Як відомо, виставка сільгосптехніки і технологій «ІнтерАгро» вже не перший рік проходить за суттєвої підтримки Асоціації виробників сільгосптехніки Німеччини (VDMA). На технічній імпрезі цього року експонувалося 30 німецьких компаній. Типова картина: на будь-якому Дні поля чи агровиставці німці завжди представлені яскраво й переконливо.
В Україні зростання продажів німецької техніки в останні роки йшло помітними темпами, в деяких сегментах демонструючи 5–30% зростання у рік.
Крім окремих експозицій заводів-виробників і колективного німецького стенду, що був організований на заході за підтримки Федерального Міністерства сільського господарства і продовольства Німеччини, VDMA провела ряд заходів, направлених на пропаганду і просування німецької сільгосптехніки. Зокрема, Посол ФРН в Україні Ернст Райхель запросив відвідувачів на конференцію «Сучасні та майбутні тренди у сільському господарстві ФРН», що відбулася на другий день виставки.
Директор міжнародного департаменту VDMA Олександр Хаус окреслив загальну картину продажів німецької сільгосптехніки в Україну за останні кілька років. Щорічно обсяг таких продажів сягає у середньому €7 млрд. Крім того, німецькі виробники техніки створюють робочі місця у дилерських компаніях та сервісних центрах, провадять навчання українських аграрних фахівців, інвестують кошти у розробку новітніх рішень у сільськогосподарській техніці, так звані заходи R&D, 4,5% від своїх прибутків.
Стосовно ринку сільгосптехніки в Україні — він від насичення ще дуже далекий. Залишається дивуватися, чому так мало системних гравців вживаної техніки. Тому учасникам конференції було цікаво послухати Райнера Фуге, представника компанії «Райффайзен Варен» (Raiffeisen Waren), який системно займається такими машинами й агрегатами. Вона має 2000 офісів у Німеччині і оборот приблизно €1 млрд, а тепер шукає підходи до українських виробників, які цінують німецьку техніку. У портфелі компанії — кращі бренди: «Фендт», «Массей Фергюсон», «Вальтра», «Катерпіллер», «Амазоне» та ін. Ці машини дозволяють зекономити кошти, не надто йдучи на компроміс щодо якості та надійності. Вони відремонтовані, пройшли техперевірку, забезпечені гарантійним сертифікатом і післяпродажною підтримкою.
На конференції пролунала цікава цифра: близько 70% товарної продукції сільського господарства Німеччини забезпечує тваринництво, включно з птахівництвом. Тому цікаво було почути презентацію фірми Big Dutchman, лідера на ринку обладнання для птахівництва та свинарства, яку представив її менеджер Олег Недеря. Він розповів про інноваційні розробки у галузі утримання курей-несучок. Птахи містяться у клітках відповідно до гуманних вимог ЄС. Big Dutchman має таке обладнання, де птахи у вольєрах пересуваються вільно. Багатоярусні системи дозволяють збільшувати щільність посадки птиці. Взагалі мета прогресивно облаштованих пташників — досягти збільшення виробництва яєць вищої та першої категорій, застосовуючи прийоми автоматизації виробництва та раціонального менеджменту.
Ясар Дірхам, менеджер-технік фірми «Гумінтех» (Humintech), яка продає свою продукцію у 54 країни світу, висвітлив тему застосування гуматів у сільському господарстві. Гумінові речовини — чудові регулятори росту рослин, з них виготовляють антистресові препарати. В Україні виробляється чимало гумінових препаратів, про які вже повідомляв «Агробізнес Сьогодні» — «Гуміфілд», «Фульвітал» та похідні від них. Це високоякісні засоби підтримки рослин із низькими нормами внесення та значною ефективністю дії. Гумати для ґрунту вносяться під час культивації або фертигації. Є гумінові продукти з додаванням амінокислот і корисних бактерій. Продукт цей ліцензований і цілком придатний для органічного землеробства. Крім того, гумати використовуються і як корисні добавки в раціон годівлі тварин, своєрідний допінг, що сприяє розвиткові худоби. Існують гумінові препарати на основі торфу, сапропелю (це такі морські й річкові органічні відкладення) чи біогумусу. Фірма «Гумінтех» виробляє їх із бурого вугілля, якому 70 млн років, і там концентрація діючих біологічних речовин у 15 разів більша, ніж у торфі.
Разом із тим, на конференції «Сучасні та майбутні тренди у сільському господарстві ФРН» додаткову увагу приділялося технологіям переробки аграрної сировини. Цьому була присвячена, зокрема, доповідь Михаїла Долуда про обладнання компанії «Амандус Каль» (Amandus Kahl). Ця фірма існує понад 135 років, розробляє і випускає комбікормові заводи, устаткування для виробництва комбікормів, преміксів та концентратів, установки для гранулювання різних типів сировини, у тому числі побутових відходів. Також спеціалізується на обладнанні для виготовлення крохмалю та інших харчових інгредієнтів. Пан Долуд розповів про заводи для переробки сої та люпину — компонентів, що застосовуються у годуванні тварин. І пояснив, як можна за рахунок обробки посилити ефективність і поживність цих рослин.
Потужна німецька економіка обіймає одне із передових місць у світі. Господарські досягнення ФРН, у тому числі в аграрному секторі й суміжних галузях, залежать не лише від ефективної політики її урядовців, а й від застосування новітніх технологій. Сьогодні завдяки їм фермери можуть зменшувати свої витрати і при цьому зберігати довкілля. Це ще раз продемонструвала конференція «Сучасні та майбутні тренди у сільському господарстві ФРН». Якщо й існує у світі казковий «перпетуум мобіле», вічний двигун, то це — прагнення людства до інновацій. У німців багато чому можуть повчитися як окремі українські фермери, так і великі господарства.
Коментар
Олександр ХАУС, директор міжнародного департаменту Асоціації виробників сільгосптехніки ФРН (VDMA)
— У Німеччині працює близько 200 компаній, які виробляють сільгосптехніку та комплектуючі до неї на суму €7 млрд щорічно. За важливістю і обсягом виробництва перед ведуть трактори — це близько 40% усього виробництва сільгосптехніки. Далі йде збиральна техніка: зернові комбайни, бурякові, картопляні, кормозбиральні — це ще 25%. Дещо менше — ґрунтообробна, сівалки, обприскувачі, розкидачі, кормозмішувачі тощо. Піку ми досягли у 2017 році, коли обсяг поставок агротехніки в Україну становив €350 млн. У 2018-му вже стало помітним насичення. Насамперед цей застій торкнувся агрохолдингів, які накупили багато техніки в попередні роки. Ну, а середні і малі господарства все ще потребують різноманітну техніку, але не можуть її придбати. Немає доступних кредитів. Потрібно якось вирішувати питання фінансування… Впали також ціни на зерно й олійні, майже досягла максимуму врожайність, і це знизило купівельну спроможність вітчизняних агровиробників. Але ми сподіваємося, що наступний рік буде сприятливішим.
Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
