Банер

Зберігання яблук

altОльга ВЛАСОВА, канд. с.-г. наук, провідний науковий співробітник
Інституту захисту рослин НААН України
Для цілорічного забезпечення свіжими яблуками необхідна організація правильного їх зберігання як у великих господарствах, так і в умовах фермерських та приватних садів. Якість яблук при зберіганні залежить від підбору сортів, умов їх вирощування та режимів зберігання.

«Яблучний календар» та лежкість сортів
Для кращого зберігання яблук можливо створити такий набір сортів у саду («яблучний календар»), коли споживання починається з кінця липня (Папіровка, Грушівка московська, Мантет) і при правильному зберіганні закінчується у травні-червні наступного року (Північний синап, Богатир, Сінап Орловський , Свіжість).
 
У процесі зберігання проходить дозрівання плодів. При цьому м'якоть яблук стає більш пухкою, поліпшується смак, аромат, забарвлення. Добре розвивається забарвлення плодів у зберіганні, наприклад, у таких сортів, як Бессемянка мічуринська, Ветеран, Пепін шафрановий, Північний сінап. У зв'язку з переходом крохмалю у цукор і зменшенням органічних кислот плоди стають більш солодкими.
 
Як правило, чим швидше плоди стають придатними для споживання у свіжому вигляді, тим менше термін їх зберігання. Однак є група сортів, у яких споживча стиглість плодів настає на дереві, до знімання, і добре зберігається у холодильнику до 2-4 місяців (Папіровка, Мелба, Айдаред, Боровинка). На збереження плодів та їх якість, крім, біологічних особливостей сорту, великий вплив мають умови вирощування плодів.
 
Погода вегетаційного періоду значною мірою впливає на лежкість плодів. Досвід показує, що після холодного дощового літа плоди мають слабке забарвлення, підвищену кислотність і погано зберігаються. У зв'язку з тим, що під час дуже спекотного літа інтенсивно відбувається процес росту і дозрівання плодів, їх лежкість також знижується.
 
Краще зберігання плодів відмічено в роки з помірним поєднанням тепла і вологи, без різких коливань температури. 
 

 

 
Все залежить від технології
Доведено, що яблука з дерев, котрі ростуть на важкому глиняному грунті, бувають дрібніші і слабше пофарбовані, мають більш щільну м'якоть і зберігаються краще, ніж плоди того ж сорту, вирощені на легких супіщаних грунтах. Плоди з садів, що знаходяться під залуження багаторічними травами, краще пофарбовані, багатші за хімічним складом, довше зберігаються у порівнянні з плодами із садів, де грунт утримується під чорним паром.
 

alt

При нестачі вологи в грунті плоди виростають дрібні, низької якості і часто пошкоджуються «джонатоновою хворобою». З іншого боку, полив садів у період, близький до знімання плодів, погіршує їх лежкість і хімічний склад. У плодах зменшується вміст розчинних сухих речовин, цукрів і аскорбінової кислоти.
 
Раціональне внесення добрив підвищує урожай і якість плодів. Однак несвоєчасне і надлишкове внесення добрив, особливо азотних, знижує лежкість плодів, вони більше уражуються плямистістю, побурінням серцевини, сильніше загнивають. Достатня кількість у грунті калію і фосфору сприяє накопиченню у плодах цукрів, барвників і ароматичних речовин, покращує їх лежкість. При низькому вмісті в грунті кальцію дихання плодів посилюється, а дозрівання і старіння скорочується, що сприяє розвитку гіркої ямчастості плодів при зберіганні. У межах помологічного сорту для зберігання краще відбирати плоди середньої величини, оскільки великі швидко перезрівають, а дрібні сильно в'януть.
 
Періоди дозрівання та збирання
Літні сорти яблук збирають за кілька днів до повного дозрівання. Час знімання визначають за такими ознаками: плід доволі легко відділяється від гілки; побуріння кінчиків насіння або навіть цілого насіння; з'являється восковий наліт на шкірці плоду.
 
