Банер

Низькі ціни на кукурудзу: як мінімізувати втрати?

Дмитро СІРИЙ, спеціально для "АС"
Цьогоріч серед усіх складностей аграрної галузі виділяється вагома проблема — зниження світових цін на сільгоспкультури, зокрема на одну з найбільш рентабельних — кукурудзу. Про те, скільки коштуватиме «цариця полів» у найближчій перспективі, і як аграріям не втратити прибуток в умовах коливання цін, експерти розповіли 21 жовтня в Києві на прес-заході «Низькі ціни на кукурудзу. Що робити?».

 

Ціни на кукурудзу:
сьогодні та завтра
Зараз (станом на 31 жовтня 2016 року) в Україні кукурудзу можна продати в середньому за $156/т, а були роки, коли ціни на неї доходили до $300/т. Чому це так? Перше, що варто чітко усвідомлювати: «Кукурудза — це дуже важлива експортна культура: потрібно розуміти, що відбувається у світі, аби вигідно продавати культуру», — наголошує менеджер із розвитку бізнесу Syngenta в Україні Роман Хрипко. А в світі зараз є багато чинників, які здійснюють тиск на ціну цієї культури. Перш за все «…продовжується тренд зі збільшення виробництва. На цей рік ми очікуємо, що виробничі обсяги сягнуть нових рекордів — понад 1 млрд т, крім того, ми бачимо рекордні показники обсягів перехідних залишків, — зазначає Олександр Соловей, співвласник компанії «Спайк Трейд Україна». — Якщо ми не споживаємо пропорційно зростанню виробництва кукурудзи, то це призводитиме до тиску на ціну».

Разом із тим, не можна забувати, що кукурудза є лише частиною сільськогосподарських активів на світовому ринку. Головним чинником, що впливає на них, є індекс долара США (USDX) — індекс, що показує відношення дол. США до кошика із шести основних валют: Євро, Ієна, фунт стерлінгів, Канадський долар, Шведська крона та Швейцарський франк. «USDX впливає на сировинний ринок таким чином: якщо вартість дол. США зростає, то відбувається тиск на сировинні активи, — пояснює незалежний експерт ринку Тарас Головешко. — Якщо ж інвестори занепокоєні долею дол. США, то вкладають кошти в сировинні активи (адже не хочуть втрачати купівельну спроможність своїх активів)». Наразі, зі слів експерта, склалася ситуація, коли через показники декількох важливих індикаторів економіки США (рівень інфляції, кількості створених робочих місць поза сільським господарством, кількості звернень за допомогою з безробіття тощо) є висока ймовірність того, що Федеральна резервна система (англ. Federal Reserve System) США підніме відсоткову ставку та, таким чином, збільшить реальну відсоткову ставку (різниця між ставкою федеральних фондів та інфляцією, яка тривалий час трималася на низькому рівні), завдяки чому долар зміцніє, а сировинні ринки потраплять під тиск. «Поточне зростання цін на кукурудзу добігає завершення. До кінця поточного року ми побачимо зменшення вартості кукурудзи, і падіння цін у районі 330 центів долару США/бушель (1 bu кукурудзи = 25,4 кг) — це для початку. На мою думку, наприкінці цього року ми повинні досягти дна», — прогнозує Тарас Головешко. Проте вже наступного року ситуація зміниться. «З кінця І кварталу 2017 року, навіть із лютого, товарні активи мають демонструвати зростання і вийти на максимальні рівні, приблизно наприкінці ІІ кварталу, — наголошує Тарас Головешко. — Це має статися, бо долар слабшатиме, відповідно товарні активи отримають суттєву підтримку, а також тому, що сезонна модель поведінки кукурудзи, сої показує, що пікових значень, як правило, ці активи досягають наприкінці ІІ кварталу. Водночас, підсилюватимуться очікування посухи, бо кожен рік без посухи збільшує ймовірність її появи в наступному році. Зважаючи на ці три фактори, я вважаю, що на середину наступного року кукурудза має показати непоганий результат у районі 450 центів/бушель».

Зменшити ризики
Цінова ситуація на ринку кукурудзи додала проблем, бо мало виростити врожай — треба ще й вчасно його продати. Раніше того самого «вчасно» можна було чекати до весни, а потім реалізувати кукурудзу за вищими цінами. Проте сьогодні це стає все більш ризикованим, бо ніколи достеменно не знаєш, що буде зі світовими цінами завтра, і чи взагалі встигнеш продати врожай, враховуючи проблемний стан логістики…

Аграріям більш розвинених країн у цьому плані легше, адже вони захищені від цінових ризиків фінансовими механізмами, такими як ефективне страхування, дешеві кредити тощо. На жаль, в Україні поки що сільгоспвиробники не мають такої серйозної підмоги, проте вже з’явилися програми, які можуть підтримати їх. «У країнах, які розвиваються, Syngenta пропонує фінансові рішення — програми, які допоможуть аграріям вирішувати їхні основні проблеми, — підкреслює Роман Хрипко. — Ми робимо це, бо розуміємо: якщо не допоможемо сільгоспвиробникам добре і впевнено заробляти, вони не зможуть купувати нашу технологію». Всі фінансові рішення Syngenta для кукурудзи розбиті на три основні періоди, коли аграрію доводиться найважче.

