Банер

Родні Сміт: «Прагну найвищого урожаю за мінімумом витрат»

«Сміт», як відомо, — одне з найпоширеніших британських прізвищ. З англійської воно перекладається просто — Коваль. Унікальність не у прізвищі, а в самій людині: фермер Родні Сміт зумів 1 вересня 2015 року потрапити у Книгу рекордів Гіннеса завдяки своєму фантастичному досягненню з урожайності пшениці, неперевершеному і по сьогодні. Він на ділянці розміром 11,3 га зібрав по 16,52 т з кожного гектара.

 

Ми знаємо, що найкращі результати урожайності рекордсменів із пшениці в Україні нині — десь на рівні 8,5 т/га. А середні показники по країні становлять 5 т/га. Як відомо з підручників агрономії, найкращі сорти селекції легендарного академіка Василя Ремесла давали намолот 10,9 т/га. Тобто досягнення британця не може не вражати свідому аграрну громадськість.

Родні Сміт (Rodney Smith) поспілкувався з українськими аграріями на Зимовому Озимому Конгресі, що проходив 28 лютого у Києві під егідою «Українського клубу аграрного бізнесу», і розповів, як можна досягати таких виробничих результатів.

Сміт — спадковий хлібороб. Виглядає він людиною міцною духом, із вольовим характером і чітким розумінням усіх нюансів сільськогосподарської справи. Господарює на 1000 га землі. Його сімейна ферма розташована у мальовничій місцевості графства Нортумберленд поблизу міста Берік (англ. Berwіck). Воно відоме тим, що протягом кількох століть було полем запеклих прикордонних битв між Англією й Шотландією, тобто та земля щедро полита кров’ю і вдобрена тілами багатьох британських звитяжців. Тож родині Смітів спало на думку задля приваблення додаткових доходів від зеленого та історичного туризму перетворити одну зі своїх старих клунь на ресторан місцевої кухні і конференц-центр. Відтак, знайшлося чимало охочих відпочити у гарній місцевості або провести там якийсь освітній чи корпоративний захід. Родина Смітів кілька років тому навіть отримала нагороду The Beautiful Farm Awards («Приз Прекрасної Ферми»), що її присуджує британський журнал Farm Business за сільську господу, яка існує у найбільшій гармонії із природою і навколишнім ландшафтом.

  • За трудовий рекорд в Україні нагороджують, буває, зіркою Героя. А Вас уже нагородили, містере Сміте?

— Поки що ні. І я не знаю, чи стану я героєм Шотландії, чи Англії, бо моя ферма знаходиться якраз між ними. Ми пишаємося, що вивели наше графство Нортумберленд на чільне місце світового рейтингу з пшениці. Я намагаюся мати найвищий урожай за мінімумом витрат — ото і є моя нагорода: ми отримали 16,52 т/га озимої пшениці при 15% вологості. Витрати наші на цей рекорд були високі, але й прибуток виявився дуже добрим. Також приємним є визнання людей у всьому світі. Стосовно якості: наша пшениця містила 11% протеїну. Це означає, що ми ще маємо резерв для покращення наших показників.

  • Що дозволило Вам здобути такий вражаючий результат?

— Ми сформували віддану справі команду. Це персонал нашої ферми і команда агрономів та дорадників від компанії «Агрій» (Agrii). Ще один ключ до успіху — це розуміння ґрунту. Ферма, на якій було встановлено рекорд, знаходиться на півночі Англії. Там — важкі глини, дуже вологі. Я багато сперечався із батьком щодо того, як краще обробляти наші землі. Тепер уже він не працює, рішення приймаю я сам, але раджуся зі своєю командою.

Ми розпушуємо ґрунт, застосовуємо оборотний плуг, ротаційну оранку, культивацію. Намагаємося зменшити щільність ґрунту, але не завжди це вдається. Ми застосовували у рекордний рік наше звичайне обладнання, старе й добре, однак намагалися робити все правильно. Прагнули ретельно дотримуватися технології. Максимально оберігали землю від ущільнення: використовували трактор на гусеницях, обприскувачі та інші машини на шинах пониженого тиску. Причепи із зерном їздили тільки по технічних коліях.

Сіяли ми по гороху. Він дає фантастичний бонус родючості. Надалі збираємося вносити в сівозміну більше трави для худоби… Ми завжди подрібнювали солому, пожнивні рештки, і лишали їх у ґрунті, використовуючи як добриво, поліпшуючи його структуру. Хороший ґрунт — той, у якому багато органіки. Пшениця забирає багато азоту, тож його потрібно віддавати землі. Внесення органіки, як ми помітили з батьком ще 15 років тому, дає не лише короткотерміновий позитивний ефект, а й довготривале поліпшення землі. Деякі фермери Англії продавали свою солому — замість того, щоб її приорювати. Тепер їм важко: впала врожайність.

Ми робили аналіз ґрунтів, картографування, створили хімічну карту нерівномірності поля. Розуміли, чим ще треба підживити кожен клапоть для підготовки до загального великого врожаю. Поташ, фосфати, тваринний гній ми застосовуємо залежно від того, наскільки голодні наші поля. Також вносили за потреби марганець, мідь, цинк, бор та магній. Де треба більше — вносимо більше… Щоправда, британський закон не дозволяє вносити навіть органічні добрива більше певної норми. Ми збираємося боротися з Урядом, аби він скасував цю ухвалу. Бо, поза сумнівами, наша стратегія удобрення, яку ми постійно вдосконалюємо, багато в чому посприяла високому результату.

