На цьому наголосила під час онлайн-конференцією на YouTube-каналі Corteva Agriscience незалежна експертка в галузі АПК, президент Української Агропродовольчої платформи Ольга Трофімцева, передає Агробізнес Сьогодні.
Вона нагадала, що буквально нещодавно була опублікована оновлена оцінка прямих втрат в усіх галузях економіки України від повномасштабного вторгнення росії. Загальна сума вже становить пів трильйона доларів. І прямі збитки досить високі – це вже 152 млрд доларів. Сектори, які особливо постраждали, то це транспортний, енергетичний, інфраструктурний і, звичайно, агропромисловий сектор. Прямі збитки для українських аграріїв зараз становлять 10,3 млрд доларів. Найбільше аграрії втратили с/г обладнання і машин, які потерпали від обстрілів. Були викрадені засоби виробництва і продукція. За скромними підрахунками – це мінімум на 2 млрд доларів вкрадено зерна в українських аграріїв за час війни. Знищені також приміщення для зберігання продукції, мова йде про елеватори, зерносховища та інші. Найбільше від обстрілів потерпають на сьогодні Запорізька, Херсонська і Луганська області.
Дуже важливий в цій ситуації й екологічний вимір збитків для аграрного сектору, мова йде про ґрунти, водні ресурси та загалом навколишнє середовище. Якщо говорити про систему зрошення та іригації, то цифри досить великі: понад 740,2 млн доларів – це прямі збитки, які були нанесені підприємствам. Катастрофа на Каховському водосховищі завдала великих збитків фермерам у південних областях, які залежать від системи зрощення. Зростають там ризики і в сфері громадського здоров’я та екології.
Читайте також: У Світовому банку підрахували, скільки знадобиться коштів на відновлення агросектору України
Наголосила експерт і на ситуації із ґрунтами, які є основним засобом виробництва. У 15 млрд доларів оцінюють потреби для розмінування та відновлення їх якості. Адже розмінування – це тільки перший крок, бо тут не лише міни, але й залишки вибухонебезпечних речовин. Мова йде не лише про вибухівку та фізичну небезпеку для працівників сільського господарства. Треба говорити і про те, що ґрунти втрачають свою якість, забруднюються великою кількістю речовин, які застосовуються під час бойових дій на території України.
Окремо Ольга Трофімцева звернула увагу на питання логістики, експорту та доступу до ринків, як одного із ключових викликів, від яких потерпають аграрії.
Більшість українського агроекспорту здійснюється морем, і це добре. Але всі відносять до цього успіху стримано позитивно, адже небезпека все одно присутня. Завдяки наших ЗСУ, з кожним враження російського корабля зменшуються їх можливості в Чорному морі. З одного боку непогано працює Український гуманітарний чорноморський зерновий коридор. Бачимо досить оптимістичні цифри експорту зернових та олійних, які йдуть через порти Великої Одеси та Дунаю. Але ситуація на внутрішньому ринку залишається викривленою. Розрив між внутрішньою ціною, яку отримує український аграрій за свою продукцію, та світовою ціною, є великий. На жаль, це об’єктивна ситуація, і тут не треба шукати якоїсь теорії змови. Через війну логістичні ланцюги, транспортні шляхи працюють нестабільно. На Західному кордоні, тобто ситуація між Україною та Польщею, стала показовою і позначилася на невеликих трейдерах. Ціна на багато видів агропродукції залишається не дуже привабливою. Багато говорять, що в цьому сезоні кукурудза та ячмінь будуть залишатися збитковими. Пшениця буде мінімально прибутковою, в кращому випадку. Поки триває повномасштабна війна, обстріли, нестабільна ситуація, то очікувати значного покращення в цій сфері не варто», – наголосила експертка.
За її словами, найбільшими викликами в АПК – це неможливість планувати і мати стабільність, тобто цей високий рівень невизначеності. Аграрний комплекс дуже вибагливий в цьому сенсі, бо не можливо змінити певні речі за один день. Сектор потребує системного підходу і довгострокового планування. А ще виклик – це людський ресурс, адже через мобілізації багато фермерів та працівник сільськогосподарських підприємств знаходяться на фронті. Намагаються компанії якимось чином вирішувати ці питання, пов’язані із бронюванням працівників.
Викривлений ринок, тобто розрив між світовою ціною, і ціною для виробника, яку отримують українські аграрії, він також залишається через нестабільну безпекову ситуацію. Нові ринки збуду надзвичайно важко шукати, бо логістика залишається недешевою. Звичайно, вартість її зменшилася, навіть у порівнянні з минулим роком, вона стабілізувалася, стала більш передбачуваною. Але виклик пов’язаний із ринками збуту – залишається. Бачимо загострення ситуації із польськими колегами, що додає проблем українським аграріям», – зазначила вона.
Попри виклики, на думку незалежної експертки в галузі АПК Ольги Трофімцевої, маємо працювати на тим, аби успішно рухався процес перемовин щодо вступу України до ЄС. Європейські вимоги до продукції АПК також є досить жорсткими на цьому шляху. Треба рухати до повноцінного ринку Євросоюзу, але без втрат для українського АПК. Наші фермери варті того, щоб їхні інтереси враховувалися.
Читайте також: Україна експортувала рекордний обсяг пшениці у лютому
Принагідно додамо, що під час онлайн-конференцією на YouTube-каналі Corteva Agriscience експерти в галузі АПК, аграрії та представники компанії обговорили поточну ситуацію, виклики для агросектора та можливості їх подолання. Під час обговорення розглянули рентабельність основних культур та її динаміку, прогнози, поради та аналітику від експертів стосовно майбутнього аграрного сезону. Аграрії поділилися своїм практичним досвідом та думками стосовно сівозміни та оцінками, що цього сезону вирощувати вигідніше. Фахівці Corteva продемонстрували дані дослідів про вплив різних агроприйомів на рентабельність та врожайність кукурудзи і соняшника. В окремій частині йшлося про цифрові рішення Corteva і їх можливості, а також про фінансові програми, які будуть корисні для агровиробників цього сезону.
Детальніше про цю подію читайте трохи згодом на сайті «Агробізнесу Сьогодні».
