Банер

Передоплата без ризиків: у пошуку шляхів

Наталя КУЗЬО, спеціально для "АС"
Взимку приходить час знову задуматися про новий сезон, його виклики та потреби. Кожен агровиробник аналізує, що він може зробити для зменшення своїх ризиків, оптимізації фінансових навантажень та забезпечення стабільної роботи у новому сезоні, та приймає важливі фінансові рішення. У нинішніх реаліях, ще й в галузі сільського господарства, все це доволі складно реалізувати, однак ринок живе, розвивається, росте і з’являються нові вигідні пропозиції та додаткові можливості для сільгоспвиробників. Не останню чергу в цьому процесі відіграють і великі гравці на ринку — компанії-постачальники матеріально-технічних ресурсів.

 

Одним із найпоширеніших і найдієвіших способів зменшити фінансове навантаження для аграрія та частково застрахуватися від суттєвих коливань на валютному ринку з початком посівної кампанії є передоплата за насіння та ЗЗР. Разом з товарними та банківськими кредитами цей метод дає змогу зменшити суму одномоментних грошових вкладень, розподіливши її на менші внески. В країнах зі стабільною економікою цей спосіб успішно працює, та й у нас передоплата є поширеним явищем, особливо між аграріями та їхніми давніми партнерами, з якими налагоджені довірливі відносини.

Однак в Україні є суттєвий стримувальний чинник не стільки для реалізації самої ідеї передоплати, скільки з боку фінансових надходжень аграрія. Йдеться про звичайну грошову можливість здійснити передоплату. Очевидно, аби це зробити, слід мати кошти від продажу зерна, вирощеного у попередній сезон. Все доволі просто, але при нестабільному курсі валют та інших ринкових реаліях часто на момент вигідної пропозиції для передоплати аграрій немає на неї коштів. Чи через те, що зерно було невигідно продавати за надто низькими цінами, або ж через очікування зростання цін на сільгосппродукцію, чи, врешті-решт, через те ж побоювання втратити на валютних коливаннях.

Варто зазначити, що Україна в такій ситуації не унікальна. Чимало країн проходять такий же шлях або ж колись були у схожій ситуації. Але завжди є вихід! Наприклад — різноманітні фінансові програми, спрямовані якраз на можливість здійснити передоплату. У такий спосіб учасники ринку успішно долучаються до створення сприятливого середовища для розвитку аграрних фінансових інструментів, пропонуючи свої формати співпраці для агропідприємств.

Не тільки фінансова вигода,
а ще й додаткові бонуси
В Україні така практика теж актуальна, адже на віт­чизняному ринку працюють не лише виробники, а й компанії-постачальники насіння, ЗЗР, добрив, виробники та дистриб’ютори сільськогосподарської техніки. Всі вони зацікавлені у платоспроможності ринку, а отже — у фінансовій стабільності головних його гравців — сільгоспвиробників. Саме тому підприємствам-постачальникам варто працювати над розробкою бонусних програм, програм лояльності та загалом вигідних фінансових рішень для аграрія, адже платоспроможність та фінансова стабільність останніх — це і заробітки та гарантія розвитку всієї галузі.

Варто зазначити, що великі компанії вже мають певні напрацювання у цьому напрямі, а деякі навіть пропонують готові дієві рішення. В одній із найбільших на українському ринку компаній-постачальників насіння та ЗЗР — компанії «Сингента», наприклад, розробили цілий комплекс фінансових рішень, серед яких і пропозиції для вигідної передоплати — зокрема, програма «Підтримка Плюс». Участь у цій програмі можуть взяти фермери, які готові продати компанії зерно пшениці, ячменю, сої, кукурудзи, а також цукор, таким чином, здійснивши передоплату за необхідні для себе насіння та ЗЗР.

Більше того, компанія «Сингента» дає своїм партнерам бонуси: агровиробник, беручи участь у програмі «Підтримка Плюс», отримує ваучери на суму від 200 до 500 грн додатково до ринкової ціни за кожну тонну продукції (за ячмінь, пшеницю та кукурудзу по 200 грн; за кожну тонну сої — по 300 грн і по 500 грн за кожну тонну цукру), за які впродовж сезону аграрій може придбати додаткові потрібні йому насіння та ЗЗР. Це своєрідний додатковий дохід — фермер продає свою продукцію за ринковою ціною, а ваучери отримує додатково. Якщо взяти до уваги, що орієнтовно 30% усіх витрат агровиробників припадає на ЗЗР, то завдяки цим ваучерами є змога покрити вагому частину таких витрат. Відтак, особливо актуальною «Підтримка Плюс» є для дрібних та середніх сільськогосподарських виробників. Адже для участі в програмі потрібна досить невелика мінімальна партія продукції — 200 т при переоформленні на елеваторі (компанія «Сингента» вже працює із понад 50 елеваторами по всій Україні), або 500 т при завантаженні в вагон чи доставці до порту.

