- Пані Наталіє, скільки землі на сьогодні обробляє ваш агрохолдинг, і яка кількість людей задіяна вами?
— Група компаній «Укрлендфармінг» — найбільший агрохолдинг в Україні, обробляємо 570 тис. га. У нас працює до 30 тис. людей, враховуючи й сезонний та персонал виробника яєць — агрохолдинг «Авангард», що входить до складу групи.
- «Авангард» мав великі виробничі потужності у Криму й на Донбасі…
— Це так. Збройний конфлікт і захоплення територій, на яких розташовувались підприємства, спровокував кризу… Колись я приїжджала у відрядження на Донбас, пам’ятаю базу відпочинку у Мар’їнці. Комфортні умови, навіть павичів там тримали. І от я бачу сюжет у новинах, і впізнаю той будиночок: розбомблений, вікна вибито. А що стосується групи компаній «Укрлендфармінг», то наразі нам вдалось стабілізувати її роботу, і ми відновлюємо свої позиції.
- На HR-конференції ви проголосили доповідь про електронний документообіг у вашому холдингу. Чому це важливо в агробізнесі?
— Людина обмежена в часі на реалізацію свого потенціалу. Менеджери вищої ланки часто тонуть у дрібних оперативних завданнях, їм бракує часу, щоб подумати про щось творче. Будь-яка економія зводиться у кінцевому підсумку до економії часу. А для чого ми його зберігаємо? Щоб мати більше вільного часу для щастя! Я хочу бути щасливою і бачити у своїй компанії щасливих людей. Як казав Бенджамін Франклін, час — це найцінніша річ. Перше, що ми оптимізували завдяки електронному документообігу — це багато людино-годин. Наші спеціалісти змогли час, що вивільнився, витратити на творчість, цікавіші завдання, навчання чи навіть відпочинок. Друге — це позитивний вплив на довкілля. Як велика компанія ми продукуємо десятки тисяч документів. І якщо їх друкувати, то близько 60% летить у кошики для сміття. Тепер ми не друкуємо документи, а працюємо з електронними. Крім того, не витрачаємо техніку і паливо для передачі їх між офісами, а обмінюємось електронними версіями для узгодження. Третє — впорядкованість процесів забезпечила зростання продуктивності праці на 25%. Були певні труднощі із втіленням інновацій — не весь колектив приймав нововведення. Ми підключили всіх спеціалістів управління персоналом, пояснювали кожному невдоволеному про переваги впровадження змін.
- Холдингам закидають, що через них на селах обмаль роботи. Замість людей працює широкозахватна техніка, а селяни живуть як рантьє завдяки своїм паям. Тепер ви ще й впроваджуєте автоматику…
— Впровадження інновацій не означає скорочення персоналу. Люди вивільняються для більш цікавої, кваліфікованої роботи. Так, це вимагає додаткових знань і навичок — до цього треба бути готовим. Ще сто років тому була дуже затребуваною професія кучера. Сьогодні на дорогах ми бачимо автомобілі, і навіть їх уже обладнують автопілотами. Життя стрімко змінюється.
Наш холдинг — вертикально інтегрований, і робочих місць вдосталь. Сьогодні це може бути рослинництво, а завтра — праця на елеваторному господарстві чи фермі. Та є й інший бік медалі. Як правило, скаржаться на агрохолдинги ті, хто раніше працював у колгоспах і звик до тої системи: все навкруги — колгоспне, все — моє. Лежать корми — можна набрати додому зі спокійною душею. Як агробізнес ми обліковуємо матеріальні ресурси. Наші точні системи контролю не дозволяють злити наліво дизпаливо, як у часи існування колгоспів, або набрати комбікормів чи зерна. Разом із тим, завжди йдемо на зустріч працівникам і знаходимо законний спосіб задовольнити їх прохання. Крім іншого, холдинг створює й інші конкурентні переваги для своїх працівників. Співробітники можуть вибирати умови роботи, здобувати додаткове навчання чи іншу професію. Можуть за допомогою холдингу навчати своїх дітей і далі працевлаштовувати їх у нас.
- А що їм робити в ситуації, якщо люди стануть взагалі не потрібні? Наприклад, коли випустите в поля роботів-агрономів…
— Навіть школярі про це люблять запитувати, бо хочуть обрати затребувану й завтра професію. У Київ приїжджала робот Софія, і ми могли спостерігати за машинним інтелектом. Людство обрало напрям розвитку, коли некваліфіковану роботу будуть виконувати машини. І це вже існує: на заводі «Даймлер» у США вже не побачиш людей — працюють самі автомати. В агросфері також відбулись значні зміни. Ще років десять тому в сільському господарстві була така професія «сигнальник». Край поля стояла жінка і прапорцем махала трактористові, позначаючи кінець гону — під палючим сонцем, дощем, вітром. Сьогодні трактори працюють на автоуправлінні, обладнані GPS-навігацією. Інновації допомагають людині виконувати більш цікаву і корисну роботу. Наприклад, велика потреба у нас в агрономах — яким би оцифрованим не було поле, потрібен інтелект людини, щоб продумати в деталях роботу на землі. Попри прогрес техніки ми відчуваємо величезний кадровий голод.
- Цього року виникла така проблема, як потрава бджіл. Зрозуміло, що за агрохімію у вашій компанії відповідаєте не Ви… Але, пані Наталіє, може, маєте з цього приводу особисту думку?
— Полюбляю мед із чаєм, і для себе моніторила це питання. Все-таки, вважаю, основними винуватцями у цій ситуації є не агрохолдинги, а невеликі фермери. Вони є основними учасниками цієї тривожної хроніки. Чому? Бо ми закуповуємо якісні препарати, перевірені й марковані за стандартами ЄС, нешкідливі. У нас обліковано кожен грам — я вже казала про системи точного контролю. І також ми правильно їх вносимо, бо від цього залежить безпека. Малі ж аграрії нерідко беруть дешеві отрутохімікати, неперевірені. Іноді купляють підробки, контрафакт «у ящику Пандори», не знаючи докладно, як подіє той чи інший препарат.
- А як на ближчу перспективу ви думаєте вгамовувати отой «кадровий голод», на який скаржаться й інші агровиробники?
— Ми зараз працюємо з вищими навчальними закладами аграрного напряму, також і з коледжами. Зрозуміли, що останні потребують підтримки сучасного агробізнесу. В Роменському коледжі на Полтавщині ми створили навчальний клас «Уклендфармінгу», читаємо лекції про новітні технології в агросфері. Також допомагаємо технікою — студенти навчаються керувати сучасними тракторами і комбайнами. Заклад ставить за мету дати якісну освіту і бути популярним — для цього потрібна виробнича база і співпраця з агрокомпаніями. Ми ж прагнемо отримати добре навчених саме під наші потреби фахівців. Запрошуємо студентів на виробничу практику, а згодом і працевлаштовуємо. Є приклади, коли студенти переходили до нас на роботу одразу ж після практики і продовжували навчатися заочно.
Розмовляв Ігор ПЕТРЕНКО