Часто через зелені стебла ріпаку озимого або засміченість посівів бур’яном підвищується вологість насіння на 2–5%. Усе це певною мірою може ускладнювати обмолот, бо вологіші частини стебел знижують пропускну здатність комбайна, підвищується вміст зелених домішок, що призводить до негативних наслідків. Вологіше насіння й зелені домішки віддають свою вологу сухому насінню, з тим таке зворотне зволоження може становити до 4%. При обмолочуванні насіння різного ступеня стиглості, що має вищу вологість, погіршується якість олії, збільшуються його втрати за комбайном.
Ріпак можна збирати як роздільним способом, так і прямим комбайнуванням. За роздільного збирання скошування проводять у фазу жовто-зеленої стиглості — потемніння насіння в стручку близько 50% за його вологості 30–35%, висота зрізування рослин має бути не менш ніж 20–25 см. Обмолочують через 5–8 днів після скошування за досягнення вологості насіння 10–12%. Найкращим строком для збирання культури є строк, за якого вологість насіння ріпаку озимого становить 12–13%. Для зберігання врожаю вміст вологи має бути знижений і становити менше за 8%, щоб уникнути втрат під час подальшого зберігання в зерносховищах.
Для забезпечення рівномірного дозрівання й підготовки до збирання ріпаку прямим комбайнуванням застосовують десикацію. Для цього використовують препарати на основі глюфосинату амонію, диквату й гліфосату. Десиканти на основі діючої речовини глюфосинат амонію спричиняють у рослин швидке накопичування вільного аміаку до токсичного рівня, що надає препарату так званого ефекту спалювання. Відбувається швидке побуріння зелених частин рослин. Припинення утворення амінокислоти глютаміну призводить до повільнішого, але тривалого ефекту. Залежно від погодних умов повна десикація культурних рослин глюфосинат амонієм відбувається через 10–14 днів після застосування препарату.
Коли робити
Оптимальною фазою для десикації є побуріння 70% стручків ріпаку, на цьому етапі стручки здатні без розтріскування згинатися в кільце навколо пальця. Десикацію краще розпочинати, коли стручки набувають жовтого відтінку, а насіння вже потемніло, але ще стручки пластичні.
Занадто раннє здійснення десикації, за вологості насіння більшої як 30%, може призвести до зниження врожайності й втрати олії, бо культура все ще виробляє суху речовину в насінні. Крім того, у цей період ріпак дуже чутливий до механічних пошкоджень, тому застосування колісних обприскувачів ризикує значними втратами. Запізніла обробка десикантом, коли рослина вже почала всихати природним шляхом, може призвести до низької ефективності агрозаходу.
_______________________
Занадто раннє здійснення десикації, за вологості насіння більшої як 30%, може призвести до зниження врожайності й втрати олії
_______________________
Щоб звести втрати до мінімуму, рекомендується збирати ріпак озимий на високому зрізі — на 2–5 см нижче від нижнього ярусу стручків. Оптимальна вологість насіння для обмолоту становить 10–13% або 12–14%. У цей період насіння має чорне забарвлення. Під час збирання врожаю з вологістю насіння понад 14% значно зростають витрати на його сушіння й погіршується якість олії. За вологості нижчої ніж 10% втрати насіння можуть сягати 50%.
Чим обприскувати
Через ризик значних втрат від роботи традиційних обприскувачів десикацію краще виконувати за допомогою агродронів. Відсутність фізичного контакту з культурою унеможливлює втрати від витоптування й осипання. Досвід сервісних компаній і агропідприємств показав ефективність агродронів.
Порівняймо можливості дронів-обприскувачів із наземними самохідними обприскувачами та виділимо переваги безпілотних літальних апаратів у десикації ріпаку (й інших культур):
• висока продуктивність: один дрон практично здатен замінити один наземний обприскувач;
• ультрамалооб’ємне обприскування та дрібнокрапельне внесення препарату дозволяє знизити норми витрат води;
• можливість за висоти польоту проводити агротехнологічні заходи в біологічно сприятливі терміни та дотримуватися оптимальних строків виконання обробок;
• унеможливлення ущільнення ґрунту, яке знижує врожайність культур;
• відсутність пошкодження певного відсотка посівів колесами наземних обприскувачів;
• один дрон може закрити всі проблеми з обробки полів господарства;
• дрон потребує в десятки разів менше інвестицій.
Сергій ХАБЛАК, д-р біол. наук, агроном
Інститут харчової біотехнології та геноміки