Банер

Новий номер

№14(357) липень 2017



	 

	Жнива: фініш та старт

	купити електронну версію:

	  
Архів номерів
Передплата

Основні рубрики

 


 



Агентство Промышленных Новостей

Бізнес-плани: від створення до реалізації

Дмитро ПОТАНІНканд. с.-г. наук
Н. С. ЧЕРВАТЮК
спеціально для "АС"
Сучасне сільське господарство, попри всі свої особливості, перетворюється на галузь чіткого й контрольованого виробництва продукції. Як і решта виробничих комплексів, воно дає продукцію і має свої потокові лінії. Для забезпечення всього виробничого процесу, як і в інших галузях, на початку необхідно підібрати правильний алгоритм створення товару, знайти шляхи його реалізації і, нарешті, обґрунтувати можливість залучення додаткових коштів для розширення виробництва. Для цього зазвичай створюють бізнес-плани.

 

Бізнес-план як інструмент
ведення бізнесу
Нині потреба в бізнес-плані чітко простежується під час вирішення багатьох актуальних завдань, а саме: підготовка заявок наявних і новостворюваних фірм на одержання кредитів у комерційних банках; розробка проектів створення нового господарства; вибір видів, напрямів і способів здійснення комерційних операцій підприємствами, що працюють; складання проспектів емісії цінних паперів тощо.

Особлива сфера застосування бізнес-планів — залучення потенційних інвесторів як віт­чизняних, так і іноземних. Починати переговори щодо одержання інвестицій без бізнес-плану (а він є звичним для закордонних партнерів), при цьому не ризикуючи відразу ж породити сумніву в компетентності та серйозності своїх намірів, неможливо.

Поняття «бізнес-план» може трактуватися у вузькому або широкому значенні, а його зміст буде залежати від призначення документа. Наприклад, бізнес-планом може бути названий інвестиційний проект, спрямований на надання інформації про проект потенційним інвесторам.

Бізнес-план допомагає підприємцям і фінансистам краще вивчити ємність і перспективи розвитку майбутнього ринку збуту, оцінити витрати з виготовлення продукції та порівняти їх з можливими цінами реалізації, і зрештою визначити потенційну прибутковість задуманої справи. Також це документ, у якому описані основні аспекти майбутнього комерційного заходу, що аналізує проблеми, з якими може зіштовхнутися господарство, а також визначальні способи вирішення цих проблем.

Для відображення реальної картини розвитку напряму виробничого процесу в сільському господарстві необхідно зосередити увагу на всі ризики, що можуть постати перед фермером. Саме проведення такого аналізу і є запорукою неупередженого ставлення інвесторів до господаря.

У деяких випадках підготовка бізнес-плану є проміжною стадією розробки проекту, а сам бізнес-план виступає основою для ведення переговорів між власником проекту і його потенційними учасниками. В останньому випадку в ньому може бути опущена або наведена тільки в загальному виді оцінка форм і умов фінансування.

Правильно складений бізнес-план в остаточному підсумку відповідає на питання, чи варто взагалі інвестувати у певну справу, і чи окупляться всі витрати ресурсів та коштів. Він допомагає спрогнозувати майбутні труднощі та підібрати відповідні методи боротьби з ними. Адресується бізнес-план банкірам та інвесторам, кошти яких підприємець збирається залучити в рамках реалізації проекту, а також співробітникам підприємства, що потребує чіткого визначення своїх завдань і перспектив. Не менш важливим бізнес-план є і самому підприємцеві з менеджерами, які бажають ретельно проаналізувати власні ідеї, перевірити їх на розумність і реалістичність. У міжнародній практиці вважається, що без бізнес-плану взагалі не можна братися за виробничу та комерційну діяльність. Такий же принцип повинен скластися і для наших господарів.

