Банер

Новий номер

№12(355) червень 2017



	 

	Крижаний прибуток

	купити електронну версію:

	  
Архів номерів
Передплата

Основні рубрики

 


 



Агентство Промышленных Новостей

Ринкова ситуація сприяє весняній сівбі

Постійне зростання цін на сільськогосподарську продукцію стимулює до вкладання коштів в аграрне виробництво. Проте подорожчання зерна та олійного насіння супроводжується зростанням цін на матеріально-технічні ресурси. Тож основна виробнича діяльність буде зосереджена на прибуткових культурах.

 

Плани на сівбу
Аграрії мають довгострокові та оперативні плани з визначенням площ та обсягів виробництва продукції. Проте щороку навесні вони підлягають коригуванню. За даними регіонів Мінагрополітики, посівна площа сільськогосподарських культур під урожай 2017 року очікується у межах 26,8 млн га, що на рівні минулого року. При цьому зерновий клин становитиме 14,4 млн га, або 54% від загальної посівної площі, що відповідає нормам оптимального співвідношення культур у сівозмінах. Тож частка пшениці в посівах 2017 року сягатиме близько 24%, соняшнику — 20, кукурудзи на зерно — 16, ячменю — 10, сої — 7%.

Загалом ярі зернові культури передбачається посіяти на площі 7,2 млн га, у тому числі ранні — 2,4 млн га. Проте, залежно від умов перезимівлі озимих культур, структура зернового клину може корегуватися здебільшого за рахунок площ під кукурудзою на зерно та пізніми круп’яними культурами.

Стан посівів 
озимих культур
Минулого року озимі зернові культури були посіяні на площі 7,2 млн га. За підсумками обстеження посівів, що проводилися на початку березня поточного року, сходи озимих зернових культур отримано на 6,8 млн га, що становить 96% до їх площі. При цьому в доброму та задовільному стані перебувають 5,5 млн га, або 81% до площі, решта — слабкі та зріджені. Найбільше площ зі слабкими і зрідженими посівами озимих культур на зерно у Кіровоградській, Черкаській (до 41%), Він­ницькій (35%) областях.

Своєю чергою, озимий ріпак зійшов на площі 864 тис. га, що становить 96% до загальних його посівів; з них у доброму та задовільному стані — 691 тис. га, або 80% площ. Загалом, за підрахунками, майже 1,4 тис. га, або 0,2% посівів загинули. Подальший їх стан здебільшого залежатиме від сприятливості погодних умов при відновленні весняної вегетації.

Фінансове забезпечення
Мінагрополітики прогнозує проведення весняно-польових робіт у звичному режимі та у визначені терміни. Разом з тим, для проведення визначеного комплексу робіт у поточному році необхідно значно більше коштів. Якщо весною минулого року аграрії витратили 79,6 млрд грн, то потреба нинішнього року досягатиме 100 млрд грн, тобто на 25% більше. При цьому за рахунок власних коштів аграрії забезпечать потреби на рівні 85 млрд грн, решта — за рахунок комерційних та банківських кредитів.

Негативним нововведенням для українських аграріїв стала повна відміна з 1 січня 2017 року спецрежиму ПДВ. Раніше ці кошти використовувалися здебільшого на закупівлю техніки, засобів захисту рослин, добрив та якісного посівного матеріалу. Відтепер податкові нововведення впливають на збільшення дефіциту обігових коштів, необхідних для проведення весняно-польових робіт.

Багато аграріїв не можуть власними коштами забезпечити потребу у виробничих ресурсах, тому змушені кредитуватися. Нині процентна ставка комерційних банків за кредитами коливається у межах 20–25% річних. На їх зниження не впливає навіть істотне зменшення Національним банком облікової ставки, рівень якої упродовж 2016–2017 років знизився із 22 до 14%. Саме цей індикатор є основою для визначення вартості кредитів. Однак навіть під такі відсотки не завжди вдається отримати кредит.

