Борщівник Сосновського необхідно визнати об’єктом внутрішнього карантину та провести комплекс фітосанітарних заходів на господарствах. Про це йдеться в статті «Проблема без статусу: чому борщівник Сосновського не належить до карантинних об’єктів» на сайті Агробізнес Сьогодні.

Так, на думку доктора сільськогосподарських наук, професора Львівського НАУ Івана Шувара, борщівник шкодить довкіллю та є небезпечним для людини. Ця рослина утворює загрозливі зарості на берегах річок і потічків, узбіччях доріг, поширена на деградованих пасовищах і покинутих полях, пустирях, сміттєзвалищах. Борщівник Сосновського нерідко росте у населених пунктах у парках, навіть, на клумбах, присадибних ділянках, на подвір’ях.

Потужна рослина має агресивні особливості й згубно вливає на біорізноманіття, витісняючи місцеві види трав’яних і деревних порід. Поширення борщівника призводить до порушення біологічної рівноваги – часткової або повної деформації природних фітоценозів, оскільки він поглинає близько 80% світла.

Науковець вважає, що Держпродспоживслужба має занести борщівник до переліку до переліку карантинних видів, бо статус карантинного шкідливого організму для борщівника Сосновського слугуватиме об’єктом офіційної боротьби з ним.

Борщівник підступний – розмножується тільки насінням, не утворюючи кореневих пагонів. Одна рослина здатна утворювати до 20 тис. насіння, які легко розносяться на велику відстань. Потрапивши в ґрунт, насіння зберігає схожість до 5-10 років. Рослина дуже швидко росте – за добу до 10 см у висоту.