — не лише передові у ЄС за виробництвом і експортом, а й є значною потугою національної економіки. Вейнанд Брур розповів про соціальні проекти, доброчинність, відносини компанії із територіальною громадою з соціальної й екологічної точок зору. Це все для голландців — не якесь доповнення, а природна частина бізнесу, який робиться серед людей і для людей.

Проаналізовано було на конференції нові правила гри, що виникнуть для агробізнесу України у 2017 році, який обіцяє бути непростим. Майже усі пільги скасовуються. Земельні питання (приватизація, спадщина) зміщуються у бік місцевих громад. «Проблем багато, але рішення зрозумілі, — підсумував Тарас Висоцький. — Ми повинні нарешті розпрощатися із таким поняттям, як мораторій. Бо ринок землі треба запускати».

Асоціація УКАБ цього року започаткувала традицію: нагородження за кращі виробничі показники за підсумками збирання урожаю для агропідприємців, що обробляють більше 5 тис. га. Тож насамкінець пройшло шоу «Обжинки-2016»: вітали тих, хто сьогодні веде перед. Відзнаки й грамоти були вручені переможцям у 9 номінаціях: за пшеницю, сою, картоплю та інші культури. А ввечері «на десерт» відбулася дискотека «АгріДиско» у популярному столичному нічному клубі.

Коментарі

Тарас КУТОВИЙМіністр аграрної політики і продовольства України
 Такі заходи, як оцей — дуже продуктивна платформа, щоб покращувати умови ведення бізнесу, збільшувати маржинальність для всіх. Ключовими пріоритетами міністерства є наступні: земельна реформа, приватизація державних компаній і державна підтримка агровиробників. Всі тут заробляють гроші. Робота профільного міністерства, в якому я працюю не так давно, була протягом року направлена на те, щоб запровадити програми розвитку агросектору. Сьогодні в держбюджеті зафіксована суттєва підтримка агробізнесу — приблизно у 20 разів більша у порівнянні з попереднім роком. Запроваджуємо програму часткового відшкодування аграрних кредитів і купівлі вітчизняної сільгосптехніки. Тут нам сприяє ЄБРР — він надає ресурси, за допомогою яких ми можемо здійснювати інфраструктурні зрушення.
Ми хочемо підтримати й українське машинобудування. На 2017 рік у держбюджеті передбачено пільги на підтримку вітчизняної техніки, програма розрахована на малих і середніх агровиробників. До України спостерігаємо великий інтерес відомих світових виробників сільгосптехніки. Наприклад, є така індійська компанія «Махіндра» (Mahindra). Я з ними спілкувався і сказав, що ми зацікавлені не просто у сільгосптехніці, а у спільному виробництві — з робочими місцями в Україні, зі сплаченими тут податками… У Міністерства також є чітке бажання підтримати органічних виробників, аграрний експорт. Наприклад, сьогодні втрати від закриття ринків Росії сягають €1 млрд. Однак у нас є альтернативні пропозиції з експорту в Індію, Африку, ЄС та в інші країни.
Цей рік був рекордним із зерна. Міністерство має до цього лише опосередковане відношення — це заслуга самих виробників, я їх вітаю з цим та бажаю в новому році не гірших результатів.

Олександр ФЕДОРЕНКОдиректор Департаменту залізничного транспорту Міністерства інфраструктури України
 Хотілося б вас порадувати, але доводиться виправдуватися. Особливо хвилює аграріїв, як видно, нестача вагонів-зерновозів і підвищення тарифів на перевезення. Від «Укрзалізниці» завжди багато вимагали, але натомість мало їй давали. Підприємство балансувало на грані технічного дефолту. Але ж, як селяни кажуть: щоб регулярно мати молоко, потрібно утримувати корову. Автоматизований розподіл вагонів — так, це добре, це дало ефект. Насамперед зменшило корупцію. Вагони від фірми, приміром, «Струмок» до фірми «Зайчик» розподіляються швидше. Але якщо вагонів взагалі немає? «Укрзалізниця» виходить із тих можливостей, що має. Яку гарну логістику не впроваджуй — рухомого складу від того не стане кількісно більше. Ми часто запрошуємо зернотрейдерів і разом обговорюємо ці питання. Бо тут є завдання для всіх нас і вас: і оптимізація маршрутів, і купівля вагонів. Чекаємо від вас пропозицій, а не тільки закидів на адресу Міністерства інфраструктури.

Борис СОРОЧИНСЬКИЙкоординатор Комітету з аграрної біотехнології, УКАБ
 Біотехнологічні рослини — тема мовби й на слуху, але водночас усі її уникають. За час незалежності змінилося 17 аграрних міністрів, однак лише один піднімав цю тему — Микола Присяжнюк. Політики кажуть про шкоду ГМ-рослин для здоров’я, про те, що наслідки їх застосування не вивчені. Але ми знаємо: Євросоюз витратив близько €300 млн на вивчення ГМ-продуктів, і висновки були такі: на сьогодні негативних наслідків не встановлено. Щодо шкоди довкіллю — я б усе ж таки лишив це питання для фахівців.
Я проти того, щоб вважати панацеєю для України органічне землеробство, а загрозою — ГМО. Чи є органічне виробництво прибутковим? Чи від нього більшу частину доданої вартості отримують продавці, а не виробники? Складається враження, що органічне землеробство — це радше маркетинговий хід. Тоді як ГМ-рослини реально прибутковіші. Мені дуже подобається Бразилія, її позитивне ставлення до продукції ГМО. Ривок Бразилії в аграрній сфері від відсталої країни до передового експортера зумовлений використанням біотехнологічних рослин. За останні 18 років Бразилія від впровадження ГМ-продуктів отримала додатковий дохід $23,3 млрд. При цьому зекономлена колосальна кількість води і активних інгредієнтів. Отже, поки ми тут дискутуємо, світ заробляє на ГМО.
   

Опубліковано в журналі

№24(343) грудень 2016

Cхожі статті

Новий етап становлення
Потрійний захист SUNEO: від вовчка, посухи, бур’янів
Оновлений формат бізнес-обміну від «Сингенти»
Жага і страхи аграрного реформування
Філософія інвестицій в аграрний сектор
«Август»: Бінарні комплекти гербіцидів - якісна оптимізація ресурсів
Майбутнє за agribenchmark