На здешевлення кредитів у держбюджеті як і в попередні роки передбачено 300 млн грн, що значно менше за потреби аграріїв. У великій скруті знаходяться насамперед середні і малі сільгоспвиробники, яким в умовах відсутності коштів доведеться економити на насінні, добривах та засобах захисту рослин, а це, як свідчать останні роки, позначається на врожаях.

Мінеральні добрива
Без збалансованого живлення рослин неможливо досягти високих урожаїв. Тому для досягнення запланованих показників вирощування сільськогосподарських культур у період весняно-літніх польових робіт 2017 року, виходячи із фінансових можливостей, аграрії планують внести 958 тис. т поживних речовин мінеральних добрив.

На початок березня поточного року було придбано 800 тис. т поживних речовин мінеральних добрив, що становить 83% від потреби. Для порівняння: торік цей показник сягав 799 тис. т.
 
Структура потреби мінеральних добрив для проведення
весняно-літніх польових робіт
Джерело: Мінагрополітики України, березень, 2017 рік

На внутрішньому ринку відбулося подорожчання мінеральних добрив. Тож станом на 3 березня поточного року середні ціни вітчизняного ринку за 1 тонну аміачної селітри становили 7,5 тис. грн, що вище порівняно з початком року на 5%; карбаміду — 9,5 тис. грн (+9% до початку року). Разом з тим, більш суттєве зростання цін відбулося на карбамідно-аміачну суміш. Якщо на початку року вона коштувала 6 тис. грн/т, то впродовж лютого утримувалася на рівні 7,2 тис. грн/т. Як правило, в період активного попиту на мінеральні добрива, а саме в лютому-березні спостерігається найвищий рівень цін, після чого відбувається їх поступове здешевлення.

Засоби захисту рослин
Для захисту рослин від бур’янів, хвороб та шкідників аграрії у весняно-літній період планують використати 28,6 тис. т пестицидів проти 27,8 тис. т роком раніше, у тому числі гербіцидів 18,9 тис т. Для забезпечення потреб аграріїв у пестицидах на ринку України діють багато учасників — як виробників, так і дистриб’юторів. Вітчизняні торгові фірми, які працюють в Україні, переважно закуповують засоби захисту рослин у провідних світових виробників, і їх реалізують на внутрішньому ринку.

Вартість засобів захисту рослин зросла у зв’язку зі знеціненням вітчизняної грошової одиниці. Оскільки більшість пестицидів, що пропонуються на внутрішньому ринку, мають у своїй основі ціни в євро, то й вартість препаратів впродовж січня-лютого поточного року збільшилася в середньому на 4–5%.

За оперативною інформацією Держспоживслужби, на початок березня аграрії вже придбали 18,1 тис. т пестицидів, що становить 63% до потреби, у тому числі 12,3 тис. т гербіцидів, або 65% від запланованої купівлі.

Пально-мастильні матеріали
Однією із більш відчутних проблем, з якою зіштовхнуться аграрії, є підвищення цін на пально-мастильні матеріали. На початку березня поточного року дизельне пальне коштувало майже 23 тис. грн/т, бензин — 27,8 тис. грн/т, що на третину дорожче порівняно з відповідним періодом минулого року.

Потреба аграріїв на 2017 рік дизпалива становить близько 1,4 млн т, бензину — 323 тис. т. Зокрема, для проведення весняно-польових робіт необхідно дизпалива 401 тис. т та 95 тис. т бензину. Фактичне забезпечення пальним на початок березня перевищувало 74% від потреби весняного періоду.

Матеріально-технічне
забезпечення
Технічний парк аграріїв нараховує 309 тис. тракторів та понад 50 тис. зернозбиральних комбайнів. Разом з тим, відбувається постійне поновлення технічного оснащення. За даними Мінагрополітики, за перший місяць 2017 року аграріями придбано 341 одиниць техніки на суму близько 320,5 млн грн, у тому числі: тракторів — 91 одиниць (100,4 млн грн), зернозбиральних комбайнів — 13 од. (53,6 млн грн), ґрунтообробної техніки — 70 од. (19,1 млн грн), посівної — 56 од. (40,1 млн грн) та іншої техніки й обладнання — 111 одиниць (106,7 млн грн). Для порівняння: торік було придбано 9995 одиниць різних технічних засобів на суму 10,4 млрд грн.

