Банер

Новий номер

№14(357) липень 2017



	 

	Жнива: фініш та старт

	купити електронну версію:

	  
Архів номерів
Передплата

Основні рубрики

 


 



Агентство Промышленных Новостей

Фермерські реалії

alt

Нині в Україні формуються основні засади розвитку сільського господарства шляхом реалізації Загальнодержавної комплексної програми розвитку українського села на період до 2015 року та розробки Загальнодержавної програми сталого розвитку сільських територій на період до 2020 року. При цьому особлива увага приділяється визначенню місця та ролі малих і середніх форм господарювання на селі. У зв’язку із зазначеним особливої гостроти набувають проблеми розвитку фермерських господарств України, насамперед, їх інвестиційного забезпечення.
 
Ретроспектива фермерського розвою
На завершенні першого десятиліття нового тисячоліття в Україні господарську діяльність здійснювало близько 42 тис. фермерських господарств, у користуванні яких знаходилось 4,3 млн га землі. Таким чином, у середньому на господарство припадало 103 га сільськогосподарських угідь (щодо характеру динаміки чисельності фермерських господарств та їх розмірів свідчать дані, наведені на рис. 1).
Розвиток цієї форми господарювання відбувався неритмічно. Умовно його можна поділити на декілька етапів. Перший етап відбувся на початку 90-х років минулого століття, коли було створено абсолютну більшість фермерських господарств. При цьому у середньому на одне господарство припадало 25 га сільгоспугідь – така площа однозначно була недостатньою для ефективного виробництва сільськогосподарської продукції.
 
Рис. 1. Динаміка чисельності та площі фермерських господарств України
 alt
 
Другий етап (1999-2002 рр.) характеризувався як збільшенням чисельності, так і розмірів. Це було безумовним результатом підтримки державою фермерського руху. Адже разом із розпаюванням земель колективних сільськогосподарських підприємств і здійсненими заходами щодо виконання Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо реформування аграрного сектора економіки» від 3 грудня 1999 року, фермерські господарства отримали можливість орендувати земельні ділянки та земельні частки (паї) у їх власників, виділяти земельні ділянки єдиним масивом, використовувати спрощений порядок реєстрації договорів оренди тощо. Окрім того, створення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств і надання ним пільгових кредитів за рахунок коштів бюджету України створило вагоме підґрунтя для подальшого їх розвитку.
Протягом 1992-2010 рр. кількість фермерських господарств збільшилася утричі, а площа сільськогосподарських угідь у їх користуванні –14,6 разу. Особливо стрімка динаміка приросту цих показників відбулася протягом 1999-2005 рр., що пов’язано із завершенням етапу розпаювання земель та майна колективних сільськогосподарських підприємств і надання фермерам земельних та майнових ресурсів у користування.

Малий та середній агробізнес має інвестиційну привабливість
Скорочення чисельності фермерських господарств та їх працівників за період 2007-2010 рр. пов’язано, насамперед, з їх укрупненням, зміною форми господарювання, застосуванням інноваційних технологій, а також наслідками світової фінансової кризи.
До речі, незважаючи на порівняно невеликі розміри, частка фермерських господарств у валовій продукції сільського господарства становить 5 %, або понад 5млрд грн. А тому не дивно, що інвестування фермерських господарств має тенденцію до зростання: протягом останніх п’яти років обсяги інвестицій досягли 3,2 млрд грн (табл. 1).
 
Таблиця 1 Показники інвестиційної активності та результатів діяльності фермерських господарств України за 2006-2010 рр.
alt

Здебільшого інвестиції фермерських господарств спрямовуються на придбання технічних засобів, технологічне переоснащення і капітальне будівництво. Так, частка вкладень фермерських господарств на придбання машин та обладнання у 2001 та 2010 роках сягнула відповідно 60 і 80%, а інвестицій у капітальне будівництво - 40 і 15% (рис. 2).
Незважаючи на порівняно аналогічну структуру, питомі обсяги інвестицій фермерських господарств істотно різняться. Так, капітальні витрати на придбання технічних засобів і технологічне переоснащення у 2010-му порівняно з 2001 роком зросли більш ніж у 24 рази і досягли 550 млн грн. Відповідно інвестиції у капітальне будівництво в 2010 році становили близько 7,9 млн грн, що у тричі перевищило аналогічний показник 2001.
Зазначені тенденції динаміки і структурних зрушень інвестицій фермерських господарств пов’язані зі збільшенням обсягів державної підтримки, розвитком дорадництва та джерел інформації, а також поглибленням їх спеціалізації.

Рис. 2. Структура інвестицій фермерських господарств України у 2010 році, %
alt 

Загальні обсяги державної інвестиційної підтримки фермерських господарств у 2010 році порівняно із 2000 роком зросли більш ніж у 18 разів, хоча з розрахунку на 1 га ріллі залишаються незначними - близько 12,8 грн, або 1,3 тис. грн на господарство (рис. 3).
 
