Про корисні властивості цього дерева розповів Михайло Гументик, зав лаб. селекції та технології вирощування біоенергетичних культур «Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків» НААН України під час вебінару «Трав’яний бізнес 2021: енергетичні культури та перспективи їх вирощування в умовах зміни клімату» організованого українським проєктом бізнес-розвитку плодоовочівництва та фондом «Ласка», передаєSEEDS.
За його словами, це дерево занадто теплолюбиве. Але, завдяки селекціонерам, сьогодні температура вирощування цієї культури може сягати навіть мінус 30 градусів. Тепер павловнія – це культура, яка може охопити всі регіони, не тільки південь України.
«Павловнія – культура доволі нова для України. Тільки четвертий – п’ятий рік проходить інтродукція даної культури. Тому досвід, не сказав би, що 100% гарантований, але сама культура покладає на себе великі перспективи і можливості. У чому особливість цієї культури? За п’ять років ми отримуємо "урожай" або деревини або біомаси рівноцінний 50-річному вирощуванню дуба. Сьогодні ціна сировини павловнії прирівнюється до ціни матеріалу з дуба», – зазначає Гументик.
Науковець зазначає, що деревину можна отримати вже після п’ятого року. І перші повернення вкладених коштів також будуть починаючи з п’ятого року. Водночас з одного гектару можна отримати біля 50 тисяч чистого прибутку. Та такі техніко-економічні обґрунтування потрібно робити під кожну конкретну плантацію – на півдні певні затрати підуть на полив. Все залежить від регіону, ціни саджанців, оренди землі і т.п.
«Сьогодні на ринку України я мало бачив деревини з павловнії – не було практики. Більший досвід мають європейські країни. Цей ринок тільки створюється, але він буде не тільки дуже широким, але і потрібним. Сьогодні вже звертаються багато виробників меблевої промисловості. Звертались і до мене. Люди вже сьогодні готові закупляти партіями, аби пробувати виробництво на даній сировині. До того ж ця сировина може йти на експорт», – додав експерт.
За його словами, сьогодні це дерево можна розглядати в кількох різних напрямках. Не тільки як будівельний матеріал, як біомасу для біогазу, для виробництва парфумерії.
«Я бачу зацікавленість у пасічників. Багато людей запитують про використання павловнії як медоносу. Варто зазначити, що дерево цвіте тільки після третього року. Перші два роки йде розвиток крони і гілля. Саме дерево цвіте один місяць: з 15 квітня майже по 15 травня. Це один з перших медоносів, який з’являється з квітучих дерев», – зауважує Гументик.
Окрім того дерева павловнії можна використовувати одночасно як медонос і як сировину для промислового виробництва. Для цього потрібно тільки використати необхідні технології посадки.
«Для пасічників можна використовувати посадку розтягнуту у термінах. Перший рік – певна ділянка, другий… і так далі. Таким чином дерева, які «дозріли» можна вже застосовувати для промислового використання, а ті, що тільки "дозрівають" – використовуються як медоноси», – каже експерт.
До того ж серед енегретичних культур павловнія сьогодні є лідером, наголошує Гументик. В Україні наразі спостерігається деградація земель, водночас мільйони малопродуктивних земель не використовується ефективно, зазначає експерт.
«Це великий ресурс для того, щоб залучити нові культури або нові технології, які дадуть можливість розвитку регіонам. Експерти та науковці сьогодні розглядають великий шельф біоенергетичних культур, які можуть використовуватися в різних регіонах», – розповідає Гументик.
Читайте також: Польові лісосмуги: як відновити «зелену варту» полів