Осінні сорти яблук обривають тоді, коли плоди добре пофарбуються і легко відокремлюються від плодової гілки, а насіння починає буріти або вже побуріло.
 
Зимові сорти яблук знімають з середини вересня до початку жовтня. Ознаками знімання для зимових сортів у більшості випадків будуть зміна основного забарвлення шкірки плодів зі світло-зеленої до солом'яно-жовтої або жовтого кольору; легке відділення від плодової гілки.
 
В умовах фермерського та приватного садів яблука основних сортів краще знімати в 2-3 прийоми: Пепін шафрановий - при блідо-рожевому забарвленні, Антонівки звичайної і Уелс - коли яблука починають біліти, Осіннє смугасте і Мелба - при потемнінні насіння.
Всі сорти по тривалості зберігання можна поділити на три групи: ранньозимового періоду споживання, плоди яких зберігаються до 90 днів; зимового , плоди яких зберігаються 91-150 днів; зимово-весняного , плоди яких зберігаються більше 150 днів. 
 
Без охолодження, у звичайному підвалі, до 90 діб можуть зберігатись плоди сортів: Антонівка звичайна, Осіннє смугасте, Слава переможцям.
 
altСорти зимового періоду споживання (плоди зберігаються 91-150 днів): Лобо, Мекинтош, Пепін шафрановий, Пам'ять Мічуріна, Россошанське смугасте, Спартан.
 
Сорти, плоди яких можуть зберігатись у підвалі більше 150 діб, - Богатир, Білоруський синап, Зимове смугасте, Пепін лондонській, Ренет Черненко, Свіжість, Північний синап, Сінап Орловський, Уелс. Кожен сорт має свої особливості зберігання.
 
Антонівка звичайна. Плоди цього сорту краще зберігаються за температури +2-+4оС. При негативних температурах спостерігається розпад тканин. Тривалість зберігання близько трьох місяців. При зберіганні плоди хворіють «засмагою» - побуріння шкірочки. Для попередження «засмаги» рекомендується знімати плоди при повній зрілості, загортання кожного плоду в просмалений папір, добре провітрюванні сховища. Яблука не витримують зберігання у середовищі з підвищеним вмістом вуглекислого газу.
 
Боровинка. За температурі 0оС зберігаються 1,5-3 місяці. 
 
Кандиль. Кращим режимом зберігання є -1оС. Зберігання при температурі +2оС спостерігалась до 3,3% побурілих плодів. Тривалість зберігання при оптимальному режимі сягає 94 дні. 
 
Мелба. Для зберігання яблука слід знімати з добре розвинутим покривним забарвленням, оскільки при зберіганні забарвлення не розвивається, зняті рано плоди в`януть і не набувають смаку. В холодильнику плоди можуть лежати до листопада-грудня.
 
Мекинтош. В холодильнику плоди можуть зберігатись 5-6 місяців. Плоди придатні для зберігання у газовому середовищі і поліетиленових упаковках.
 
Пепін шафрановий. У холодильнику за температури ±1оС плоди зберігаються 4-6 місяців, добре лежать і при -2оС. Придатні для зберігання у газовому середовищі. Основний вид захворювання при зберіганні - побуріння сердечка при підвищеній температурі.
 
Ренет Семеренко. В холодильнику плоди зберігаються за температури ± 1оС протягом 6-7 місяців. Схильні сильно в`янути. У газовому середовищі на плодах з'являється «засмага».
 
Уелс. За температури ±1оС плоди зберігаються 5-6 місяців. Добре зберігаються у газовому середовищі і поліетиленовій упаковці. При низькій вологості повітря у холодильнику плоди схильні до в'янення. 
 
Особливості зберігання
В умовах фермерського та приватного садів для зберігання плодів можна використовувати будь-які приміщення, в яких можна підтримувати постійну температуру не вище 5оС і не нижче 0-1оС з вологістю повітря 80-90%. 
 
Краще приміщення - льодовики і льохи, набиті снігом. Придатні також прості земляні погреби, неопалювані приміщення - кімнати, коридори, підвали, де температура взимку не падає нижче мінус 1-2оС.
 
