Щоденник агронома

/ Наші видання / П'ятниця, 11 червня 2010 11:40

alt«Щоденник  агронома» – новий погляд на якість контакту

  • Продукт високої поліграфічної та змістової якості
  • Поширюється чітко в цільову аудиторію
  • Працює протягом року і більше
  • Забезпечує найвищу віддачу від контакту

 

Мета:

створити продукт, який протягом тривалого часу буде  затребуваний агрономом

 

Технічні характеристики:

  • наклад – 10 000 примірників
  • формат – А4
  • обсяг – 120 сторінок + обкладинка
  • папір крейдований 130 г/м
  • друк повнокольоровий (4+4)
  • обкладинка – 500 г/м, УФ лакування

 

Змістовне наповнення:

  • Сторінка записів адаптованна для агронома
  • Довідкова та пізнавальна інформація
  • Агрометеорологічні дані
  • Економічні відомості
  • Карти
  • Технологічні карти вирощування культур

alt   alt

 

Поширення

  • 4000 – пряма адресна розсилка (база найбільших господарств усіх форм власності)
  • 3000 – виставки та конференції
  • 3000 – редакційне поширення  (рекламодавцям, авторам, призи передплатникам)

Схожі матеріали (за тегом)

  • BIG DATA: Інноваційні можливості підвищення прибутковості агробізнесу Ідеї & тренди Від

    BIG DATA: Інноваційні можливості підвищення прибутковості агробізнесу

    Останніми роками вітчизняний агробізнес досить швидко освоює сучасні IT-рішення у сфері інформаційних технологій та «Інтернету речей», які вже добре себе зарекомендували в багатьох країнах світу. Однак внаслідок цього аграрій отримує гігабайти різноманітних даних, що, як правило, фізично складно опрацювати та проаналізувати. Насправді ця інформація є цінним економічним ресурсом, який може приносити дохід за умов правильного її використання.

     

    Інформація — не менш
    важливий ресурс в агробізнесі
    Інноваційний потенціал можливостей суттєвого підвищення прибутковості ведення агробізнесу на основі широкого застосування інформаційних технологій big data залишається ще маловідомим у середовищі вітчизняних аграріїв, тоді як у багатьох країнах світу цей напрям останніми роками отримав значний розвиток.

    Насамперед термін big data дослівно в перекладі з англійської означає великі дані, великі обсяги інформації, великі масиви даних. Цей напрям набув значного поширення останніми роками із розвитком цифрових технологій, і загалом відображає головну проблему людства — невпинне всепоглинальне зростання потоків різноманітної інформації в усіх сферах діяльності нашої цивілізації. Не винятком з цього тренду є і сільське господарство.

    Традиційно найбільш важливими ресурсами в аграрному виробництві вважалися земля, трудові ресурси і капітал в основних засобах, будівлях та спорудах, а також інтелектуальна власність на сорти рослин та породи сільськогосподарських тварин. Як і в минулі десятиліття, сьогодні ці ресурси зберігають свою цінність та залишаються вагомими факторами виробництва у сільському господарстві. Проте зі стрімким розвитком і поширенням цифрових технологій значно зросла економічна цінність такого важливого ресурсу, як інформації, що нині стає одним із ключових факторів конкурентоспроможного виробництва аграрної продукції.

    При цьому питання стоїть не лише в ринковій кон’юнктурі, де можливість, наприклад, передбачити сприятливу ціну реалізації сільськогосподарської продукції або ж вчасно зреагувати на її зміну гарантує не менший зиск, аніж від застосування будь-яких інноваційних агротехнологій.

    Обсяг інформації, що постійно зростає, з Інтернету, соціальних мереж, із різних джерел обладнання, датчиків, сенсорів призвів до революції у зберіганні даних та їх аналізу, що є, безумовно, важливим резервом підвищення конкурентоспроможності бізнесу. За даними аналітиків компанії IDC, до 2020 р. загальний обсяг цифрових даних сягне 40000 млрд. Гб, що зумовить потребу в їх аналізі та опрацюванні (рис. 1).
     
