Банер

Право на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу

Тетяна КОВАЛЕНКОдоктор юрид. наук, доцент
КНУ ім. Т. Шевченка
З 30 червня 2016 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення законодавства України у сфері насінництва та розсадництва у відповідність з європейськими та міжнародними нормами і стандартами» від 8 грудня 2015 р . (Голос України. — 2015. — № 250. — 31 грудня), яким внесено істотні зміни до Закону України «Про насіння і садивний матеріал» в редакції від 2 жовтня 2012 р. Перегляд чинного законодавства у цій сфері зумовлений необхідністю забезпечити ефективне виконання зобов’язань у рамках ратифікованої Україною 16 вересня 2014 року Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншого. З цією метою змінами до законодавства запроваджуються процедури реєстрації сортів та сертифікації насіння, які відповідають європейським та міжнародним стандартам.

 

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення законодавства України у сфері насінництва та розсадництва у відповідність з європейськими та міжнародними нормами і стандартами» скасовується вимога про атестацію суб’єктів насінництва та розсадництва, а також спрощується система реєстрації виробників насіння та садивного матеріалу в державному реєстрі виробників насіння і садивного матеріалу за декларативним принципом.

Дотримання майнових прав
інтелектуальної власності — обов’язкове!
Зокрема, відповідно до нових редакцій ст. 12 та 12–1 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» фізичні особи-підприємці та юридичні особи мають право на виробництво насіння та/або садивного матеріалу, за умови додержання майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин. Фізичні особи-підприємці та юридичні особи мають право на виробництво насіння і садивного матеріалу для його реалізації, за умови їх включення до Державного реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва. Якщо фізичні особи-підприємці та юридичні особи не включені до Державного реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, то вони мають право здійснювати реалізацію насіння і садивного матеріалу лише за умови наявності сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал та додержання майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин.

Включення до Реєстру суб’єктів
насінництва та розсадництва
Державний реєстр суб’єктів насінництва та розсадництва (далі — Реєстр суб’єктів насінництва та розсадництва) — це перелік суб’єктів насінництва та розсадництва, які виробляють насіння та/або садивний матеріал для реалізації відповідно до вимог Закону України «Про насіння і садивний матеріал».

Для включення до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва фізична особа — підприємець або юридична особа подає заяву до Міністерства аграрної політики та продовольства України, в якій, крім відомостей про таку особу, зазначається:
 
  • наявність у штатному розписі спеціаліста відповідної кваліфікації для організації насінництва та/або розсадництва або наявність відповідної кваліфікації для організації насінництва та/або розсадництва безпосередньо у фізичної особи — підприємця;
  • наявність матеріально-технічної бази, необхідної для провадження господарської діяльності у сфері насінництва та/або розсадництва;
  • ботанічний таксон, назва сорту, категорія (генерація) та кількість (обсяг) насіння, садивного матеріалу, включеного до виробничої програми;
  • номер та дата видачі документа, на підставі якого фізичною особою — підприємцем або юридичною особою набуто право на використання сорту.
 
Підзаконні нормативно-правові акти не можуть встановлювати додаткові вимоги для включення до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва.

Відповідальність за достовірність поданих відомостей несе заявник. Міністерство аграрної політики та продовольства України має право перевіряти відомості, подані заявником, та подавати запити на відповідну інформацію до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також має доступ до даних державних реєстрів.

Форма заяви затверджується Міністерством аграрної політики та продовольства України та не може передбачати подання фізичною особою — підприємцем або юридичною особою документів, що підтверджують заявлені відомості та одночасно є в розпорядженні будь-яких органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування чи містяться у державних реєстрах.

Рішення про включення фізичної особи — підприємця або юридичної особи до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва або про відмову у включенні до цього реєстру приймається Міністерством аграрної політики та продовольства України протягом 10 календарних днів з дня надходження заяви. Копія зазначеного рішення вручається (направляється) фізичній особі — підприємцю або юридичній особі не пізніше наступного робочого дня після його прийняття. Вручення (направлення) копії рішення здійснюється в будь-який спосіб, що забезпечує наявність доказів здійснення такого вручення (направлення).

Якщо протягом строку розгляду заяви Міністерство аграрної політики та продовольства України не прийме рішення про включення або вмотивовану відмову у включенні до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, фізична особа — підприємець або юридична особа має право на виробництво насіння і садивного матеріалу для їх реалізації без включення до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва з останнього дня строку розгляду заяви, передбаченого Законом України «Про насіння та садивний матеріал».

Реєстр суб’єктів насінництва та розсадництва містить такі відомості:
 
  • найменування/прізвище, ім’я та по батькові суб’єкта насінництва та розсадництва, його місцезнаходження/місце проживання;
  • ботанічний таксон, назва сорту, який він виробляє;
  • категорія (генерація) та кількість (обсяг) насіння, садивного матеріалу, включеного до виробничої програми;
  • номер та дата видачі документа, на підставі якого фізичною особою — підприємцем або юридичною особою набуто право на використання сорту.
 
