Смачні та корисні раціони
Середня добова норма сухої речовини 2,5-3,0 кг на 100 кг маси тіла забезпечує вирощування молодняку з добре розвиненим травним каналом, що дає можливість у майбутньому корові споживати у великій кількості об'ємисті корми. У стійловий період у раціони телиць включають (з розрахунку на 100 кг маси тіла), кг: силосу - 5-6, сінажу - 3-4, сіна - 1,5-2,5 за добу. При нестачі сіна частину його (до 30% за поживністю) можна заміняти доброякісною соломою ярих культур. Якщо соломи є вдосталь, то краще її згодовувати вволю. Коренеплоди в раціонах використовують як джерело легкоперетравних вуглеводів. Кількість концентрованих кормів залежить, насамперед, від якості грубих і соковитих.
Для забезпечення оптимального перетравлення всіх кормів раціони теличок до 10-місячного віку за структурою і потребою поступово наближають до раціонів дорослої худоби.При згодовуванні телицям старше 12-місячного віку доброякісних силосу, сінажу і коренеплодів можна одержувати середньодобові прирости - 600 г і без концкормів. При гіршій якості грубих і соковитих кормів, а також плануванні вищих приростів молодняку необхідно згодовувати по 0,5-1,0 кг на одну голову за добу високобілкових концкормів. Оскільки в зимових раціонах молодняку досить часто не вистачає протеїну, то для телиць старше 12-місячного віку можна вводити синтетичну сечовину - карбамід (10 г сечовини дорівнює 26 г перетравного протеїну). Карбамідом можна заміняти 20-25% потреби в протеїні. Одночасно з сечовиною до раціонів обов'язково вводять корми, багаті на безазотисті екстрактивні речовини - коренеплоди, мелясу тощо. Невиконання цієї умови не лише знижує використання небілкового азоту, а й може спричинити отруєння тварин.
У віці 12-16 міс. телиць готують до осіменіння. Організація правильної годівлі на цьому етапі - один з основних елементів підготовки. Телиць, які в 14-18-місячному віці досягли відповідних лінійних розмірів і маси тіла, осіменяють, для чого в приміщенні даної виробничої групи обладнують пункт штучного осіменіння. Телиць, які приходять в охоту, виявляють уранці й увечері перед годівлею безпосередньо в секціях і на вигульних майданчиках чи пасовищі.
За умов як зимової, так і літньої годівлі раціони молодняку обов'язково контролюють на вміст - мінеральних речовин і вітамінів. Телицям у 7-12 місячному віці на 100 кг маси тіла необхідно 20-17 г кальцію і 12-9 г фосфору, а на другому році життя - відповідно 16-13 г кальцію і 8-9 г фосфору. При високій питомій вазі в раціонах телиць силосу вони, як правило, мають дефіцит фосфору. У таких випадках необхідно згодовувати по 20-40 г на голову за добу кісткового борошна, преципітату чи інших фосфорних добавок. У зонах, де спостерігається постійна нестача мікроелементів у кормах (Полісся, Карпати), їх вводять у раціони додатково. Як джерело вітаміну D можна використовувати (у суміші з концкормами) опромінені дріжджі - 0,1-0,2 г на голову за добу. Найкращий варіант вирішення цієї проблеми - постійне згодовування спеціального вітамінно-мінерального преміксу. Улітку, якщо продуктивність пасовища невисока, телиць обов'язково підгодовують зеленими кормами, вирощеними в кормовій сівозміні. Загальна добова норма зеленого корму (разом із пасовищем) повинна бути: у 7-9-місячному віці - 18-22 кг, 10-12-місячному - 22-26, 13-15-місячному - 26-30 кг.
Важливе значення має загальний баланс раціону за основними і кислотними елементами. У раціонах жуйних повинен бути надлишок основних елементів (як мінімум 0,35 грам-еквівалента на 10,5 МДж раціону). Порушення балансу основних і кислотних елементів при годівлі призводить до пригнічення їхнього росту і розвитку, може бути причиною значного нераціонального витрачання кормів навіть при задовільному забезпеченні ними. Значний надлишок основних елементів мають сіно, особливо бобових культур, дещо менше їх у сінажі, коренеплодах, і найменше в соломі і кукурудзяному силосі. Всі концентровані корми мають надлишок кислотних елементів і, напевно, цим пояснюються невдалі спроби вирощування високопродуктивних корів на раціонах із високим вмістом (40% і більше за поживністю) концкормів.Режим процесу жуйки
При вирощуванні ремонтного молодняку надто зважають на режим годівлі. Доведено, що в жуйних процеси споживання корму і його пережовування тісно пов'язані, тобто тварини, які швидше їдять корм, довше і інтенсивніше його пережовують. Жуйка (ремигання) найбільш інтенсивно відбувається тоді, коли тварини знаходяться в спокійному стані, а тому їм необхідно створювати відповідні умови відпочинку для пережовування корму. Дуже важливо, щоб процес жуйки в усіх тварин відбувався в один і той же час.