    Рис. 1. Загальний обсяг цифрових даних у світі
     

    Інформація сама по собі в загальноприйнятому розумінні є лише сукупністю певних відомостей про матеріальний або ж нематеріальний об’єкт, процес чи дію, яка в звичайному випадку не несе прямо чи опосередковано будь-якої вигоди. Лише за умов її структурування і трансформації у зручну для сприйняття форму вона стає корисною. У сільському господарстві, наприклад, інформація про реалізаційні ціни на окремі види продукції відображає просту статистику. Водночас, ця інформація, відповідним чином структурована і подана у формі аналітичного порівняння цін від різних джерел, дозволяє аграрію зробити правильний вибір, який забезпечить вищу дохідність від збуту продукції порівняно з тим, коли б він реалізував її у звичний спосіб без урахування ринкової кон’юнктури.

    Це, звичайно, досить простий приклад, який не може повністю розкрити усю багатоманітність тих можливостей, що відкриває для сільського господарства застосування інноваційних технологій big data. Нині в аграрному виробництві багато вітчизняних компаній отримують гігабайти різноманітних даних із систем GPS навігації, сенсорних датчиків і приладів, систем контролю технологічних процесів. До цього додається також значний масив бухгалтерсько-економічної інформації, який одержують, як правило, з різних програмних продуктів, що не завжди інтегровані між собою у зручний спосіб для її систематизації та консолідації. При цьому досить значні обсяги інформації через обмежені часові рамки та безпосередньо відсутність ефективних алгоритмів її структурування так і не використовуються із максимальною користю у потрібний час для прийняття аграрієм ефективних управлінських рішень.

    Сфера застосування
    технологій Big Data
    у сільському господарстві
    Сільське господарство виявилось досить зручною і перспективною сферою економічної діяльності для застосування інноваційні технології Big Data. Адже нині набули досить широкого поширення системи точного землеробства і smart farm, які базуються на автоматизації та роботизації аграрного виробництва.

    За даними аналізу звіту Бостонської консалтингової групи і сайту AgFunder, серед інвестиційних пріоритетів, які на думку представників провідних світових агрокорпорацій і експертів з інвестицій венчурних компаній, що спеціалізуються на технологіях для сільського господарства, отримали суттєвий поштовх і розвиток останніми роками. Передусім увагу привертають ті з них, які пов’язані з великими масивами даних big data та їх аналітикою; а також безпекою і якістю продуктів харчування; біотехнологіями; апаратними засобами для оптимізації технологічних рішень; сенсорами, датчиками і засобами зв’язку та навігації.

    При цьому інформаційні технології аналізу і структурування big data нині зосереджені в найрізноманітніших сферах сільськогосподарського виробництва. Це і системи обслуговування обладнання для тваринницьких ферм, точного внесення добрив, засобів захисту рослин, сівби сільськогосподарських культур у рослинництві. Фактично ця сфера діяльності охоплює кожен із 4 етапів обробки великих масивів даних: фіксацію, збір, аналіз і вироблення можливих подальших дій. Усе це вимагає ефективної взаємодії різних систем — обладнаних GPS навігаторами і сенсорами технічних засобів, програмних засобів бухгалтерського обліку. Останній аспект особливо важливий. Адже, наприклад, без наявності чіткої системи обліку і планування господарської діяльності неможливо об’єктивно оцінити ефективність роботи агробізнесу та адаптувати стратегію економічної діяльності підприємства до швидких змін кон’юнктури ринкового середовища.

