Банер

Механізм та інструменти підтримки сільського господарства згідно з бюджетом на 2017 рік

О. Д. РАДЧЕНКОканд. економ. наук
спеціально для "Агробізнес Сьогодні"
У Державному бюджеті на 2017 рік № 1801-VІІІ від 21.12.2016 року 1 заплановано доходів на 731,0 млрд грн (92% загальний фонд), що на 20% більше 2016-го. З цієї суми 26% планується позичити і 3% виручити від приватизації держпідприємств. Заплановано видатків на 800,0 млрд грн (93% загальний фонд), відповідне зростання проти рівня 2016 року — 17%. Прогнозні макропоказники передбачають зростання ВВП на 3–4% (на 2016 рік планували 2%, у березні скоригували до 1%), інфляцію на рівні 8,1%, рівень безробіття 8,6%, рівень держборгу 66,8% ВВП (збільшення на 14% проти рівня 2016-го), на 86 млрд грн зовнішніх позик і курс гривні 27,2 грн за 1 долар.

 

Механізм держпідтримки
Закон про Держбюджет на 2017 рік із пакетом базових підзаконних актів формує нову політику державної підтримки сільського господарства.

Насамперед значно зросли обсяги фінансування за структурою та величиною. Якщо у розподілі видатків державного бюджету на економічну діяльність у 2013–2016 рр. на сільське господарство припадало 12–15%, то у 2017-му, за наближенням, понад 20%. Тобто пріоритет у фінансуванні галузей зроблено на підтримку АПК, по головному розпоряднику коштів Міністерству аграрної політики та продовольства (МАПіП).

Загальний бюджет ­МАПіП становить 9,442 млрд грн, а з урахуванням кредитування, — 10,284 млрд грн. Видатки на апарат сягають 5,808 млрд грн, або 62%, тоді як у 2016 році закладалось 30%, а у 2013-му — 50% (табл. 1).
 
Таблиця 1. Динаміка видатків МАПіП у державному бюджеті
за 2013–2017 рр., млрд грн,%
 
 
Джерело: Складено за даними Держказначейства та
Законів про державний бюджет України на відповідні роки

Бюджет МАПіП на 2017 рік порівняно із затвердженим на 2016-ий (зі змінами) збільшено у 4,3 разу, у тому числі по загальному фонду на 3,94 млрд грн (або у 3,4 разу), по спеціальному фонду на 3,32 млрд грн (або усемеро).

Частка у видатках Державного бюджету становить 1,18% проти 0,32%, закладених торік і 1,78% у 2013 році. Загальний фонд по видатках на апарат становить 40,6%, що свідчить про певну критичність виконання надходжень до спецфонду, хоч такий рівень спостерігався у 2013-му. По загальних видатках на міністерство він трохи вищий — 59%.

Спецфонд згідно з п. 21 ст. 14 Закону про бюджет має наповнюватись за рахунок джерел, визначених п. 10 та 12 ст. 11 Закону, а саме:
 
10) конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення;
12) 14% єдиного податку, що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи (як виняток із положень ст. 64 і 69 Бюджетного кодексу України), що до певної міри відносить ці джерела до ризикових, оскільки юридичний механізм конфіскації досі незавершений.

Щодо кредитування, то кошти за ним передбачені у рамках фактичних обсягів попередніх років і вдвічі менше плану 2016 року. Коштами спеціального фонду цих видатків згідно зі ст. 13 Закону про бюджет є надходження, визначені ч. 3 ст. 30 Бюджетного кодексу України, а також такі надходження:
 
1) повернення бюджетних позичок, наданих на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) 1994–1997 років;
2) повернення коштів, наданих Міністерству аграрної політики та продовольства України для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу.

Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України від 20.12.2016 року № 1789-VIII» 4 п. 18 передбачено розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення», абз. 13) БК доповнити п. 42, яким визначено, що у 2017–2021 роках щорічний обсяг коштів Державного бюджету України, які спрямовуються на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників, має становити не менше 1% випуску продукції у сільському господарстві. При цьому 20% такої підтримки використовується сільськогосподарськими товаровиробниками для закупівлі у вітчизняних виробників сільськогосподарської техніки та обладнання (2017 рік — 10%, 2018-й — 15%).

Програми держпідтримки
Видатки на розвиток сільського господарства у бюджеті на 2017 рік закладено в сумі 5,538 млрд грн, що проти плану 2016 року більше у 10,9 разу, проти фактичного виконання бюджетів 2013-го — у 4,14 разу, 2015-го — у 15 разів.

Як уже було розглянуто в аналізі Проекту Держбюджету, фінансування з більшості програм залишилось на проектному рівні. На підтримку розвитку підприємств АПК передбачається виділення коштів за наступними напрямами: здешевлення кредитів — 300 млн грн (6% загальних видатків на розвиток сільського господарства); підтримка тваринництва — 170 млн грн (3%); діяльність Аграрного фонду — 159 млн грн (3%); підтримка закладання молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними — 75 млн грн (1%); підтримка заходів в агропромисловому комплексі (підтримка обслуговуючих кооперативів, створення резервного запасу насіння, здешевлення страхових премій) — 60 млн грн (1%).

На нову бюджетну програму 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» проти Проекту бюджету значно збільшено обсяги фінансування та передбачено 4,774 млрд грн (86%), у тому числі за рахунок спецфонду фонду — 3,30 млрд грн (69% фінансування). Фінансова підтримка сільгоспвиробникам — це нова, ініційована МАПіП програма, яка передбачає допомогу на 1 га для невеликих господарств, які обробляють до 500 га. Передбачається, що кошти будуть спрямовані на вирощування овочів, фруктів і ягід. Основну ставку робитимуть на компенсацію кредитних ставок, розвиток державної інфраструктури, підтримку малих агровиробників, розвиток страхування і субсидування дрібних фермерів.

У травні 2016 року набула чинності нова редакція Закону України «Про фермерські господарства», згідно з якою вони отримали право працювати у статусі фізичної особи-підприємця, але членами таких господарств можуть бути лише фізична особа-підприємець та члени її сім’ї. Тобто уряд надав селянам можливість легалізувати власне фермерське господарство без традиційної реєстрації, при цьому воно набуло можливості отримувати державну підтримку.

Відповідно до законопроекту № 5132 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 15.09.2016 р., з 2017 року запроваджується новий механізм державної підтримки сільгоспвиробників. Зокрема, ПК доповнюється розділом VІ Державна підтримка виробників окремих видів сільськогосподарської продукції, а у п. 161.3. зазначено, що право на отримання бюджетної дотації мають сільськогосподарські товаровиробники, які спеціалізуються на вирощуванні та розведенні: овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (у тому числі картоплі); грибів і трюфелів; цукрових буряків; винограду для виробництва вина і винограду столових сортів на виноградниках; фруктів і ягід; великої рогатої худоби молочних порід; великої рогатої худоби і буйволів для отримання м’яса; коней, ослів, овець; свиней; домашньої птиці, страусів; отриманні шкур хутрових сільськогосподарських тварин, шкіри плазунів і птахів в результаті діяльності з їх розведення на фермах; черв’яків, равликів, молюсків; бджіл і отриманні меду і воску.

Щодо цінового регулювання державної підтримки сільського господарства, то прес-служба ПАТ «Аграрний фонд» повідомляє, що з кінця 2016 року Фонд починає форвардну програму закупівлі зерна врожаю 2017 року. Планується закупити 760 тис. т зерна, з них 700 тис. т — пшениця 2 і 3 класів, 50 тис. т — жито 1–3 класів, 10 тис. т — гречка 1–3 класів. Є намір проавансувати сільгоспвиробників на суму близько 2 млрд грн: як агрохолдинги, так і малі і середні підприємства. При цьому висуваються певні вимоги до обсягу мінімальної партії: для жита — 50 т, гречки — 10 т, пшениці — 100 т. Закупівельні ціни, виходячи з яких буде здійснюватися підписка за договорами, для зерна жита становлять 3500 грн/т, пшениці 2 класу — 3900 грн/т, 3 класу — 3700 грн/т, гречки — 15000 грн/т. Розмір передоплати встановлюється рішенням Комісії за ризиками ПАТ «Аграрний фонд» відповідно до системи оцінки клієнтів, але не перевищує 65% від загальної вартості поставки за договором.

22 вересня 2016 року Кабмін затвердив пілотний проект зі скасування держрегулювання цін на продукти харчування. Проект постанови розроблено з метою практичного дослідження дієвості цінового регулювання, що регламентується постановою уряду від 1996 року № 1548, і подальшого ухвалення рішення про доцільність такого регулювання. Очевидно, за його результатами, уряд виступатиме за повне скасування державного регулювання цін на продукти харчування, оскільки прямого зв’язку державних видатків і ситуації з цінами не спостерігається.

Інструменти державної
підтримки
1 січня 2017 року всі сільськогосподарські підприємства переходять на загальну систему оподаткування. Законом № 5132 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» затверджено порядок розподілу бюджетної дотації для сільгоспвиробників, який вводиться замість спеціального режиму ПДВ.

Зокрема, рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ, які додатково відкриті сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування ПДВ, закриваються з дня, наступного за граничним терміном сплати податкових зобов’язань по грудень 2016 року, для платників, які обрали квартальний податковий період — за ІV квартал 2016 року.

