Про це в інтерв'ю для LB.ua повідомив Тарас Качка, заступник міністра економіки, торгівлі і сільського господарства України, торговий представник України.

«У нас є по цій темі буквально 2-3 завдання. Перше – позбутися від квот там, де вони не потрібні. Квоти узгоджували в 2005-2008 роках і у нас, наприклад, є квота на маннітол сорбіту. Вона іноді заповнюється, але це ринок не суттєвий. Ми будемо пропонувати, щоб для таких товарів, за якими дуже маленька квота і вона часто не заповнюється поставити 0. Це цілком можливо, тому що немає ніякої необхідності тримати квоту», – розповідає торговий представник.

Однак, за його словами, якщо Україна обнулить часник, а на нього квота в 500 тонн, то часником виробники Європу не наповнять, але дасть сигнал всій економіці, що ЄС готовий повністю лібералізувати деякі товари, які зараз під тарифними квотами. Це перше завдання.

«Друге завдання. У нас є тарифні квоти, в яких поєднані різні товари. Це в першу чергу зернові, де тарифна квота на пшеницю. І в ній є коди з 10 групи, тобто це саме пшениця, зерно. І є 11 група, де вже борошно. Але по борошну інша логіка ринку – немає сотень тисяч тонн – там десятки тисяч тонн. І відповідно трейдери не можуть вписатися в мільйони тонн квот по пшениці. І ми будемо пропонувати розмежувати ці речі», – пояснює Качка.

Таким чином, ЄС пропонуватиметься розділити зерно окремо, а борошно окремо. Те ж стосується кукурудзи і м'яса птиці.

Нагадаємо, Німеччина підтримає Україну в питанні перегляду квот на експорт сільгоспродукції в країни ЄС.