Одним із перспективних напрямів використання бобів є мікрогін. Це чудова хрумка мікрозелень із солодким горіховим присмаком, як у соняшнику. В мікрозелені бобів міститься багато білка, харчових волокон, фітонутрієнтів, фолієвої кислоти, леводопів, вітаміну B та мінералів. Боби знижують рівень холестерину, запобігають розвитку раку, покращують здоров’я серця, травлення та багато іншого. На відміну від інших бобових боби ростуть досить швидко. Щоб не було проблем із проростанням, рекомендується замочувати насіння бобів перед сівбою на 12–24 год та висівати в ґрунт.
Крім того, кормові боби відіграють значну роль і в підвищенні культури землеробства. Завдяки своїй цінній біологічній властивості зв’язувати вільний азот із повітря за допомогою бульбочкових бактерій вони є добрим попередником для зернових, кормових і технічних культур.
Боби кормові — холодостійка однорічна культура, довгого дня. Мінімальна температура проростання 3–4 °С. Заморозки витримують до –4 °С.
Вегетаційний період коливається від 95 до 125 діб, залежно від ґрунтово-кліматичних, метеорологічних умов і сорту. Високі стабільні врожаї насіння й зеленої маси бобів кормових можна одержати, якщо за вегетаційний період (100–110 діб) випадає не менше як 450 мм опадів за середньодобової температури 18–20 °С та дотриманні основних елементів технології вирощування: правильний підбір сорту і попередника, способів підготовки та висівання насіння, обробітку ґрунту і захисту рослин.
Попередники
Боби кормові найдоцільніше розміщати в сівозміні після добре удобрених просапних культур (картопля, цукровий і кормовий буряк, овочі, кукурудза), а також після зернових колосових культур. Цілком непридатними як попередник є багаторічні бобові культури.
Обробіток ґрунту
Після збирання врожаю попередника, залежно від стану і забур’яненості, треба провести основний обробіток ґрунту, який складається з одно або дворазового лущення стерні (для кращого проростання насіння бур’янів) і ранньої зяблевої оранки. Ґрунт орють через 2–3 тижні після лущення на глибину 22–25 см, на ґрунтах із неглибоким гумусовим шаром — на повну товщину орного шару.
Під зяблеву оранку або під попередник уносять гній у кількості 30–40 т/га або еквівалент іншого органічного добрива. З мінеральних — восени фосфорно-калійні добрива в дозі P60K60 та за весняного обробітку — азотні N30-45, залежно від вмісту азоту в ґрунті. Рослини бобів позитивно реагують на борні й молібденові мікродобрива, а на торфовищах — і на мідні. Коли під боби кормові відводять ґрунти з кислою реакцією, їх обов’язково вапнують. Для доброго розвитку бульбочкових бактерій потрібна нейтральна або слабокисла реакція ґрунту (рh 6–7).
Весняний передпосівний обробіток ґрунту повинен сприяти правильному збереженню та витрачанню вологи, знищенню бур’янів і шкідників. Ураховуючи велику вибагливість бобів до вологи, рано навесні, як тільки посіріє ґрунт, поле боронують важкими або середніми зубовими боронами у два сліди. Через 2–4 дні після боронування проводять передпосівну культивацію на глибину 7–8 см і сівбу.
Підготовка насіння і сівба
Для сівби беруть велику й середню фракції каліброваного насіння зі схожістю не меншою за 95%. За 2–3 тижні до сівби проводять протруювання проти фузаріозу, бактеріозу, сірої гнилі й інших хвороб. Також із цією метою можна використати біопрепарати на основі бактерії Pseudomonas aureofaciens. Для підвищення продуктивності насіння рекомендується обробляти інокулянтом на основі різних штамів бактерій роду Rhizobium.
Важливим агротехнічним прийомом підготовки насіння до сівби є повітряно-теплове обігрівання, яке пришвидшує проходження періоду спокою, підвищує схожість та енергійність проростання. Навесні перед сівбою в сухі сонячні дні насіння розсипають на токах шаром 5–10 см і перелопачують 3–4 рази на день.
Оптимальна норма висіву кормових бобів — 450–800 тис. сх. насінини на 1 га (вагова норма 180–350 кг/га, залежно від маси 1000 зерен) за звичайного рядкового способу сівби (міжряддя 15 см), за широкорядного (міжряддя 45 см) — зменшується на 25%. Глибина висіву — 6–8 см.
