Банер

Парадокси високої урожайності

Євгенія Мазур, спеціально для «АС»
Цього року Україна побила рекорд за врожайністю: планується всього зібрати близько 50 млн т зернових. Це означає, що зібраний урожай може не тільки спокійно задовольнити внутрішні потреби ринку, а й забезпечити чималі фінансові надходження у галузь за рахунок експорту. Проте подальша доля зібраного зерна наразі виглядає досить примарно. Через скорочення експорту в країні може початися згортання більшості інвестиційних проектів, що призведе до зниження майбутнього врожаю.
Через введення експортних мит і скасування відшкодування ПДВ по експортних операціях різко скоротився експорт зерна. За даними Української аграрної конфедерації, в липні-серпні поточного року експорт зерна з України становив усього близько 1,8 млн т, що на 400 тис. т, або 22% менше проти аналогічного періоду минулого року. При цьому варто зазначити, що аграрії вже почали зазнавати збитків. За даними Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», така ситуація спровокувала зниження внутрішніх закупівельних цін на зернові, що викликало значне недоотримання аграріями доходу - при світовій ціні в $305/т в Україні на сьогодні вартість становить 1600 грн/т або $200/т.За умови відсутності експортних мит і при відшкодуванні ПДВ внутрішня ціна повинна сягати як мінімум $244/т або 1960 грн/т, а це означає, що на кожній тонні експортованого зерна аграрії не доотримують приблизно 300-400 грн. Як результат, відзначили в УКАБ, на вже експортованих 1,5 млн т зерна сільгоспвиробники втратили $66 млн.
Міністерство аграрної політики і продовольства пообіцяло виправити ситуацію і заявило, що буде домагатися нарощування темпів експорту зернових з України для виконання прогнозного плану на поточний маркетинговий рік (липень 2011 року-червень 2012 року) у 24 млн т. «Темпи експорту в липні і серпні викликали занепокоєння. У вересні вони ростуть. Будемо сподіватися, що та кількість експорту, яку ми прогнозуємо - 24 млн т - зможемо проекспортувати», - заявив глава відомства Микола Присяжнюк.
З його слів, експортні мита, які лобіював Мінфін, призвели не тільки до уповільнення експорту зернових з України, але й до того, що Росія потроху завойовує традиційні для українських постачальників ринки. «Наше завдання полягає в експорті 24 млн т зерна», - наголосив чиновник, підкресливши, що Мінагропрод буде послідовно відстоювати позицію про неприпустимість подальших обмежень експорту зерна.
Такий же показник анонсував і прем’єр-міністр Микола Азаров під час зустрічі з делегацією Європейського парламенту. Зокрема, коментуючи ситуацію зі встановленням квотного принципу на українське зерно в рамках підписання угоди про зону вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом, що для України як аграрної держави невигідно, Азаров наголосив: «Україна цьоріч продасть 24 млн т пшениці».
Глава уряду відзначив, що в останньому раунді переговорів з представниками ЄС була досягнута домовленість про підвищення квот на експорт зернових з 20 тис. т до майже 100 тис. т у рамках укладення угоди про ЗВТ з Євросоюзом. Зі слів Азарова, Україна буде нарощувати виробництво пшениці, і в поточному році розраховує на 52 млн т урожаю: «У нас величезний експортний потенціал. І він буде збільшуватися в міру перетворень в аграрному секторі, які тільки нещодавно розпочались».
Однак, за даними УКАБ, при анонсованому експорті зернових у 24 млн т втрати агровиробників за рік можуть становити $1,06 млрд або 8,45 млрд грн при загальному розмірі підтримки підприємств АПК торік у 4,56 млрд грн. Це по-перше.
По-друге, як зазначив президент УКАБ Алекс ЛІССІТСА, Україна через мито фактично втратила зовнішні ринки збуту. З його слів, ключова-країна імпортер української пшениці в попередньому році - Єгипет, стала основним імпортером російського збіжжя в поточному маркетинговому році.
Експортні мита роблять експорт українського зерна неконкурентоспроможним у порівнянні з російським, собівартість якого, до того ж, в основному зерновиробничому регіоні Росії на 30% нижча, ніж в Україні. Росія, маючи в своєму розпорядженні набагато менш потужну і розгалужену експортну інфраструктуру, за аналогічний період поточного року експортувала втричі більше зерна (понад 5,5 млн т), заповнивши таким чином всі поточні і середньострокові потреби основних традиційних імпортерів причорноморського зерна.
«При збереженні такої ситуації якщо не вжити кардинальних заходів щодо вивільнення ємностей під пізні культури (а це можна зробити тільки шляхом інтенсифікації експорту, на що буде потрібно не менше місяця), Україна має всі шанси привести в непридатність для нормального використання 3-5 млн т кукурудзи вартістю 5-7 млрд грн», - зазначив генеральний директор УАК Сергій СТОЯНОВ. І це при тому, що потужностей не вистачає не лише для зберігання кукурудзи.