Схожі програми діють у багатьох країнах, адаптовані під потреби кожної з них, і фермери, які ними користуються, зазначають про ще одну, непряму і не одразу очевидну вигоду — економію на зберіганні. Для українських реалій це неабияк актуально, адже дуже часто, очікуючи цінового піку, доводиться зберігати урожай до весни, а це передбачає додаткові витрати. В той же час, ціна навесні може виявитися такою, що весь процес не окупиться. Особливо актуально це для тих, хто немає власних сховищ, які б повною мірою забезпечили потребу в зберіганні. Таким чином, фінансові рішення, зокрема і від «Сингенти», допомагають зменшити потенційні додаткові витрати підприємства.

На що варто звертати увагу
при виборі фінансового інструменту?
Вигідні фінансові інструменти завжди будуть актуальними на ринку, але щоб під їхнім виглядом не отримати чогось абсолютно іншого й з протилежним ефектом, аграрію важливо знати кілька критеріїв, на які варто звернути увагу. На прикладі «Підтримки Плюс» від компанії «Сингента» ці критерії можна проаналізувати. Передусім — це прозорість і зрозумілість системи. Постійні ринкові коливання і нестабільність фінансового сектора не дозволяють зайвий раз ризикувати і погоджуватися на пропозиції з незрозумілими умовами. Саме тому фінансові експерти радять звертати увагу на зрозумілість і чіткість умов, а також на готовність компанії-партнера адаптувати процес роботи під потреби фермера.

До прикладу, «Підтримка Плюс» дає змогу залучити до роботи зручний елеватор, і фермеру не доведеться змінювати звичний логістичний процес. Другим важливим чинником є надійність компанії — варто довіряти тим, хто вже зарекомендував себе, і хто цінує свою репутацію. Компанія «Сингента» має багаторічний досвід спів­праці з українськими аграріями, це міжнародна компанія, з власною історією та напрацьованою репутацією — такі компанії завжди дбатимуть про добре ім’я та довіру клієнта.

Не менш важлива і якість продукції, за яку, власне, і здійснюється передоплата. Слід розуміти, що оплатити наперед насіння чи ЗЗР — це вже сьогодні інвестувати в урожай майбутнього сезону, а перевірена якість продуктів — один із найважливіших факторів. Саме тому при передоплаті працювати треба з тими, в якості яких упевнений.

Ще однією рекомендацією експертів є, звичайно, власна вигода. Треба пам’ятати, що фінансові рішення — це перш за все продукти, що повинні сприяти грошовій вигоді свого користувача, тому увагу треба приділяти відповідності запропонованих цінових позицій ринковим, прораховувати вигідність пропозиції загалом, враховувати можливі фінансові ризики і ніколи не є зайвою додаткова вигода у форматі знижок, грошових ваучерів чи інших бонусів. «Підтримка Плюс» для цього пункту повністю показова — і конкурентні ринкові ціни, і взаємовигідна операція купівлі-продажу, і додаткові грошові бонуси.

Теперішній час наприкінці року є найкращим для планування нового сезону і пошуку вигідних фінансових інструментів. Відповідно, саме зараз актуальними є передоплатні програми для купівлі насіння та ЗЗР, які допомагають впевненіше крокувати у новий сезон, захистити себе від непередбачуваних (або й передбачуваних) фінансово-економічних ризиків. Світова практика підтверджує ефективність використання передоплатних програм для аграрних підприємств, їхню актуальність, тому українські аграрії також можуть використовувати цей досвід для планування своєї робити. До того ж, на українському ринку є вже перевірені пропозиції, котрі успішно працюють. То чому б не скористатися?
   

Опубліковано в журналі

№24(343) грудень 2016

Cхожі статті

«Вексель під 1%»: дешевші гроші для невеликих господарств
Кредит чи лізинг?
Гроші будуть! Що далі?
Криза агролізингу
Низькі ціни на кукурудзу: як мінімізувати втрати?
Що може запропонувати ЄБРР середньому і малому аграрію в Україні?
Байєр Бізнес Плюс: комплексна оцінка та рекомендації щодо підвищення ефективності бізнесу агропідприємства