Агробізнес сьогодні

28-29 лютого асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent провели перший в 2024 році захід – аграрний саміт «Міністерство змін: R&D and digital farming» (MinChange24). Протягом двох днів гості саміту у колі однодумців обмінювалися досвідом та ідеями впровадження сучасних цифрових рішень, котрі сприятимуть розвитку сільськогосподарського сектору й адаптації до викликів сучасності.

Часто на момент збирання врожаю рослини ріпаку мають різний рівень стиглості. У верхньому ярусі рослини насіння лише починає дозрівати або зовсім зелене, в середньому ярусі воно дозріле, а в нижньому — вже перезріле і висипається. Упродовж дозрівання насіння верхнього ярусу стручки нижнього ярусу з перезрілим насінням розтріскуються. Насіння верхнього ярусу висипаються. Якщо очікувати повного дозрівання насіння, втрати за несприятливих погодних умов можуть досягти 50% урожаю і більше. Від початку дозрівання насіння у верхньому ярусі до повного дозрівання їх у нижньому потрібно від 3 до 5 тижнів

На нещодавньому форумі фахівців зернової індустрії Grain Storage Forum Elevator — 2021 організатори влаштували майданчик, де виставили техніку й технології для зернового ринку. Привернула увагу багатьох модерна компанія Drone.UA. Вона випускає не лише літальні безпілотні дрони, а й іншу різноманітну роботехніку. Причому сферою застосування своїх машин компанія обрала саме сільськогосподарську галузь. Ми поговорили про це з Валерієм Яковенком — співвласником і директором компанії Drone.UA.

Аерофотозйомку (АФЗ) проводили за допомогою дистанційно-керованого літального апарата (ДПЛА) поетапно протягом усього вегетаційного періоду.

Використання ДКЛА (дистанційно керованих літальних апаратів) для великомасштабного обстеження ґрунтового покриву має перспективи, але поряд з цим і купу проблем технічного й методичного характеру. Завдяки відносно низькій вартості власне апаратів порівняно з традиційними методами дослідження і можливості користуватися ними дуже оперативно вони стають актуальними під час великомасштабного обстеження ґрунтового покриву. Але нині їх застосування гальмується через відсутність методичного забезпечення й адекватного аналізу ґрунтових контурів для таких аерофотозйомок. Ця стаття присвячена аналізу методичного стану таких розробок у світі, проблем, що вони зумовлюють, і можливих шляхів їх розв’язання.

В останні кілька років в Україні набула стрімкого розвитку сфера геоінформаційних систем (ГІС) і дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). У нас вже сформувався ринок геопросторових даних. Цей розвиток викликаний, з одного боку, насиченням сучасними безпілотними літальними апаратами (БПЛА) із широким функціоналом, а з другого — запитом на принципово нові дані в різних галузях людської діяльності. В агрокомплексі це технології інтенсивного та точного землеробства.

Безпілотні літальні апарати (БПЛА) нині успішно використовуються у багатьох галузях народного господарства. Прийшли вони вже і в агрономію, а останнім часом сферою застосування дронів стає також тваринництво.

У світовій практиці використання дронів у дослідженнях грунтів ще не достатнє, однак роботи у цьому напрямі ведуться. Ми розкажемо про найцікавіші та корисні для вітчизняного ринку дослідження.

Практичні переваги дозволяють літальним апаратам бути більш ефективними у використанні на посівах широкого спектра сільськогосподарських культур.

Власний арсенал вимірювальних приладів дає змогу агроному миттєво прийняти потрібне рішення та перевірити отримати раніше дані.