Разом з тим, аналітик УКАБ Роман СЛАСТЬОН у коментарі «Новій газеті» зауважив, що така експортна проблема не обмежується поточним роком. «Уряд, посилюючи фіскальний тиск, ставив на меті збільшити надходження у бюджет. Натомість можемо очікувати недонадходження мільярдів доларів валютної виручки від втрачених можливостей з експорту, банкрутство аграрних компаній, які через ситуацію, що склалася, можуть просто не подужати посівну кампанію наступного року. Це, мабуть, розуміють у Мінагропроді: чиновники недавно запропонували скасувати експортні мита на зерно. Але в Мінфіні категорично не погодилися з цим, пославшись на зобов'язання перед МВФ по наповненню бюджету», - сказав він. При цьому експерт підкреслив, що проблема соціально небезпечна, оскільки зачіпає інтереси понад 12 млн сільських жителів.
Останні, до речі, це розуміють. Днями більше тисячі фермерів відправили звернення до прем`єр-міністра Миколи АЗАРОВА та голови Верховної Ради Володимира ЛИТВИНА з Вимогою негайно скасувати мита на експорт зернових та відновити відшкодування ПДВ.
У своєму зверненні аграрії вказують, що ціни на зерно в Україні з липня по вересень впали на чверть. «Скасування експортного ПДВ і введення вивізних мит на пшеницю, кукурудзу та ячмінь з 1 липня цього року призвели до катастрофічної ситуації на зерновому ринку. А саме: ціни на зерно з липня по вересень знизилися у середньому на 550 грн/т до 1550 грн», - йдеться у листі аграріїв, який підписали 1119 суб`єктів сільгоспвиробництва. При цьому собівартість аграрного виробництва, згідно з даними, які наводять фермери, з розрахунку на 1 га зросла на 35% за рахунок збільшення цін на паливно-мастильні матеріали, надбавки на 45% у ціні міндобрив, а також зростання зарплат в агросекторі на 32% за останній рік. «Собівартість основних культур коливається у межах від 1400 до 1500 грн/т залежно від регіону» - говориться у зверненні. Середня по країні рентабельність зернових культур становить 7%.
Проте відмовлятися від експортних мит уряд не має наміру. Більш того, прем'єр-міністр виступає категорично проти їх скасування. Заступник директора департаменту ринків Мінагропроду Анатолій РОЗГОН повідомив, що мита на експорт зерна з України збережуться до кінця 2011 року, оскільки уряд відхилив пропозицію профільного міністерства відмовитися від мит.
При цьому в інтерв`ю УНІАН перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Вадим КОПИЛОВ заявив, що у його відомстві не бояться, що через дію експортних мит на зерно будуть зірвані плани з його продажу за кордон. Він відзначив, що в серпні дійсно було відзначено гальмування експортних процесів, проте воно викликане інформацією про можливе скасування експортних мит. «Це відбулося після інформації про можливе скасування експортних мит. Експортери зайняли вичікувальну позицію - скасують мита чи ні. Проте коли стало зрозуміло, що скасування не буде, процес пожвавився. І ось, наприклад, тільки 31 серпня було замитнено 600 тис. т зерна, з урахуванням того, що за весь місяць - 1 млн т», - сказав Копилов.
З його слів, демпінгові ціни на російське зерно не скоротять обсяги експорту українського. «Світовий ринок зерна достатній для того, щоб спожити і російське, й українське збіжжя. Дійсно, в липні був ціновий спад, а в серпні ціни вже вирівнялися. Але при цьому російські експортери продають зерно дешевше за ціни, що діють на ринку. Але це їхнє питання. Українське зерно буде спожито в повному обсягу. Цього року експорт планується на рівні 24 млн т. Ми наразі продаємо зерно дорожче, ніж російські експортери, і у нас його купують», - відзначив чиновник.
Пан Копилов також відзначив, що цього року експорт зерна буде розподілений між традиційними споживачами приблизно в такій самій пропорції, як і в 2008-2009 МР. Тоді в країни ЄС Україна експортувала до 5 млн т, 2 млн т - до Єгипту, майже 1 млн т - до Тунісу, 2 млн т - до Ірану, 1 млн т - до Бангладешу, 1,5 млн т - до Ізраїлю, 1,35 млн т - до Кореї, 1,13 млн т - до Філіппін, 2,6 млн т - до Саудівської Аравії.
Більше того, у Міністерстві заявляють, що експортні мита на зерно можуть бути продовжені до кінця цього маркетингового року - до липня 2012 року. «Сьогодні для дії мит до кінця року є всі економічні передумови. Ми чекаємо зростання вартості зерна на світових ринках. Що ж до продовження дії мит до кінця маркетингового року, то це питання обговорюватиметься. Для цього є усі передумови», - заявив він.