    Нині big data розвиваються у поєднанні з іншим, не менш перспективним напрямом сучасних цифрових технологій — «Інтернетом речей». Безпосередньо в агробізнесі сфера їх застосування зосереджується на забезпеченні моніторингу сільськогосподарських угідь за допомогою відповідних цифрових датчиків, що здійснюють аналіз агрохімії ґрунту, повітря і води. Потім ці дані надходять у єдине сховище, де вони структуруються і готуються до аналітичної обробки. Саме за допомогою такого безперервного потоку даних отримується й аналізується об’єктивний стан розвитку виробництва в цілому та на окремому полі чи сівозміні в конкретний момент часу. Це дозволяє не просто відстежувати в режимі реального часу виробничий процес, але й вносити оперативне коригування, а також здійснювати його прогнозування з урахуванням внесених змін.

    Вітчизняний досвід і
    потенціал розвитку Big Data
    В Україні інформаційні технології big data поступово розповсюджуються у багатьох сферах діяльності, в тому числі безпосередньо у сільському господарстві. Найбільшим напрямом їх впровадження сьогодні є технології точного землеробства, які дозволяють не тільки підвищити врожайність сільськогосподарських культур, але й також суттєво знизити непродуктивні витрати паливо-мастильних матеріалів, насіння посівного матеріалу і добрив.

    Точне землеробство є одним з інноваційних трендів розвитку вітчизняного сільського господарства, в основі якого лежить ідея про те, що оброблюваний простір є не­однорідний, а кожна окрема ділянка поля вимагає окремого догляду. Завдяки цьому досягається мінімізація витрат основних виробничих ресурсів через надходження потрібної аграрію уточненої інформації від використання наземних датчиків, а також ГІС супутникової навігації при проведенні комплексу польових робіт. Адже фактично можна вносити, наприклад, добрива тільки на ті місця, які цього вимагають відповідно до агрохімічного стану родючості ґрунту, насіння без суттєвих перевитрат згідно з рекомендованою нормою висіву. Відповідно це забезпечує досить значну економію на кожен гектар агроугідь, і в масштабах господарства відображується на зростанні його прибутковості.

    Останніми роками у вітчизняному агробізнесі набули значного поширення поряд із системами точного землеробства і технології роботизованого доїння молочних корів, які дозволяють ефективно управляти ресурсами та товарними потоками, оптимізуючи при цьому непродуктивні витрати. Їх функціональною особливістю є широке використання технологій «Інтернету речей» у поєднанні з big data, які дозволяють у режимі реального часу керувати виробничими процесами і вести їх моніторинг.

    Так, у с. Вільна Тарасівка Білоцерківського району Київської області на території ТДВ «Терезино» вже багато років працює один із перших в Україні молочних комплексів, де почали застосовувати роботизоване доїння корів. Комплекс обладнаний станціями добровільного доїння DeLaval VMS, середнє навантаження на кожну сягає близько 65–70 корів на добу (рис. 2).
     


    Рис. 2. Молочний комплекс ТДВ «Терезино» із системами
    роботизованого доїння корів та управління
    Delaval Delpro™ Farm Management

    Управління основними технологічними процесами на фермі безпосередньо здійснюється за допомогою спеціалізованої комп’ютеризованої платформи Delaval Delpro™ Farm Management, яка реалізує інтелектуальні функції Smart Farm для інтегрованого управління молочним виробництвом. Безпровідний двосторонній зв’язок із доїльними апаратами дозволяє отримувати інформацію у реальному часі для швидкого і точного складання звітів, спостерігати за кожною твариною і складати технічні завдання для фахівців і менеджменту ферми.

    Унікальне поєднання сучасних технологій передачі даних і програмного забезпечення з їх структурування дозволяє збирати, накопичувати й аналізувати значні масиви інформації big data для потреб ефективного управління процесами виробництвом молока.

