Банер

Новий номер

№12(355) червень 2017



	 

	Крижаний прибуток

	купити електронну версію:

	  
Архів номерів
Передплата

Основні рубрики

 


 



Агентство Промышленных Новостей

Ефективне виробництво-2017

О. МАСЛАКканд. економ. наук, керівник 
Центру стратегічних досліджень АПК, 
Сумський національний аграрний університет
Аграрії виважено підходять до планування господарської діяльності. Основою нинішнього аграрного виробництва є отримання вищих прибутків за менших витрат. Таким чином, поряд з удосконаленням технології вирощування сільськогосподарських культур значна увага приділяється оптимізації виробничих витрат та вивченню кон’юнктури аграрного ринку.

 


Рентабельність
Упродовж останніх двох років аграрії суттєво збільшили господарські витрати, що підтверджується офіційними статистичними даними та розрахунками науковців. Разом з тим, відбулося зростання цін реалізації продукції. Як наслідок, суттєві коливання відбулися при визначенні рівня рентабельності господарської діяльності. При цьому окремі види зерна та олійного насіння мали привабливі економічні показники. До таких культур належать кукурудза, соняшник та соя.

За розрахунками Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» НААН України у 2016 році рентабельність сільськогосподарського виробництва очікується на рівні 41,8%. При цьому рентабельність виробництва зерна залишиться на рівні попереднього року та становитиме 43,1%.

За підсумками 2016 року ефективність вирощування та збуту кукурудзи знизиться, проте залишиться на відносно високому рівні. Рентабельність кукурудзи, за підсумками минулого року, перевищуватиме 45%.

Ефективність вирощування олійних культур матиме ще вищий рівень. За прогнозними розрахунками, рентабельність сої досягне 59,4%, тобто перевищить у півтора рази показник минулого року. Рентабельність соняшнику становитиме 63,5%, що менше рівня попереднього року, проте значно вище порівняно з іншими видами зерна та олійного насіння.

Витрати
У 2017 році очікується збільшення витрат на виробництво та збут усіх видів продукції рослинництва від 10 до 30%. При цьому зростання собівартості зерна прогнозується у середньому на 13,9%. Так, витрати на вирощування кукурудзи досягнуть 228,1 грн/ц. Для порівняння: собівартість гороху становитиме 390 грн/ц, пшениці — 230, ячменю — 228,8 грн/ц.

Витрати на вирощування основної олійної культури України зростали. За підсумками 2016 року очікувана собівартість соняшнику становитиме 508,0 грн/ц, що більше попереднього року на 20,8%. Водночас собівартість сої зменшиться проти 2016-го на 0,3% та становитиме 533,1 грн/ц. Для порівняння: витрати на виробництво та збут ріпаку за цей же період підвищаться майже на третину та досягнуть 665,9 грн/ц.

Ціни
Упродовж минулого року на внутрішньому ринку України спостерігалося поступове подорожчання зерна та олійного насіння. Здебільшого така тенденція викликана знеціненням вітчизняної грошової одиниці відносно валют провідних країн та підвищення конкуренції на внутрішньому ринку.

За даними Міністерства аграрної політики України, станом на 20 січня 2017 року середні закупівельні ціни кукурудзи становили 4,2 тис грн/т, тоді як роком раніше вона була нижчою майже на третину. За регіонами України ціни коливалися від 3,7 до 4,6 тис. грн/т. Максимальні ціни були зафіксовані у Миколаївській, а мінімальні — у Луганській областях.

Олійне насіння відзначалося меншими темпами зростання ціни. Так, соняшник за рік подорожчав лише на 11% та в середньому продавався по ­10,2 тис  ­грн/т. Своєю чергою, ціни закупівлі сої зросли на 24%, до 10,8 тис грн/т. Найвищі закупівельні ціни на соняшник декларувалися в Одеській та Запорізькій областях, а на сою — Херсонській та Миколаївській.

Світові тенденції
На український аграрний ринок має значний вплив ситуація на світовому. Тому що більшість зерна та олійного насіння експортується за цінами, які формуються на міжнародних біржових майданчиках, а на їх рівень впливає загальносвітова тенденція з виробництва та споживання продукції. Одним із поширених індикаторів коливання світових цін є Індекс продовольчих цін Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO). Він розраховується на основі середніх індексів цін на п’ять груп продовольчих сировинних товарів, враховуючи середній показник частки кожної групи в експорті в 2002–2004 років.

