Про це за підсумками вчерашньої наради у МЕРТ повідомив один з учасників комерційний директор BLAU Chem Сергій Рубан, передає AgroPolit.
«Тарас Качка почув наші аргументи. Але його завданням було «і вовки ситі, і зайці цілі». А так не може бути. Відповідно, асоціації всі незадоволені. Принаймі домовилися, що будемо брати участь у формуванні процедури отримання і контролю квот… Міністерство хоче таки вводити квоти. Рішення відтермінували на місяць. Схоже, вони не чекали такої жорсткої реакції», – написав він у себе на сторінці ФБ за підсумками наради.
На зустрічі в МЕРТ були присутні учасники хімічного ринку, експерти, аграрні асоціації (Геннадій Новіков, Михайло Соколов, екс-голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа й інші) та представники парламенту, які висловлювали свої позиції з приводу ідеї введення квот на імпорт добрив.
Читайте також: УКАБ та об'єднання виробників, імпортерів і трейдерів агрохімії виступає проти ідеї квотування імпорту міндобрив
Втім, їхні оцінки різняться щодо почутого і сказаного на цій зустрічі. Вони просять не називати їх і поки що діляться важливими епізодами з дискусії в МЕРТ.
«Усі розуміють, що це питання лобіює Ігор Петрашко, підігруючи Дмитрові Фірташу, але публічно відповідати за незручну тему доручили Тарасу Качці. Логіка пояснень останнього зводилася до одного: збільшився імпорт – давайте рятувати національного виробника-монополіста Ostchem. Спочатку він намагався бути арбітром, але врешті просто гнув одну лінію: рятуймо внутрішнього монополіста на ринку добрив», – розповідає один з учасників наради.
На думку іншого співрозмовника, довкола квотування імпорту наразі більше запитань до МЕРТу, аніж відповідей.
«Чому, коли ми купуємо добрива у Прибалтиці, то навіть з урахуванням вартості фрахту, перевалки, фасовки та доставки вони коштують дешевше за українські? Ми порахували, що вартість виробництва селітри становить 2500 грн за тонну, а продають її за 5000 грн. На що пролунала відповідь: "А давайте регулювати рентабельність виробника на рівні 15-25%, але квотування залишимо. Давайте підтримаємо виробника". Та це фікція, бо ви ніколи не побачите справжню ціну добрив монополіста і його реальну маржу. Чому? У нього є свої схеми, коли прибуток він залишає в одному місці, а на хімічних заводах показує збитки», – пояснює джерело.
