Банер

Глобальні тренди світового агроринку

За останні роки вітчизняний агросектор став невід’ємною частиною світового ринку продовольства, що забезпечило як переваги, так і певні ризики. Їх аналіз і оцінка мають стати важливим інструментом у системі заходів із підвищення конкурентоспроможності продукції сільського господарства, прогнозування та адаптації галузі до глобальних трендів розвитку світового агроринку.

 

 

Попит на продовольство, 
що зростає, і цінова волатильність
За прогнозами світової Продовольчої і сільськогосподарської організації (Food and Agriculture Organization of the United Nations — FAO), до 2050 року при збереженні нинішньої динаміки і темпів росту населення планети збільшиться до 9,7 млрд осіб. Внаслідок цього глобальний попит на різні види аграрної продукції і продовольчих товарів буде стабільно зростати.

Уже сьогодні перед світовою спільнотою постала проблема забезпечення продовольчої безпеки, яка зумовлює необхідність збільшення темпів виробництва достатньої кількості якісного продовольства для задоволення зростаючих потреб глобального аграрного ринку. При цьому основні зусилля нині спрямовуються на усунення тарифних і нетарифних бар’єрів у міжнародній торгівлі продовольством, що повинна здійснюватися без перешкод при відносно стабільних цінах із тим, аби будь-які країни могли у міру потреби доповнювати своє виробництво за рахунок імпорту. За нинішніх обставин це передбачає формування на ринку необхідних світових резервів продовольства для того, щоб убезпечитися від несподіваних спадів виробництва або різких підвищень цін внаслідок зміни глобальної кон’юнктури, кліматичних змін та інших ризиків. Поряд із цим, аналізуючи стан запасів окремих видів продовольства, зокрема зернових культур, з певною вірогідністю можна передбачити цінову ситуацію на світових аграрних ринках та можливі ризики від зміни її кон’юнктури.

З іншого боку, головним трендом світового аграрного ринку залишається висока волатильність цін на основні види сільськогосподарської продукції, що пов’язано як із динамічною кон’юнктурою зміни попиту і пропозиції, так і складними фінансово-економічними процесами в глобальній економіці.

Волатильність цін і їх зростання по суті є двома різними явищами, які тісно взаємопов’язані і впливають на добробут людей та продовольчу безпеку в усьому світі. Для України це питання особливо важливе, адже платіжний баланс держави суттєво залежить від цінової ситуації на світових аграрних ринках.

За даними аналізу доповіді Комітету з Всесвітньої продовольчої безпеки FAO і групи експертів високого рівня з питань продовольчої безпеки та харчування проблема, підвищення цін на продовольство характеризується їх загальною волатильністю для сільськогосподарської продукції з огляду на той факт, що період високих цін закінчився. При цьому вважається, що це є традиційна і постійна проблема аграрних ринків, котра пояснюється такими явищами, як еластичність попиту і кліматичні зміни, що зумовлюють зменшення пропозиції аграрної продукції.

Відповідно до другого пояснення цієї проблеми існує певна періодичність світових продовольчих криз (яка виникла у п’ятдесятих, сімдесятих роках минулого століття і продовжується нині), що може бути викликана динамікою інвестицій у сільському господарстві.

Згідно з третім поясненням таке коливання цін є передчасним індикатором можливого наближення і тривалої нестачі продовольчих товарів на світових сільськогосподарських ринках, що також має певне підґрунтя. Волатильність цін також безпосередньо пов’язують із відсутністю наявного балансу між попитом і пропозицією на ринку.

Однак усі вище перелічені погляди на цю проблему ще не дозволяють повною мірою її прояснити та виявити глибинні причини, які зумовлюють періодичне зниження цін на світовому ринку.

Так, з початку 2017 р. спостерігається стійке зниження показника середнього значення комплексного індексу цін на продовольчу продукцію, що розраховується (FAO). Так, якщо в січні його значення було 174,6%, то в квітні знизилося до 168%. Водночас, проти січня минулого року індекс цін на продовольчу продукцію зріс майже на 25,3 відсоткових пункти, а в квітні — відповідно, на 15,2% (діагр. 1).
 
Діаграма 1. Динаміка коливання індексу світових цін на основні види аграрної продукції
(2002–2004 рр. = 100%)
Джерело: Індекс продовольчих цін Food and Agriculture Organization of the United Nations

Значення індексу в січні-квітні 2017 р. суттєво знизилося за основними видами сільськогосподарської продукції. Зокрема, показники цін на всі сировинні товари, що використовуються при розрахунку цього індексу, крім м’ясної продукції, знизилися від 0,9 до 55,2%. Особливо відчутно зменшилися світові ціни на рослинну олію і цукор.

Глобальні тренди волатильності цін світового агроринку суттєво впливають на внутрішні реалізаційні й експортні ціни, що поряд із фактором коливання національної валюти значно підвищує фінансові ризики для вітчизняних аграріїв. Так, середньозважена ціна 1 тонни експорту пшениці з України в І кварталі 2017 р. сягала 158,3 дол. США, кукурудзи — 153,7 3 дол. проти, відповідно, 159,4 і 152,0 дол. за аналогічний період минулого року. За іншими видами продукції ця різниця впродовж року досить суттєво відрізняється, що потребує обов’язкового врахування чинника глобальної кон’юнктури ринку.