    Система Delaval Delpro™ Farm Management є одним із прикладів ефективного застосування технологій big data в аграрному виробництві для підвищення його рентабельності. Адже сьогодні вона забезпечує комплексний облік результатів роботи операторів машинного доїння; складає щоденні завдання фахівцям і вчасно нагадує про терміни основних технологічних операцій; надає точну і достовірну інформацію про середній надій молока на корову для розрахунку програми оптимізації раціонів годівлі тварин відповідно до їх фактичної продуктивності. Також одним із результатів ефективного використання можливостей big data є відстежування і формування на основі цієї інформації звітів про стан здоров’я кожної тварини і всього молочного стада на фермі. Адже своєчасний контроль за станом здоров’я корів є запорукою запобігання у майбутньому ветеринарних проблем, які можуть завдати збитки господарству.

    Наведений вище приклад досвіду використання технології big data є лише одним із багатьох, що вже знайшли своє практичне застосування і чільне місце у вітчизняному агробізнесі. Останніми роками також і українські виробники обладнання для сільського господарства почали широко застосовувати ці технології, намагаючись адаптуватися до потреб ринку і загальносвітових тенденцій інтелектуалізації виробництва.

    Перспективи Big Data для
    вітчизняного агросектора
    Сьогодні ніхто не здатний однозначно точно дати прогноз щодо подальшої перспективи поширення в усіх сферах діяльності людини технологій big data на найближчі роки і десятиліття, оскільки темпи їх розвитку щороку значно прискорюються і тісно переплітаються з іншим напрямом — «Інтернетом речей». За прогнозами аналітиків Gartner, світовий ринок «Інтернету речей», що виключає підключені до всесвітньої мережі персональні комп’ютери, планшети і смартфони, зросте до 26 млрд пристроїв у 2020 р. Це становитиме майже 30-кратне збільшення у порівнянні з 0,9 млрд в 2009 р. При цьому компанії «Інтернету речей» і постачальники послуг отримають додаткові доходи, які перевищуватимуть $300 млрд дол. США, в основному в сфері послуг, а до 2020 р. дохід від продажу устаткування, програмного забезпечення та послуг сягатиме майже $1,9 трлн дол. США.

    У цьому контексті розвиток big data для потреб агробізнесу в Україні має значний, ще не освоєний потенціал як важливого джерела диверсифікації напрямів створення високої доданої вартості в галузі сільського господарства. Нині інноваційні рішення big data все більше зосереджуються у мережі Internet на спеціалізованих онлайн-платформах. Саме цей напрям дозволяє найбільш ефективно структурувати різні інформаційні потоки та забезпечити їх аналіз. Адже просто зібрати великий обсяг інформації недостатньо, його треба правильно проаналізувати, інтерпретувати і структурувати в зручній для подальшого використання формі звіту для потреб агробізнесу.

    Так, у квітні 2017 р. Міністерством аграрної політики та продовольства було заявлено про необхідність створення глобальної платформи, яка стане єдиним галузевим майданчиком та зручним каналом комунікації для усіх, хто цікавиться аграрним сектором, хто працює або планує почати свою діяльність в агробізнесі. Така платформа наддасть багато можливостей для оперативного обміну важливою інформацією та успішним досвідом. Поряд із цим паралельно вже отримали розвиток і інші напрями формування інтелектуальних платформ для аграрія, що працюють у сфері big data. Це, зокрема, такі продукти, як БАЙЕР БІЗНЕС ПЛЮС, AGRIANALYTICA, SAATBAU PROFIT MANAGER та інші.

    Варто також окремо зазначити, що економічні й інституційні умови ведення агробізнесу в найближчі роки зазнаватимуть динамічних змін у зв’язку з прискоренням розвитку економіки, впливу глобалізації та інновацій. Тому ті можливості, які використовувалися агробізнесом раніше на основі традиційних технологій організації ведення рослинництва і тваринництва, що ще вчора забезпечували більш менш прийнятний дохід, не будуть працювати в найближчому майбутньому.

    З цієї точки зору на ринку отримуватиме максимальний економічний зиск і конкурентні переваги здебільшого той аграрій, який застосовуватиме для потреб управління новітні технології аналізу і структурування big data з метою своєчасного отримання достовірної релевантної інформації про власні операційні витрати і виробничі процеси.