Рис. 3. Обсяги державної підтримки фермерських господарств
alt

Держпідтримка: для розвитку чи на виживання?
У період 2000-2010 рр. на підтримку фермерських господарств держава витратила понад 484 млн грн. При цьому суттєве зростання такого фінансування відбулося протягом останніх шести років і сягало більше 453 млн грн, або 93,6% загального обсягу підтримки. Внаслідок фінансової кризи рівень державної підтримки фермерських господарств знизився. Торік негативна динаміка щодо виділення коштів на підтримку фермерів продовжилася і за рахунок державного бюджету було профінансовано інвестиційні проекти фермерських господарств на суму 28 млн грн.
Державна підтримка фермерських господарств законодавчо визначена згідно Закону України «Про фермерське господарство».
Така підтримка здійснюється головним чином через Український державний фонд підтримки фермерських господарств і надається як на неповерненій, так і на поверненій основах.
На неповерненій основі кошти надаються на такі цілі:
  • відшкодування вартості розроблення проектів відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства;
  • відшкодування частини витрат на сплату відсотків за користування кредитами комерційних банків і надання послуг, пов’язаних з обслуговуванням кредитів, зокрема, забезпечення гарантій кредитування банками фермерських господарств;
  • часткову компенсацію витрат на придбання першого трактора, комбайна, вантажного автомобіля, будівництво тваринницьких приміщень, включаючи вартість проектно-кошторисних документів, а також на сплату страхових платежів;
  • пільгові умови кредитування й страхування фермерських господарств;
  • сприяння у підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації кадрів фермерських господарств у навчальних закладах аграрного профілю.
Згідно із рисунком 4 найбільшу частку державної підтримки отримали фермери для компенсації витрат з придбання техніки. У грошовому еквіваленті така підтримка становила близько 30 млн грн або 54% загального обсягу фінансування. Цими коштами скористалися 328 ФГ, а обсяг фінансування у перерахунку на одне господарство сягнув 90,8 тис. грн.
 
Рис. 4. Структура державної підтримки
alt

Окрім того, за рахунок державних коштів двом фермерським господарствам надано підтримку для будівництва та реконструкції тваринницьких приміщень. Загальний обсяг підтримки на ці цілі становив понад 200 тис. грн. Ще одне фермерське господарство отримало фінансової допомоги на суму 100 тис. грн для реалізації інвестиційного проекту по закладці багаторічних насаджень. У цілому на реалізацію інвестиційних проектів із будівництва тваринницьких приміщень й закладання багаторічних насадження державою було надано 300 тис. грн, або 0,6% загального обсягу фінансування.
У той же час, на такі напрями підтримки, як відшкодування частини витрат на сплату відсотків за користування кредитами банків, відшкодування вартості розроблення проектів відведення земельних ділянок, підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації, проведення наукових досліджень, а також страхування господарської діяльності зовсім не виділено державних коштів.
Разом з тим, виділені фінансові ресурси на державну підтримку не відповідають законодавчо визначеним обсягам і потребі фермерів. Так, у 2010 році коштами цієї підтримки скористалися 664 господарства, що становить лише 1,6% загальної їх кількості. Практично державну інвестиційну підтримку отримують окремі господарства, що можуть впливати на розподіл коштів.

Закордонний досвід
Інтеграція України у світовий економічний простір, економічні перетворення у країні, а також домінування в аграрному комплексі крупних агропромислових формувань і зростаюча конкуренція обумовили закономірний процес вибору фермерами найбільш ефективних напрямів діяльності та впровадження новітніх технологій ведення виробництва. Це призвело до збільшення інвестицій фермерських господарств в інновації.
Згідно із проведеними розрахунками, потреба фермерських господарств у технічних засобах і обладнанні сягає близько 443 тис. грн на одне господарство, або 600 тис. грн на 100 га, що більш, ніж ушестеро перевищує сучасний рівень забезпеченості ними.
Забезпечити цю потребу за власні кошти та позики фермери не зможуть, що без належної державної підтримки вже у середньостроковій перспективі може призвести до припинення діяльності багатьох господарств. Досвід країн ЄС свідчить, що там фермерським господарствам надається підтримка у значно суттєвіших розмірах.
Наприклад, площа сільськогосподарських угідь середнього фермерського господарства США у 1999 році становила близько 95 га, що відповідає площі середнього сучасного фермерського господарства України. Розміри прямої державної підтримки фермерських господарств США на той час сягали більше $21 млрд, або майже $10 тис. на господарство у рік, а в перерахунку на українську грошову одиницю по сучасному курсу валют - понад 80 тис. грн, що майже на 500 грн/га перевищує сучасний аналогічний показник в Україні. Якщо цей перерахунок зробити по курсу валют 1999 року, то різниця в обсягах державної підтримки сктановитиме сотню разів.
Згідно зі Стратегією розвитку сільських територій Республіки Польща до 2013 року на державну інвестиційну підтримку фермерських господарств цієї країни за рахунок коштів бюджету ЄС та відповідної державної програми Польщі передбачено виділити понад €72 млрд (табл. 2).