Для того щоб попередити псування плодів під час тривалого зберігання, необхідно проводити ретельну дезінфекцію підвалів, інвентарю та обладнання. Не пізніше ніж за три тижні до завантаження плодів сховище дезинфікують і білять вапном. Після дезінфекції приміщення добре провітрюють і просушують.
 
Однією з головних умов успішного зберігання плодів є їх швидке охолодження після знімання. Відомо, що затримка знятих плодів на день за температури 18-20оС скорочує термін зберігання на 10-15 днів. Для різних сортів яблуні температура зберігання плодів повинна бути в межах від +4 до - 1оС. Яблука сортів Антонівка звичайна, Переможець, Богатир вимагають більш високої температури: +2-+4оС, а при більш низьких температурах зберігання захворюють побурінням м'якоті. 
 
Плоди сортів Пепін шафрановий, Уелс, Північний синап краще зберігаються за температури ± 1оС. У зберіганні для кожного сорту повинна бути певна і постійна температура, перепади навіть у межах 2-3оС викликають інтенсивне дихання плодів, прискорюють процеси перезрівання, знижують лежкість і якість плодів. Небезпечно знижувати температуру нижче -2оС - це може призвести до підмерзання плодів. Для зниження температури в підвалах, льохах та інших приміщеннях без штучного охолодження рекомендується для вентиляції холодне нічне повітря.
 
altУ плодосховищі важливо підтримувати вологість повітря у межах 85-95%. При більш низькій вологості плоди в'януть, а при вищій - пошкоджуються грибними хворобами. Для контролю за вологістю повітря у середині сховища на рівні 1,5 м від підлоги встановлюють психрометр або гігрограф, і їхні показники щодня реєструють в журналі. Для підвищення вологості повітря застосовують змочування (полив) водою плодів, внесення снігу або льоду, розвішування уздовж стін змочену мішковину. Особливо швидко реагують на низьку вологість повітря і в'януть яблука сортів Бессемянка мічурінська, Коричне нове, Уелс. Адже під час зберігання виділяються ароматичні речовини, етилен та сприяють появі ряду фізіологічних захворювань і пришвидшенню дозрівання плодів. У зв'язку з цим необхідна вентиляція сховища чистим повітрям.
 
Слід пам'ятати, що яблука легко сприймають сторонні запахи, і тому не рекомендується зберігати їх разом з іншими продуктами, що мають сильний запах (картопля, цибуля, часник, апельсини, лимони тощо). У підвалі нижні ящики встановлюють на дерев'яні рейки або решітки. Від стелі залишають 50 см простору, від стін 30-50 см для вентиляції повітря. Пізньо-зимові сорти розміщують далі від входу, осінні і ранньо-зимові - ближче до виходу.
 
У великих промислових плодосховищах яблука, як правило, зберігають у контейнерах ємкістю 220-250 кг плодів, при цьому краще використовується об'єм плодосховища, а завантаження ведеться за допомогою електрокару.
 
Садівники-аматори при невеликій кількості плодів зберігають їх на полицях-стелажах. Яблука укладають в 1-2 шари, що полегшує огляд і вибракування погнивших плодів. Для продовження терміну зберігання плодів і поліпшення їх якості застосовують поліетиленові упаковки. Для цього використовують мішечки ємкістю 2-3 кг, товщиною плівки не більше 0,03-0,04 мм. Охолоджені після знімання плоди першого товарного сорту обережно укладають у пакети плодоніжкою всередину, краї пакета запаюють або щільно зав'язують. Пакети укладають в ящики або на стелажі. Плоди сорту Уелс при зберіганні в ящиках через втрату вологи часто зморщуються і втрачають товарність. При упаковці в плівку вони залишаються свіжими, щільними, соковитими, незморщеними.
   

Опубліковано в журналі

№21(244) листопад 2012

Cхожі статті

Збережемо зерно цілим та неушкодженим
Зробити мармелад, або ж ґаляретки
Силос: відкрити і не нашкодити
Бездоганна морква до весни
Біг-беги по-українськи
Зберігання капусти
Зберігання груші