    Ю. В. КЕРНАСЮКканд. економ. наук,
    старший науковий співробітник
    лабораторії маркетингу, економічного
    аналізу та захисту інтелектуальної власності
    Кіровоградської державної
    сільськогосподарської дослідної станції НААН
  • F.A.Q. про агрокластери Статті Від

    F.A.Q. про агрокластери

    Про кластерну форму організації роботи у різних сферах Україна дізналася не так давно. Активне впровадження та популяризація кластерного об’єднання у нас почалися з ІТ-галузі, де кластери показали свою ефективність та дієвість. Сьогодні така форма організації поширилася на різні сфери, а в агросекторі набула особливої актуальності, адже питання об’єднання аграріїв для ефективнішої роботи в ТОПі галузі.

     

    Паралельно з активним просуванням на різних рівнях та вже реальними прикладами кластерних об’єднань, навколо цього питання ще є неоднозначності. В основному — через слабку поінформованість перш за все самих аграріїв про кластери. Ми спитали українських фермерів про те, якої інформації їм бракує про кластерну форму організації, виділили найбільш поширені запитання і поставили їх Ганні Антонюк, експертці з розвитку кластерів та підтримки кластерних ініціатив ГО «АгроЛьвів Консалт». Ганна займається дослідженнями кластерів саме в аграрній сфері і бере активну участь у впровадженні кластерної форми організації аграріїв в Україні.

    Чим кластер відрізняється 
    від кооперації?
    Саме це питання незрозуміле більшості опитаних нами фермерів. Виробники кажуть, що об’єднання передусім у них асоціюється із кооперативом, і багато з них думає, що «кластер» — це те саме. Хоча відповідь на це питання є ключовою відмінністю кластера загалом від будь-якої іншої форми об’єднання.
     
    Кооператив — це інтеграційне об’єднання з горизонтальними зв’язками. Тобто у такій формі об’єднуються виробники однотипної продукції, щоб мінімізувати витрати на виробництво, виготовляти більші партії і, відповідно, отримати вищу ціну. Наприклад, малі та середні фермерські господарства, які вирощують, скажімо, моркву, можуть створити кооператив, щоб спільно за вигіднішою ціною купувати насіння, добрива, спільно використовувати техніку тощо, а потім формувати великі партії товару.
     
    Кластер — це об’єднання, де до горизонтальної інтеграції виробників додані інші структури, організації, установи, експерти. Це значно складніша форма об’єднання. Йдеться про тих, хто у різний спосіб причетний до діяльності аграріїв і може бути їм корисним вздовж усього ланцюга виробництва і продажу продукції — це і є вертикальні зв’язки. Сюди належать постачальники ресурсів і сировинних матеріалів, комплектуючих і обладнання; ті, хто займається переробкою, фасуванням і маркуванням продукції; транспортні та логістичні компанії; оптові і роздрібні збутові мережі… Підтримуючі інтеграційні зв’язки — це об’єднання з установами і організаціями, які допомагають сектору розвиватися — органи влади, навчальні і наукові заклади, банківські і страхові установи, агенції розвитку, спеціалізовані ЗМІ, консалтингові компанії чи індивідуальні консультанти, громадські організації тощо. Відтак, кластер — це значно ширше об’єднання, і кооператив може бути його членом.

    Які переваги дає
    кластер окремому
    аграрному підприємству?
    Українські фермери, часто через негативний історичний досвід об’єднання, дещо упереджено ставляться до пропозицій спільної діяльності і не розуміють своєї індивідуальної вигоди у такій формі роботи. Кластер — це ще й нове і малопоширене в українській агросфері поняття, тому частка недовіри і скепсису в аграріїв є.
     