За даними FAO, середнє значення Індексу цін на зерно за підсумками 2016 року становило 147 пунктів, що на 9,6% нижче рівня 2015 року та на 39% — максимального рівня, досягнутого в ­2011-му. Середнє значення Індексу цін на рослинні олії за цей же період становило 164 пункти, що на 11,4% вище порівняно з ­2015-им, але значно нижче за показники попередніх п’яти років. Тобто спостерігається поступова тенденція до здешевлення у світі зерна, олійного насіння та продуктів їх переробки.

Своєю чергою, Міністерство сільського господарства США (USDA) прогнозує збільшення обсягів споживання зерна та олійного насіння. Так, у 2016–2017 маркетинговому році (МР) світове споживання фуражного зерна досягне 1320 млн т, що на 5,5% вище попереднього періоду. При цьому збільшення обсягів виробництва зерна, яке спостерігається упродовж останніх років, стримує зростання цін, а на деякі види зерна навіть впливає до їх зниження.

Кон’юнктура 
світового ринку
Зерно та олійне насіння, яким віддають перевагу аграрії, зорієнтовані на експорт. Тому ситуація на внутрішньому ринку здебільшого залежить від світових тенденцій. Обсяги виробництва, споживання та запаси на кінець сезону мають безпосередній вплив на формування цін.

Кукурудза є лідером світового виробництва зернової групи культур, соя — олійної. За даними Міністерства сільського господарства США, у 2016–2017 МР світове виробництво кукурудзи становитиме 1038 млн т, що перевищить показник минулорічного сезону на 8%. Попри щорічне збільшення обсягів виробництва кукурудзи її споживання також зростає. Поточного зернового сезону попит на це зерно досягне 1027 млн т, що на 7%, або майже 67 млн т більше попереднього періоду.
 
Динаміка виробництва кукурудзи на зерно в Україні
Джерело: Держстат України, 2016 рік

Збільшення виробництва та споживання впливає на активність світової торгівлі. Обсяг експортно-імпортних операцій на кукурудзу становитиме 142,1 млн т. Основними покупцями на світовому ринку залишаються Японія, Мексика, Європейський Союз та Єгипет. Головним експортером цього зерна є США. У новому сезоні країна планує продати на зовнішніх ринках понад 56 млн т, що становить більш ніж третину світової торгівлі. Запаси кукурудзи на кінець поточного сезону зменшаться до 142 млн т проти 145 млн т роком раніше. Тож прогнози до зменшення світових запасів кукурудзи й надалі впливатимуть на подорожчання цього зерна.

Соя займає 61% у структурі світового виробництва олійного насіння. У 2016–2017 МР її виробництво досягне 338 млн т, що більше порівняно з минулим сезоном на 8%. Світове споживання сої теж зростатиме. Поточного сезону попит на соєві боби становитиме 290 млн т, що перевищить минулий на 5%. Обсяги споживання сої поступатимуться її виробництву, що позитивно позначиться на світових кінцевих запасах. На кінець сезону вони становитимуть 94 млн т, що майже на 4 млн т перевищить минулорічний рівень. Збільшення обсягів виробництва пожвавило світову торгівлю. Обсяги експорту сої очікуються понад 160 млн т, що на 4% перевищить торішній показник. Найбільшими експортерами сої є Бразилія та США, а імпортерами — Китай та країни Європейського Союзу.
 
Динаміка виробництва сої в Україні
Джерело: Держстат України, 2016 рік

Протягом 2016–2017 МР на світових товарних біржах спостерігалося незначне підвищення цін на соєві боби. Якщо в жовтні минулого року закупівельна ціна на Ротердамській товарній біржі умовах CIF становила $403 за 1 тонну, то в грудні підвищилася до $420/т. При цьому середні світові ціни поточного сезону перевищують минулорічний на 4%.

