Як зазначив Тарас Висоцький, заступник очільника Мінекономіки, на сьогодні Уряд уже має певні напрямки, які визначені ключовими. Мета ж комунікації з профільними асоціаціями полягає в напрацюванні програми такої підтримки, що матиме якнайкращий економічний ефект і сприятиме створенню нових робочих місць.
В результаті наради були окреслені такі ключові пріоритети, як: підтримка галузі тваринництва, садівництва та переробної індустрії; відшкодування вартості за придбання сільгосптехніки й обладнання; оновлення порядків розподілу коштів і переліків; внесення змін до податкового законодавства.
Мінекономіки прийматиме пропозиції від аграрних асоціацій до 10 січня, а подальше їх обговорення відбуватиметься за участю учасників ринку згідно з їхньою належністю до певної підгалузі сільгоспіндустрії.
Читайте також: На розвиток садівництва передбачено 2 млрд 600 млн грн
Серед учасників наради був і Микола Бабенко, генеральний директор Громадської спілки «Центр підвищення ефективності в тваринництві». У своєму короткому виступі він привернув увагу присутніх до проблем перевитрат у свинарстві в розмірі 8 млрд гривень щороку, а також закликав державу надати свинарству 500 млн грн держпідтримки в 2020 році.
За оцінками громадської спілки, така сума обумовлена реальними розмірами втрат свинокомплексів щороку від африканської чуми свиней. Відсутність упродовж 8 років з моменту появи в Україні згаданого вірусу практики компенсацій свинокомплексам за свиней, знищених у випадку АЧС, уможливила утворення нелегального ринку вітчизняної свинини, зараженої АЧС. Аби уникнути банкрутства, власники та керівники свиноферм вимушені, в порушення закону, реалізовувати інфікованих живих свиней за ціною, яка є вдвічі менша за ринкову. Крім цього, заражене м’ясо потрапляє в торговельну мережу, що сприяє поширенню вірусу через харчові продукти як в Україні, так і за її межами – через трудових мігрантів, а також через легальний експорт свинини і її субпродуктів.
У експрес-інтерв’ю Агробізнесу Сьогодні Микола Бабенко розповів, що пропозиції громадської спілки передбачають: якщо сума втрат свинокомплексів у 2020 році зменшиться, як заявляє Держпродспоживслужба, посилаючись на офіційну статистику зареєстрованих випадків АЧС, то решту коштів можна буде спрямувати на часткову компенсацію свинокомплексам в розмірі 50% вартості закупівлі племінного поголів’я: українського та імпортованого. При цьому рекомендується скористатися досвідом інших країн і встановити компенсацію свинокомплексам за свиней, знищених через інфекцію АЧС, у розмірі 50% фактичних втрат.
Читайте також: Правила біобезпеки у боротьбі з АЧС
На запитання про природу перевитрат у свинарстві Микола Бабенко пояснив, що торік собівартість вирощування свиней в Україні знаходилася у межах 40 грн за кілограм, перевитрати кормів і ветпрепаратів становили 15 грн на кожному кілограмі живої маси.
За словами експерта, 1 млн т свинини в забійній вазі, вирощеної в Україні з дотриманням технології забезпечить 32 млрд грн доданої вартості.
«Якщо проблему перевитрат кормів і ветеринарних препаратів власники та керівники свинокомплексів мають і спроможні вирішувати самі, то захистити свинарів від поширення АЧС має держава», – зауважив очільник громадської спілки.
Олександр КРИВЕНКО