    Ганна Антонюк розповіла: «Кластери у світі існують вже давно. І підтвердили свою ефективність. Ще на початку ХХ ст. Альфред Маршал почав вивчати феномен становлення кластерів, і дотепер над цією темою працює багато науковців та дослідників. За понад сотню років вже можна виділити чимало переваг для ключових учасників кластеру, у нашому випадку — аграріїв. Перш за все у членів кластеру зростає продуктивність та ефективність роботи — це один з основних результатів діяльності за системою кластерної організації. До нього приводять нові можливості, які відкриває робота у кластері:

    • Ефективніше використання грошей. Аграрії спільно закуповують потрібні їм ресурси, економлячи при цьому значні кошти, адже мають змогу користуватися найнижчою ціною від постачальника, який, до речі, теж є частиною кластера і може запропонувати його учасникам найвигідніші умови. Своєю чергою, будучи впевненим у постійності та стабільності співпраці.
     
    • Якість, а отже, і конкурентоспроможність продукції аграрія суттєво зростає. Це наслідок того, що при спільній роботі фермери можуть собі дозволити значно якісніші матеріали, починаючи від насіння і до урожайно-збиральної техніки.
     
    • Збільшується збут. Будучи частиною кластеру, фермер отримує змогу реалізовувати свою продукцію як частину великих партій, за аналогією кооперативу, а також отримує маркетингову та PR-підтримку, колективну промоцію продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках.
     
    • Кластер відкриває широкі можливості для підвищення власної компетенції і кваліфікації своїх працівників. Якщо чимало українських аграріїв не мають фінансової змоги регулярно відвідувати фахові тренінги, навчання тощо, то спільно, залучивши до кластера навчальні організації, бізнес-школи чи окремих тренерів, можна отримувати сучасні знання, оплачуючи лише маленьку частину з того, що довелося б платити самостійно.
     
    • Схожа ситуація з виїздами на стажування чи переймання досвіду — значно вигідніше організувати поїздку для групи людей, аніж індивідуально, і до того ж результат у такому разі продуктивніший. Це ж стосується послуг експертів, дослідження ринків, наукових розробок…
     
    • Важливою перевагою кластера є також координована співпраця з органами влади — це суттєво економить особистий час і пришвидшує роботу.
     
    Що можна віднести
    до мінусів кластерної
    форми організації роботи?
    Це питання виникає як реакція на активне обговорення усіх переваг кластерів. Зараз, коли про агрокластери говорять на всіх рівнях і закликають до їх створення, основні акценти розставлені саме на перевагах. Проте варто знати і про можливі ускладенення. Аргументів проти створення кластерів немає. Це справді добра й ефективна форма роботи, проте варто взяти до уваги труднощі, які виникають чи можуть виникнути. Слід розуміти, що кластер базується на взаємній довірі і бажанні кожного учасника спільно вирішувати проблеми розвитку. Тому надзвичайно актуальною є постійна мотивація учасників до відкритості та активності. Це не той випадок, коли є одна, дві чи три людини, які беруть на себе весь обсяг роботи і приймають всі рішення, а від інших вимагається лише формальна участь — тоді це не кластер. Тут кожен учасник повинен бути мотивованим та готовим до спільної активної роботи.

     
    Ще одна складність — це фінансова підтримка. Не ­завжди учасники готові сплачувати фінансові внески і навіть не завжди розуміють необхідність у цьому. Є варіант пошуку фінансової підтримки ззовні, але це потребує чималих зусиль і займає багато часу. Треба це розуміти і враховувати. Труднощі можуть виникати і з очікуванням перших результатів спільної роботи. За місяць, два, навіть через рік вони не помітні або ж не такі, як би хотілося відразу. Як правило, кожен хоче відчути покращення для свого бізнесу вже, а при роботі в кластері помітних перших результатів доводиться чекати 3–5 років — за цей час окремі учасники будуть не задоволені. Всі ці можливі суперечності варто відкрито обговорювати як на етапі створення кластеру, так і в процесі роботи. Їх можна мінімізувати через правильну просвітницьку роботу для учасників (чи потенційних учасників) кластера, даючи максимальну інформацію і закликаючи до максимальної відкритості.