Розробкою бізнес-плану варто
керувати самому виробнику
Зазвичай створення і підготовка бізнес-планів проводиться консалтинговими організаціями, а виробник намагається якомога менше втручатися у розробку цих документів і проектного процесу. Але це перш за все помилка самого господаря. Хто як не він знає всі особливості і можливості свого господарства і буде притримуватися всіх нюансів підібраної технології, шляхів та календарних строків реалізації продукції? Саме тому складання бізнес-плану вимагає особистої участі керівника господарства, який збирається відкрити свою справу.

Багато закордонних банків та інвестиційних фірм відмовляються розглядати заявки на виділення коштів, якщо стає відомо, що бізнес-план з початку і до кінця був підготовлений стороннім консультантом і лише підписаний керівником. Адже в такому разі складається думка, що цей документ лише фікція для отримання грошей, і фермер не буде дотримуватись напряму й стратегії документу. Це не означає, звичайно, що треба відмовлятися від послуг консультантів. Навпаки, залучення експертів необхідно і заохочується потенційними інвесторами. Але, включаючись у цю роботу особисто, можна моделювати свою майбутню діяльність, перевіряючи доцільність самого задуму. Саме із залученням спеціалістів з питань економічної ефективності і науковців для підбору оптимальної технології виробництва проводиться так званий «мозковий штурм», при якому розглядаються всі позитивні і негативні аспекти розвитку замисленої справи.

Структура та основні
елементи бізнес-плану
Залежно від напряму подання бізнес-плану (для отримання банківського кредиту чи залучення інвесторів) змінюються і вимоги до цього документу.

Зазвичай при підготовці бізнес-планів для отримання банківських кредитів використовують форми за стандартами ЮНІДО (ЮНІДО — структурний підрозділ Організації Об’єднаних Націй, завданням якого є сприяння промисловому розвитку країн-членів ООН). Відповідно до рекомендацій цієї організації бізнес-план має наступну структуру:

1. Мета проекту, його орієнтація й економічне оточення, юридичне забезпечення (податки, державна підтримка та ін.).

2. Маркетингова інформація (можливості збуту, конкурентне середовище, перспективна програма продажів і номенклатура продукції, цінова політика).

3. Матеріальні витрати (потреби, ціни та умови поставки сировини, допоміжних матеріалів і енергоносіїв).

4. Місце розміщення з обліком технологічних, кліматичних, соціальних та інших факторів.

5. Проектно-конструкторська частина (вибір технології, специфікація устаткування та умови його поставки тощо).

6. Організація підприємства і накладні видатки (керування, збут і розподіл продукції, умови оренди, графіки амортизації устаткування).

7. Кадри (потреба, забезпеченість, режим роботи, розподіл та напруженість протягом календарного року, умови оплати, необхідність навчання).

8. Графік здійснення проекту (строки виконання, етапи розвитку господарської діяльності або експлуатації насаджень).

9. Оцінка ризиків при реалізації інвестиційного проекту.

10. Оцінка ефективності інвестиційного проекту.

Бізнес-план інвестиційного проекту, реалізованого в рамках інвестиційної політики господарства, включає наступні розділи:

1. Вступна частина (резюме).

2. Огляд стану галузі (виробництва), до якої відноситься підприємство.

3. Опис проекту (в оптимальному обсязі надається інформація про продукцію, показується новизна рішення технологічних, технічних, рецептурних, споживчих та інших проблем).

4. Виробничий план реалізації проекту (економічний та технологічний потенціал, матеріально-технічне забезпечення, трудовий потенціал і правовий захист виробництва).

5. План маркетингу і збуту продукції підприємства (оцінка зовнішнього середовища, потенційних покупців і споживачів послуг, оцінка конкурентів і конкурентної боротьби, комплексне дослідження ринку, стратегія маркетингу).

6. Організаційний план реалізації проекту (керування проектом, фінансові ресурси, юридичні аспекти).

7. Фінансовий план реалізації проекту (план прибутку, рух грошових потоків, аналіз беззбитковості, фінансовий аналіз окремих видів продукції).