Соняшник є основною олійною культурою України та належить до трійки більш вирощуваних олійних культур у світі. Світове виробництво соняшнику у 2016–2017 МР збільшиться до 44,3 млн т, тобто перевищить попередній сезон майже на 10%. Зростанню виробництва сприяло підвищення урожайності та розширення посівних площ.
 
Динаміка виробництва соняшнику в Україні
Джерело: Держстат України, 2016 рік

Світове споживання соняшнику теж збільшиться. У новому сезоні попит на це олійне насіння становитиме 40,2 млн т, що більше порівняно з минулим сезоном на 9%. Тобто обсяги споживання соняшнику будуть меншими за його виробництво. Це вплине на збільшення світових кінцевих запасів. На кінець поточного сезону вони очікуються в межах 2,2 млн т проти 2,1 млн т роком раніше. Зростання виробництва не впливатиме на світову торгівлю. Обсяги експорту прогнозуються на рівні 1,6 млн т, що на 18% менше показника попереднього сезону. Світовими лідерами з експорту насіння соняшнику є країни ЄС-27, а імпортером — Туреччина. Загалом обсяги світової торгівлі соняшником відносно його внутрішнього споживання становлять лише 4%, що пояснюється переробкою насіння соняшнику в країнах його виробництва. Словом, ситуація на світовому та внутрішньому ринках сприятлива для вирощування та реалізації кукурудзи, сої та соняшнику.

Економіка
Вирощуванням зернових та олійних культур в Україні займається понад 35 тисяч господарств різних форм організації. При цьому застосовуються різні технології залежно від масштабів та рівня фінансового забезпечення. Наразі відсутні офіційні статистичні дані про економічні показники господарювання у 2016 році, проте достатньо інформації для проведення попередніх розрахунків цих показників.

Торік при вирощуванні кукурудзи на зерно у великих аграрних компаніях загальні господарські витрати в середньому на 1 га становили 19,0 тис. грн. За врожайності 75 ц/га собівартість 1 т продукції дорівнюватиме 2,54 тис. грн. При ціні реалізації кукурудзи фуражної 4,1 тис. грн/т прибуток з 1 га становитиме 11,7 тис. грн, що забезпечить рентабельність на рівні 62%. У малих господарствах загальні витрати на 1 га становитимуть 12 тис. грн. При цьому враховуючи врожайність 3,8 ц/га, собівартість продукції дорівнюватиме 3,2 тис. грн/т. Фермери розрахунково отримають прибуток з 1 га на рівні 0,93 тис. грн, що забезпечить рентабельність в межах 29%.

Великі аграрні компанії отримали за підсумками минулого року мінімального прибутку з 1 га при вирощуванні соняшнику 17,6 тис., сої — 20,9 тис. При цьому рентабельність їх діяльності становитиме соняшнику 97%, сої — 133%.

Середні аграрні підприємства отримають прибутки з 1 га при вирощуванні соняшнику 10,8 тис., сої — 13,8 тис. Рентабельність їх діяльності відповідно становитиме соняшнику — 73%, сої — 110%.

Малі аграрні підприємства розрахунково отримають прибутки з 1 га при вирощуванні соняшнику — 7,2 тис., сої — 7,8 тис. При цьому рентабельність їх діяльності становитиме з соняшнику 63,8%, сої — 69%. У нинішніх умовах господарювання рівень рентабельності повинне становити не менше 50%. За таких умов підприємство матиме ресурси для подальшого розвитку окремого напряму діяльності.

Отже, сприятлива цінова ситуація та привабливий рівень рентабельності стимулюватиме аграріїв вирощувати й надалі ці культури. При цьому доцільно дотримуватися сівозміни та агротехнологій. Це, своєю чергою, призведе до отримання прогнозованих урожаїв та належної якості продукції. Наразі ринку потрібен якісний та недорогий товар. Тож основні резерви збільшення доходів знаходяться у ретельному дотриманні агротехнологічних заходів.
   

Опубліковано в журналі

№3(346) лютий 2017

Cхожі статті

Олійні культури сезону 2013-2014
Цінова динаміка агроекспорту
Розвиток вітчизняного ринку свинини
Сільське господарство дорожчає
Ринок тваринництва: тенденції та проблеми галузі
Уразливість молочної галузі
Молочний сектор: реалії і перспективи