Галина КВІТКА, оглядач газети Верховної Ради України «Голос України» спеціально для «АС»

Ціна питання

З 1 липня нинішнього й до 1 січня наступного року в Україні запроваджується вивізне мито на пшеницю, ячмінь та кукурудзу. Такі обмеження на шляху експорту збіжжя з'явилися замість нещодавно скасованих квот. Останніми, наближені до аграрного міністерства чиновники, які, власне, квоти розподіляли, практично перекрили кисень величезним торговим структурам, котрі зазвичай торгували зерном за межами держави. Вибивши у такий спосіб ключових гравців, скаржаться трейдери, державні чиновники, натомість дали змогу нажитися «своїм» структурам, що плідно відправляли хлібні культури за межі країни. А така потужна компанія, як «Нібулон», по зерну фактично «залишилася на бобах». Але й нові правила гри, вважають трейдери, обмежують їх у можливостях вигідно торгувати. Адже, щоб реалізувати, приміром, за кордон пшеницю, треба буде сплатити 9% її вартості, але не менш як 17 євро/т, ячменю - 14% (але не менш як 23 євро/т), кукурудзи - 12% вартості (не менш як 20 євро/т). Експортери вказують, що таке здирництво насамперед обернеться втратами для сільгоспвиробників. 

Чотири року тому для українських виробників і продавців плодоовочевої продукції відкрився європейський ринок — майже в 4 рази більший за втрачений російський зі зменшенням власного виробництва і збільшенням імпорту. Попри такі великі перспективи та ще більші амбіції українських агропідприємців, експортного прориву в плодоовочевому бізнесі України за цей час так і не відбулося, а за окремими культурами й поготів — обсяг зовнішньої торгівлі зменшився. Чому не вдалося і що потрібно, щоб таки вдалося, — аналізуємо і шукаємо відповіді.