Саме тому в Інституті овочівництва і баштанництва НААН прийняли рішення створити полігон для випробування перспективних для виробництва зеленої спаржі гібридів провідних селекційних компаній світу. Про це пише науковий співробітник Інституту овочівництва і баштанництва НААН Тетяна Івченко на своїй сторінці в Facebook.
За її словами, багато дрібних виробників спаржі, які намагалися заробити на вирощуванні цієї культури, не отримали якісної продукції і пояснити це можна тільки одним – браком знань, відсутністю бажання вчитися і ігнорування рекомендацій фахівців.
Читайте також: Ефективне овочівництво в Україні
"Експорт спаржі. Це питання вже найближчого майбутнього. Крім параметрів урожайності, якості, стійкості до екстремальних умов навколишнього середовища, їх цікавить, вирощування яких гібридів забезпечить стабільне конвеєрне виробництва зеленої спаржі не менше 3 місяців і на скільки вирощена з них продукція буде відповідати в перспективі майбутньому високим вимогам міжнародної торгівлі. Для отримання об’єктивної інформації значну частину з вище зазначених показників необхідно визначати при випробуванні генотипів в природно-кліматичних умовах нашої країни", - розповіла Івченко.
Читайте також: Як в Україні заробити мільйон гривень на спаржі?
Фахівець також повідомила, що в Інституті овочівництва і баштанництва НААН прийняли рішення закласти полігон випробування перспективних для виробництва зеленої спаржі гібридів провідних селекційних компаній світу: Guelph Millennium, Guelph Eclipse, Guelph Equinox – University of Guelph (Канада); Greenic, Vittorio- Rutgers University та Atlas i Apollo – Walker Brothers Inc. (США); Pacific Challenger 1, Pacific Challenger 2, Pacific Green, Pacific Summit, Pacific Endeavour – Aspara Pacific (Нова Зеландія), а також двох провідних компаній із Нідерландів Limgroup (Avalim, Aspalim, Gijnlim, Portlim, Javalim, Xenolim) та – Bejo (Cumulus, Bacchus, Prius, Erasmus).
За матеріалами facebook.com