Глобальні тренди
агроринку
Аналіз останніх даних продовольчого прогнозу FAO свідчить, що у глобальній перспективі в 2016–2017 рр. ринки продовольства залишатимуться добре збалансованими завдяки позитивним трендам збереження високих експортних можливостей і порівняно стабільних світових цін, особливо на зернові культури. Водночас, у вартісному вимірі обсяг світового продовольчого ринку очікує зниження до шестирічного мінімуму, але при цьому він залишиться вище 1 трлн дол. США.

За даними аналізу статистичної інформації UNISTAD, у світовому масштабі експорту аграрної продукції 52,7% усієї його вартості припадає на 10 основних їх видів, які формують глобальну пропозицію (діагр. 2).
 
Діаграма 2. Основні товарні групи світового експорту аграрної продукції у 2015 р.,%
Джерело: розраховано і складено за даними UNISTAD

Насамперед, у світовій торгівлі аграрною продукцією на ринку з обсягом 1,3 трлн дол. США найбільшу частку займають «Фрукти і горіхи, свіжі або сушені» — 7,9%, «Алкогольні напої» — 5,9%, «Продукти харчування для тварин» — 5,8%, «Харчові продукти» — 5,6%, «Насіння і плоди, за винятком борошна» — 5,4%, «Інше м’ясо і харчові м’ясні субпродукти» — 5,1%, «Овочі» — 5,1%, «Риба, свіжа (жива), охолоджена або заморожена» — 4,7%, «Зернові продукти, борошно» — 3,8% і «М’ясо великої рогатої худоби, свіже, охолоджене або заморожене» — 3,4%.

Водночас, системний аналіз і порівняння динаміки змін світового аграрного експорту засвідчив глибокі структурні зрушення (діагр. 3).
 
Діаграма 3. Індекс зміни світового експорту основних видів аграрної продукції
у 2011–2015 рр. (із темпом приросту/ зменшення >10%), %
Джерело: розраховано і складено за даними UNISTAD

За останні 5 років серед глобальних трендів світового аграрного експорту особливу увагу привертає досить суттєве скорочення у вартісному вимірі таких товарних позицій, як: «Цукор, патока і мед», «Маргарин», «Пшениця», «Вершкове масло…», «Кукурудза» та інших їх видів. Порівняно з цим значно зріс у світовому масштабі торгівлі обсяг експорту зернових і олійних культур, спецій, фруктів і горіхів, яєць, м’яса великої рогатої худоби.

Їх аналіз і оцінка повинна стати важливим інструментом у системі заходів із підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняної продукції сільського господарства, прогнозування та адаптації галузі до глобальних трендів розвитку світового аграрного ринку з метою зменшення ризиків та економічних втрат.

Прогноз на 2017 р. для
вітчизняного агроекспортера
Попри прогнози експертів FAO щодо можливого зниження світового виробництва зернових культур у 2017 р., їх пропозиція, ймовірно, збережеться на достатньому для задоволення потреб ринку рівні, оскільки запаси на кінець майбутнього сільськогосподарського сезону (сільськогосподарського року — С/Р, примітка автора) очікуються на близьких до рекордних обсягах як для початку цього періоду. Показник відношення обсягу запасів зернових культур до рівня їх споживання в 2017–2018 рр. може дещо знизитися у порівнянні з даними поточного періоду до 25,8%.

У квітні 2017 р. прогноз FAO щодо обсягу виробництва зернових культур у світі на 2017 р. був незначним чином переглянутий у бік підвищення (0,1%), хоча і залишається на 0,4% нижче рекордного рівня 2016 р. Його перегляд, перш за все, пов’язаний з очікуваннями експертів щодо можливого збільшення обсягу виробництва кукурудзи до 1054 млн т, що на 3,3 млн т (0,3%) вище квітневого показника прогнозу. Таке коригування пов’язане головним чином із вищим урожаєм у Бразилії, який перевищив попередній прогноз (табл. 1).
 
Таблиця 1. Кон’юнктура світового ринку зернових культур
 
 
Джерело: FAO

Очікується, що у 2017 році обсяг виробництва пшениці становитиме 740 млн т, що приблизно на 20 млн т (2,6%) нижче рекордного показника 2016 р. Цей показник практично не відрізняється від квітневого його прогнозу. Перегляд обсягу виробництва в бік його зниження у порівнянні з минулим роком пов’язаний з очікуваним нижчим урожаєм зернових культур в Австралії, Канаді, Російській Федерації та США, який не вдасться компенсувати за рахунок зростання врожаю у ЄС, Індії та Марокко.

