Банер

Новий номер

№10(353) травень 2017



	 

	Молочна продуктивність

	купити електронну версію:

	  
Архів номерів
Передплата

Основні рубрики

 


 



Агентство Промышленных Новостей

Україна і Росія: нові експортні рекорди

Вікторія ВАЙНЕР, аналітик Аналітичного центру «УкрАгроКонсалт»
На сьогодні підвищена увага світового ринку фокусується на експорті з Причорноморського регіону. Росія впевнено заявила про себе на світовому ринку на початку 2011-2012 сезону після скасування десятимісячного ембарго. Її поява позначилася на світових цінах.

alt
 
Після скорочення спреду між світовими і російськими цінами зерно з РФ залишається привабливим для імпортерів.
 
alt
 
Логічним було б очікування, що наступною країною, яка може вплинути на світовий ринок, могла б стати Україна. Однак цього не відбулося через наступні чинники. Обидві причорноморські країни - зернові гіганти регіону - наразі перебувають у «скрутній» експортній ситуації через абсолютно протилежні причини. Україна - через свою надмірну «обачність»: введення експортного мита з метою запобігання дешевого розпродажу зерна. Росія внаслідок ідеальних експортних умов (скасування ембарго, оптимістичні прогнози врожаю, невтручання держави в експорт, високий попит і відновлення довіри імпортерів до російського зерна) досягає небувалих рекордів у поточному сезоні. Станом на 13 серпня з 1 липня 2011 року з РФ було вивезено понад 3,7 млн т зерна, в тому числі пшениці 3,4 млн т, ячменю - 301 тис. т.
 
alt
 
Ускладнення експорту в серпні відбулося через традиційну для цього періоду «пробку» на Північнокавказькій залізниці, яка посилюється скасуванням обмежень на експорт, добрим урожаєм і високими запасами зерна в поточному сезоні. З 27 серпня РЗД прийняла рішення про тимчасове обмеження відвантажень зерна в вагонах на адресу порту Новоросійськ, на який припадає 55% експортних російських зернових потужностей.
Експортери заявляють, що постачання на станцію Новоросійськ здійснюється обсягом 500-600 вагонів на добу, що практично вдвічі перевищує переробні можливості перевантажувальних комплексів цього міста. Влітку 2011 року зерновий термінал та комбінат хлібопродуктів підтвердили вантажовідправникам прийом усіх заявлених обсягів. Вони не розрахували своїх «потужностей». Як наслідок, виникла ситуація, коли щодобове відвантаження вагонів значно перевищує потужності з прийому в портах.
 
