Банер

Новий номер

№12(355) червень 2017



	 

	Крижаний прибуток

	купити електронну версію:

	  
Архів номерів
Передплата

Основні рубрики

 


 



Агентство Промышленных Новостей

Щоби царювати, кукурудзу треба мати

Полтавська область недарма є одним із лідерів сільськогосподарського виробництва. А ТОВ «Приват-Агро-Альянс» із Машівського району може бути взірцем для всієї аграрної України. Технічна оснащеність підприємства та агрономічний рівень дозволяють досягати гарних стабільних результатів. А його директор Іван Сидоренко не на словах, а на ділі сповідує принцип «Ніхто, крім нас». Вміння зробити правильний вибір і досягти успіху за будь-яких умов — це відзнака сучасної аграрної еліти України.

 

 

 

 

 

  • Іване Івановичу, враховуючи факти Вашої біографії, можна сказати, що на землю ви спустилися з неба?
Так, я служив у повітряно-десантних військах, нині підполковник запасу. Армія, звичайно, покидала по різних містах та місцях — Кишинів, Болград, Кременчук, у Югославії навіть був… А звільнившись зі Збройних лав, працював заступником голови адміністрації району, потім закінчив у Харкові Академію державного управління при Президенті, мабуть, із найкращими оцінками серед усіх… Зараз обраний депутатом до обласної ради. Скажу, що треба, аби скрізь обирали насамперед за професіоналізм, а не за партійну приналежність. Я от став професіоналом у сільському господарстві, прийшов працювати на цю землю ще в 2005 році.

  • Кажуть, що в армії, свого часу, був ще той безлад. А що Вам кинулось у вічі в битві за урожай?
Я служив у справжніх, елітних військах. Коли я попав у той же Кишинів, то там у полку було 7 живих героїв Радянського Союзу, у всьому був лад і порядок. А як сюди потрапив, то було страшно… У господарстві були один тракторець МТЗ, один Т-150, Газон і Камаз, та кілька культиваторів КПС-4. Все інше лежало. А люди грошей не бачили, коли першу зарплату отримали, були шоковані.

Цей перший рік був важким, як згадаю ті безсонні ночі… Та вже в перші жнива ми випередили всіх, особливо по кукурудзі. Керівництво сказало: ми бачимо, що ви хочете працювати, вмієте це робити, то ви отримаєте все — проблем із технікою, зі всім, що потрібно, не буде. Ми почали отримувати трактори, комбайни, автомобілі, вже в перший рік розрахувалися із боргами, з пайовиками. І люди повірили, почали працювати. Ми отримали змогу брати землю в обробіток. Зараз наше господарство обробляє (разом із суборендою) 12100 га, працює на території 14 сільських рад Машівського району і однієї сільради Полтавського району. В наших краях сьогодні дуже сильна конкуренція у плані зарплати та орендної плати, люди мають змогу обирати. В господарстві наразі працює 250 працівників, сьогодні до нас іде багато молодих фахівців — торік, скажімо, ми взяли 7 чоловік.

Зараз маємо серйозний технічний арсенал: 5 важких тракторів Кейс, 12 середнього класу, 12 одиниць МТЗ, 2 самохідних обприскувачі та три причіпних, повний набір навісного обладнання, сучасні сівалки, культиватори тощо. Звичайно, у нас потужний автомобільний парк. Нема хіба що елеваторної станції, що робити? Або ціни високі, або кажуть, ми вам робити не будемо. Нічого страшного: купили колію, взяли два «ковчеги» (навантажувачі БМП-12) — і більше 250 тис. т. вантажимо кукурудзи, сої, пшениці. Дуже важливо, що завдяки технічній забезпеченості ми можемо будь-яку роботу у полі робити. От минулого року була така посуха, що мусили обробіток у «два сліди» робити, але треба було сіяти, бо це пшениця, це хліб.

Ми можемо будь-яку технологію застосовувати, бо маємо техніку. І застосовуємо її так, щоби ґрунти берегти, не виснажувати. Земля у нас добра, як кажуть на Полтавщині: «Палицю встроми — ростиме». Але така, що повсякчас потребує повсякденного агрономічного догляду: вчора було рано обробляти, а завтра — пізно! Берегти землю потрібно, і ми повністю відмовились від оранки. В господарстві перейшли на дискування, чизелювання — без перевертання оброблюваного шару ґрунту.

  • А результатами минулого непростого року, в цілому, задоволені?
Торік ми посіяли 5500 га кукурудзи, 4500 га сої, 2600 пшениці та 1500 соняшнику. І чимось задоволені, а чимось не дуже, бо погода сказала своє. Так, кукурудза дала торік 87 ц/га, план ми виконали, але можна було більше. Взагалі погодно-кліматичні фактори у нас «або пан, або пропав»: тут чи йдуть дощі, чи не йдуть зовсім. У нас частенько вкрай нерівномірні опади, крім того, не без форс-мажорних вибриків — то тут смерч, то там град. Скажімо, з пшеницею торік було весело. Агрономи, які працюють тут 40 років, не пам’ятають такого, щоби пшениця, яка з осені 2015 року не зійшла, дала нормальні сходи навесні завдяки рясним дощам. Вони її просто врятували — і ми по 50 ц/га 1-2 класу отримали. Хоча чимало господарств просто переорали озимину.