Вплив світового ринку
Вітчизняне виробництво сільськогосподарської продукції та продовольства зорієнтоване на забезпечення потреб зовнішнього ринку. Підтвердженням цього є обсяги експорту зерна, олійного насіння та продуктів їх переробки. Так, при валовому виробництві зерна урожаю 2016 року в обсяг майже 66 млн т передбачається експортувати понад 40 млн, що становить дві третини від загального виробництва. Україна експортує сої понад 80% загального виробництва, ріпаку — понад 90%, соняшникової олії — 88%. Тому кон’юнктура світового аграрного ринку має великий вплив на вітчизняне аграрне виробництво.

Упродовж останніх двох років у світі спостерігається тенденція до зниження цін на сільськогосподарську продукцію та продовольство. Проте за підсумками лютого поточного року через підвищення попиту відбулося зростання цін на більшість продовольчих групи товарів. Так, середнє значення індексу продовольчих цін ФАО у лютому 2017 року становило 175,5 пункти, що 0,5% вище січневого показника та на 17,2% перевищив показник відповідного періоду минулого року. При цьому такий рівень індексу цін найвищий із лютого 2015 року.
 
Динаміка виробництва соняшнику в Україні
Джерело: Держстат України, прогноз Мінагрополітики, 2017 рік

Більше за інші продовольчі групи зростали ціни на зерно. Середнє значення Індексу цін ФАО на зерно в лютому становило 150,6 пункти, що на 2,5% вище січневого рівня. Таким чином, індекс досяг найвищого значення з червня 2016 року. Котирування цін на пшеницю збільшилися на 3% за рахунок активізації торговельних операцій у поєднанні з логістичними проблемами в портах США. Зростання цін на кукурудзу були меншими, однак стабільний попит на це зерно дозволив зберегти стабільну цінову ситуацію.

За даними Міністерства аграрної політики України, станом на 3 березня 2017 року середні закупівельні ціни пшениці 3 класу становили 4,6 тис. грн/т, тоді як місяцем раніше були нижче на 4%, кукурудзи — 4,4 тис. грн/т, що на 3% вище минулого місяця. За регіонами України ціни на пшеницю коливалися від 4,1 до 5,2 тис. грн, кукурудзу — 3,9–4,9 тис. грн/т.

Підсумки
Прогнози на цьогорічну весняно-посівну кампанію суттєво не відрізнятимуться порівняно з попереднім роком. Проте вітчизняним аграріям навряд чи вдасться досягти рекордних обсягів виробництва продукції врожаю 2016 року. Основною причиною цього буде економія виробничих ресурсів через суттєве їх подорожчання. Навіть зростання цін на зерно та олійне насіння не повною мірою компенсуватимуть такі витрати.

Разом з тим, за прогнозами, рівень інфляції у нинішньому році очікується до 10%, тому вкладення коштів у вирощування сільськогосподарських культур стане своєрідним їх захистом від знецінення. Тож кошти, отримані від реалізації виробленої продукції, компенсують понесені витрати та нададуть можливість подальшого ведення господарської діяльності.

Серед поширених сільськогосподарських культур нового сезону більш рентабельним буде насіння олійних культур, зокрема соняшнику, сої та ріпаку. До того ж, враховуючи ситуацію на світовому ринку, попитом користуватиметься пшениця та кукурудза. При цьому більш реальними прогнози цін на зерно врожаю 2017 року будуть після завершення посівної кампанії.
 
Олександр МАСЛАКканд. економ. наук, керівник
Центру стратегічних досліджень АПК 
Сумського національного аграрного університету
   

Опубліковано в журналі

№6(349) березень 2017

Cхожі статті

Привабливість ріпаку
Cтан розвитку внутрішнього продовольчого ринку
Україну чекає диверсифікація
Перспективи вирощування та реалізації ріпаку
Перші результати відродження
Галузь-рекордсменка
Примхлива соя