Про це заявив кандидат с/г наук Інституту водних проблем та меліорації Роман Сагайдак.
За його словами, кліматичний водний баланс (КВБ), що є різницею між кількістю опадів за певний період та рівнем потенційного випаровування, не тільки знизився, а й змістився у часі.
«Наприклад, якщо на Херсонщині до 90-х років минулого століття КВБ практично до кінця квітня залишався позитивним, то сьогодні у цей період відчувається значний дефіцит вологи», – розповів науковець.
Це, за його словами, диктує необхідність господарювання на землі з урахуванням зміни клімату. Зокрема, виникає потреба у додатковому залученню вологи в землю.
Читайте також: Лісові насадження на захисті врожаїв
Нестача вологи у ґрунтах породжується ще і вітровою ерозією. Більшість таких ґрунтів — у Донецькій, Луганській, Запорізькій областях. Також сюди входить південь Херсонщини.
Процес руйнації ґрунтів серйозний, а в деяких місцевостях науковці називають його катастрофічним. Зокрема, це регіон Південного Степу — від Запоріжжя до смт Старобешеве у південно-східній частині Донбасу (включно). Це Присивашська та Причорноморська частини в межах слабо дренованих низин від Генічеська до Миколаєва та Одеси. Це ще й Великолепетиський район на півночі Херсонщини, де зниження родючості становить до 25-30%.
Ефективними засобами для боротьби з вітровою ерозією фахівці називають лісосмуги. Коляда також доплюсовує сюди впровадження ґрунтозахисних сівозмін зі смуговим розміщенням посівів та парів. Бажано, зазначає експерт, залишати на полі стерню.
За матеріалами agro.guide