Рівень очікуваного споживання зернових культур у сільськогосподарському періоді 2017–2018 рр. перевершить аналогічний показник 2016–2017 рр. Поряд з цим, попри незначне корегування прогнозу, в бік його зниження у порівнянні з минулим місяцем, експерти FAO як і раніше вважають, що обсяг світового споживання зернових культур у 2017–2018 рр. зросте на один відсоток.

Споживання пшениці в 2017–2018 рр. прогнозується на рівні 731 млн т, що нижче квітневого показника прогнозу, і пов’язане з наявністю значної пропозиції фуражного зерна, а це призведе до подальшого скорочення використання пшениці в кормових цілях (табл. 2).
 
Таблиця 2. Кон’юнктура світового ринку пшениці
 
 
Джерело: FAO

За цим прогнозом загальний обсяг споживання фуражних зернових у сільськогосподарському сезоні 2017–2018 рр. зросте на 1,6% і досягне майже 1358 млн т. Це передусім безпосередньо пов’язано зі збільшенням обсягу споживання кукурудзи на 2,2%. Велика частина прогнозованого зростання споживання залежить від збільшення використання зерна в кормових цілях у Китаї та в Південній Америці (табл. 3).
 
Таблиця 3. Кон’юнктура світового ринку зерна кормового використання
(зерно кукурудзи, ячменю, сорго, вівса та інших культур)
 
 
Джерело: FAO

Обсяг торгівлі зерновими культурами в сезоні 2017–2018 рр. також може зазнати суттєвих змін і дещо знизитися. Згідно із наведеними прогнозами, світовий обсяг торгівлі зерновими культурами скоротиться на 2,2% і досягне 386 млн т. При цьому обсяг торгівлі пшеницею може зменшитися в цілому на 2,2% у сільськогосподарському сезоні 2017–2018 рр. (липень/червень) та досягти показника 170 млн т.

Передусім очікується, що ЄС у 2017–2018 рр. знову стане найбільшим світовим експортером пшениці, обсяг поставок з якого на аграрний ринок досягне 29,7 млн т. Це становитиме майже на 1 млн т більше, ніж очікуваний експорт з Росії.

Прогнозований обсяг торгівлі фуражними зерновими культурами в цей період сягатиме близько 173 млн т, що приблизно на 3% нижче обсягу сезону 2016–2017 рр. Перш за все це пов’язано зі зменшенням частки кукурудзи і ячменю. Що стосується кукурудзи, то, як очікується, прогнозоване збільшення імпорту зі сторони ЄС і деяких азіатських країн не дозволить компенсувати скорочення її попиту в Бразилії та в окремих країнах Південної Африки.

Загальний обсяг запасів зернових культур у сільськогосподарському сезоні 2017–2018 рр., за оцінками експертів ринку, збережеться на досить високому рівні.

Так, у травні прогноз FAO щодо обсягу світових запасів зернових на кінець сезону в 2018 р. був переглянутий у бік підвищення на 1,4% порівняно з минулим місяцем. Відтак, обсяг світових запасів зернових культур на кінець цього сільськогосподарського сезону практично зрівнявся з його рівнем на початок порівнювального періоду.

Також очікується, що загальносвітові запаси пшениці (на кінець 2018 сільськогосподарського року) зростуть на 3,3% і досягнуть нового рекордного рівня у 247,6 млн т. Основний приріст запасів у порівнянні з минулим роком доводиться на Китай і частково на ЄС, Марокко і Російську Федерація.

У підсумку, згідно із прогнозами, загальні запаси фуражних зернових культур до кінця сезону 2018 р. зростуть на 3,2% в порівнянні з даними за минулий місяць, і досягнуть близько 271 млн т після перегляду в бік збільшення запасів кукурудзи в Китаї, які досягли максимального історичного значення. Попри такий перегляд, запаси фуражного зерна в Китаї скоротилися відразу на 20,5 млн т, що стало однією з основних причин зниження світових запасів фуражного зерна на 2,9%.

Постає питання, яку практичну користь для вітчизняного агросектору може надати комплексний аналіз глобальних трендів і прогнозів розвитку світового ринку продовольства. Насамперед у наш досить турбулентний час значних змін та інновацій саме правильне структурування цієї інформації дозволить вітчизняним агроекспортерам і сільськогосподарським виробниками уникнути або ж зменшити до прийнятного рівня, наприклад, економічні втрати від непередбачуваного впливу цінової волатильності світового аграрного ринку, попередити можливі проблеми зі збутом своєї продукції, підвищити її конкурентоспроможність. Доречним буде в підсумку привести такий вислів: хто вміє системно аналізувати та структурувати релевантну інформацію про ринок, той не лише отримає економічні й конкурентні переваги, але й перспективи на майбутнє.

Ю. В. КЕРНАСЮКканд. економ. наук,
старший науковий співробітник лабораторії маркетингу,
економічного аналізу та захисту інтелектуальної власності
Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН
   

Опубліковано в журналі

№11(354) червень 2017

Cхожі статті

Привабливість квасолі
Ріпак - стратегічна культура
Хід конем
Економічні перспективи вирощування ягід
Кредити видаємо?
Ріпак: успіх після провалу
Гречка є, гречки немає?