Але у нас, принаймні, немає проблем з вологою — в Україні, кажуть, є. Ми працюємо на суглинку із близьким заляганням ґрунтових вод. Коли ж рік випадає сухий, ми дуже з того радіємо. Рекордний 2015 рік був сприятливий по погоді. Й весною було прохолодно — тож хвороб рослин було менше, ніж зазвичай.

  • Яке насіння ви використовували і чому саме це?

— Я завжди вибираю найкраще насіння. Взагалі ми застосовуємо різне — пробуємо, що вийде. Цього разу висаджував пшеницю сорту «Діккенс». Його нам порекомендували сільськогосподарські дорадники — компанія «Агрій» (Agrii). Цей сорт дуже стійкий, він добре підходить для умов Півночі Британії. Добре може пережити сувору зиму — не таку м’яку як у вас, а суворішу — нашу. Цей сорт опирається борошнистій росі, іржі пшениці та іншим хворобам. Норма висіву становила 185 кг/га з метою дати 330 насінин на квадратний метр. Того рекордного сезону з погодою нам пощастило, посіви не зазнали стресу. У нас постійно холодно, тож хвороб розвивається небагато. Однак, звісно, ми обробляємо поля на різних стадіях росту гербіцидами і фунгіцидами, використовуючи поради наших агрономів. Робимо обприскування. Якщо агроном каже: «Треба робите те й те», то ми це застосовуємо. Фахівці компанії «Агрій» дають нам поради щодо термінів і норм висіву, строків, стану ґрунту перед посівом, правильної підготовки насіннєвого ложе. У нас достатньо всіляких засобів захисту на складі. Однак треба заходи вживати раніше, ніж хвороба з’явиться. Насамперед, наскільки це можливо, працюємо над профілактикою. Перед посівом ми, звісно, протруювали насіння. Це я називаю страхуванням від проблем. Навесні ж ми застосували програму підживлення, яку розробили наші агрономи, вносили фосфор і калій.

  • А як швидко рухався комбайн, збираючи такий урожай?

— Ми намагалися не залишити на полі жодного колоска. Тому зернозбиральний New Holland CR9070 їхав дуже й дуже повільно. Він потужний, з великим бункером, мінімізує витрати в полі.

  • Цікаво, як Ви взагалі стали фермером?

— Навчився усьому від батька. У нього було кілька ферм. Ми займалися вівчарством, великою рогатою худобою, пшеницею. Потім вирішилися зосередитися на цій фермі, якою наша родина володіє нині — це 1000 га. В мене росте син — йому 15 років. Сподіваюся, він піде слідами батька й діда.

  • Скільки земля коштує у Великій Британії?

— Зараз — від 6 до 18 тис. фунтів стерлінгів за акр (приблизно від 495 тис. грн до 1,49 млн грн за 1 га — Ред.). Якщо в мене буде можливість прикупити ще трохи, я це зроблю. Але поки що це для мене дорого.

  • А які у вас є субсидії для фермерів?

— Ви ж знаєте, певно, що ми проголосували за Брексіт, і тепер державні субсидії від Євросоюзу для сільського господарства Великої Британії будуть скасовані. Але ми їх отримуватимемо ще кілька ближчих років — задля пом’якшення економічного шоку. Звісно, у деяких британських фермерів без підтримки ЄС можуть з’явитися проблеми…

Однак у інших, навпаки — виникнуть нові можливості. Особисто я впевнений, що ніяких субсидій і не треба. А потрібно просто конкурувати на ринку і чесно заробляти свої гроші. Так має бути. Я люблю конкуренцію, навіть коли це конкуренція із самим собою.

  • Містере Сміте, що впало в око Вам в Україні?

— Дуже вражають розміри земель, якими оперують ваші українські фермери. У Великій Британії землі мало. До того ж у вас цікаві ґрунти, я їх намагатимуся дослідити уважніше.

  • Як Ви вважаєте, наскільки корисно фермерові користуватися послугами дорадників?

— Хороший фермер — це дбайливий фермер. Ми найкраще вчимося на особистому досвіді й власних помилках. Але мені подобається те, що дешевше обходиться. Консультація фахівця часто дешевша, ніж шлях власних болючих помилок. Щодо мене: разом із «Агрієм» ми можемо знижувати свої витрати і працювати для подальшого збільшення урожайності. Хочемо і надалі досягати свого найвищого потенціалу. Ця дорадча компанія дає нам ретельні поради — від посіву до збирання — щодо насіння, живлення й захисту сільськогосподарських культур, боротьби з хворобами та регулювання росту рослин.

Записав Ігор Петренко,
спеціально для "Агробізнес Сьогодні"
   

Опубліковано в журналі

№6(349) березень 2017

Cхожі статті

На три кроки попереду інших
Філіп Хорш: «У нашому бізнесі все вирішує щирий потиск руки»
Крістіан Драйєр: «За нами - предківські традиції машинобудування»
Шувра Чакраборті: «Йдучи назустріч попиту, отримуємо чимало користі»
З піонером через дорогу. Підприємець Головін та його круті партнери поблизу Диканьки
Іван Сидоренко: «Я служив, і так було прийнято — всюди мати порядок»
Віталій Башинський: «Питання загрози нодулярного дерматиту ВРХ має вирішуватись на рівні ДСНС, РНБО та Кабміну»