Про це розповів канд. с.-г. наук, завідувач відділом селекції та інноваційних технологій хмелю Інституту сільського господарства Полісся НААН України Ігор Штанько, передає AgroPortal.
За словами науковця, якщо у 1990 році площі насаджень складали 7,4 тис. га, то у 2019 р. – 0,4 тис. га, тобто у 18,5 рази менше.
Штанько додає, що впродовж 2014-2019 років пивоварна промисловість України споживала близько 100-120 тонн альфа-кислот, з яких вітчизняні виробники хмелю забезпечують лише 20%, решта – імпортована хмелепродукція.
«Нестабільність цін та фактори невизначеності ринку призвели до того, що, починаючи з 2012 р., хміль в Україні вирощується лише в чотирьох областях, хоча ще у 2004-2005 рр. налічувалось 9 регіонів-виробників хмелю. Хмелярство зникло в Чернігівській, Київській, а згодом і в Луганській, Волинській та Вінницькій областях», – розповідає фахівець.
Читайте також: Хвороби хмелю і заходи щодо обмеження їх шкідливості
Про складнощі у галузі розповідає й фермер-хмеляр ПА «Щедрий урожай» Василь Гуляйгродський.
«По-перше, впливає непрогнозована погода, брак вологи. Також немає на 100% укладених угод на реалізацію. В Україні ведуть діяльність підприємства, які виробляють пиво. Практично всі – великі підприємства з власністю транснаціональних компаній, які закуповують хміль у великих сільгоспвиробників. Не через те, що в нас хміль гірший, просто у них – централізована закупівля», – ділиться фермер.
Пан Василь додає, що мають можливість вирощувати хміль на 50 га, а фактично вирощують на 35.
При цьому фермер звертає увагу, що, приміром, у Німеччині, Польщі передбачена потужна підтримка виробників хмелю за багатьма позиціями. І це добре, адже хміль – багаторічна культура і потребує багато строкових затрат: шпалера, сушарки, комбайни, які використовуються три тижні за рік.
«Нам цього бракує. Має бути державна підтримка на гектар вирощування. Так, я готовий працювати і без неї, але є багато нюансів, які неможливо передбачити, зокрема, погодні умови», – підсумував виробник.