alt
 
Таким чином, станом на 30 серпня на Північнокавказькій залізниці знаходяться понад 3,4 тис. вагонів із зерном (більш як 200 тис. т), призначених на станцію «Новоросійськ», з них 1,9 тис. вагонів (близько 115 тис. т ) - на адресу НЗТ і 1,5 тис. (90 тис. т) - НКХП. Більше 40 потягів із зерном простоюють, чекаючи своєї черги. Доставка здійснюється по 5-6 складів на добу, отже, для нормалізації потоку потрібно не проводити відвантаження мінімум ще 5-6 діб. Проблема з транспортною інфраструктурою у Росії виникає регулярно. РЗД вводять обмеження на відвантаження у напрямку порту Новоросійська кілька разів на сезон. Послабити тиск на інфраструктуру дозволила б залізнична гілка на Тамань (наразі туди зерно доставляють машинами), розширення потужностей у самому Новоросійську з приймання та обробки вагонів і маршрутизація російського залізничного господарства.
Експортери тим часом шукають альтернативні способи відвантаження зерна на експорт. Так, Татарія відновила поставки зерна на експорт річковим шляхом і відправила 20 тис. т ячменю по Волзі до Каспійського моря (останні експортні поставки зерна водним транспортом здійснювалися у 2009 році). Також деякі компанії замислюються про експорт російського зерна транзитом через українські порти. Наприкінці минулого тижня стало відомо, що після чотирирічної перерви Латвія надала транспортний коридор російській пшениці. Термінал Вентспілського порту Ventspils Grain Terminal відновив приймання російського зерна. Таким чином, буде налагоджено більш ефективний спосіб постачання російського зерна на віддалені ринки, зокрема до Північної Африки.
Від перебоїв з поставками зернових на чорноморські термінали можуть постраждати сільгоспвиробники віддалених від півдня Росії регіонів. Тому уряд РФ обговорює введення коефіцієнтів пониження для залізничних перевезень зерна на експорт з тих районів, які цього особливо потребують. При складанні такої кон'юнктури зерновиробникам із центральних регіонів - Поволжя та Уралу - не вигідно везти зерно в порти. Розмір понижувального коефіцієнта, який планується ввести в цьому сезоні, може становити 0,3-0,5 для віддалених міст (наприклад, Сибіру). Ймовірність введення його дуже висока і рішення стосовно цього може бути прийнято найближчим часом.
Проблеми транспортної інфраструктури в Росії можуть знизити високі темпи експорту зерна в поточному сезоні. Якщо протягом обіцяних РЗД 5-6 днів проблема обмеження відвантажень зерна не вирішиться, то імпортери, очевидно, шукатимуть альтернативу російському зерну. Для світового ринку ціна пшениці не менш важлива, ніж регулярність і своєчасність поставок зерна. Враховуючи регулярний характер виникнення логістичної проблеми в Росії, альтернативним експортером зерна може стати США. Ця країна в плані логістики є більш надійним постачальником. Хоча новий транспортний коридор для російського зерна в Латвії похитнув впевненість трейдерів у США в підвищенні показників експорту американської пшениці.
У вересні російська портова інфраструктура також працюватиме на межі можливостей. Станом на 29 серпня на вересень за офіційними тендерами укладено контрактів більш ніж на 1 млн т, у тому числі 620 000 т - у Єгипет і по 150 000 т - до Йорданії та Іраку. Таким чином, обсяги зерна, що направляється на експорт у вересні через порти, можуть сягати 2,8-3 млн т. Швидкого скорочення потоку не передбачається у зв’язку тривалим розширенням Росією географії поставок зерна: Чилі має намір закуповувати пшеницю з Алтайського краю для покриття дефіциту зерна в Аргентині. На останньому тендері уряд Ємену закупив 100 тис. т продовольчої пшениці з Росії (це перша велика поставка зерна в Ємен у 2011-2012 сезоні, в липні 2011-2012 було закуплено 54,42 тис т).
В Україні перспективи експорту не настільки оптимістичні. Через введення мит на експорт пшениці, кукурудзи і ячменю виникає ймовірність послаблення своєї позиції як експортера на світовому ринку. Мита на експорт зернових були запроваджені з 1 липня - держава побоювалося, що експорт зерна буде надто великий. У результаті експорт з Україною практично припинився - у липні було зафіксовано його зниження вп'ятеро, до 380 тис. т в порівнянні з 1,5 млн т у червні.

alt
 
Наявність експортного мита не дозволяє українським зернотрейдерам конкурувати з російськими компаніями. Наразі встановлено мито на пшеницю у розмірі 9% від контрактної ціни (але не менш ніж 17 євро/т), кукурудзу - 12% (не менш як 20 євро/т), ячмінь - 14% (понад 23 євро/т). Мито значно стримує темпи експорту. Пропозиція зерна фермерами очікується низькою до початку нового року або до скасування мит, коли ціни будуть вищими.

alt
 
До кінця 2011 року мита на експорт зерна, швидше за все, збережуться. У Мінагропроді розраховують підтримати експортерів і фермерів іншим способом та компенсувати мито за рахунок зниження тарифів на логістику. Як відомо, витрати на логістику становлять 15% вартості зерна. Зниження ціни доставки зерна з елеватора в порт хоча б на 20%, а також скасування оплати сертифіката ГМО дозволили б компенсувати втрати, зумовлені дією мит, за попередніми даними.
 
alt
 
За розрахунками УкрАгроКонсалту, у разі введення знижених тарифів, витрати на логістику скоротяться до 13,67% від вартості товару. Це лише на 1,66 процентних пунктів менше, ніж за існуючих наразі тарифів. Малоймовірно, що зниження тарифів на логістику зможе повною мірою компенсувати експортні мита. Враховуючи логістичні проблеми в Росії і проблеми з регулюванням експорту в Україні, частка експорту зерна з Причорноморських країн може виявитися меншою можливого потенціалу.
   

Опубліковано в журналі

№18(217) вересень 2011

Cхожі статті

Аналіз ринку кредитних послуг
Вільний ринок землі: спішити не поспішаючи
Ціна врожаю
Солодкі коливання
Фермерські реалії
Фабрики - бізнесменам, землю - ?
Ринок молокосировини і молокопродуктів: у пошуках балансу