    Є труднощі також організаційного характеру. Наприклад, складно знайти кваліфікованих кластерних менеджерів, від яких фактично і залежить успіх кластеру. Особливо це актуально в Україні, адже для нас кластери — це відносно новий механізм, який тільки починає набирати популярності. Також у нас фактично не працює інструмент державно-приватного партнерства, тому співпраця з органами влади ускладнена. І немає порозуміння між освітою, наукою та бізнесом, оскільки це відбувається закордоном і слугує фундаментом багатьох успішних кластерів. Однак подолання цих бар’єрів теж можливе, і це підтверджують кластери, що працюють у різних сферах.

    Наскільки складна практична
    складова створення кластера,
    з чого його починати, і хто може це робити?
    Це питання часто звучить від аграріїв, які вже зацікавилися кластерною організацією і розглядають свою роботу в її контексті, однак через відсутність прикладів не розуміють алгоритму створення та законодавчого підґрунтя роботи кластера. На практиці створення кластеру — це не складний процес. Перш за все необхідно виявити потенційних учасників, які у своїй роботі стикаються зі схожими перепонами і готові працювати разом над їх подоланням. У структурі кластеру щонайменше 50% повинні становити представники бізнесу, решта — підтримуючі установи. Кластер може бути зареєстрований у формі асоціації, громадської спілки, товариства з обмеженою відповідальністю, консорціуму — це залежить від вибору потенційних учасників кластеру. Наступним важливим кроком є формування стратегії розвитку, визначення джерел фінансування роботи і формування команди кластеру, яка здійснюватиме його управління. Тому ініціатором процесу створення може бути будь-яка людина чи група людей, зацікавлених у ефективній роботі. Варто наголосити, що участь у кластері — це постійна активна робота кожного, не можна просто стати членом кластеру й очікувати, що за вас вирішать усі ваші виробничі проблеми. Треба бути готовим ділитися інформацією, навчатися разом з іншими учасниками і всіляко сприяти роботі кластеру.

    Практичну складову створення кластера в Україні ускладнює законодавча база, точніше її відсутність. Попри те, що органи влади на місцевому і національному рівні постійно висловлюють підтримку запровадженню кластерного підходу, фактично будь-якого нормативного регулювання процесу створення і роботи кластерів немає, як і відсутні фінансові інструменти державної підтримки роботи кластерів. У той час, як у країнах, де кластери успішно функціонують, 50–70% бюджету кластеру наповнюється саме коштами місцевих і державних програм підтримки розвитку кластерів. Саме тому українським кластерам важко розпочати роботу, доводиться сподіватися лише на власні сили і підтримку міжнародних програм технічної допомоги.

    І наостанок
    Український Органічний Аграрний Кластер — реальний та успішно працює. Однак попри всі недоліки та недопрацювання, позитивні сторони кластерної організації роботи переважають, і кластери активно входять в українську аграрну сферу. До прикладу, вже створений і почав активну роботу Український Органічний Кластер. Його голова Тетяна Яблонська розповіла нам про мету, плани та перші досягнення: «Справжнє органічне аграрне виробництво в Україні, як і кластерна форма організації зараз перебувають на етапі становлення, і для зміцнення та ефективної роботи потребує єдності. Саме тому ми вирішили працювати у формі кластера — об’єднатися, щоб розвивати галузь за успішними світовими прикладами, адже кластер — це відкрита система, яка дає можливості до широкої колаборації. Український Органічний Аграрний Кластер має на меті посилити позиції органічних виробників на внутрішньому ринку, зменшити витрати на виробництво, спільно продавати продукцію, залучати представників, дотичних до органічного виробництва сфер для створення додаткової цінності органічного продукту.

