Та є проблема: береги водойм – цінний суспільний простір. Тому у винахідників виникла думка про так звані офшорні акваферми. Тобто такі, що розташовуються у нейтральних водах – там, де простір безкоштовний. У відкритому розбурханому морі люди навчилися не лише добувати нафту й газ, а й так само - розводити риб і креветок. Це – марикультура, або офшорний аквабізнес.
У супермаркетах нині можна побачити морепродукти під маркою SalMar від компанії з Норвегії, одного з найбільших виробників вирощуваного лосося в світі. Вона й побудувала офшорну ферму далеко від берега. Технологію розробили норвежці, а ферму-платформу за їхніми кресленнями зробили суднобудівники міста Ціндао, Китай.
«Ми досягли хороших біологічних результатів і отримуємо рибу фантастичної якості». – повідомляє прес-реліз норвезької компанії.
Хоча моря й океани покривають понад 70% поверхні Землі, однак тільки 2% їжі, споживаної людиною, надходить з морів. ФАО - продовольча і сільськогосподарська організація ООН - у недавньому звіті виявила, що рибництво є зростаючим найшвидше за останні 40 років агросектором. Фахівці SalMar прогнозують, що значна частина зростання виробництва лосося в ближчі роки залежитиме саме від офшорних господарств у відкритому морі. Услід за Норвегією подібну ферму будує Ісландія.
Отже, настає нова ера в аквабізнесі.
Віктор Борзненко