Взагалі погода погодою, а наша зброя — правильно обрана технологія. Скажімо, взяти таку складну культуру, як соя. Перший рік у 2005 році, як взялись за неї, то збирали по 4 ц/га: бо ніхто ніколи не сіяв і толком не знав. Тепер навчились, і по 32 ц/га, в середньому десь 27 ц/га.

Це стосується кожної культури. От, на мій погляд, сьогодні головним показником, за яким судять про потужність господарства, є кукурудза. Вона саме дає результат. Як кажуть, щоб царювати, кукурудзу треба мати.

  • А чому цариця полів «Приват-Агро-Альянс» носить саме корону «Сингента»?
Ми на цей рік запланували чимало — 5700 тис. га кукурудзи. Вона вже традиційно у нас займає основну частину площ. І гібриди обираємо, як завжди: по відношенню ціна-якість та потенціалу врожайності. Дуже важливо, чи може рослина сама добрати те, чого ти їй, з різних причин, не додав. Є такі гібриди, що можуть дати високий урожай, але їм треба таку «заправку» давати, що дай Боже. Недешево такий урожай обходиться. Але раптом погода не та, ще щось не так пішло? Гібриди компанії «Сингента» в цьому плані набагато пластичніші, наближені до землі, до умов реального виробництва. Звісно, ми пробували і кукурудзу інших іноземних та вітчизняних компаній, але зупинились на продуктах «Сингенти» — і не шкодуємо про це. Хоч насіння і коштує грошей, але воно того варте.

По соняшнику ми працюємо 100-відсотково тільки з компанією «Сингента», і вже два роки, як сіємо лише їх кукурудзу. Ми дуже зважено підійшли, адже експериментуємо з різними іншими компаніями. Але відзначу ще такий фактор, як момент технологічного забезпечення: у «Сингенти» ніколи з цим проблем нема. Коли потрібно, коли якісь питання — зателефонував. Фахівці приїхали, поглянули, порадили і все. З нами, наприклад, працює представник по Полтавській області Євген Андрієнко, хочу відзначити його ставлення до роботи, до господарства: супровід у вирощуванні, як говорять, від і до.

  • Які саме гібриди та технології захисту кукурудзи використовують у вашому господарстві?
У компанії «Сингента» добра лінійка. У нас дуже гарно показує себе СИ Новатоп. Він вистояв і гради, і буревії — і дав добрий результат. У 2015 році у порівняні з СИ Новатоп все було в одному місці, гібриди інших фірм просто лежали, а він перестояв усе — і ми отримали 95-100 ц/га. А торік найкраще показав себе НК Кобальт. Восени позаминулого року була шалена засуха, і там, де всі роботи виконали з осені, а навесні тільки посіяли та внесли гербіцид, то отримали 110-120 ц/га. Окрім стійкості до несприятливих факторів та хвороб, пластичності, можу відзначити ще й гарну вологовіддачу. В порівнянні з гібридами інших компаній кукурудза «Сингенти» не має проблем. Потенціал урожайності дуже високий: у сприятливий 2011 рік, коли у червні-липні йшли помірні стабільні дощі, ми в середньому отримали 126 ц/га. А на одному полі навіть мали 147 ц/га. Коли ж страшна засуха, що для нас не рідкість, на гібриди компанії «Сингента» можна покластися. Скажімо, у 2012 році тільки вони витягли, коли все погоріло. Адже у нас на території однієї сільради за весь вегетаційний період випало лише 27 мм опадів!

Насіння ж «Сингенти» в будь-якому випадку вирізняється посівною якістю, гарною схожістю та генетикою в цілому. Ми брали насіння компанії як іноземного, так і вітчизняного виробництва. Пам’ятаю, агроном одного разу сумнівався, але взяв саме частку нашого. І того року насіння, вирощене в Україні, дало, нехай небагато — на 1-2 центнери, але більше, ніж іноземного виробництва.

А що стосується захисту кукурудзи, то тут я впевнено покладаюсь на знання та досвід агронома. Система захисту у нас досить проста, але надійна. Зокрема, ми використовуємо досходовий гербіцид Трофі та страховий Пріма. А от Люмакс, хоч і працює він «бомбезно», тепер, на жаль, не можемо брати, бо у нас сівозміна навантажена соєю. Наші колеги також успішно використовують Елюміс, він, дійсно, знімає все, поле чисте стоїть після обробки.

А загалом із гібридами «Сингенти» у полі ти — воїн. Можна сказати, що це справжні бійці за урожай, які не підведуть навіть за суворих умов, яка б там посуха чи буря не була. Вони вистоять і дадуть свій результат.
Розмову вів Олекса СТЕРНІЙ,
спеціально для "Агробізнес Сьогодні"
   

Опубліковано в журналі

№4(347) лютий 2017

Cхожі статті

Правила бізнесу
«Ми пропонуємо найкраще і несемо за це відповідальність!»
Класичний ринок землі? На першому етапі надурять усіх
Віталій Башинський: «Питання загрози нодулярного дерматиту ВРХ має вирішуватись на рівні ДСНС, РНБО та Кабміну»
Володимир Лапа: «Психологія бізнесу: будь-який недолік можна перетворити на конкурентну перевагу»
Народний депутат Михайло Апостол: "Успіх агроринку - в його пропорційності"
На три кроки попереду інших