8. Оцінка ризиків при реалізації проекту та шляхи їх зниження.

9. Оцінка економічної ефективності витрат, здійснених у ході реалізації проекту.

В остаточному варіанті матеріали, що обґрунтовують, можуть складатися із трьох документів різного ступеня деталізації:

  • бізнес-проспекту інвестиційного проекту, основне призначення якого — подання гранично стислої аналітичної інформації, необхідної інвесторові для ухвалення рішення про доцільність подальшого розгляду цього проекту, а також для керівництва верхнього рівня підприємства з метою формування пакета проектів організації;

 

  • короткого бізнес-плану інвестиційного проекту, що дає досить детальну оцінку пропозицій, подання структурованої інформації інвесторові й відбір проектів для подальшого пророблення;

 

  • повного бізнес-плану інвестиційного проекту, що надає необхідне для остаточного рішення комплексне, детально пророблене обґрунтування використання інвестицій і формування робочого плану дій по реалізації проекту.

Реалізація концепції
розвитку господарства
Окрім наведених вище структур, для залучення сторонніх коштів доцільно самому фермеру розробити для внутрішнього користування концепцію розвитку господарства. Для цього створюється так звана концепція розвитку, де відображається не лише розвиток однієї галузі, а всіх напрямів господарювання одночасно, підбираються шляхи надходження коштів для підтримування розвитку (диверсифікації) виробництва за рахунок багатокомпонентності. Такий документ доречніше називати концепцією розвитку. Створивши її, фермер у подальшому зможе нею користуватися протягом великого періоду. В цьому документі, як і в бізнес-планах, проводиться аналіз стану господарства на початок змін, і виходячи з реальної ситуації підбирається поетапний план розвитку. Наприклад, у садівництві можливо виділити два основних етапи. На першому проводиться закладення насаджень площами і конструкціями, які навіть при мінімальній урожайності будуть беззбитковими (табл. 1).
 
Таблиця 1. Точка самоокупності виробництва плодово-ягідної продукції
 

Далі вирішуються питання у структурі насаджень та інвестиціях, потрібних для досягнення площ першого етапу. Приклад такого розрахунку наведений у табл. 2. Потреба в інвестиціях розраховується виходячи з конструкції насаджень, їх щільності, і розбивається на витрати під закладення насаджень та догляду до вступу у плодоношення.
 
Таблиця 2. Потреба в інвестиціях на створення плодово-ягідних
насаджень (дані для площі в 52 га у цінах на початок 2010 р.)
 

Фіналом розробки першого етапу розраховується економічна ефективність експлуатації плодоносних насаджень, виходячи з середніх урожаїв, і підбираються шляхи перерозподілу коштів для закладення насаджень другого етапу.

На другому етапі відбувається стабілізація сортименту, оптимізація технології експлуатації насаджень, направлена на отримання найвищих прибутків. Основними таблицями для цього розділу будуть економічна ефективність насаджень і стратегія садозміни (табл. 3) (плану щорічних закладень і відновлень площ під садами). Окрім цього, підбирається план розподілення робочої сили і розглядається можливість залучення новітніх заходів для зниження використання ручної праці.
 
Таблиця 3. Стратегічний план галузі садівництва — садозміна
(площа садів на другому етапі 100 га)
 

Саме розроблення концепції та бізнес-планів дозволить господарю бачити перспективу розвитку своєї справи і досягти стабільності й оптимальності в роботі.
   

Опубліковано в журналі

№19(338) жовтень 2016

Cхожі статті

Шахраювання в агрохолдингах
Комплексна оцінка та рекомендації щодо підвищення ефективності бізнесу агропідприємства
Форми забезпечення кредиту
Випробувальний термін: як не купити кота у мішку
Груша: створюємо додану вартість
Менеджмент вищої ланки: система «пряників»
Сільськогосподарський HR: місія здійсненна?