Боби висівають рано, тому що, проростаючи, вони вимагають багато вологи, а сходи стійкі до заморозків. Для сівби застосовують сівалки СН-16, СЗУ-3,6. Після сівби площу потрібно закоткувати кільчасто-шпоровими котками.
Сорти
На сьогодні до «Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні», додано 14 сортів бобів кінських (Віват, ЛП; Сіріус, ЛП; ФАНФАРЕ, ЛС; Біргіт, СЛП; Алексія, СЛП; Авалон, зона поширення не зазначена ; Переможець, ЛП; ТІФФАНІ, СЛ; Стелла, СЛП; Аполло, СЛП; Еллісон, ЛП; Бахмут, ЛП; Ясон, ЛП; Бахус, зона поширення не зазначена) та 3 сорти бобів кормових (Візир, ЛП; Хоростківські, Л; Пікантні, ЛП). У виробництві завжди варто використовувати перевірені компетентною установою сорти й гібриди сільськогосподарських культур, поготів, що є з чого вибрати. У цьому разі ви підтримаєте офіційних виробників насіння й, відповідно, опосередковано й селекціонерів. Адже чим більше буде реалізація отриманого за «білою схемою» насіння, тим більша ймовірність отримання авторами цих сортів винагороди за свою титанічну працю.
Догляд за посівами
В органічному землеробстві для знищення бур’янів і їх проростання застосовують боронування легкими або середніми боронами. Посіви перший раз боронують через 3–4 дні після сівби, щоб не дати утворитися ґрунтові й кірці (і для боротьби з бур’янами). Після появи сходів ґрунт боронують ще 2–3 рази: коли на рослинах утворюються 2–3 листки, і наступний — через 5–7 днів після першого. Боронування по сходах треба проводити впоперек або під кутом до сівби в другій половині дня, тому що в цей час рослини менш крихкі.
На широкорядних посівах проводять міжрядні розпушування, перше — через 10–12 днів після появи сходів на глибину 10–12 см, а наступні — за потреби, до змикання рядків на 6–8 см. За другого й третього розпушування рослини підгортають.
Також досить ефективним агротехнічним прийомом, як показали проведені нами дослідження в попередні роки, є досходове підрізування проростків бур’янів у ґрунті. Його проводять після сівби за 3–4 дні до появи сходів культури, за формування у висіяного насіння проростка довжиною 1,0–1,5 см, на глибину 10–12 см, культиватором КПС-4 (або його аналогом) вздовж рядків. Такий обробіток спроможний знищувати вегетуючі бур’яни й очищати ґрунт від їх насіннєвих і вегетативних зачатків.
Хімічний метод залишається ефективним в боротьбі з бур’янами. При вирощуванні бобів використовується схема застосування гербіцидів прийнята для сої з коригуванням доз у сторону їх зменшення (до ½). Це відноситься як до ґрунтових, так і страхових гербіцидів.
Щоб запобігти пошкодженню посівів шкідниками (попелицею, довгоносиками, зернівками), обприскуємо наявними інсектицидами. У фазу бутонізації — початок цвітіння проводять обробіток посівів препаратами для захисту від ураження бобовою зернівкою.
Урожай від заражених зернівкою бобів нижчий (на 45–70%), ніж від здорових. Крім того, рослини, що виросли з пошкодженого насіння, мають підвищену схильність до іржі та хвороб коренів.
Крім того, наявність живих комах у насінні є проблемою для експортного ринку, бо жодних живих комах не дозволяється експортувати. Наявність жуків у насінні після збирання врожаю тим самим знижує комерційну цінність бобу.
У Європі проти цього шкідника застосовують піретроїди та неонікотиноїди. Проте через біологію кінського бобу та його привабливість для запилювачів на стадії цвітіння у Європі введено обмеження щодо пестицидів: рекомендується обприскувати за відсутності запилювачів рано вранці та ввечері. Крім того, температурний поріг у поєднанні зі стадією розвитку сільськогосподарських культур може бути використаний для підвищення успішності хімічної обробки. Ефективність внесення інсектециду підвищується, коли максимальна денна температура перевищує +20 °C протягом чотирьох днів поспіль після застосування. Кінець цвітіння вказує на закінчення активності дорослих шкідників у полі.
Галина КУНИЧАК, канд. с.-г. наук, завідувачка лабораторії
Володимир МАТВІЄЦЬ, канд. с.-г. наук, завідувач відділу
Наталія МАТВІЄЦЬ, мол. науковий співробітник
Прикарпатська ДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААН