Як повідомляє пресслужба Мінекономіки, 23 березня відбулося четверте засідання Ради з міжнародної торгівлі, на якому було підведено підсумки діяльності ради у 2020 році, а також визначено завдання і заходи на поточний рік.
Як повідомив Тарас Качка, заступник міністра – торговий представник України, найбільш важливими показниками є феноменальне зростання експорту української продукції до В'єтнаму та Китаю – на 93% та на 98% відповідно
«Ми дотримуємось визначених торговельних пріоритетів на найближчі роки, розвиваємо та поглиблюємо співпрацю з іншими країнами через лібералізацію умов торгівлі, що зафіксовано в Експортній стратегії України. Розширення доступу українських товарів на світові ринки відбувається також шляхом укладання угод про вільну торгівлю та впровадженням інструментів спільних міжурядових комісій», – зауважив Тарас Качка.
Слід додати, що важливим для України стало набуття чинності 1 січня 2021 року Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії.
«Також цього року буде продовжена робота над секторальними та крос-секторальними експортними стратегіями, щоб після схвалення їх урядом, якнайшвидше розпочати імплементацію. Це допоможе розширити експортні ринки для української продукції, створити умови для запровадження інновацій на машинобудівних підприємствах, залучити інвестиції для розвитку діючих і відкриття нових промислових об'єктів», – наголосив урядовець.
Він підкреслює, що однією з найамбітніших цілей є укладання «промислового безвізу», який дозволить продукції, виробленій в Україні, потрапляти на ринок ЄС без повторної сертифікації. Вже проведено 17 попередніх оціночних місій.
«Ми твердо налаштовані на підписання цього року Угоди АСАА, яка в перспективі дозволить охопити майже п’яту частину українського експорту до ЄС», – коментує Качка.
Рада з міжнародної торгівлі – це комунікаційна платформа, яка забезпечує ефективний діалог між урядом, бізнесом та експертним середовищем.
Читайте також: Закордонний досвід та українські реалії фермерського господарювання