Агробізнес сьогодні

Однією з давніх культур світового землеробства є боби кормові (Faba vulgaris L.), які вирощують переважно на корм: використовуючи як насіння, так і зелену масу, силос і солому. Насіння, що містить 25–35% білка, до 54% вуглеводів, 1,5% жиру, близько 3,5% мінеральних речовин, вітаміни А, В та інші, є високопоживним концентрованим кормом (100 кг містить 129 к. од. і 28,4 кг перетравного протеїну). Також досить багата на білок і зелена маса бобів, у якій на одну кормову одиницю (в 100 кг — 16 к. од.) припадає понад 130 кг перетравного протеїну, що дає змогу використовувати боби як важливий компонент силосу кукурудзи.

Упровадження у виробництво малопоширених культур, що характеризуються високою врожайністю, стійкі до несприятливих умов середовища, шкідників і хвороб, є одним із джерел збільшення обсягу виробництва кормів і зміцнення кормової бази.

Кормові боби є однією з найцінніших бобових культур, що мають високий уміст білка (до 35%) та азотфіксувальну здатність (до 180 кг/га). В умовах достатнього зволоження ця бобова культура, що не вилягає, може переважати за зерновою продуктивністю горох. Особливо перспективні кормові боби на важких глинистих ґрунтах західних областей.

Серед кормових культур надзвичайно цінною є люцерна посівна, яку використовують як у складі сумішок, так і самостійно у вигляді зеленої маси, сіна, силосу, сінажу. Найоптимальніший період використання її зеленої маси фази бутонізації та початок цвітіння, але хімічний склад рослин, зокрема структура, залежить від тривалості фаз, укосу, а головне, кліматичних умов.

Плануючи основний обробіток ґрунту під кормові культури, обов’язково слід враховувати його тип, погодно-кліматичні умови, рельєф місцевості, попередники і ступінь забур’яненості поля.

Економічна оцінка кормових культур дозволяє орієнтувати господарства на їх більш ефективне виробництво. Кожен тип годівлі повинен забезпечувати потребу тварин в енергії і поживних речовинах з урахуванням їх продуктивності і фізіологічних особливостей.

У структурі посівних площ кормового клину багаторічні трави повинні займати 50%, кукурудза на зелений корм і силос у змішаних посівах — 30%, однорічні — 14%, кормові коренеплоди — 6%.