    Наразі ми проводимо маркетингове дослідження потреб учасників кластера, після цього будемо виробляти стратегію дій. Ми об’єднали виробників та переробників з 11 областей України, партнерами кластера є також проект технічної допомоги, велика логістична компанія, виробник препаратів для рослин, органічного насіння, міська рада міста Хмільник (Вінницька область), декілька громадських організацій та ЗМІ. Учасники кластера зараз збираються за потребою, залежно від питання, яке набуває актуальності. Скажімо, при обговоренні перевезення продукції у рефрижераторах не обов’язково бути присутнім усім, достатньо тих, кого це питання стосується, і кому актуальна така послуга. Ми також вже брали участь у низці профільних виставок, ярмарків, були у Литві, де підписали договір про співпрацю із кластером Літмеа (LITMEA). Там ми також створили перший у східній Європі альянс фудкластерів, до якого, окрім нас, увійшли Українська Продовольча Долина, представники фудкластерів Польщі, Литви та Латвії. Плануємо тепер візит литовських та польських колег до нас».

    Наталія КУЗЬО
    спеціально для "Агробізнес Сьогодні"
  • Реклама на сайті Інформація про сайт Від

    Реклама на сайті

    Вартість розміщення рекламних банерів

    на сайті "Агробізнес Сьогодні"

     

    Варианти розміщення Розмір банера (пкс) Ціна грн з ПДВ/місяць*

    Верх сайту (ротація)

    923*90  2900

    Ліворуч (відображається тільки на головній сторінці)

    250*320  2700

    Низ сайту (ротація)

    468*60  2400

    Іміджева стаття (у статті одне відкрите посилання)


    4500

     

    Формат файлів: GIF, JPG, JPEG, PNG

    *При розміщенні банерів на строк:

    • від 3 місяців - знижка 5%
    • від 6 місяців - знижка 10%
    • від 12 місяців - знижка 15%

     

    З питань розміщення реклами на сайті "Агробізнес Сьогодні" пишить:

    Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 14 грудня 2017
  13  
З початку 2017/18 маркетингового року (МР, липень 2017 – червень 2018), станом на 14 грудня, українські аграрії експортували 18,6 мільйона тонн зернових.
 13 
З початку 2017/18 маркетингового року (МР, липень 2017 – червень 2018), станом на 14 грудня, українські аграрії експортували 18,6 мільйона тонн ...
14 грудня 2017
 14 грудня 2017
  42  
Передача повноважень із розпорядження землями за межами населених пунктів об’єднаним територіальним громадам посилить їх інституційну спроможність та сформує економічну-справедливу модель ...
 42 
Передача повноважень із розпорядження землями за межами населених пунктів об’єднаним територіальним громадам посилить їх інституційну спроможність та ...
14 грудня 2017
 14 грудня 2017
  48  
Виробництво соняшникової олії у жовтні 2017/18 маркетингового року великими і середніми підприємствами склало 508,7 тис. тонн, що на 47% більше в порівнянні з минулим місяцем.
 48 
Виробництво соняшникової олії у жовтні 2017/18 маркетингового року великими і середніми підприємствами склало 508,7 тис. тонн, що на 47% більше в ...
14 грудня 2017
 14 грудня 2017
  20  
У с. Криничне Болградського району Одеської області з 13 грудня поточного року скасовано карантин з африканської чуми свиней (АЧС).
 20 
У с. Криничне Болградського району Одеської області з 13 грудня поточного року скасовано карантин з африканської чуми свиней (АЧС).
14 грудня 2017
 14 грудня 2017
  32  
Міністерство сільського господарства США у грудні підвищило прогноз експорту пшениці з України в 2017/18 маркетинговому році на 0,5 млн тонн порівняно з листопадовим прогнозом - до 17 млн тонн.
 32 
Міністерство сільського господарства США у грудні підвищило прогноз експорту пшениці з України в 2017/18 маркетинговому році на 0,5 млн тонн ...
14 грудня 2017

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.