… до посіву
Для цього періоду, коли часто аграріям бракує оборотних коштів, Syngenta пропонує свої форвардні програми. За ними частина врожаю, отриманої від аграрія, виступає як передплата або погашення заборгованості за насіння та ЗЗР Syngenta. «Ми купуємо сільгосп­продукцію за ринковою ціновою на гнучких умовах: є спотові та форвардні угоди і різні способи їхнього укладання, — пояснює менеджер із розвитку бізнесу Syngenta. — Після відвантаження продукції аграрій отримує можливість вигідно купити продукцію компанії «Сингента» у наших дистриб’юторів, або погасити свою заборгованість. Якщо клієнт робить передоплату — продукція компанії продається за фіксованим курсом долара США. При цьому майже повністю усуваються курсові ризики, що було доброю підмогою для клієнтів у період, коли дeвальваційні сплески були доволі серйозними». Про популярність цих рішень найкраще скажуть цифри: за три квартали 2016 року Syngenta законтрактувала 317 тис. т сільгосппродукції, при цьому частка кукурудзи становить на рівні 37-39%.

Серед форвардних програм для тих, у кого в сівозміні багато кукурудзи, найбільш цікавою може стати Форвард Плюс. За умовами цієї програми навесні укладається форвардний контракт на кукурудзу в обсязі до 30% майбутнього врожаю. Згідно з ним аграрій отримує від дистриб’ютора необхідні продукти Syngenta, а розраховуватися за них буде поставкою майбутнього врожаю. Щодо визначення його вартості, то ціна прописується в еквіваленті дол. США. Якщо до моменту поставки вартість кукурудзи на світових ринках зросте, сільгоспвиробник може один раз зафіксувати вищу контрактну ціну на зерно. «Важливу роль при цьому відіграє консультаційна підтримка: аграрій може зателефонувати на гарячу лінію і спитати у незалежних експертів (у нас контракт із низкою компаній, які займаються аналітикою аграрного ринку), якими є світові тенденції, яка ситуація з цінами, чи варто зараз фіксувати ціну тощо», — додає Роман Хрипко. За 2016 рік за програмою було укладено 36 контрактів на 53 тис. т кукурудзи.

У період весняної посівної для сільгоспвиробників можуть стати корисними й Аграрні розписки — це вже відомий інструмент, який надає аграріям доступ до дешевшого фінансування під заставу майбутнього врожаю. Більше того, Syngenta приєднала його до форвардного договору, завдяки чому сільгоспвиробник отримує дві додаткові переваги: товарну знижку, а також, якщо бракує оборотних коштів навесні — фінансування від Syngenta під форвардний контракт до 30% від загальної суми договору під 10% річних у дол. США. За період 2015-2016 рр. із 23 виданих товарних аграрних розписок 17 було оформлено на компанію Syngenta в Україні.

…перед збиранням
Період цвітіння та наливу зерна кукурудзи — початок-середина літа — один із найбільш тривожних для агровиробників, бо через брак вологи та високі температури виникає високий ризик зниження урожайності. Підтримкою Syngenta в цей період є її нова програма індексного страхування Метео Захист, яка діяла цього року як пілотний проект у Дніпропетровській, Кіровоградській і Харківській областях. «Не потрібно виїжджати у поля, щоб зафіксувати збитки, бо тут ми застосовуємо погодні індекси: якщо в точці, вказаній сільгоспвиробником, були високі температури та/або брак вологи — він отримує компенсацію, — звертає увагу менеджер із розвитку бізнесу Syngenta. — Програма дуже проста: все, що потрібно клієнту — купити технологію від Syngenta, заповнити анкету та надати копії накладних» (більше про Метео Захист читайте в «Агробізнес Сьогодні» у № 6 (325)). В рамках пілотного проекту Syngenta оформила анкети на 20 клієнтів, із яких 10 отримали відшкодування. «Середня виплата при цьому становила 27%, а виплати клієнти отримали на свої розрахункові рахунки впродовж 3-5 днів від закінчення страхового періоду — в першій половині серпня», — додає Роман Хрипко.

… після збирання
У цей період зацікавити може програма Підтримка Плюс. Вона дозволяє аграріям як передоплату за продукти Syngenta або в рахунок погашення заборгованості продати дистриб’юторам компанії від 200 т свого врожаю за ринковою ціною та отримати додаткові +200 грн/т (для кукурудзи, пшениці та ячменю), 300 грн/т (для сої), 500 грн/т (для цукру). Важливо, що вона включає такі базиси поставки, як FCA-вагон, CPT-порт (ціна прив’язана до дол. США) та EXW (до гривні), а також передбачає оплату за гроші до 50% проданого врожаю. Не менше зацікавлює і програма Агрі Плюс, за якої аграрій як передоплату за продукцію Syngenta до лютого 2017 року продає компанії від 1000 т кукурудзи за ринковою ціною. При цьому, якщо до середини весни ціни на кукурудзу зростають, наприклад, на $10/т, то учасник за кожну продану тонну у разі фіксації має можливість отримати додаткові $10, які інтегруються у знижку на продукцію Syngenta. Цьогорічною новинкою є програма Кукурудзяна Опція, за якої сільгоспвиробник за проданий Syngenta врожай отримує на вибір дві опції: або 1 безкоштовна посівна одиниця за кожні 5 тонн реалізованої сільгосппродукції, або знижка 400 грн на будь-яке насіння кукурудзи Syngenta за кожну продану тонну врожаю. При цьому акцент компанія робить на посухостійких гібридах.
   

Опубліковано в журналі

№21(340) листопад 2016

Cхожі статті

«Вексель під 1%»: дешевші гроші для невеликих господарств
Що готує Держбюджет-2017 для аграріїв
Байєр Агромаркетинг: навчись продавати вигідно!
Бюджет-2014. Виживе найсильніший
Гроші будуть! Що далі?
Вигідні фінансові інструменти для аграріїв
Агрокредитування: новий погляд, нові підходи