Таблиця 2. План розвитку сільських районів республіки  Польща на 2007-2013 рр.
alt

У перерахунку на українську грошову одиницю розмір щорічної прямої та непрямої державної підтримки з розрахунку на один га сільськогосподарських угідь становить майже 3 тис. грн, що у 19 разів більше, ніж в Україні.
При цьому фінансування сільськогосподарських товаровиробників Польщі здійснюється шляхом спільної участі цих господарюючих суб’єктів в інвестиційних проектах. Так, отримання державної інвестиційної підтримки за програмами, наведеними у таблиці 2, можливе за наявності у сільськогосподарського товаровиробника не менше 20% необхідних інвестиційних ресурсів для реалізації проекту, решта потреби забезпечується за рахунок державного бюджету республіки Польщі та ЄС, а також інших інвесторів, як державних, так й іноземних.
У Російській Федерації рівень державної підтримки також перевищує сучасні обсяги підтримки фермерських господарств України. Так, основним напрямом підтримки російських фермерів є відшкодування частини витрат на сплату відсотків за користування кредитами комерційних банків. У 2009 році обсяг державної підтримки на ці цілі сягнув 1,5 млрд грн, що дало фермерам отримати понад 9 млрд грн банківських кредитів. Загалом за 2006-2010 роках через впровадження такого механізму підтримки російським фермерам вдалося отримати пільгових банківських кредитів на суму понад 45,5 млрд грн.
Отже, державна інвестиційна підтримка фермерських господарств України не відповідає світовій практиці, а у 2009 році становила 0,7% від рівня відповідного показника в Польщі та Росії. За таких умов абсолютна більшість фермерських господарств України неконкурентоспроможні.
Мінімальна щорічна потреба у державній інвестиційній підтримці фермерів, з урахуванням науково обґрунтованих підходів щодо оснащення їх технічними засобами, становить близько 300 млн грн і за період 2010-2020 роки сягає майже 8 млрд грн (табл. 3).

Таблиця 3. Потреба та прогнозні обсяги інвестицій в основний капітал фермерських господарств у 2010-2020 роках
 alt
* Фактичні дані
 
За умови збільшення обсягів державної підтримки і зведення до мінімуму механізму тіньового розподілу бюджетних коштів, інвестиції фермерських господарств будуть зростати і за десять років можуть становити понад 21 млрд грн, або майже 500 тис. грн у середньому на одне фермерське господарство, з них 30% - за рахунок коштів бюджету.

Наукові рекомендації
Згідно з проведеними дослідженнями інвестиції фермерських господарств доцільно концентрувати на таких напрямах:
  • оновлення технічного парку й придбання новітнього обладнання;
  • впровадження інноваційних технологій виробництва сільськогосподарської продукції;
  • реалізація інвестиційних проектів із придбання сільськогосподарської техніки – комбайнів, тракторів, автомобілів, сівалок та іншої техніки, будівництва сімейних молочних та інших ферм тощо;
  • спрямування частини інвестицій на розвиток технологічної та виробничої інфраструктури, насамперед у будівництво об’єктів для приймання, доробки та зберігання сільськогосподарської продукції, а також розвиток добровільних об’єднань фермерських господарств;
  • придбання комп'ютерної техніки і долучення господарств до глобальних телекомунікаційних інформаційних й обчислювальних ресурсів;
  • спрямування частини інвестицій на участь у виставках, ярмарках, аукціонах, конференціях, семінарах й інших представницьких заходах;
  • реалізація інвестиційних проектів є виробництва несільськогосподарських видів продукції та зеленого туризму.
Враховуючи вагомість державної інвестиційної підтримки малого агробізнесу в середньо і довгостроковій перспективі необхідно забезпечити розвиток по наступних основних напрямах:
  • збільшення обсягів прямого інвестування фермерських господарств за рахунок власних коштів і позик;
  • часткова компенсація банківських відсотків за наданий фермерським господарствам інвестиційний кредит на придбання сільськогосподарських земель, обзаведення технікою молодими фермерами;
  • часткова виплата відсотків за кредитами з метою ліквідації наслідків стихійних лих;
  • гарантування сплати інвестиційних кредитів фермерськими господарствами, у т.ч. й за лізинг високопродуктивних порід тварин, а також новітніх машин та обладнання;
  • дотації на впровадження новацій у сільськогосподарському виробництві, екологічно чистої продукції, а також по захисту рослин, догляду за внутрішньогосподарськими меліоративними системами, боротьбі з інфекційними захворюваннями тварин тощо;
  • фінансова підтримка наукових досліджень та їх впровадження у господарствах малого і середнього агробізнесу ;
  • часткову компенсацію вартості дизельного палива фермерським господарствам;
  • доплата господарствам за вироблену продукцію;
  • фінансова допомога об’єднанням товаровиробників;
  • стимулювання експорту сільськогосподарських продуктів.
   

Опубліковано в журналі

№9(232) травень 2012

Cхожі статті

Ціна збереження зерна
Як банк рахує відсотки, або Скільки коштує 18 річних?
Солодкі коливання
Світові потреби й українські перспективи
Зернові прогнози на врожай
Ціна врожаю
Кукурудза: чи скористаємося?