На думку Мінекономрозвитку, термін дії мит необхідно продовжити, і рішення потрібно ухвалити якнайшвидше, щоб бізнес міг займатися довгостроковим плануванням. Також Копилов повідомив, що одночасно з розглядом питання про продовження мит на експорт зерна може бути порушено питання і про введення таких мит на рослинну олію та сою.
Між тим, в Інституті економічних досліджень та політичних консультацій оптимізму урядовців не розділяють. Експерти Олег НІВ’ЄВСЬКИЙ та Сергій КАНДУЛ відзначають, що теорія аграрної політики уряду дещо розходиться із практикою. «2011-2012 МР в Україні розпочався з відновлення обмежень на експорт зернових. Наприкінці 2010-2011 МР усі квоти на експорт зернових було скасовано, натомість у липні 2011 запровадили експортні мита: 9% (щонайменше 17 євро за тонну) на пшеницю, 12% (понад 20 євро за тонну) на кукурудзу та 14% (близько 23 євро за тонну) на ячмінь. Разом із відміною відшкодування ПДВ для експортерів (для основних зернових та олійних культур), експортні мита і надалі не дозволятимуть сільськогосподарським виробникам (особливо малим та середнім господарствам) повною мірою отримувати вигоду від зростання на світових аграрних ринках. Такий захід тільки зменшить інвестиційну спроможність сектору для підвищення своєї продуктивності та конкурентоспроможності, що, своєю чергою, постійно декларується як одна з фундаментальних засад аграрної політики уряду України», - вважають вони.
Також, на думку експертів, обмежений доступ до фінансування - це одна з основних перешкод для подальшого зростання та інвестицій у сільському господарстві, особливо для малих та середніх господарств. «Це підтвердили 75% сільськогосподарських підприємств, опитаних під час нещодавнього дослідження інвестиційного клімату в Україні, проведеного Міжнародною Фінансовою Корпорацією. Самофінансування через нерозподілений прибуток (60%) та власні заощадження (13%) залишаються головними джерелами фінансування агроформувань. Зовнішнє фінансування через банківські кредити чи авансові платежі є можливим для 28% та 5% опитаних відповідно. Нестача ліквідності та слабкий фінансовий стан змушують майже половину господарств продавати до 80% свого урожаю відразу після збирання, коли пропозиція зростає, а ціни падають», - зазначили вони.
Багато короткострокових чинників призвели до високих цін на зернові та олійні у 2010-2011 МР, у тому числі зменшення обсягів виробництва пшениці у світі (зокрема, в Росії), падіння врожайності кукурудзи у США тощо. Це дозволило пом’якшити негативний вплив незграбної політики на зерновому ринку протягом 2010-2011 МР, після того як Уряд раптово запровадив квоти у жовтні 2010-го. Незважаючи на зниження закупівельних цін під дією квот, високі ціни на світових ринках дозволили господарствам отримати вищі від минулорічних ціни (на 46% згідно з даними Держкомстату). Проте очікується, що ситуація зміниться у 2010-2012 МР. Світові ціни на основні культури, включаючи зернові, будуть знижуватися протягом 2010-2011-2015/2016 років, оскільки виробництво вже реагує більшими обсягами на теперішню високу вартість. Згідно з останніми прогнозами Міністерства сільського господарства США, можна зробити висновок, що середні закупівельні ціни на пшеницю та кукурудзу в Україні у 2011-2012 МР становитимуть близько $180т (1440 грн) та $135/т (1080 грн). Такі прогнозовані ціни є значно меншими від минулорічних. У такому разі експортні мита та відміна відшкодування ПДВ лише погіршать ситуацію для виробників. Окрім тенденції до зменшення цін, експортні мита знижуть доходи виробників на 17 та 20 євро на кожній тонні пшениці та кукурудзи відповідно. Використовуючи прогнозовані обсяги врожаю пшениці та кукурудзи на 2011 році (19 та 15 млн т відповідно), така політика уряду коштуватиме виробникам 623 млн євро або 6,9 млрд грн. Якщо врахувати ще й ячмінь (очікуваний урожай 8,5 т), то загальні втрати становитимуть 818 млн євро, або 9,3 млрд грн.
«Таким чином, на фоні очікуваного зниження світових цін на зерно у 2011-2012 МР та проблем із доступом до фінансування, експортні мита тільки погіршать проблему ліквідності для сільськогосподарських виробників (особливо для малих та середніх господарств) у післяврожайний період та гальмуватимуть інвестиційну діяльність сектору. Така дія абсолютно суперечить задекларованій самим же урядом меті покращити продуктивність та підвищити конкурентоспроможність сільського господарства України», - підсумували представники Інституту.
   

Опубліковано в журналі

№18(217) вересень 2011

Cхожі статті

Ринок молокосировини і молокопродуктів: у пошуках балансу
Сучасні тенденції ринку соняшнику
Кукурудза: куди подіти врожай?
Ціна врожаю
Стратегії успіху
Світові потреби й українські перспективи
Як банк рахує відсотки, або Скільки коштує 18 річних?