Оновлення інформації Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва здійснюється протягом трьох робочих днів після прийняття рішення, що має наслідком зміну відомостей, що містяться в Реєстрі суб’єктів насінництва та розсадництва.

Виключні підстави для відмови у
включенні та виключенні з Реєстру
Законодавство встановлює перелік виключних підстав для відмови у включенні до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, а саме:
 
  • невідповідність поданих документів вимогам Закону України «Про насіння та садивний матеріал»;
  • виявлення у поданих документах недостовірної інформації.

У разі зміни інформації про ботанічний таксон, назву сорту, категорію (генерацію) та кількість (обсяг) насіння, садивного матеріалу, включеного до виробничої програми, або номера та дати видачі документа, на підставі якого набуто право на використання сорту (але не рідше одного разу на рік), суб’єкт насінництва та розсадництва зобов’язаний подавати оновлені відомості до Міністерства аграрної політики та продовольства України

Законом України «Про насіння та садивний матеріал» також визначені підстави прийняття Міністерством аграрної політики та продовольства України рішення про виключення суб’єкта насінництва та розсадництва з Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва приймається. Такими підставами можуть бути:
 
  • подання суб’єктом насінництва та розсадництва заяви про виключення з Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва;
  • неподання суб’єктом насінництва та розсадництва оновлених відомостей про ботанічний таксон, назву сорту, категорію (генерацію) та кількість (обсяг) насіння, садивного матеріалу, включеного до його виробничої програми, або номера та дати видачі документа, на підставі якого ним набуто право на використання сорту;
  • систематичне грубе порушення законодавства у сфері насінництва та розсадництва;
  • припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця.

Права та обов’язки
суб’єктів насінництва
У статті 13 Закону України «Про насіння та садивний матеріал», яка також викладена в новій редакції, закріплені права та обов’язки суб’єктів насінництва та розсадництва. Зокрема, суб’єкти насінництва та розсадництва мають право:
 
  • на перевагу при розташуванні насіннєвих посівів сортів рослин (клонів, ліній, гібридів першого покоління) перехреснозапильних культур перед іншими товаровиробниками;
  • вимагати відшкодування завданих збитків від перехресного запилення посівів перехреснозапильних культур іншим сортом внаслідок порушення їхнього права на перевагу при розташуванні насіннєвих посівів;
  • звертатися до відповідних органів виконавчої влади або до суду в разі порушення прав;
  • брати участь у виконанні державних цільових програм щодо виробництва насіння і садивного матеріалу;
  • брати участь у формуванні державного резервного насіннєвого фонду.

Суб’єкти насінництва та розсадництва зобов’язані:
 
  • додержуватися майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин при виробництві та реалізації насіння і садивного матеріалу;
  • додержуватися технологічних і методичних вимог у сфері насінництва та розсадництва щодо збереження сортових якостей, біологічних і урожайних властивостей сорту та посівних якостей насіння і садивного матеріалу;
  • гарантувати відповідність насіння і садивного матеріалу, що підлягає реалізації, сортовим і посівним (товарним) якостям, зазначеним у сертифікатах на насіння і садивний матеріал;
  • зберігати дублікати проб насіння і садивного матеріалу (відповідно до біологічної здатності) упродовж строку дії сертифікатів на насіння або садивний матеріал;
  • вести щодо кожного сорту насінницьку документацію за встановленими формами і зберігати її протягом трьох років;
  • додержуватися встановленого законодавством у сфері насінництва та розсадництва порядку пакування, маркування, транспортування та зберігання насіння і садивного матеріалу;
  • відшкодовувати матеріальні збитки споживачу в разі реалізації йому некондиційного насіння чи садивного матеріалу;
  • здійснювати внутрішньогосподарський контроль за виробництвом та обігом насіння і садивного матеріалу;
  • у разі створення базових маточних насаджень формувати їх вихідним садивним матеріалом багаторічних рослин, отриманих від базових розсадників.
 
Посадові особи суб’єкта насінництва та розсадництва в разі проведення заходів державного контролю у сфері насінництва та розсадництва зобов’язані сприяти посадовим особам, які здійснюють державний контроль у сфері насінництва та розсадництва, у виконанні їхніх повноважень.

Суб’єкти насінництва та розсадництва також можуть мати інші права та обов’язки, визначені законом.

Суб’єкт насінництва та розсадництва позбавляється права займатися виробництвом, реалізацією та використанням насіння і садивного матеріалу шляхом виключення з Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва у разі систематичного грубого порушення ним законодавства у сфері насінництва та розсадництва. Накладення стягнення не звільняє винних осіб від відшкодування збитків у випадках і порядку, передбачених законом.
   

Опубліковано в журналі

№21(340) листопад 2016

Cхожі статті

Векселя vs. аграрні розписки: як це працює?
Примусове відчуження земельних ділянок
Державна атестація та спецстатус для суб’єктів племінної справи
Правове регулювання часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання
Виробництво органічної сільгосппродукції та сировини
Охорона здоров'я та життя працівників: нормативна база
Ліцензія на біоресурси