Особливу увагу режиму годівлі необхідно приділяти у перехідні періоди - весною й восени. Різкі переходи від зимових раціонів до літніх і навпаки досить часто призводять до зривів травлення, які, як правило, супроводжуються зниженням продуктивності.
Особливості годівлі за різного типу утримання
Вирощуючи телиць у післямолочний період, застосовують в основному безприв'язне утримання. Розрізняють безприв'язне боксове на щілинній чи суцільній підлозі або безприв'язне на глибокій підстилці. Останнім часом рекомендують вільно-вигульне утримання. При цьому фронт годівлі для кожної тварини, незалежно від способу утримання, має становити 0,5-0,6 м, що забезпечує одночасний підхід усіх телиць до кормового столу (годівниці) і сприяє спокійній їхній поведінці під час споживання кормів. Напувають тварин із чашкових або групових напувалок. Проте в усіх випадках воно має відповідати вимогам Директиви 98/58/ЕС.
У невеличких фермерських господарствах у стійловий період можна застосовувати й прив'язне утримання телиць. Застосовуючи безприв'язне боксове утримання, телятники розділяють на секції і в кожній розміщують одну технологічну групу розміром до 50 голів. Різниця за віком тварин групи не повинна перевищувати 15 днів, а за масою - 10-15 кг. Для відпочинку тварин обладнують індивідуальні бокси відповідних розмірів.
Для забезпечення одночасного поїдання кормів тваринами, що сприяє спокійній їх поведінці, фронт годівлі повинен бути 0,4-0,6 м. Корми можна роздавати мобільними - КТУ-10, РММ-5 або стаціонарними - РК-50, КЛО-75, КЛК-75, ТРЛ-100 кормороздавачами чи іншими сучасними агрегатами з приготування і роздавання кормів. Напувають телиць із автонапувалок ПА-1 з розрахунку 2-3 на секцію або групових. При видаленні гною стаціонарними системами (скреперні транспортери, самопливом) у кормогнойовій зоні використовують щілинну або суцільну підлогу. Коли ж гній прибирають мобільними засобами, підлогу роблять суцільну, бетонну.
Безприв'язне боксове утримання молодняку може передбачати вільний вихід тварин на кормовигульні майданчики, які розташовують з південного боку приміщень. При цьому на 1 голову має бути не менш ніж 5 м2 площі майданчика з твердим покриттям. По периметру майданчиків обладнують кормовий стіл (годівниці), де в погожі дні згодовують грубі, соковиті, а влітку - й зелені корми.
При безприв'язному на глибокій підстилці утриманні молодняку приміщення ділять на секції розміром до 50 голів і використовують тільки для відпочинку тварин, для чого відводиться 2,5-3,5 м2 площі на 1 голову. Тут із соломи влаштовують лігво, куди щодня додають свіжої підстилки з розрахунку 2,5-3,0 кг на 1 тварину. Годують на кормовигульних майданчиках, розташованих біля приміщень. Над кормовим столом (годівницями) обладнують навіси, а біля них, по обидва боки, - смугу з твердим покриттям шириною до 2,5 м. Корми роздають мобільними кормороздавачами, а напувають - із групових автонапувалок, що мають електропідігрів.
Вільно-вигульне утримання ремонтних телиць бажано розпочинати з 6-9-місячного віку, коли тваринам вже легко адаптуватися до умов утримання під відкритим небом. Такі майданчики для утримання телиць будують по типу відгодівельних. Ділять їх на секції розміром до 50 голів, щоб на 1 тварину припадало 25-30 м2 площі грунтового покриття. У кожній секції споруджують приміщення легкого типу для захисту тварин від негоди і обладнують лігво для відпочинку. Важливо, щоб у ньому не було протягів. Тут телиць утримують на глибокій підстилці, яку щодня додають із розрахунку 2-3 кг на голову. Годують тварин із кормових столів (годівниць), розташованих біля кормового проходу. Над кормовим столом (годівницями) споруджують навіси, а біля них - бетоновану смугу шириною 2-2,5 м. Для напування в кожній секції встановлюють групові автонапувалки з електропідігрівом. Гній видаляють 1-2 рази на рік. Деякі перевитрати кормів (до 13%) у зимовий період перекриваються можливістю повної механізації всіх трудомістких операцій, простотою вирощування, зведенням до мінімуму захворювань і загибелі телиць.При прив'язному утриманні молодняк може розміщуватися у два або чотири ряди. Корми роздають мобільними або стаціонарними кормороздавачами. Для роздавання кормів мобільним транспортом годівниці (кормовий стіл) розміщують так, щоб між ними був проїзд шириною 2,1-2,2 м (4,5-5,0 м). При стаціонарному роздаванні ширину кормових проходів можна зменшити до 1,2 м. Стійла для телиць, залежно від віку, повинні бути шириною 0,6-0,9 і довжиною 1,1-1,8 м. Для прибирання гною можна використовувати стаціонарні системи (транспортери, скрепери, дельта-скрепери тощо) або мобільні - бульдозери БН-1 чи БН-1В. Улітку телиць краще всього утримувати в літніх таборах з використанням пасовищ.