Ключовим досягненням аграрного сектору у 2016 році є заміна спеціального режиму справляння ПДВ з агропідприємств на автоматичну систему дотацій. Відповідно до законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» № 5132 п. 161.4. передбачено вимоги щодо створення Реєстру отримувачів бюджетної дотації. При цьому дані Реєстру отримувачів бюджетної дотації не є інформацією з обмеженим доступом та підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Відповідно до пункту 161.6, за бюджетною програмою центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, на підставі даних Реєстру отримувачів бюджетної дотації та інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, органи, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, в автоматичному режимі проводять розподіл такої дотації між отримувачами.

З 1 січня 2018 року розподіл бюджетної дотації здійснюється у сумі не більше ніж 150 млн грн на одного сільськогосподарського товаровиробника на рік з урахуванням пов’язаних із ним осіб у значенні пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Планувалось також розподіл сум дотацій щомісячно, пропорційно сумі додатків, обмеження суми дотацій птахівникам у 2 млрд грн, але в останній редакції законопроекту № 5132 ці умови відсутні. Можливо, вони будуть в остаточній редакції Закону.

Згідно з Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року № 1797-VIII передбачається нова редакція п. 14.1.60 — введення єдиного реєстру податкових накладних — реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Доповнення пункту 52 зазначає, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов’язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

У статті 20 Держбюджету вказано, що 2017 року розподіл бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції буде встановлено в автоматичному режимі за бюджетною програмою центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, на підставі даних Реєстру отримувачів бюджетної дотації й інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, здійснюється з урахуванням такого критерію: пропорційно сумі вартості реалізованої сільськогосподарським товаровиробником сільськогосподарської продукції.

Висновки
Державна підтримка сільського господарства з 2017 року зазнає значних змін. Головні з них:

  • відміна дії спецрежиму ПДВ, збільшення натомість прямих видатків на розвиток сільського господарства;
  • щорічний обсяг мінімального розміру держпідтримки — 1% ВВП, з них певний фіксований відсоток на забезпечення вітчизняною технікою;
  • виплата дотацій в автоматичному режимі на основі даних податкової звітності: заміна спецдекларації Додатком до загальної декларації; розподіл коштів держпідтримки щомісячно пропорційно сумам цих Додатків; обмеження суми дотації птахівникам;
  • введення нової програми Держпідтримка товаровиробників;
  • відновлення програми підтримки садівництва і виноградарства;
  • встановлення вимог на діяльність та види продукції, на які видається державна підтримка;
  • формування спецфонду за рахунок конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення;
  • до спецфонду бюджету на підтримку товаровиробників спрямовується 14% надходжень від податку 4 групи;
  • відміна механізму державної підтримки гарантованих цін на соціальні види продукції.
 
Таким чином, замість спецрежиму ПДВ сільськогосподарським товаровиробникам запропонували дотації у розмірі 5,5 млрд грн, кошти яких, як передбачається, отримають тваринники, садівники, виноградарі, овочівники і птахівники.

Але з відміною спецрежиму ПДВ аграрії втрачають 15–25 млрд грн щорічно (за динамікою акумуляції коштів ПДВ на спецрахунках сільгосппідприємств).

Тому хоч новий аграрний бюджет за обсягами і напрямами значно перевищує попередні, він не в змозі компенсувати ці втрати (запропоновано максимум 6,38 млрд грн, у т. ч. 5,54 млрд грн прямої підтримки та 0,84 млрд грн кредитних ресурсів).

Окрім того, заявлена програма 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» не має ні чіткого напряму, ні механізму розподілу коштів, що в умовах нестабільності знову ж таки притягує до неї значні рики невиконання.

Таку ж позицію підтримує Аграрна партія, зазначаючи, що втрати агропромислового комплексу України від скасування спецрежиму ПДВ і неминучого зменшення експорту аграрної продукції можуть становити 100 млрд грн. Це означає неможливість розвитку всієї економіки, основою якої є АПК.

Таким чином, на фоні економічної нестабільності, зростання інфляції, невизначеності вектору економічного та сільськогосподарського розвитку задекларована у Законі про Державний бюджет підтримка аграрного сектору є формальною і несуттєво впливатиме на підтримку його розвитку.
   

Опубліковано в журналі

№1-2(344-345) січень 2017

Cхожі статті

Актуальні новини
Відпустки. Порядок та умови надання
Електронне адміністрування ПДВ
Листок непрацездатності. Що необхідно знати бухгалтеру?
Ліквідація підприємства
Помилкова податкова накладна
Позика соняшником: облік та оподаткування